Звіти

Описовий звіт за січень 2021 року – Луганська область

Оприлюднено

Моніторингова хвиля передбачала огляд ЗМІ за 25-31 січня. Часові рамки цього періоду розширені через нестачу кількості публікацій для дослідження в друкованих виданнях. Відтак, проаналізовано додаткові випуски трьох газет.

Розглянуто такі числа друкованих видань Луганщини: «Кремінщина», громадсько-політична газета – №7-8 від 23 січня, №9-10 від 30 січня; «Луганщина.UA», обласна загальнополітична газета – №1 від 20 січня, №2 від 27 січня; «Попаснянский вестник», міскрайонна газета – №4 від 29 січня; «Рубіжанські новини», видання територіальної громади м.Рубіжне – №4 від 22 січня, №5 від 29 січня.

За визначений період оцінено матеріали онлайн видань: «06452. Сайт города Северодонецка» https://www.06452.com.ua/ ; «Ирта Fax. Информационный портал» http://irtafax.com.ua ; «Первая полоса. Интернет-газета» https://1polosa.net/news/; «Трибун. Общественно-политический обозреватель»  https://tribun.com.ua/ .

Загалом оцінено у друкованих виданнях 182, у Інтернет-виданнях – 266 матеріалів. Всього – 448 публікацій.

Друковані видання

Локальні видання Луганщини є переважно українськомовними, хоча вдаються і до публікацій російською. Найчастіше така практика зустрічається у «Попаснянском вестнике».

Три газети – з числа роздержавлених, тож видання переживають час змістовного і фінансового становлення та сучасного позиціонування. Так, «Рубіжанські новини» подаються вже як видання територіальної громади; «Кремінщина» та «Попаснянский вестник» не мають такої конкретної привʹязки, можливо, взаємини на цьому рівні ще не вибудувані або ж редакційна політика формується як більш вільна. Хоча «Попаснянский вестник» підкреслює свою територіальну приналежність як міська і районна газета.

«Луганщина.UA» не входить до цієї групи. Це єдина обласна газета з числа аналізованих, за змістом вона відображає позицію обласної влади, що, очевидно, потрібно у непростих умовах цивільно-військового регіону.

Моніторинг стандартів журналістики

Стандарти оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій дотриманий у повній мірі). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів. За моніторинговий період загальний бал оглянутих видань склав 7,31, а вищої оцінки не отримав жоден матеріал.

Найкраще дотримані стандарти у газеті «Рубіжанські новини» – 8,06. На другій позиції «Луганщина.UA» – 7,63. Матеріали «Попаснянского вестника» оцінено на 7,25 бала. «Кремінщина» має оцінку 6,31.

Щодо окремих стандартів. Усі газети найкраще дотримуються вимоги про «відсутність мови ворожнечі» – тут маємо найвищий бал 1,98.

Другий за рівнем бал у критерію «відокремлення фактів від думок і коментарів» – 1,39. Найсумлінніше дотримуються цієї вимоги «Рубіжанські новини» – 1,75 бала; найгірше – «Кремінщина» – 1,00.

Достовірність публікацій (наявність посилань на джерела інформації) оцінена на 1,38.

Найактивніше посилаються на джерела «Рубіжанські новини» – 1,69; найменше вказує джерела «Луганщина.UA» – 1,06.

Критерій повноти на четвертій позиції: 1,2 бала. Тут передують «Луганщина.UA» та «Рубіжанські новини» з балом 1,44. Найменш повними визнано публікації «Кремінщини» – 0,94.

Якщо у попередніх моніторингах критерій доступності публікацій (їх зрозумілості, грамотності – легкості сприйняття читачем) був серед перших позицій, то тут він – на пʹятому місці: 1,19. Кращий бал у «Луганщини.UA» – 1,44. Загалом же відчувається невибагливість щодо мови матеріалів аж до звичайних помилок викладу. 

