Моніторинговий період – з 1 по 7 квітня. Незалежні експерти досліджували роздержавлені видання та споріднені з ними сайти: «Вісті» (Слов’янськ), «Зоря» (Лиман), «Маяк» (Покровськ), «Вперед» (Бахмут), «Покровськ.сіті» (рokrovsk.сity) та «Карачун» (karachun.com.ua). Загалом було оцінено 227 матеріалів в друкованих виданнях та 89 матеріалів, оприлюднених протягом звітного періоду на сайтах.

Друковані видання

Оцінки матеріалів за стандартами

У роздержавлених друкованих виданнях Донецької області загальний бал за стандарти 3,02 з 5 можливих. Зазначимо, що цей показник знизився у порівнянні з першим моніторинговим періодом в лютому на 0,09. Найкраще журналісти дотримуються стандарту відсутності мови ворожнечі – як і минулого разу. Експерти оцінили цей критерій по максимуму (1 бал) у всіх чотирьох виданнях. Між тим, доступність викладеного матеріалу погіршилась з 1 до 0,95 за рахунок двох видань. «Зоря» за доступність отримала 0,88, а «Маяк» 0,94 балів.

Журналісти погано відокремлюють факти від думок 0,34 (показник не змінився в порівнянні з лютим), тексти не завжди достовірні, бо відсутні посилання на джерела – 0,63 бала. Найгірше традиційно журналісти дотримуються балансу думок – 0,09 (показник моніторингу в лютому – 0,08).

Найкраще дотримуються професійних стандартів журналісти газети «Вперед» (Бахмут) – 3,56 бали з 5. На другому місті опинилася слов’янська газета «Вісті» з показником 2,94, газета «Маяк» ситуація погіршилась до 3,13 бали ( 3,31 у лютому). Найгірше дотримуються стандартів в лиманській газеті «Зоря»: 2,44. Розбіжність між лідером та аутсайдером збільшилась до 1,12 (з 0,57) балів за рахунок того, що середня оцінка дотримання стандартів в газеті «Вперед» (лідері) підвищилась, а в газеті «Зоря» (аутсайдері) знизилась.

Матеріали з ознаками замовності

В чотирьох досліджуваних газетах Донеччини експерти ІДПО оцінили 204 матеріали. З них всього 5 текстів (2,5%) було віднесено до «джинси»: два матеріали з ознаками політичної та чотири комерційної замовності. Зазначимо, що відсоток «джинси» в газетах зменшився порівняно з лютим (9% у лютому). Експерти пов’язують зменшення політичної “джинси” з періодом «затишшя» в суспільстві після першого туру виборів Президента (що відбулися 31 березня). Наприклад, в газеті «Вісті» чи не єдиний текст – «Совместная инициатива Олега Недавы и жителей Святогорска решила проблему «жемчужины Донбасса» – можна віднести вже до завчасної підготовки до парламентських виборів.

Замовні матеріали комерційного характеру також майже відсутні (в трьох досліджуваних газетах по одному, і в газеті «Вперед» два). Між тим, в лютому мали вдвічі гіршу ситуацію.

Найбільше зафіксовано неналежно маркованих матеріалів як реклами, так і оголошень, звітів, звернень місцевої влади: 25,5% публікацій (24,2% у лютому). Як і раніше, жоден текст не містить посилання та договір про співпрацю, який газети мали укласти з владою.

Серед газет, як і в минулій «хвилі» моніторингу, лідирують «Вперед» (30,5%) та «Маяк» (28,6%). Але пов’язане це, в першу чергу, з обсягом самих газет: «Вперед» має 24 шпальти, а, «Зоря» – 4 та вісім (в залежності від дня тижня).

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій (пропаганда, проросійські приховані маніпулятивні меседжі, інші фейки та провокації).

Жодного матеріалу, який можна було б трактувати як фейк чи такий, що містить пропаганду або проросійські меседжі не виявлено. Така сама ситуація спостерігалась і в лютому.

