У січні було здійснено моніторинг провідних онлайн-медіа Вінниці: «20 хвилин» та «Вінниця.інфо». Період моніторингу 18 – 24 січня 2021 року. Загалом проаналізовано –193 робіт. Моніторинг здійснювала студентська група практикантів із кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса.

Статистика щодо матеріалів з ознаками замовності (джинса політична, комерційна, протокольно-офіційна інформація, неналежно марковані матеріали)

Найбільшою проблемою видання “Вінниця інфо” були неналежно-марковані матеріали, в яких рекламувалися ті або інші послуги (ремонт комп’ютерів та ін.). Тексти підписуються “новини компаній”. В деяких тектах було розміщено лінки на інтернет-магазини.

Усього неналежно маркованих матеріалів було виявлено 6,5%

Також було знайдено 5,4% “паркетних” матеріалів або ж “офіціозу”. Це були необроблені матеріали прес-служб або ж сайту Вінницької ОДА.  У цих текстах наголос робився на присутності представників місцевої влади на місці події.

Аналогічно, для видання “20 хвилин” проблемним є маркування рекламних текстів (маркуються словами “пресслужба” або “новини компаній”), офіціоз. Було також зафіксовано один випадок політичної джинси – привітання політика з партії “Батьківщина” Олега Мейдича.

Усього неналежно маркованих – 5%, офіціозу – 2%, політичної джинси – 1%

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Цієї моніторингової хвилі таких матеріалів не помічено.

Оцінки матеріалів за стандартами

Журналісти “Вінниці інфо” в цілому дотримуються стандартів, однак левову частку контенту складають запозичені матеріали із офіційних джерел із мінімальною обробкою. Саме тому страждає стандарт доступності. Журналісти використовують незрозумілі для пересічного читача абревіатури. Також у подібних матеріалах подекуди не дотримано стандартів балансу думок, повноти.

Ось, як наприклад у цьому тексті, де подається тільки позиція прокуратури, але немає передісторії, інших точок зору.

Журналісти видання “20 хвилин” також в цілому дотримуються професійних стандартів, проте інколи зустрічаються недостовірні посилання на кшталт “за словами свідків” або ж “жінка каже” без уточнення конкретного джерела інформації.

Наприклад, у матеріалі про зоозахисницю, вказується інша версія нападу, але не зазначені джерела.

Також у тексті про тарифні протести не усюди були чітко вказані джерела інформації. Наприклад, вживалося посилання “жінка” без вказівки імені та прізвища.

Студентський моніторинг Вінницьких ЗМІ підтверджує загальні тенденції в регіональних медіа, які вивчає ІДПО. Оскільки дослідження припало на січень, другий тиждень після свят, то показники матеріалів із ознаками замовності не є значними. Тим не менш, отримані результати демонструють слабкі сторони регіональних видань, що дозволять різноманітним політичним силам просувати свої інтереси із їхньою допомогою під час передвиборчих та інших кампаній. Як правило, йдеться про неналежно марковану рекламу, яка не дає змогу читачам побачити чітку різницю між редакційним та рекламним контентом, офіціоз, який з’являється на сайтах через небажання, а то й невміння журналістів перевіряти та доповнювати інформацію від органів місцевої влади, та окремі порушення професійних стандартів. 

Моніторинг регіональних медіа здійснювала студентстька група кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса у складі Яни Костенко, Владислави Собко, Анни Гамори спільно із аналітикинею ІДПО Наталею Стеблиною. 

Контакти: координатор проекту Наталія Стеблина
067 985 73 21
steblinka@gmail.com