Як фіксували і попередні моніторінги, у великому мінусовому відриві – критерій балансу думок: 0,17 бала. У «Кремінщині» та «Попаснянском вестнике» цей показник дорівнює нулю. Найкраще дотримано баланс у «Луганщині.UA», але й тут він – лише у чверті публікацій (0,5 бала з 2 можливих).

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами

Для виявлення замовності та інших форм медіаманіпуляцій досліджено 145 публікацій.

Матеріалів із ознаками замовності без жодного маркування у луганських друкованих ЗМІ небагато – 6,9% контенту. Найбільше таких – у «Луганщині.UA» – 12,5%. Дещо нижчий відсоток у «Кремінщини» – 11,1. «Рубіжанські новини» розмістили 7,3% «джинси». В «Попаснянском вестнике» таких публікацій не виявлено.

У «Луганщині.UA» до «джинси» зокрема віднесено публікації авторки Елены Нужной «Сначала Фирташ и Бойко взвинтили тарифы на газ, а затем отправили ОПЗЖ на борьбу с “беспределом” власти» (№1, 20 січня) та «Бойко и Порошенко вновь объеденяются перед лицом общего врага?» №2, 27 січня. «Навіть якщо ти розділяєш ідеологічну позицію авторки, – зауважує експертка Алла Федорина, – то такі публікації не можуть стати підтримкою для переконань. Адже вони мають ознаки швидше пропаганди, аніж міцної аргументованої журналістики. Практично відсутні посилання на джерела. Не подано бодай якоїсь множини точок зору. Ми маємо просто повірити Олені? Але ж відсутні докази того, що Нужная сама є експертом у темі – це ніде не фіксується і нічим не підкріплено. Тобто все, що нам пропонують, – такі собі думки людини на таку собі тему. Надмірна емоційність матеріалів (ще одна ознака пропаганди!) не компенсує відсутності аргументації, а навпаки здатна нівелювати висловлювану позицію. Наприклад, цитата: «…Исходя из этого, рождается резонный вопрос: почему люди, получив, наконец, «газовую вольницу», не пошлют Фирташа, Бойко, Левочкина и прочее кодло к чертям собачьим, где им самое место?..» Отож, якщо ти й розділяєш пропоновану точку зору, то на рівні розмови на кухні. Бракує реальної аналітики».

У публікації газети «Луганщина.UA» (№1, 20 січня) виділено абзац емоцій, що, на жаль, роблять матеріал більш пропагандистським, аніж журналістським.

Усі замовні матеріали мають політичний зміст, комерційна «джинса» відсутня.

Неналежно маркованих матеріалів також небагато – 3,8%. 

Експерти фіксують характеристику, спостережену й у медіа інших областей: значна кількість матеріалів має офіційно-протокольний характер – 20,1%. Тобто видання калькують якісь офіційні документи, повідомлення, не вдаючись до будь-якого опрацювання та без посилання на їх суто офіційне, нежурналістське, походження. Хоча, навіть відображаючи позицію влади, видання могли б «перекладати» матеріали на журналістську мову, аби виглядати в цій частині не бюлетенем, а все ж газетою. Такі публікації найбільше представлені в «Луганщині.UA» – 32,8%. Майже однакова кількість «офіціозу» у «Рубіжанських новинах» – 22,9% та «Кремінщині» – 21,1%. Найменше таких публікацій (9,6%) у «Попаснянском вестнике».

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Матеріали із ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків виявлено лише у газеті «Кремінщина» (1,1%); загалом 0,3%.

А от у перехресному моніторингу чернігівських видань увагу експертки Алли Ярової привернула «Деснянська правда» №3 від 28 січня. «Публікації Олександра Шила: «Сумні підсумки «нокдауну», «Британці збентежені. І це лише верхівка айсберга», «Навіть це для них – «подвиг», «Байден: залишити слід в історії?» – це, по суті, не журналістика, а пропаганда, причому найнижчої якості, з усім набором її інструментів і порушень критеріїв журналістських стандартів. Щедрі образливі закиди у бік британців (оцінка брекзіту як «дурниці»); росіян, які вийшли на акції протесту («протестуючі жодним чином не відповідали на побої та закидання в автозаки. Словом, вели себе як покірні «вівці», яким просто захотілося трошечки покричати») роблять ведмежу послугу виданню, а найгірше – інформаційному образу України у власних і сторонніх очах. Наприклад, автор із подиву гідною легкістю розсмикав складний вузол американської політики. Виявляється, «найбільшим політичним досягненням до цього у Байдена була посада віцепрезидента, а, за американськими мірками, це посада не впливова. Ось і все пояснення, чому політик такого поважного віку вирішив балотуватися на другий термін» (?). Щонайменше подібні публікації потрібно маркувати як блог, авторська колонка тощо. А от щонайбільше – думати, на чий млин ллється ця вода».

