Львівські експерти навесні у період карантину моніторили чотири друковані видання: «Відродження» (Жовква), «Голос відродження» (Броди), «Голос з-над Бугу» (Сокаль), «Громада» (Миколаїв). 

Основною темою газетних публікацій була коронавірусна пандемія – 20% (для порівняння, у лютому домінувала тема культури (11%). На другому-третьому місцях – соціальна сфера і життя місцевої громади (по 10%). Четверта тема – історія і краєзнавство (8%). П’ята – освіта і наука (7%).

Газети менше писали про культуру (6%), економіку і фінанси (5%), кримінал (4%). Зовсім мало – про політику, надзвичайні ситуації, релігію, АТО/ООС (усі – по 1%).

Відсутні друковані матеріали на теми місцевого самоврядування, викривання корупції, зовнішньої політики, вимушено переміщених осіб, спорту. Інші теми склали 26% тематичного наповнення газет. Найбільше – у «Відродженні» – 35% та «Голосі з-над Бугу» (34%),  а найменше – у «Голосі відродження» – 17% і «Громаді» – 17,5%. 

Головні теми у кожного з видань такі: «Громада» (30%); «Голос відродження» (20%); «Голос з-над Бугу» (20%) – COVID-19, «Відродження» (16%) – соціальна сфера. Отож, карантинно-коронавірусну тематику найбільше висвітлювали «Громада» (Миколаїв) – майже третина від кількості усіх матеріалів, «Голос з-над Бугу» (Сокаль) і «Голос відродження» (Броди) – кожна п’ята публікація, «Відродження» (Жовква) – кожна десята.  

Редактор «Голосу відродження» Надія Забокрицька зробила інтерв’ю з головою Бродівської райдержадміністрації Оксаною Прокопець, («Коронавірус прийшов на Бродівщину») та міським головою Бродів Анатолієм Белеєм («Життєдіяльність Бродів забезпечується за власні бюджетні кошти»).  Здивував заклик голови РДА переказувати кошти для допомоги хворим на рахунок БФ «Берегиня», засновником і кінцевим бенефіціарним власником якого є …міський голова Бродів Анатолій Белей. У своєму ж інтерв’ю «Голосу відродження» Анатолій Белей жодним словом не згадав про свій благодійний фонд і бухгалтерію його доброчинності.  За законом, посада міського голови не належить до посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків. Але, якщо «індивідуальні засоби захисту поновлюємо за рахунок бюджетних коштів, благодійних організацій», як сказав в інтерв’ю заступнику редактора «ГВ» Г.Петрусь т.в.о. директора КНП «Бродівська ЦРЛ» Іван Бец, то треба публічно конкретно називати: як і на що використані кошти бюджету, а як – благодійного фонду.  

Майже вся тональність газетних матеріалів нейтральна (99%). Лише 1%  – позитивна. 

В онлайнових виданнях також переважала тема COVID-19 (17%). Лише трохи менше було матеріалів на тему життя місцевої громади (16%). Третя – освіта і наука (9%). Четверта – культура (7%).  Про АТО/ООС – 4%. Нічого не писали про вимущено переміщених осіб, як і про викривання корупції. 

Найбільш популярні теми онлайнових видань:  vzhovkvi – COVID-19 і життя місцевої громади (по 23%);  golvid – історія і краєзнавство (29%) та COVID-19 (21%) ; hromadahazeta – життя місцевої громади (29%), COVID-19 (12%); golosznadbugu – культура та освіта і наука (по 17%), COVID-19 (11%).

Домінує нейтральна тональність – 99%, позитивна – 1%.

10,8% матеріалів друкованих видань мають ознаки замовності (майже удвічі більше, ніж в лютому). . Найменше джинси у «Голосі відродження» – 2,9%. Найбільше – у «Відродженні» – 18,8%. «Громада» – 14,7%, «Голос з-над Бугу» – 6,8%, 

Матеріалів з ознаками політичної замовності у п’ять разів більше, ніж комерційної (у лютому була обернена пропорція 3:1 – з потрійною перевагою комерційної замовності). Дві причини цього – збільшення політичної активності у передстартовій підготовці до місцевих виборів і використання карантинної доброчинності для пропартійного піару. 

Приклади. У публікації «Громади» «Карантинні будні» на 3-й сторінці йде розповідь про те, що в селі Пісочні працює комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги», яке достатньо забезпечене засобами захисту завдяки бюджету і благодійникам. «Цього ж дня Андрій Кос, помічник народного депутата Олега Синютки, привіз працівникам медичної установи п’ять захисних комплектів від «Європейської солідарності», – пише газета. Про нікого іншого у контексті благодійництва тут не згадують. Проте у цьому ж номері на 9-й сторінці у матеріалі “Захисні комплекти для медиків, продукти – для потребуючих” аналогічний прийом використаний і у розповіді про Рудниківську амбулаторіію загальної практики сімейної медицини. Цитуємо публікацію: «Саме з метою допомогти припинити коронавірусну пандемію і навідався в амбулаторію представник «Європейської солідарності» Андрій Кос із двома комплектами захисного одягу для медиків.

