У квітні 2019 року експертна група ІДПО з Одеси дослідила контент чотирьох друкованих видань у Полтавській області. Для аналізу було обрано 4 місцеві газети, що пройшли процедуру роздержавлення та мають власні сайти, які оновлюються: газета «Полтавський вісник» (щотижнева газета Полтавської області), сайт http://www.visnyk.poltava.ua/ ; газета «Перемога» (газета Кременчуцького району Полтавської області), сайт http://peremoga.in.ua/; газета «Лубенщина» (районна газета Лубенського району Полтавської області), сайт цього видання https://lubenshchyna.com.ua/; газета «Зоря» (районна газета Лохвицького району Полтавської області), сайт цього видання http://zorya.pl.ua/ . За період з 1 по 7 квітня 2019 року загалом оцінено 376 публікації у друкованих виданнях і 103 дописи на сайтах.

Реформовані регіональні ЗМІ Полтавщини прагнуть стати цікавими своїй аудиторії та враховувати її інформаційні потреби. Джерелом їхньої економічної спроможності стає реклама, яку вони дуже часто не маркують, а також помітним трендом їхньої роботи є лояльність до місцевої влади, – або за старою пам’яттю, або за новими формами мотивації. Передвиборчий період на діяльності полтавських ЗМІ позначився мало: політичної реклами та агітаційних матеріалів було досить мало, а публікації з ознаками замовності зорієнтовані на просування місцевих політичних сил та лідерів. Газета «Полтавський вісник» виглядає найбільш заангажованою. Ця газета видається в обласному центрі, м. Полтава.

Друковані видання

Моніторинг стандартів журналістики

Якість місцевого медіаконтенту з огляду на дотримання базових стандартів журналістики у полтавському регіоні не надто висока.

Середня оцінка професійності полтавських місцевих видань у квітні 2019 року становить 3,48 з максимально можливих 5 балів.

Серед проаналізованих видань дві газети пропонують читачам більш якісний контент: «Полтавський вісник» – 3,87 бали та «Зоря» 3,69, а дві газети – дещо нижчої якості: «Лубенщина» – 3,25 і «Перемога» – 3,13 бали. При цьому неупередженість у формуванні погляду на соціальну реальність, що забезпечується через демонстрацію балансу позицій, має найнижчі показники – 0,11 бала. Газета «Зоря» загалом ігнорує цей стандарт журналістики. А газета «Полтавський вісник» дотримується його на рівні 0,31, що є найвищим балом. Такий показник якісної журналістики як відокремлення фактів від думок знаходиться на рівні 0,55 з 1 максимально можливого. Це означає, що майже у половині публікацій міститься маніпулювання уявленнями аудиторії через підміну фактів позиціями, враженнями, коментарями. Тут найнижчий показник демонструє газета «Лубенщина» – 0,38, а найвищий газети «Зоря» та «Полтавський вісник» (0,69). Журналісти полтавських ЗМІ посилаються на джерела на рівні 0,83 балів з 1 можливого. Суттєво відхиляється від загальної тенденції газета «Перемога», що має показник 0,63. При цьому усі місцеві медіа подають інформацію доступною мовою та не розпалюють пристрасті за допомогою мови ворожнечі.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами

​​Частка матеріалів з ознаками замовності у загальному потоці реформованих видань Полтавщини, які досліджувались у квітні 2019 року становить 10,54%. В газеті «Полтавський вісник» маємо аж 26,67% матеріалів з ознаками замовності. При цьому лише 1 матеріал (0,3%) має ознаки комерційної джинси, а решта – політична джинса. Газета «Перемога» майже повністю уникає матеріалів з ознаками замовності. Натомість «Полтавський вісник» активно та послідовно просувала політичну силу «БПП «Солідарність». Газета здійснювала це за єдиним принципом: більшість інформаційних приводів публікацій була увиразнено прив‘язана до діяльності місцевих лідерів, що представляють у регіоні цю політичну силу («Усе для підтримки талановитих дітей: в оновленій художній школі створені найкращі умови»; «Триває реалізація проекту сучасної платформи “Бібліохаб”»; «Команда Андрія Матковського разом з жителями Ліска наводила лад у селищі»; «”Полтава у блакитному”: у місті відбулися акції на підтримку дітей з аутизмом» («Полт. вісник, 4 квітня); ЖКГ Полтави вчора й сьогодні: оперативна реакція на людські звернення»; «План сталої мобільності Полтави: яким місто має стати завтра?»; «На третьому Форумі ОСББ обговорили питання впровадження “Бюджету участі”» («Полт. вісник, 28 березня). Значно нижчі показники замовності демонстрували газети «Зоря» (3,70%) та «Лубенщина» (7,78%). Ці газети активно висвітлювали важливі для громади події та процеси (пенсійну реформу, екологічну ситуацію). Однак, по суті висвітлення цієї тематики зводилося до оприлюднення дій і реакцій місцевих функціонерів, тому і матеріали носили протокольний характер. Наприклад, «Як не допустити пожежі у наших екосистемах?» («Зоря», 11 квітня), «З 1 квітня 2019 року багатодітні сім‘ї отримають допомогу на третю і наступну дитину…» («Зоря», 11 квітня); «Трьох полтавських професорів нагородили державною премією»; «Шановні громадяни! Депутат Руслан Ляшко буде проводити прийом громадян»; «Оголошується другий конкурс для юних митців: намалюй рідний край і виграй цінний приз» («Лубенщина», 12 квітня).

У місцевих виданнях Полтавщини розміщено 21,69% немаркованої реклами. Найбільше таких текстів зафіксовано у виданні «Зоря» – 45,68%, а найменше у газеті «Перемога» – 5,63%. «Перемога» не публікує джинси та має низькі показники щодо немаркованої реклами, натомість «Зоря» при досить низьких показниках матеріалів з ознаками замовності не маркує комерційну рекламу. «Лубенщина» розмістила 23,33% немаркованої реклами. Найцікавішою є ситуація з газетою «Полтавський вісник». Найвищі показники щодо замовності у цьому виданні (26,67%) поєднуються із публікацією немаркованої реклами (11,11%) та найвищим рівнем дотримання стандартів (3,87 бала). Тобто, редакція знається на правилах журналістської діяльності і свідомо їх порушує, прагнучи приховати замовність.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Експертна група вважає, що журналісти реформованих видань полтавського регіону не використовують методи маніпуляції у висвітленні складних і чутливих тем. На сторінках ЗМІ за досліджуваний період відсутні пропагандистські та маніпулятивні матеріали, проросійські меседжі та фейки, що несуть приховану загрозу державності.

Теми

Тематика місцевих газет засвідчує увагу всіх редакцій до життя власного регіону. Життя місцевої громади висвітлюється у 18 % текстів. Охорона здоров’я, життя малозабезпечених громадян, – тематика, що викликає інтерес аудиторії. Найактивнішою тут стала газета «Полтавський вісник» – 27 матеріалів, найнижчий показник має газета «Перемога» – 4 матеріали.

Менш популярними виявилися теми культури – 7%. Проблеми соціальної сфери, спорту, економіка та фінансів зайняли по 4 % відсотки контенту. Ще у чотирьох відсотках журналісти писали про політику а також актуальний для України навесні 2019 року передвиборчий період. «Порадувала відсутність інтересу до кримінальної тематики (1%), особливо на фоні зацікавленості культурою (7%)», – зазначає експерт Олена Іванова. Зокрема темі економіки багато уваги приділено у газеті «Перемога» (15 матеріалів), а газета «Лубенщина» не цікавиться спортивною тематикою, на відміну від решти видань.

Тематична група «інше» за звітній період дослідження реформованих видань Полтавщини складає загалом 55% за рахунок публікації гороскопів, астропрогнозів, привітань, некрологів, оголошень. Це перш за все стосується видань «Зоря» (62 матеріали) та «Лубенщина» (65 матеріалів), що в цілому співпадає із відповідними показниками в одеському регіоні за лютий 2019 року.

На рівні 1% інтересу місцевих ЗМІ знаходиться така тематика: «освіта», «надзвичайні ситуації», «кримінал». При цьому у всіх виданнях прослідковується відсутність інтересу до висвітлення тематики, пов‘язаної з Операцією Об’єднаних сил, проблемами воїнів, добровольців та переміщених осіб.