Теми

Домінуючою темою луганських газет стало життя місцевої громади – 20% публікацій. 

Нижче стоїть тема культури – 8%, найбільше представлена у «Рубіжанських новинах»; тема економіки та фінансів – 6%, де найактивніша «Луганщина.UA» – у двох числах видання кількість матеріалів теми більша, ніж у пʹяти інших газет. 

По 5% списку матеріалів у тем освіти; діяльності правоохоронних структур; соціальних питань; а також теми Сovid-19. По 4% матеріалів у тем політики та надзвичайних ситуацій. Тема вимушених переселенців/постраждалих від воєнного конфлікту представлена в «Рубіжанських новинах» (2 публікації). Зовсім не зʹявлялися теми війська/військових дій; корупції; спорту.

Традиційно велика частка у розділу «інше» (другорядні теми, реклама, короткі оголошення, постери тощо) – 29%. Найбільше практикує такі матеріали «Попастнянский вестник», де вони займають понад 33% списку публікацій.

Жанри

Найпотужніше використані інформаційні жанри – 39% публікацій. Найактивніше вони представлені у «Попаснянском вестнике», найменше – у «Луганщині.UA». Другими за кількістю є пресрелізові матеріали – 15% від загалу. Найуживаніші вони у «Кремінщині». Із аналітичних матеріалів є 7% кореспонденцій і 3% статей/оглядів. У жанрі інтерв’ю написано 3% матеріалів. Присутні художні жанри – 2%. Листів читачів також 2%.

Традиційно активно використані матеріали категорії «Інше». Таких «позажанрових» публікацій 29%. Серед них переважають оголошення/реклама – 9% та привітання/некрологи – 7%. Популярними є всілякі поради, яким віддано 5%. 

Жодного разу не використана авторська (редакторська) колонка, рецензія та журналістське розслідування.

Тональність

Вона переважно нейтральна – 70%. Негативну мають 7% публікацій, позитивну – 23%.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних матеріалів – 40%. Найбільше таких розміщує «Луганщина.UA» – понад 50%. Хоча зазначимо, що частина цих публікацій має не підписи конкретних авторів, а лише редакційний «Луганщина.UA». «Попастнянский вестник» відстав незначно: понад 47%. Третина – у «Кремінщині» та чверть власних матеріалів – у «Рубіжанських новинах».

Запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело – 40% матеріалів. 

Неідентифікованих – 20%. Понад 30% таких публікацій у «Кремінщині» та «Попастнянском вестнике», лише в межах 3% – у «Луганщині.UA».

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

Друковані видання Луганщини охоплюють майже весь спектр тематики; вдаючись при цьому до пошуку важливих тем і цікавих життєвих історій. Достатня їх жанрова різноманітність. Газети не надто вдаються до «джинси», а от переглянути формат подання офіційно-протокольних матеріалів їм, як і загалом виданням України, було б незайвим. Залишає бажати кращого рівень дотримання журналістських стандартів.

Онлайнові видання

Мова видань, за незначним винятком, – російська. Цей виняток, по суті, створює сайт «ИртаFax», де з-поміж розглянутих матеріалів: 4 – українськомовних і 86 – російськомовних, – фіксує експертка Алла Ярова і зауважує: «Публікації українською, як правило, «паркетні», тобто пресрелізи».

