У квітні було здійснено моніторинг роздержавлених медіа Херсонщини: «Нова Каховка», «Каховська зоря», «Вісті Нововоронцовка», «Нове життя», сайти nk-online.tv, kahzorya.org.ua, vistinov.com.ua, ivanivka.info. Період моніторингу 1-7 квітня 2019 року. Загалом проаналізовано у друкованих виданнях 114 публікацій, в інтернет-виданнях 69 матеріалів. Всього – 183 роботи.

Роздержавлені видання Херсонщини об’єктивно висвітлювали результати першого туру президентських виборів. Проте деякі із них, як-от «Каховська зоря», активно просувала депутата Херсонської облради Павла Філіпчука (на сайті kahzorya.org.ua експерти знайшли більше половини матеріалів із ознаками замовності).

Друковані видання

У друкованих видань очевидною є нестача кадрів, що відображається на епізодичному висвітленні життя місцевої громади та на стилістиці текстів. «Часом подача матеріалів дуже компліментарна, протокольна, нагадує мажорний радянський підхід до зображення роботи місцевих чиновників. Журналісти, судячи з усього, працюють, не виходячи з редакції, не дізнаються про справжні проблеми живих людей. Якби не вибори, не відомо, чим би деякі видання заповнили шпальти», – коментує експерт Михайло Мейзерський.

Оцінки матеріалів за стандартами

Дотримання стандартів журналістами реформованих видань Херсонської області оцінено експертами в 3,38 бали при максимальній оцінці 5. «Нове життя» – 3,85 бали; «Нова Каховка» – 3,44 бали; «Вісті Нововоронцовка» – 3,36 бали; «Каховська зоря» – 2,88 бали.

Про перший тур виборів видання написали в цілому об’єктивно. Однак лише видання «Нова Каховка» отримало «живі коментарі» від учасників процесу: членів виборчих комісій, виборців. Інші ж видання обмежилися передруками результатів. До речі, саме із передруками можуть бути пов’язані високі оцінки за стандарти у виданні «Нове життя».

Традиційно найменші оцінки видання отримали за дотримання балансу думок -0,38 бала та відокремлення фактів від коментарів – 0,55 бала. У друкованих ЗМІ публікацій, де були б представлені різні точки зору щодо місцевих питань, вкрай мало. Ставлення до місцевої влади переважно лояльне за одним винятком. Газета «Каховська зоря» відверто критикує мера міста, при цьому очевидним є просування інтересів одного із депутатів облради. Окрім того, у багатьох матеріалах на місцеві теми журналісти не є нейтральними: їхнє ставлення до ситуації стає очевидним уже із заголовків: «Свою роботу активно розпочала громадська рада», «Роздольненську ОТГ намагається зруйнувати місцева влада», «Міськвиконком переформатували під міського голову». Цікаво, що у самих текстах журналісти можуть наводити декілька точок зору, однак заголовок уже задає тон сприйняттю матеріалу, відтак, читача підштовхують до потрібних висновків.

Матеріали із ознаками замовності та неналежно марковані матеріали

Загальна частка матеріалів з ознаками політичної і комерційної замовності складає 5,3%, частка комерційної – 0% і політичної – 6%.

Серед друкованих видань найбільше «джинси» вмістили «Каховська зоря» – 9,5%, «Вісті Нововоронцовка» – 5,3%, «Нова Каховка» – 4,3%. Газета «Нове життя» найбільше поважає своїх читачів – матеріалів із ознаками замовності не містила.

Газети «Нова Каховка» та «Вісті Нововоронцовка» передрукували один і той самий текст «Хай іскрить на сцені, бо інакше і себе спалить, і державу» – спрямований проти кандидата у Президенти Зеленського. Найбільше «джинси» знаходимо у газеті «Каховська зоря» (9,5%). Експерти зафіксували просування «Klichko foundation» та Каховського професійного аграрного ліцею. Один із матеріалів також був спрямований проти кандидата Зеленського і містив ознаки замовності. Та все ж кількість подібних текстів – незначна.

Для газет «Нова Каховка», «Нове життя» та «Вісті Нововоронцовка» найбільшу проблему становлять неналежно марковані матеріали (30,3%). Газета «Нове життя» переважно рекламує свої послуги щодо друку фотографій, бланків та ін. Але така реклама також має бути позначена – відповідно до Закону про рекламу.
Жодне видання не маркує рекламні макети. «Нова Каховка» розмістила 38,6% прихованої реклами, «Нове життя» – 34,8%, «Вісті Нововоронцовка» – 31,6%, «Каховська зоря» – 18,9%.

Матеріалів з ознаками російської пропаганди та маніпуляцій (пропаганда, проросійські приховані маніпулятивні меседжі, інші фейки та провокації) у газетах не виявлено.