Жанри матеріалів

Очевидним є переважання інформаційних жанрів над іншими групами журналістських жанрів. Зокрема з 376 матеріалів, що були проаналізовані експертами, 135 – це новини, замітки, замітки з коментарем, звіти та репортажі (36%). Ця тенденція є актуальною для усіх розглянутих медіа Полтавщини, хоча і реалізується з різним ступенем інтенсивності: «Полтавський вісник» – 48%; «Перемога» -38%; «Лубенщина» – 25%, «Зоря»-34%. На рівні 4% представлено аналітичні жанри (стаття, огляд), зокрема в газеті «Перемога» їх 7% від усього контенту, а в газеті «Лубенщина» 1%. Очевидно, це свідчить про небажання або невміння місцевих журналістів використовувати комунікаційний та інформаційний потенціал журналістської жанрології, вважають експерти Олена Іванова та Ольга Мойсеєва.

Загалом 53% займають матеріали категорії «інше» (200 матеріалів). Найбільшу увагу до таких публікацій демонструють видання «Лубенщина» та «Зоря», хоча усі проаналізовані ЗМІ активно друкують такі матеріали, напевне, орієнтуючись на інтереси власної місцевої аудиторії (астропрогноз, некролог, привітання, оголошення).

Загальною тенденцією місцевих ЗМІ України, як засвідчують моніторингові дослідження у лютому та квітні 2019 року, є ігнорування або неефективне використання такого жанру як «лист в редакцію». Що для місцевих медіа могло б допомогти вирішити проблему зв’язку з аудиторією. Натомість газета «Полтавський вісник» вдалася до цікавого проекту. Він покликаний активізувати взаємодію читачів з редакцією та має також просвітницьке і краєзнавче значення. Газета публікує ретрознімки Полтави з архіву читачів та пропонує вікторину «Розкажи, що зображено», а потім друкує листи своїх читачів із коментарями до світлин, спогадами з історії міста та його мешканців.

Тональність

Загалом у публікаціях місцевих ЗМІ Полтавщини переважає нейтральна тональність (74%), при цьому позитивна тональність становить – 25%, а негативна – 1%. На думку експертів, це досить типово для місцевих медіа. У всіх виданнях помітним є бажання побачити позитивні явища, процеси, події з життя регіону, про які вони охоче розповідають у позитивному ключі. Хоч варто звернути увагу, що авторами таких публікацій зазвичай виступають дописувачі ЗМІ (бібліотекарі, вчителі, краєзнавці, школярі тощо), а не журналісти видань. Негативні за тональністю матеріали майже відсутні на сторінках місцевих ЗМІ.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Реформовані ЗМІ демонструють загальну тенденцію до превалювання запозичених матеріалів із посиланням на автора/джерело 48% (182 матеріали), власних – 28% (105 публікацій), а не ідентифікованих за авторством матеріалів – 24% (89 публікацій). Проте, у газеті «Перемога» дуже високий показник неідентифікованих матеріалів (51 із 80 публікацій). Видання не зазначає джерел отримання інформації, посилання є лише у 4 публікацій. Загалом зафіксований високий показник запозичених матеріалів у регіональних медіа свідчить про небажання або невміння журналістів виготовляти власний контент.

Реформовані регіональні ЗМІ Полтавщини прагнуть стати цікавими своїй аудиторії та враховувати її інформаційні потреби. Джерелом їхньої економічної спроможності стає реклама, яку вони дуже часто не маркують, а також помітним трендом їхньої роботи є лояльність до місцевої влади, – або за старою пам’яттю, або за новими формами мотивації. Передвиборчий період на діяльності полтавських ЗМІ позначився мало: політичної реклами та агітаційних матеріалів було досить мало, а публікації з ознаками замовності зорієнтовані на просування місцевих політичних сил та лідерів.

Сайти місцевих видань

Професійні стандарти

Середня оцінка рівня професійності сайтів полтавських місцевих видань у квітні 2019 року становить 3,48 бали (з максимальних 5).

Найслабшим місцем сайтів місцевих ЗМІ Полтавщини є баланс думок – 0,06 з максимально можливого 1. Сайти газет «Перемога» http://peremoga.in.ua/ та «Зоря» загалом ігнорують цей стандарт журналістики, а сайт газет «Полтавський вісник» дотримується його на рівні 0,19, що є найвищим показником. Вміння місцевих полтавських журналістів надавати інформацію, розмежовуючи факти і думки, коментарі знаходиться на рівні 0,47. Тут найнижчий показник демонструє сайт газети «Перемога» – 0,25, а найвищі показники має сайт газети «Зоря» http://zorya.pl.ua/ – 0,57. Посилання на джерела інформації знаходиться на рівні 0,89 балів, де найгірші показники має «Перемога» – 0,75. Тексти усіх публікацій характеризуються доступністю та не містять мови ворожнечі.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами

​​Частка матеріалів з ознаками замовності на сайтах місцевих ЗМІ у квітні 2019 року становить 25%. При цьому на сайті газети «Перемога» маємо 0% публікацій з ознаками замовності, а на сайтах газет «Полтавський вісник» (54,55%) і «Зоря» (42,86%) ці показники є надвисокими. Також моніторинг засвідчив, що сайт газети «Полтавський вісник» публікує найбільшу кількість комерційної джинси (5 матеріалів). Політична джинса за звітній період зустрічалася на сайтах полтавських ЗМІ у кількості 2-13 публікацій, де лідером є сайт «Полтавський вісник», що продовжує тенденцію цієї газети.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

На сайтах ЗМІ за досліджуваний період відсутні пропагандистські та маніпулятивні матеріали.

Теми

Тематичне наповнення сайтів місцевих газет засвідчує увагу усіх редакцій перш за все до життя власного регіону. Загалом тематична група «життя місцевої громади» має показник – 29 %, що є дещо вищим за показник у друкованих ЗМІ регіону.

Менш популярною, але також досить помітною для сайтів місцевих ЗМІ виявилася тема культура -12% і прогнозовано – політика (9%). Сайт газети «Полтавський вісник», у порівнянні з іншими сайтами місцевих ЗМІ, найбільше уваги приділяє тематиці виборів та місцевого самоврядування. Також варто зазначити, що саме на цій платформі зустрічаємо єдиний за звітній період матеріал про воїнів Операції об’єднаних сил.

Теми соціальної сфери, економічні проблеми, новини спорту цікавлять місцеві сайти на рівні 3-4% від загального обсягу публікацій. Здивував експертів невисокий показник уваги до кримінальної тематики (2%). Всього 2 матеріали на сайті газети «Лубенщина». Це означає, що ЗМІ не спекулюють на гострих враженнях читачів.

Тональність

Тональність інформації на сайтах полтавських реформованих ЗМІ переважно нейтральна (76%). Позитивна складає 24%, негативна – відсутня.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власного контенту сайти публікують на рівні 60%, запозичених матеріалів із посиланням на джерело – 32%, неідентифікованих – 8 %.

Загалом сайти місцевих ЗМІ демонструють ті ж тенденції, що і районні друковані видання. Маємо зазначити, що в умовах непростих економічних та інформаційних змін, складних суспільних і політичних процесів місцеві медіа залишаються в інформаційному полі. Проте враження від їхньої роботи псує наявність матеріалів із ознаками замовності та почасти низький професійних рівень контенту (обмеженість жанрової палітри, відсутність збалансованості у висвітленні соціально вагомої тематики). Відчувається прагнення редакцій працювати на аудиторію, бути корисними та соціально відповідальними, звертати увагу на позитивні явища в житті громади, хоч усім їм також бракує креативного мислення та освіченості у сучасних тенденціях масмедійної діяльності, на що одеська експертна група в особі координатора Олени Іванової та експерта Ольги Мойсеєвої звертає увагу.

​Моніторинг регіональних медіа, що проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика, здійснювала одеська група ІДПО у складі: Олени Іванової, доктора наук із соціальних комунікацій, професора, декана факультету журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова та Ольги Мойсеєвої, кандидата філологічних наук, доцента, доцента кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій ОНУ імені І. І. Мечникова.

Контакти:
координатор проекту
Олена Іванова
телефон: 067 776 1 776,
пошта: іvanova77aa@gmail.com, ivanova_aa@ukr.net