До речі, російська мова на сайтах теж подекуди потребує більш грамотного підходу. Ймовірно, прифронтова наближеність і зрозуміла спільність із населенням окупованої території змушують онлайн видання як норму сприймати використання джерел інформації «тієї» сторони, що виявлено, наприклад, на сайті «Трибун».

Моніторинг стандартів журналістики

Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах складає 7,44.

Найвищий бал здобув сайт «06452» – 8,31. Другий – «Ирта Fax» – 7,5 бала. Третя оцінка – 7,31 – у «Трибун». «Первая полоса» має бал 6,63.

Щодо окремих стандартів.

«Відсутність мови ворожнечі» оцінено найвищим балом 1,98. Як і у друкованих виданнях, на другому місці критерій відокремлення фактів від коментарів – 1,67. Тут найкращі показники у «06456», найслабші – у «Первой полосы» (1,38).

Доступність публікацій отримала загальну оцінку 1,38, і кращі та гірші показники належать тим самим сайтам.

Достовірність публікацій – 1, 22 бала. Найдисциплінованіший щодо цього критерію сайт «Ирта Fax» – 1,44. На другому місці щодо посилань на джерела «Первая полоса» – 1,25. Найменше називає свої джерела «Трибун» – 1,06 бала: тобто у значній частині матеріалів іде нічим не підтверджена інформація.

Хибує «повнота»: її оцінено на 1,09 бала. Відповідно, майже половина матеріалів не мають контексту, бекграунду, містять нерозшифровані абревіатури тощо. На цьому тлі позитивно вирізняється «06452» 1,44 бала. Можна б зауважити, що сайт виглядає краще, оскільки подає порівняно мало матеріалів: щодня 7-8 на відміну від «Трибун» (25-30 публікацій) чи «Ирта Fax». Відтак, у медійників є час зробити їх якіснішими. Проте найслабше щодо повноти виглядають не вказані активно наповнювані сайти, а «Первая полоса» з балом 0,88. Хоча тут за тиждень розміщено лише 37 інформацій. 

Дуже низька оцінка за баланс думок: 0,09. Нуль показав «Ирта Fax». Близький до нуля – 0,06 – сайт «06452». 0,13 бала – «Первая полоса» та 0,19 – «Трибун».

Зокрема щодо сайту «Ирта Fax» експертка Алла Ярова зазначає: «Брак іншої думки, балансу в матеріалах справляє стійке враження «паркетності» такого контенту. Правда, видання намагається врівноважити «урядовий піар» рубрикою «Мнение», де депутат Верховної Ради попередніх скликань Володимир Ландік висловлює своє бачення ситуації, але цього явно недостатньо, бо на сайті бракує офіційної протилежної позиції експертів, опозиційних сил чи громадського сектору». 

До речі, щодо рубрики «Мнение» спочатку виникає хибна думка, що це – «джинсовий» піар ексдепутата, власника сайту. Проте за змістом виступи рішуче проукраїнські, доволі яскраві, завдяки особі експерта. Сайту, вважаємо, варто залучити до цієї рубрики й інших експертів, аби вона сприймалася однозначно позитивно.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

На предмет замовності досліджено 264 публікації. Частка немаркованих матеріалів із ознаками замовності досить невелика – 3,9.

Найбільше «джинсових» текстів на сайті «06452» – 7,7%. На сайті «Первая полоса» – 6,8%. на «Ирта Fax» – 3,3%, на сайті «Трибун» – 2%.

При цьому на сайтах «06452» та «Трибун» присутня лише комерційна замовність. На «Ирта Fax» одна публікація має комерційний характер, дві – політичний. На «Первой полосе» розміщено лише матеріали з ознаками політичної замовності.

Протокольно-офіційних публікацій 8,3%. Переважають вони на сайтах «06452» (14,1%), та «Ирта Fax» (13,9%). На «Первой полосе» 4,1% «офіціозу», на «Трибун» – 2,5%. І справа тут не в тому, що, скажімо, «Трибун» менше послуговується офіційними повідомленнями чи пресрелізами, – тут хоча б мінімально намагаються опрацювати такі матеріали.