Аналіз тем, жанрів, тональності, походження

На жаль, переважна більшість матеріалів на теми, які не можна назвати соціально значущими та взагалі конкретизувати. До категорії «інше» в квітні експерти віднесли майже третину матеріалів – 29% (в лютому було 27%). Ця тенденція дещо урівноважується кількістю матеріалів про життя місцевої громади (12%) та місцеве самоврядування (13% ), але в лютому і ці показники були трохи кращими: 16 та 15 відсотків відповідно.

9% текстів присвячені питанням соціальної сфери та охорони здоров’я. По 6% контенту стосуються питань політики, економіки та культури. У 5% текстів висвітлюють спортивну та освітню тематики, а також теми стосуються криміналу або діяльності правоохоронних органів. Тільки один відсоток стосовно перебігу військових подій, що турбує людей найбільше. При цьому експерти відзначають, що не побачили жодного повноцінного проблемного матеріалу на цю вкрай актуальну для регіону тематику.

В газетах «Зоря» та «Вісті», що представляють північ Донеччини, Слов’янськ та Лиман (тобто територію, звільнену від агресора ще у 2014 році) геть ігнорують цю проблематику. Принаймні в цьому моніторинговому періоді не опублікували жодного матеріалу. А газети Бахмута (що майже на лінії фронту) та Покровську публікують інформацію щодо Операції Об’єднаних сил, але специфічного характеру. Так, бахмутська «Вперед» на першому тижні квітня повідомила своїм читачам новину «Погиб в машине от взрыва гранаты» (в якій йдеться про загибель військового, але не на фронті) та інформаційне повідомлення «Розпочато призов громадян на строкову військову службу». Подібну «службову» інформацію оприлюднив і «Маяк»: «Покровсько-Ясинуватський ОМВК проводить набір кандидатів на військову службу за контрактом».

Також лише один відсоток матеріалів за досліджуваний період був присвячений переселенцям та взагалі постраждалим від військового конфлікту. В газеті «Вперед» опублікований матеріал під заголовком «Как живется шахтерской вдове», що по суті є бідканнями жінки з непідконтрольної українській владі території на невеликі статки та проблеми перетинання кордону заради отримання пенсії. А в газеті «Маяк» було оприлюднено матеріали позитивної направленості: інформація «Переселенці можуть отримати житло» та звіт про виставку «Юна художниця з Донецька дарує творчість покровчанам».

Жанри. В контенті роздержавленої преси Донеччини домінують інформаційні жанри: 42%. Дещо зменшилась частина текстів, яку віднесено до категорії «Інше» (оголошення, рецепти, гороскопи, прогнози, побутові поради тощо) – 30% (39% у лютому). Одночасно збільшилась кількість матеріалів, які по суті є прес-релізами – 18% контенту проти 11% в лютому.

3% – публікація листів та звернень читачів. Абсолютним лідером в цьому напрямку роботи з аудиторією є бахмутська «Вперед». Саме тут опубліковано 6 із 7 матеріалів, що увійшли до згаданих 3%.
Щодо аналітичних матеріалів (кореспонденцій та статей чи оглядів) експерти вважають такими лише 1% тестів. За тиждень 1-7 квітня в чотирьох виданнях опубліковано одну авторську колонку (1%), три інтерв’ю та одне бліц-опитування (2%), чотири матеріали (2%), що експерти віднесли до художніх жанрів. Ані журналістських розслідувань, ані рецензій, ані авторських (редакторських) колонок журналісти місцевої преси своїм читачам не запропонували.

Походження. Власними матеріалами в газетах експерти змогли визначити всього 19% з оприлюдненого (в лютому 23%). Певна частина авторів, чий підпис стоїть під опублікованими замітками, не є журналістами. Тому їхні дописи можна трактувати як листи читачів, а не як інформаційні повідомлення, бо позначка «позаштатний кореспондент» відсутня. За спостереженнями експертів, дописувачами місцевої преси Донеччини частіше за інших стають бібліотекарі, вчителі, керівники гуртків та спортивних секцій.