– Ситуація непередбачувана, тому ми разом повинні зупинити біду, – каже гість рудниківської медичної установи. – Проблема стосується всіх разом і кожного зокрема. Тому не можна стояти осторонь…

Андрій Кос, голова осередку Миколаївської районної організації партії «Європейська солідарність», помічник народного депутата України Олега Синютки, привіз такі ж захисні медичні комплекти ще й працівникам лікарських амбулаторій Розвадова й Черниці, Дроговижа, селища Розділ, Миколаївської районної лікарні, Тростянецької ОТГ. У складний час карантину організація «Європейська солідарність» формує продуктові набори для тих, хто через сайт повідомляє про труднощі під час карантину. Надалі передбачається провести таку ж акцію для соціально незахищених громадян». Отож, двома чи п’ятьма комплектами захисного одягу для медиків партійний функціонер припиняє коронавірсуну пандемію. Це, навіть, дешевше, ніж би довелося заплатити за рекламну статтю на тему партійного благодійництва. 

Значно щедрішим від «Європейської солідарності» на Миколаївщині була «Батьківщина» на Сокальщині. Може, тому, що тут щедрість виявляв уже не помічник народного депутата, а безпосередньо нардеп. Понад три тисячі масок і медичні костюми, передані місцевій лікарні Михайлом Цимбалюком, – зручна нагода для редактора газети в інтерв’ю на всю шпальту поставити голові обласної партійної організації актуальне запитання: «Пане Михайле, як ви оцінюєте можливість проведення місцевих виборів восени цього року. І чи готова «Батьківщина» до виборів?»  

А газета «Відродження» у центральному матеріалі на другій сторінці  під назвою «Народний депутат Ростислав Тістик – із робочим візитом у Жовківському районі» розповіла про відвідини нардепом аж семи об’єктів – і всюди у супроводі голови Жовківської райдержадміністрації Романа Черніховського.  З цього звіту читачеві незрозуміло, яку конкретну роботу виконав депутат Верховної Ради під час «робочого візиту», і навіщо його так довго супроводжував голова РДА, який залишив виконання своїх посадових обов’язків. Головний інформаційний месидж для аудиторії був сконцентрований у порядку слів: «народний депутат та голова РДА». 

У короткій замітці без підпису наостанку номера газета «Відродження» розповіла про те, що перед головним адмінприміщенням Жовкви – будівлею РДА і райради – декілька(!) років поспіль приватне підприємство облаштовує клумби. Цю роботу у ПП замовляє особисто голова райради.  Згадок про вартість і тендер такого персонального замовлення газета не подає.

Офіціоз у газетах становить 14,8% – майже кожен сьомий матеріал ( у лютому було більше – 19,1%). Аутсайдер – «Голос з-над Бугу» – 25% або кожен четвертий матеріал.  «Громада» – 14,7%, «Голос відродження» – 12,9%, а «Відродження» – лише 3,1% або у 8 разів менше, ніж у лютому. 

Неналежно маркована реклама – 7,45%. Найбільше її у «Відродженні» – 12,5%. Зовсім немає – у «Голосі відродження». «Голос з-над Бугу» – 11,4%, «Громада» – 5,9%. 

У газетах не зафіксовано антидержавних пропагандистських публікацій, з проросійськими прихованим меседжами і фейками.  В тому числі і щодо COVID-19.

Онлайнові видання Львівщини мають удвічі менше замовних матеріалів, ніж друковані – 5,3% (у лютому було навпаки – майже втричі більше замовних матеріалів, ніж у друкованих). Найбільше грішать цим golosznadbugu – 11,1% і vzhovkvi  – 9,1%. Рекордсмени – golvid і hromadahazeta – по 0%. 

Офіціоз – 7,2% (удвічі менше, ніж у лютому). Найбільше його у hromadahazeta – 19,5%, golvid – 10,5%. Найменше – у vzhovkvi – 0%. 

Неналежно маркованої реклами на сайтах не виявлено.

В онлайнових виданнях не зафіксовано антидержавних пропагандистських публікацій , з проросійськими прихованим меседжами і фейками.  У тому числі і щодо COVID-19.

Середній бал дотримання стандартів у друкованих виданнях становить 9,13 з 12 ( у лютому був – 8,17). Найбільший результат у «Громади» – 10,19. Найменший – у «Відродження» – 7,94.  «Голос відродження» і «Голос з-над Бугу» – відповідно 9,25 та 9,13. 