Неналежно марковані матеріали (до них віднесені оголошення, наприклад, про відключення води чи електроенергії, афіші) займають 2,6% списку. Не виявлені вони лише на сайті «Ирта Fax».

Щодо розміщення реклами загалом, то експерт Володимир Садівничий не утримався від зауваження до сайту «Первая полоса»: «В інтернет-газеті «Первая полоса» більшу частину сукупного контенту формує реклама. Не власне реклама, залучена видавцями, а банери та спливаючі вікна – і не лише pop-up, а також і pop-under. Блокування браузером проблему не вирішило. У деяких текстах рекламні блоки змушують розгадувати ребуси й шукати, наприклад, початок другого речення чи закінчення абзацу». Справді, якщо навʹязлива реклама заважає сприймати зміст, власникам варто вирішити, що для них первинне.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Проросійські меседжі виявлені на сайті «Первая полоса» – 1,4% та на сайті «Трибун» – 3%. Імовірно, цілком український за змістом сайт «Трибун» розмістив ці публікації не з умислом, а через «замилене око».

Публікації «Начат процесс объединения “ЛНР” и “ДНР”, – правозащитники» https://tribun.com.ua/77110 , «Интеграция с РФ, захват Донетчины и Луганщины: боевики представили доктрину “Русский Донбасс”» https://tribun.com.ua/77120 , «Пушилин заявил о доставке российской вакцины в Донецк» https://tribun.com.ua/77207 розміщені без балансу точок зору: вони не дають оцінки подіям, про які йдеться; а лише констатують факти, – увага! – взяті переважно з джерел неукраїнської сторони. Ніби нормальне повідомлення, якісна цивілізована картинка, як от до інформації про початок процесу обʹєднання. І вже звичне іменування «тієї сторони» бойовиками чи епітет «так называемый» можуть не спрацювати. А назва «главарі» до усміхнених мужчин на фото ніби й не підходить. Єдине посилання на невідому «Восточную правозащитную группу» в Фейсбуці багатьом не говорить ні про що.

Пасечник Пушилин

Фото з сайту «Трибун» https://tribun.com.ua/77110 

А ось повний текст повідомлення «Пушилин заявил о доставке российской вакцины в Донецк» https://tribun.com.ua/77207 : «Главарь боевиков “ДНР” Денис Пушилин заявил о доставке первой партии российской вакцины в ОРДО. Об этом сообщает рупор террористов “ДАН”.

“С доставкой вакцины в Донецкую Народную Республику из России по сути начинается вакцинация в республике, Доставлено несколько тысяч доз. Это партии, которые будут поступать на регулярной основе. В ближайшее время ждем следующие партии вакцины, рассчитываем, что этот процесс будет непрерывным, и, конечно же, во главу угла мы ставим безопасность и здоровье наших граждан. Сама вакцинация будет проходить бесплатно и добровольно, с учетом рекомендаций министерства здравоохранения Республики. Мы благодарны Российской Федерации за то, что она поддерживает нас во всех направлениях”, – сказал Пушилин.

Главарь террористов утверждает, что уже определены первоочередные категории для вакцинации: в их числе медработники, сотрудники сферы образования, социальные работники, сотрудники “ведомств” и “служб”, работа которых предполагает контакты с большим количеством людей. Списки на вакцинацию уже составлены. Он добавил, что сам также планирует пройти вакцинацию». Тут, знову таки, означення «главарь» читач може не зауважити, адже так ґрунтовно йдеться про соціальний захист у «ДНР».

Один матеріал сайту «Трибун» має ознаки фейку: «Разведка: Путин болен, в России начался трансфер власти» https://tribun.com.ua/77068 . «Напевне, причиною появи цих ознак стало бажання автора подати публікацію сенсаційніше, – вважає експертка Алла Федорина. – І таким чином на головній сторінці сайту під рубрикою «Картина дня» зʹявлється інформація, перший абзац якої: «В Российской Федерации начался трансфер власти из-за проблем со здоровьем президента Владимира Путина». Тобто це – основне повідомлення матеріалу, так би мовити «свіжак» для читача. Наступний абзац дещо пояснює ситуацію, але, думаємо, далеко не для всіх споживачів: «Соответствующая информация обнародована в “Белой книге” на сайте Службы внешней разведки Украины».