Запозичені матеріали з чіткою ідентифікацією джерела інформації склали 35% (проти 43% в першій «хвилі»). В основному це або прес-служби організацій та установ, або інші ЗМІ. Майже половина – 45% – не мають ані підпису, ані позначки-посилання на джерело, тобто не відомого походження. Кількість контенту-«інкогніто» цього разу суттєво збільшилась, на 12% у порівнянні з лютим 2019 року, що турбує експертів, адже редакції таким чином не дотримуються стандарту достовірності та втрачають довіру читачів.

Як проблему експерти також відзначили тенденцію «одного автора». Зокрема, у Слов’янській газеті «Вісті» більшість матеріалів випуску має один підпис – Григорій Кульбака. В такому разі у читача може скластися враження, що газету робить одна-єдина людина, а вона апріорі не може робити великий обсяг робіт якісно. Тобто це також несе репутаційні ризики для видання.

Щодо тональності оприлюдненого, у переважній більшості матеріалів вона нейтральна – 81%. Позитивна – у 17%, негативна – у 2%.

Онлайнові медіа

Оцінки матеріалів за стандартами

Дотримання професійних стандартів експерти ІДПО досліджували на сайті «Карачун» слов’янської газети «Вісті» та сайті «Покровськ. сіті» газети «Маяк». Загальна оцінка дотримання стандартів в досліджуваних он-лайн медіа – 2,97 бала з 5 максимальних. Цей показник є майже ідентичним з оцінкою дотримання стандартів в друкованих медіа, що підлягали моніторингу (2,89). Найвищими є оцінки за відсутність мови ворожнечі (1 бал), трохи нижчою – 0,97 балів – за доступність матеріалів. Наприклад, в матеріалі «Под Святогорском вскоре приступят к ремонту моста», що оприлюднено на сайті «Карачун», забагато технічних подробиць, що робить текст мало зрозумілим.

Цікавою є ситуація з оцінкою достовірності матеріалів. Якщо сайт «Карачун» отримав загальну високу оцінку 0,94 за дотримання цього стандарту, то на Покровськ.Сіті. ситуація гірша – маємо всього 0,19 бали. Експерти відзначили, що на покровському ресурсі взагалі є проблема з посиланнями та ідентифікацією матеріалів. Бо типовий текст на сайті виглядає як на фото (скриншот), що нижче. І в шаблоні «Автор» можна побачити лише узагальнене «Pokrovsk.City». Між тим сучасна практика та стандарти подання інформації он-лайн передбачають інше. Наприклад, регіональна інформаційна агенція «Вчасно» посилається на джерело завжди у другому реченні будь-якого повідомлення (приклад нижче).

Приклад ІА «Вчасно»

Гірше журналісти відокремлюють факти від думок – 0,44 бали на сайті «Карачун» та в 0,31 бали для «Покровськ.сіті». І традиційно найгірше автори текстів дотримуються балансу думок та неупередженості. В лютому сайти не отримали позитивної оцінки взагалі, а в квітневій хвилі моніторингу сайт «Карачун» має тенденцію до покращення, бо цей стандарт оцінений в 0,13 балів.

На жаль, в регіональних он-лайн медіа за досліджуваний період не змінилася ситуація з коментуванням новин – читачі ігнорують контент, принаймні, не залишають жодних свідчень своєї зацікавленості на сайті.

Матеріали з ознаками замовності

89 текстів було оцінено експертами ІДПО на двох регіональних сайтах. Протягом тижня з 1 по 7 квітня 2019 року експерти зафіксували по одному матеріалу, що має ознаки політичної замовності. «Кто и как разозлил мэра Славянска?» на «Карачуне» відрізняється протокольним змістом та не суттєвістю інформаційного приводу. А «Покровськ – місто позитивних змін», оприлюднений одночасно і в газеті, і на сайті, є класичною «одою» владі, позбавлений критики та взагалі реалістичного погляду на життя в місті. Таким чином, обидва матеріали є пережитком періоду комунальної власності. Тобто підпорядкування медіа владі з обов’язковим висвітленням в найкращому світі будь-яких найменших рухів чиновників.

Що стосується комерційної «джинси», то на «Покровськ. Сіті» її не виявлено, а «Карачун» оприлюднив за тиждень три тексти, які експерти розцінили як замовлення. Наприклад, відверта реклама-анонс концерту в рубриці «Новости Славянска»:

Проросійські меседжі. Ані пропагандистських матеріалів, ані фейкових чи тих, що мають проросійські меседжі, за досліджуваний період на обох сайтах експерти не виявили.

Аналіз тем, тональності та походження

За моніторинговий період більшість матеріалів, оприлюднених на двох сайтах місцевих газет, були присвячені політиці (34%). На другому місті за популярністю новини про кримінальні злочини та діяльність правоохоронних органів – 15%. Тема життя місцевих громад втратила свої позиції: якщо в лютому кожний п’ятий матеріал був присвячений місцевій інфраструктурі, громаді чи громадянам, то в квітні лише 10%. Економічні питання висвітлювались в 9% матеріалів та спортивні новини (7%).

Всі інші теми займають несуттєву частину контенту (менше 5%). Навіть до категорії «Інше» цього разу потрапили лише 4% матеріалів. Також у 4% текстів журналісти писали на теми культури та місцевого самоврядування. Жодним чином на сайтах не представлена тема військових дій та життя громадян в період війни, зокрема, й переселенців.

Щодо походження текстів, лише 2% матеріалів експерти віднесли до власного контенту (в лютому ця цифра була вдвічі більшою). Переважна більшість матеріалів он-лайн видань запозичені (52%), але з належним посиланням на першоджерело. 46% матеріалів експерти признали не ідентифікованими взагалі.

В переважній більшості матеріалів он-лайн медіа тональність була нейтральною (91%). Показник позитивних матеріалів складає 6%, а матеріалів з негативною тональністю – усього 2% (в лютому таких було виявлено 11%).

Олена Самойленко, координатор донецької групи експертів:
Основне питання, яке постає перед експертами та напряму пов’язане як із процесом роздержавлення, так і з процесом оцінювання – як саме слід позначати та виокремлювати в газеті матеріали «від влади»? Зараз ми бачимо багато текстів всіляких оголошень, протоколи засідань, рішення рад всіх рівнів, зверстаних як реклама – в рамках, часто на шпальтах з комерційними об’явами чи з привітаннями, або в «підвалах» телепрограми. Експерти розцінюють їх як неналежно марковані, бо вони не є журналістським контентом, не мають заголовку, підпису, не відповідають на інформаційні питання, але такі повідомлення також нерідко мають неабияку соціальну значущість, сповіщають про те, що вкрай потрібно чи корисно знати громаді…

Зрозуміло, що дотепні журналісти та креативно налаштовані редактори з будь-якого протокольного приводу можуть зробити «цукерку», але вимагати цього від редакцій, де працюють, м’яко кажучи, декілька осіб за більш ніж скромні зарплати ми не можемо… То ж, основне питання – чи порушують редакції роздержавлених ЗМК закон чи просто недбало відносяться до своїх обов’язків? Бо в тексті Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» прямо не сказано, як підписувати такі матеріали чи іншим чином позначати, що вони оприлюднені на засадах договору. Між тим, в частині 3 статті 5 цього закону йдеться про те, що газети мають висвітлювати діяльність влади, зокрема, створюючи спеціальні звіти і репортажі про важливі події, що відбуваються в державі, про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також організуючи систематичні (проблемні, тематичні) сторінки чи рубрики. Законом передбачено також «створення та поширення інформації, авторських матеріалів про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування роз’яснювального характеру».