Відсутня «мова ворожнечі»  – 2 бали ( у лютому також було максимальних 2). Доступність – 1,95 бала ( у лютому лише 1,56). Три газети за цим показником оцінені максимально – 2 бали. У «Відродження» – 1,81. 

Достовірність (посилання на джерела) – 1,83 бала. Найбільші результати за цим стандартом мають «Громада» і «Голос з-над Бугу» – по 2. Найменший –  у «Відродження» – 1,38.

Повнота, як і в лютому, на четвертому місці – 1,77. У «Громади» – 2. 

П’яте місце посів стандарт відокремлення фактів від думок – 1,11 ( у лютому було 0,84). Найвище оцінені «Громада» – 1,5 та «Голос відродження» – 1,19. Найнижче – «Голос з-над Бугу» і «Відродження» – відповідно 0,94 і 0,81.  

Найнеохочіше газети дотримують балансу думок – 0,47 ( у лютому – 0,48). Найбільше його у «Громаді» – 0,69 і «Відродженні» – 0,56.  У «Голосі відродження» і «Голосі з-над Бугу» – по 0,31.

Середній результат дотримання стандартів в електронних варіантах газет – 8,91 ( у лютому – 7,86).  Найвищий – у сайту газети «Громада» (hromadahazeta) – 9,56. Найнижчий – у «Голосу відродження» (golvid) – 8,31. Сайти «Голосу з-над Бугу» (golosznadbugu) і «Відродження» (vzhovkvi) мають відповідно – 8,94 та 8,81.

Майже немає мови ворожнечі – 1,98 бала. Високі доступність (1,95), достовірність (1,84), повнота (1,63). Середній рівень у відокремлення фактів від думок – 1,14. Антирекордсмен – баланс думок – 0,36. 

Найвищі результати за окремими стандартами: відсутність мови ворожнечі  – vzhovkvi, golosznadbugu і hromadahazeta – по 2 бали; доступність – hromadahazeta і golosznadbugu – по 2; повнота –  golosznadbugu – 1,81; достовірність – golosznadbugu і hromadahazeta – по 1,94; відокремлення фактів від думок – hromadahazeta – 1,5; баланс думок – hromadahazeta – 0,69. 

Карантин суттєво вплинув на жанрову палітру газет. 47% – інформаційні матеріали (у лютому було 55%). Значно більше стало пресрелізів – 12% (у лютому – 4%) та інтерв’ю – 10% (у лютому – 1%).  6% – художні жанри, 2% – аналітичні матеріали, по 1% – рецензії і авторські колонки.  Щезли листи в редакцію (у лютому було 2%). Немає аналітичних кореспонденцій і журналістських розслідувань. 

Інформаційні матеріали: «Громада» – 58%, «Голос з-над Бугу» – 48%,  «Відродження» – 44%, «Голос відродження» – 37%. 

Пресрелізи: «Громада» – 15%, «Голос відродження» – 11,5%, «Голос з-над Бугу» – 11%,  «Відродження» – 9%. 

Інтерв’ю: «Голос відродження» – 17%, «Голос з-над Бугу» та «Відродження» – по 9%, «Громада» – 3%.

З-поміж інших публікацій: 11% – оголошення (реклама), 9% – привітання і некрологи, по 1% – поради і розважальні. 

Власних матеріалів – 50%, запозичених – 41%, неідентифікованих – 9%. 

Найбільше власних матеріалів у «Голосі відродження» – 60%, а найменше їх у «Голосі з-над Бугу» і «Відродженні» – по 43%. Найбільше неідентифікованих у «Відродженні» – 28%. Найбільше запозичених матеріалів – у “Голосі з-над Бугу” – 57%, і водночас у «Голосі з-над Бугу» немає жодного неідентифікованого матеріалу.

Львівські експерти оцінювали донецькі видання – «Вперед», «Зоря», «Вісті», «Маяк» та їхні сайти. Головною темою у них стали відзначення свят 8 і 9 травня. Те, що писали газети про День пам’яті та примирення, створювало маленьку надію на те, що суспільство поволі рухається вбік європейських цінностей, хоче стати дійовим учасником світової спільноти.  Однак те, що публікували друковані видання про День Перемоги – менше чи більше, переконує, що «більшовицько-совєцькі» історично-політичні догми та міфи переживають свою другу чи й третю молодість – як у авторів публікацій, так і у їхніх героїв.  Некритичність цих матеріалів, відсутність у них більшості стандартів журналістики – найбільш м’яка оцінка, яку можна застосувати щодо них. 

Координатор львівської групи експертів Ольга Шостак.

Моніторинг виконано за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.