На сайті https://szru.gov.ua/download/white-book/WB-2021.pdf справді знаходимо таку цитату. Але, як бачимо, – взята вона зі сторінки 16 великого аналітично-прогностичного матеріалу, інформаційного бюлетеню «Біла книга» (2021, Служба зовнішньої розвідки

України). Повідомлення про появу Книги на сайті https://szru.gov.ua/white-book/bila-knyha-sluzhby-zovnishnoi-rozvidky-ukrainy зʹявилося 24 січня. «Трибун» дав інформацію 27 січня. Але не врахував, – підсумовує експертка, – що основне повідомлення, певно, не про хворобу Путіна, а про інше, що зазначене на сайті СЗРУ: «До свого професійного свята 24 січня Служба зовнішньої розвідки України підготувала інформаційний бюлетень «Біла книга». Це перша «Біла книга» в історії української зовнішньої розвідки».

Матеріал «Білої книги» Служба зовнішньої розвідки України, використаний як джерело новини.

Ще два матеріали віднесені експертами до розряду маніпуляцій щодо Covid-19. 

На сайті «Ирта Fax» у публікації «Степанов: никто российскую вакцину в Украине регистрировать не будет» http://irtafax.com.ua/news/2021/01/2021-01-29-10.html автор так намагається пояснити, що буцімто мав на увазі міністр охорони здоровʹя та на кого буцімто натякав, що ефект, на нашу думку, виходить прямо протилежний: замість чітко інформувати ми заплутуємо читача.

На сайті «Первая полоса» проведене опитування з некоректною постановкою запитання: «Согласны ли вы вакцинироваться от коронавируса американским препаратом Pfizer?» https://1polosa.net/videos/opros-soglasny-li-vy-vaktsinirovatsya-ot-koronavirusa-amerikanskim-preparatom-pfizer . Проблема не в тому навіть, що перший респондент, літня жінка, каже, що «американською ні-ні, от якби російська вакцина!..» Питання у непрофесійності кореспондента, який запитаннями провокує відповіді. А якби воно лунало, наприклад, так: яку вакцину ви б обрали для себе: китайську, російську чи американську, то респонденти мали б ширший простір для висловлення думки.

Не могли не зауважити експерти ще одного нюансу. Володимир Садівничий зазначає: «Окрім усього іншого читачі «Первой полосы» можуть розмістити коментар у соціальній мережі «ВКонтакте». Згоден із тими, хто зробить мені зауваження: вказана соцмережа заблокована, далеко не кожному вдасться відразу туди зайти, з деяких IP-адрес (державні установи, навчальні заклади тощо) вхід взагалі неможливий. Зі всім подібним можу погодитись, однак виникає величезне АЛЕ: але ж сама присутність в українській інтернет-газеті посилання на заборонений пропагандистський ресурс багато про що говорить».

Запрошення сайту «Первая полоса» давати коментарі в мережі «В контакте».

Теми

Найактивніше на сайтах висвітлювався Covid-19 – 17% списку матеріалів. Першість тут у «Ирта Fax». До того ж на сайті не лише сухі статистично-офіційні публікації на цю тему, що прижилися у місцевих виданнях, які були у фокусі моніторингу. «Ирта Fax»  реагує на «гарячу» проблему вакцинації; інформує про відомих людей, які померли внаслідок вірусу тощо.

Далі за популярністю тема діяльності правоохоронців – 13%. 12% віддано економіці (переважно в розрізі тарифних проблем). Цю тему найактивніше веде «Ирта Fax» (майже 17% публікацій).

Досить активно – 9%, але тільки на двох сайтах, – висвітлюється тема міжнародних відносин/Мінських домовленостей. «Трибун» присвячує їй понад 16% контенту. Цього тижня пожвавлення теми повʹязане, зокрема, з форумом «Русский Донбасс», що саме проводивсь у Донецьку.