Провідні тематичні лінії

Найчастіше журналісти реформованих видань, які досліджувалися у квітні, писали про тарифи та економіку – 13%. Висвітлювали життя місцевої громади – 10%; політичні питання та виборчі перегони -10%. До категорії “інші” експерти віднесли 40% текстів. У роздержавлених медіа більше текстів розважального характеру: порад, привітань, неналежно маркованої реклами, рецептів – порівняно із іншими темами. Не писали видання про боротьбу з корупцією, військові події, вимушених переселенців, зовнішні новини – 0%. У цілому, у виданнях багато передруків, а висвітлення життя громади можна назвати епізодичним. Також дуже мало матеріалів, які б могли дозволити читачам об’єктивно оцінити роботу місцевої влади: подача майже завжди одностороння.

«Більшість аналізованих херсонських ЗМІ орієнтуються на владу як інформатора та генератора новин. На шпальтах видань кожен п’ятий матеріал щодо подій, ініціатором яких виступає місцева чи регіональна влада. Однією з найбільш “офіціозних” в цьому сенсі газет є “Нова Каховка”, – зазначає експерт Микола Польовий. – Відповідно, можна стверджувати, що ставши незалежними, вони так і залишились у фреймі залежних від влади” або “таких, що “мають інформаційно обслуговувати владу”. Водночас, можливо, такий стан речей – відображення цими ЗМІ більш загальної проблеми – патерналізму населення».

Проте, варто відзначити, що видання друкують матеріали позаштатних авторів – працівників освітньої сфери про благодійні заходи, екскурсії. Це дозволяє трохи урізноманітнити випуски.

Жанри матеріалів

Херсонські газетярі надають перевагу інформаційним жанрам (28%). Також експерти зафіксували 43% текстів, які були зараховані до категорії «інше». 17% газетної площі займають прес-релізи. Аналітичних матеріалів – 6% (статей) та 2% (кореспонденцій). Відсутні журналістські розслідування. Найменше аналітичних матеріалів пропонують читачам видання «Вісті Нововоронцовка» та «Нове життя».

Щодо тональності матеріалів, газети більше подавали нейтральних повідомлень (73%). Позитивних – 22%, негативних – 6%.

Щодо походження матеріалів, то друковані видання публікують тільки 24% власних, а переважна більшість не ідентифікованих – 41% та запозичених матеріалів – 35%.Таку кількість запозичення можна пояснити нестачею кадрів у друкованих виданнях. А також тим, що всі газети у квітні передрукували дуже багато текстів із результатами першого туру. Крім того, тексти із категорії «інше» – поради, гороскопи та ін., які не містять посилань на джерела.

Порівняно із харківським регіоном –– херсонські медіа більше приділили уваги президентським виборам, але йшлося переважно про підсумки голосування. Таким чином, тема «політика» зрівнялася із «життям місцевої громади». Щодо стандартів та кількості «джинси» харківські та херсонські реформовані видання схожі: найгірше дотримуються стандарту балансу думок; «джинси» у харківських ЗМІ у лютому, за оцінками експертів, 5,7%, у херсонських ЗМІ у квітні – 5,3%.

Сайти

Сайти роздержавлених медіа, за висновками експертів, знаходяться на початковому етапі свого розвитку. Інформація оновлюється дуже рідко (за тиждень може з’являтися усього декілька текстів), при цьому матеріали є просто копією друкованих текстів із малою кількістю лінків або й взагалі без них. Матеріали практично не коментуються. Показово, що найбільш популярним сайтом є https://nk-online.tv/ газети “Нова Каховка”, який найчастіше оновлюється і містить більш різноманітний контент. Відтак, реформованим медіа Херсонщини варто більше приділяти уваги як контенту своїх видань (перепрофільовувати матеріали під веб, використовувати мультимедіа), так і його просуванню.

Оцінки матеріалів за стандартами

Дотримання журналістських стандартів журналістами електронних версій оцінено в 3,78 бали з 5 максимальних. «Ivanivka.info» – 4,44 бали; «nk-online.tv» та «vistinov.com.ua» – 3,94 бали; «kahzorya.org.ua» – 2,8. Найбільше журналісти порушували стандарти балансу думок та відокремлення фактів від коментарів.

Оскільки сайти оновлюються дуже рідко, експерти брали тексти за більший період – інколи навіть за місяць. Тож, низька оцінка за стандарти у сайту «kahzorya.org.ua» пояснюється великою кількістю «джинси» за більший проміжок часу. Оскільки видання доволі агресивно просуває місцевого політика Павла Філіпчука, друкує тексти його авторства, то це, відповідно, відображається на стандартах. Найкраща ситуація зі стандартами у сайту «ivanivka.info» – тобто електронна версія газети «Нове життя» так само, як і друкована, отримує найвищі бали (4,44).

Матеріали із ознаками замовності та неналежно марковані матеріали

Середній показник – 18,8%. Найбільше «джинси» на сайті «kahzorya.org.ua» – 53,3% та «nk-online.tv» – 20%. Найменше матеріалів із ознаками замовності на сайті «vistinov.com.ua» – 5,9%. Експерти не знайшли текстів із ознаками замовності на сайті «ivanivka.info».

Щодо сайту «kahzorya.org.ua» очевидним є, що це видання бере участь у боротьбі проти мера міста. Цікаво, що це медіа зверталося до НСЖУ зі скаргою на те, що представники місцевого осередка БПП зареєстрували ЗМІ із такою ж назвою, як і у них – і вимагали від видання відшкодування. Очевидно, що за такої ситуації виданню важко лишатися нейтральним до місцевих чиновників та політиків. Публікації, в яких просуваються інтереси опонента мера Павла Філіпчука, є яскравим свідченням того, що видання використовується ним як інформаційна зброя. Відтак, не можна говорити про дотримання хоча б якоїсь редакційної незалежності цим ЗМІ. Звернімо увагу на заголовки сайту: «Андрей Садовой = Петр Порошенко?! Или, как «продаются» каховские депутаты», «Во сколько миллионов обходится нам «свита» Дяченко?» (Дяченко – мер Каховки) та ін. Негативні матеріали спрямовані на конкретних депутатів, яких бездоказово ототожнюють із «корупцією», «кумівством» та ін (див. інфографіку на сайті).

У виданні «nk-online.tv» експерти знайшли матеріали з ознаками замовності, в яких просувався фонд Кличка та Петро Порошенко. Ще один текст мав ознаки комерційної замовності.

Матеріалів з ознаками російської пропаганди та маніпуляцій (пропаганда, проросійські приховані маніпулятивні меседжі, інші фейки та провокації) на сайтах не виявлено.

Основні теми та тональність матеріалів

Найбільше сайти писали про політику – 22% та тарифи та економіку – 13%, життя місцевої громади та соціальну сферу – 9%. Матеріалів, присвячених Операції об’єднаних сил, воїнам, ветеранам лише 1%.

Висвітлення місцевих справ на сайтах так само епізодичне. Часом за тиждень на сайті може з’явитися одна-дві спортивні новини та прес-реліз. Це говорить про те, що місцеві журналісти навіть після того, як перейшли у цифровий формат, не змінили свого підходу до роботи. Вони не працюють із ексклюзивними джерелами, надаючи перевагу запланованим подіям (святам, концертам, засіданням райради та ін.) Винятком тут може бути хіба що сайт «nk-online.tv», який і оновлюється частіше, і публікує думки представників місцевої громади.

Щодо тональності матеріалів, то сайти більше подавали нейтральних повідомлень (58%). Позитивних – 28%. Негативних – 14%.

Щодо походження матеріалів, то на сайтах 52% власних матеріалів та 42% запозичених. 4% – не ідентифіковані.

Якщо порівнювати сайти Херсонщини із електронними виданнями Харківщини, то перші «джинсують» більше, однак теми висвітлюють приблизно однакові. При цьому так само відчувається нестача ексклюзивної інформації, журналісти надають перевагу місцевим чиновникам та політикам. Оцінка за стандарти на Херсонських сайтах трохи нижча за Харківські видання: 3,78 порівняно із 3,95.

Цього місяця одеська експертна група аналізувала роздержавлені видання Тернопільщини. Газети є більш різноманітними як за графічним дизайном, так і за наповненням, а це означає, що видання мають свого постійного читача. Цікавою є подача інформації про перебіг першого туру: журналісти писали про ситуацію в селах, спілкувалися із виборцями, що голосують на дому. Видання «Голос народу» навіть умістило інформацію про те, як українці голосували у США – із посиланням на власного кореспондента. Також газети публікують інтерв’ю та нариси із земляками, які досягли успіхів як народні майстри, дослідники історії УПА, підприємці. Хоча є у газетах і звичні «хвороби» місцевої преси: передруки, незбалансовані прес-релізи, «джинса». З-поміж матеріалів із ознаками замовності відзначимо подяки виборцям від кандидатів у президенти: Тимошенко, Порошенко, Кошулинський. Також і сайти Тернопільщини дають більш різноманітний контент у порівнянні із сайтами Херсонщини. Тим не менш, спільним є те, що як електронні, так і друковані виданнях обидвох регіонів намагаються не критикувати владу й оминають проблемні питання.

Моніторинг регіональних медіа, що проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика, здійснювала одеська група ІДПО у складі Миколи Польового, доктора політичних наук, професора кафедри політології та державного управління Донецького національного університету імені Василя Стуса (м.Вінниця), незалежного журналіста Михайла Мейзерського.

Моніторинг здійснюється за підтримки Українського медійного проекту Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.

Контакти:
координатор проекту
Наталія Стеблина
067 985 73 21
steblinka@gmail.com