Непогано (по 8% публікацій) представлені теми політики, життя місцевих громад, вимушено переміщених осіб. Зокрема позитивно відзначимо «Трибун», який веде спеціальну рубрику «Переселенцам».

Бачимо 3% тематики війни/війська, хоча – суто статистично; по 3% – культури та освіти, 2% спорту. Власне, моніторингового тижня представлено весь список визначеної  тематики, окрім питань релігії.

Тональність

Нейтральна тональність у 78% публікацій. Позитивна – у 8%. Негативне забарвлення несуть 14%. Іноді негативізм, вважають експерти, нагнітається штучно, особливо це стосується теми Covid-19. Навіть якщо в самих замітках є інформація про різні цифри щодо кількості та перебігу хвороби, то заголовки при цьому акцентовано негативні. Наприклад, явно різне емоційне забарвлення несуть такі дві групи заголовків: перша, нейтральніша –  «В Украине за сутки – 2779 случаев Covid -19 и более 12 тысяч выздоровлений», «За сутки в Луганской области 49 новых случаев Covid -19», «Из-за осложнений коронавируса умерла жительница Северодонецка»; друга –  «На Луганщине от коронавируса умерла молодая девушка», «Трое жителей Луганщины умерли от коронавируса», «Северодончанка умерла от коронавируса». Можна сказати, що таке «лякання» покликане виконувати превентивну функцію, але навряд чи воно сприяє стабільній психіці суспільства.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних публікацій серед досліджених – 50%. 39% матеріалів належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело. Не ідентифікованих публікацій 11%.

Тут слід зазначити вимушену необʹєктивність у оцінці цього критерію, адже іноді на сайтах прізвищами конкретних авторів підписані інформації, які за змістом не можуть бути авторськими: цитування пресрелізів, передруки з інших сайтів тощо. У разі повної відсутності ознак журналістського опрацювання експерти відносили такі публікації до запозичених, попри «авторський» підпис під ними. 

Інша ситуація на «Первой полосе», де бачимо повну відсутність підписів авторів під публікаціями. «Окрім цього, – зазначає експерт Володимир Садівничий, – частину поданих тут фактів можна віднести до такої категорії, як «середньопотолочний» показник. Найперше це стосується перебігу пандемії Covid –19. Ось типовий приклад: «По данным на 24 января, всего с начала пандемии на Луганщине от коронавируса умерли 380 человек». За аналізований період про перебіг пандемії подано 11 інформаційних матеріалів, і в семи з них посилання на джерела відповідають наведеному вище прикладові – «По данным». Чиїм – не уточнюється».

Інформація про експертів 

Садівничий Володимир, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.

E-mail: volsad66@gmail.com; v.sadiv@journ.sumdu.edu.ua 

Профілі: 

на сайті кафедри – http://journ.sumdu.edu.ua/ua/pro-nas/shtat-kafedry/vikladach%D1%96/205-sadivnychyj-volodymyr-olexijovych 

Фейсбук – https://www.facebook.com/vol.sad

Твітер – https://twitter.com/vol_sad

Instagram – https://www.instagram.com/vol_sad/

Linkedin – https://www.linkedin.com/feed/

ORCID – https://orcid.org/0000-0002-4163-8954

Федорина Алла, заслужений журналіст України, координатор ГО «Сумський прес-клуб». 

E-mail: afedoryna@ukr.net

У Facebook – https://www.facebook.com/afedoryna 

Ярова Алла, заступник директора Навчально-наукового інституту бізнес-технологій         «УАБС» СумДУ, кандидат філологічних наук, доцент кафедри мовної підготовки іноземних громадян Сумського державного університету. 

E-mail: a.yarova@uabs.sumdu.edu.ua 

У Facebook – https://www.facebook.com/profile.php?id=100020706954020  

На сайті Навчально-наукового інституту бізнес-технологій «УАБС» СумДУ http://uabs.sumdu.edu.ua/ua/component/zoo/item/iarova-alla-hryhorivna-1

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *