Видання дещо втомилися від війни. За великим рахунком, їх регулярний вихід та інформування аудиторії – заслуга передусім ентузіазму, що допомагає працювати попри реальну фізичну небезпеку, адже деякі масмедіа функціонують у зоні бойових дій; попри відсутність рекламного ринку та сприяння з боку влади; попри дефіцит працівників, бо ж дехто був змушений виїхати на безпечнішу територію. Ця втома відчувається у скороченні жанрової та тематичної палітри. «А де ж економіка в Україні? – запитує експерт Володимир Садівничий. І сам відповідає, – Там, де й  зовнішня політика, боротьба з корупцією, релігія, місцеве самоврядування, історія, освіта та й політика…» Знову зростає кількість пресрелізових публікацій та «іншого». Водночас відзначимо ідейну стійкість: жодного матеріалу з ознаками маніпуляцій – пропаганди, фейків, антиукраїнських меседжів у досліджених ЗМІ Сумщини не виявлено.

Моніторингова хвиля передбачала огляд ЗМІ за 1-7 серпня. Дослідження видань виходить за  ці часові рамки через нестачу кількості публікацій для моніторингу – як  у друкованих, так і в онлайн ЗМІ. Відтак, проаналізовано такі випуски чотирьох друкованих видань Сумщини: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району Сумської області – № 47-48 від 30 липня, № 49 від 6 серпня; «Ворскла», Великописарівська районна газета – № 42-43 від 29 липня, № 44 від 5 серпня; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина – № 31 від 29 липня, № 32 від 5 серпня; «Перемога», Краснопільська газета Сумської області – № 23 від 22 липня, № 24 від 29 липня, № 25 від 5 серпня. 

За визначений період оцінено матеріали онлайн видань: «Данкор онлайн» http://dancor.sumy.ua ; «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал» https://konotop.in.ua/ «ШосткаNews.City» https://shostkanews.city – з 24.07 до 5.08; «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство»  https://www.yampil.info/ – з 29.07 до 7.08.

Загалом досліджено у друкованих виданнях 159, у Інтернет-виданнях – 204 матеріали. Всього – 363 публікації.

Друковані видання

Друковані видання пропонують буденну схему подання матеріалів, але в ній значне місце займає війна та життя цивільних під час війни. Це – звичайний побут Сумщини: жити під обстрілами та рахувати втрати, матеріальні та фізичні; допомагати ЗСУ; віддавати належне героям та ховати загиблих. Водночас видання звертаються до соціальних проблем, обговорюють версії форми навчання в школах, пишуть про місцеві події. 

Шкода, але тенденція до подачі історій людського життя не реалізувалася – художньо-публіцистичних жанрів знову поменшало.

Порівняно небагато замовних матеріалів. Але знову є ріст офіціозу: чи то оговталися від воєнних дій чиновники і стали активнішими, чи виданням бракує сил для журналістської подачі пропонованих пресрелізами тем.

Моніторинг стандартів журналістики

Стандарти оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій дотриманий у повній мірі). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів. За моніторинговий період загальна оцінка оглянутих видань склала 8,44 бала, що підтверджує червневий рівень (8,42). 

Найкращий показник дотримання стандартів цього разу у  газети «Перемога» – 9,75 бала. На другому місці, як і попереднього моніторингу, «Білопільщина» – 8,5. У газети «Наш край» третій показник – 8,31. Матеріали газети «Ворскла» оцінені на 7,19 бала, – оцінка знизилася на бал. І якщо минулого моніторингу ми зафіксували практично однаковий рівень дотримання стандартів, то зараз відмінність виразна.

Традиційно знижує рівень матеріалів критерій балансу думок; він навіть зменшився і складає у середньому 0,25 бала. Зовсім відмовилася від балансу «Ворскла». Низький показник його у «Білопільщини» – 0,06. Найвищий у «Перемозі» – 0,75. Минулого моніторингу видання мало найнижчий бал, тобто тут бачимо невелике поліпшення. Але загалом підтверджено попередній рівень: критерій присутній лише у чверті публікацій. 

Так само слабко присутній критерій повноти інформації – 1,22  (червень – 1,27). Найвищий він у «Перемоги»  – 1,44, найнижчий у «Ворскли» – 1,0 – ці видання, порівняно до червня, помінялися місцями. 

Майже однаково витримані в середньому стандарти достовірності (1,55) та відокремлення фактів від коментарів (1,56). Щодо обох критеріїв майже повне дотримання бачимо у «Перемоги» – по 1,94 бала з 2 можливих. На другомі місці – «Білопільщина»: 1,69 та 1,75 відповідно. 

Критерій доступності  (зрозумілості матеріалів, грамотності – легкості сприйняття читачем) – 1,86. Найвищий бал 2 тут отримала «Ворскла», найнижчий – у «Перемоги». 

І, як завжди, найкраще газети дотримуються вимоги про відсутність мови ворожнечі – в середньому 2 бали. 

Між тим, відсутність балансу, повноти, достовірності відразу дають про себе знати. «Буває, що під час читання текстів місцевих газет виникає своєрідний внутрішній конфлікт між тим, що ти почерпуєш із інших джерел, і тим, що пишуть місцеві медійники, – зазначає експерт Володимир Садівничий. – Так, коли національний інформаційний простір наповнений  розповідями про роль і місце психологів під час війни, працівники газети «Ворскла» пишуть, що «після вторгнення російських агресорів  професія психолога стала не такою запитуваною» (№ 42-43 від 29 липня, с. 2). І ти не знаєш, що робити з такою інформацією. Тож журналістам варто орієнтуватися не лише на слова співрозмовників, але й співвідносити сказане з дійсністю, або вже ж доводити сказане переконливими фактами».

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами

Для виявлення замовності та інших форм медіаманіпуляцій досліджено 118 публікацій.

Кількість матеріалів із ознаками замовності без жодного маркування складає 4,4% контенту, що більше, ніж попереднього моніторингу (0,9%). Чотири таких публікації у «Ворсклі», по одній – у інших трьох виданнях. Це переважно політична замовність, лише у «Ворсклі» два матеріали мають характер комерційної замовності.

Кількість неналежно маркованих матеріалів – 1,3%, практично стільки ж, як і у червні. Це одна публікація в «Нашому краї» –  2,9% та одна  у «Перемозі» – 2,1%.

Число матеріалів офіційно-протокольного характеру зросло з 11 до 20, що складає 12,6% списку. Найбільше їх у «Перемозі» – 20,8%, хоча у червні газета мала найменше публікацій такого формату. Друга за кількістю «офіціозу» газета «Наш край» – 11,8%. У «Білопільщини» 8,8%, Найменше – 7% –  у «Ворскли». 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Матеріали із ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків не виявлені. 

Теми

Традиційно у сумських газетах переважає тема життя місцевої громади – 21% матеріалів. 29% свого списку віддає їй «Перемога»; понад 23% – «Білопільщина». «Ворскла» присвячує темі близько 16% матеріалів.

Однакова кількість публікацій – по 14% віддано темі війни та життю цивільних в умовах війни і вимушених переселенців. Найактивніше про війну та допомогу армії розповідає «Ворскла» – це 21% її матеріалів. Близька до такої кількості і «Перемога». Лідером у  висвітленні другої теми, як і у червні, є «Білопільщина» – вона дала 10 матеріалів при спільній кількості 23 публікації на цю тему. 

На погляд експертки Алли Ярової, видання гідно працюють із складним і болючим матеріалом – загибеллю наших воїнів. «Інформація про загиблих членів громади  редакції  подають гідно: не тільки повідомляють про факт загибелі захисника, а розповідають про особистість, віддаючи належну шану людині, яка віддала життя за рідну землю; створюють про кожного добру пам’ять, не перетворюючи смерті на статистику. Для прикладу заголовки: «Краснопільщина у жалобі: у бою з окупантами загинув уродженець с. Грабовський Андрій Іщенко», «Євгеній був дуже хорошою людиною – завжди допомагав, в біді нікого і ніколи не кидав, – на війні загинув Євгеній Башкир, уродженець Осоївки». («Перемога», №:23, с. 1-2).

Також Алла Ярова наводить приклад «Білопільщини», яка подає актуальну в умовах постійних масованих обстрілів громади інформацію, що допоможе врятувати життя («Що це гримить?!», №49, с.3) і взагалі жити в умовах війни: «Чи нормально думати про відпочинок під час війни?», «ЗСУ дарують упевненість і бажання допомагати: корисний досвід земляків, як емоційно пережити війни» (№ 47-48, с. 6). «Цікаво розповідає газета і  про будні жителів прикордонних із росією  населених пунктів, – говорить експертка. – Наприклад, у матеріалі «Вікна, які виходять на кордон з росією, навіть відчиняти не хочу…» (№ 47-48, с.3).  

Водночас бачимо, як видання  обережно висвітлюють питання гуманітарної допомоги. Ця тема набула ознак гарячої у всеукраїнських медіа через численні звинувачення в непрозорості розподілу продуктів, товарів, ліків серед населення. А регіональні медіа подають проблему «лаковано», дивляться на неї тільки очима влади.

6% матеріалів присвячені соціальній сфері. Решта тем обіймає по 1-2% публікацій. 

І якщо у червні зовсім поза увагою опинилися дві теми, то нині нульовий підсумок у тем Covid-19, місцевого самоврядування, релігії, корупції, зовнішньої політики. Теми зміліли.

Зате «інше» – погода, гороскопи, оголошення, постери тощо – займає 35% списку матеріалів. І порівняно до червневих 23% це значне зростання.

Жанри 

Як зазвичай, найактивніше газети використовують інформаційні жанри: 38% (червень – 41%) матеріалів. Найчисельніше вони, як і попереднього моніторингу, представлені у «Білопільщині» – 55,9% контенту видання. У «Ворсклі» – 39,5% від списку публікацій. Найменше жанр присутній у «Перемозі», хоча при цьому його частка досить вагома – чверть списку.

Дещо активізувалися пресрелізові публікації, які отримали 11% загального списку матеріалів. Найбільше їх у «Перемозі»: 9 зі спільної кількості 17. 

7% матеріалів експерти віднесли до аналітичних жанрів (3% – кореспонденції,  4% – статті, огляди). Найактивніше до них вдаються «Ворскла» та «Перемога». Зовсім не використовує «Наш край». 

Різні форми інтерв’ю зайняли 6% спільного списку. Найбільше їх у «Перемозі», зовсім не зустрічаються у «Ворсклі».

Якщо минулого моніторингу ми відзначили  активізацію художніх жанрів (життєва історія, історичний екскурс, замальовка, нарис тощо), то зараз показ людини скоротився з 10% до 4%. Відповідно, позитивно відзначена щодо цього «Перемога», у списку якої понад 23% було віддано таким матеріалам, у серпні скоротила художні жанри до 4%. Власне, по дві публікації в цьому форматі дають три газети; лише «Білопільщина» таких жанрів не використовує. 

Зменшилася кількість листів до редакції –  з 6% загального контенту до 2%.

Знову скоротилося подання авторської (редакторської) колонки: з 3% до 1% загального контенту. Як і раніше, цей формат використовує «Ворскла».

Журналістського розслідування не зустрічаємо. Тобто жанрова палітра збідніла.

А от «інше» – масив  позажанрового – розрослося до 32% після червневих 25% публікацій. Це, зокрема, 13% оголошень/реклами; 10% – некрологів і привітань; 2% порад. 

Тональність

Нейтральною визначена тональність 73% публікацій; 4% мають негативне, 23% –позитивне наповнення.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних матеріалів – 47%. Запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело  – 43%. Неідентифікованих  – 10%.

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

Друковані видання Сумщини виконують функцію інформування читачів. Досліджуваного періоду не помічено  творчих проривів, але немає і помітних спадів. Газети працюють  і – за сучасних умов, що склалися на Сумщині – це вже саме по собі є позитивним фактом.

Онлайнові видання

Онлайн видання, що були оперативними інформаторами та орієнтирами для мешканців громад у час окупації чи облоги, сьогодні дещо поринули в рутинність. Їх матеріали переважно компільовані, не відповідають стандартам.

Моніторинг стандартів журналістики

Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах складає 7,92 бала з 12 можливих. Це на 0,35 бала нижче червневої оцінки. 

Найвища оцінка, як і попереднього моніторингу, у сайту «Шостка City» – 8,13. Хоча вона знизилася з 8,69. «Ямпіль INFO», який залишився практично на тому ж рівні, що у червні, теж отримав 8,13 бала.

«Голос Конотопу» оцінено на 7,75 бала, а сайт «Данкор», що був на другому місці, тепер на останньому – 7,69. 

Щодо окремих стандартів.

«Відсутність мови ворожнечі» серед критеріїв має найвищу оцінку 2.  

Критерій доступності, як і завжди, на другому місці – 1,84. «Данкор» і «Голос Конотопа» тут отримали найвищий бал 2. А «Шостка City» показала найнижчий бал 1,44.

На прийнятному рівні середня оцінка критерію відокремлення фактів від думок – 1,5 бала. Кращі показники тут у  сайту «Шостка City» – 1,88; найслабші у «Данкора» – 1,25.

Решта стандартів сайтами дотримується умовно. Так, достовірність публікацій знизилася з червневих 1,45 до 1,28 бала. Тобто посилання на джерела інформації містяться лише у 64% публікацій. Найактивніше посилається на свої джерела «Ямпіль INFO» – 1,38. Найменше «Данкор», який минулого разу щодо цього критерію був кращим, – 1,19 проти червневих 1,69. 

«Повнота» має загальний бал 1,11. Лідирує тут сайт «Шостка City»  з оцінкою 1,44. Найменше, як і у червні, зважає на цей критерій  «Голос Конотопа» – 0,88. 

Традиційно дуже низька оцінка за баланс думок: 0,19 (у червні 0,23). Порівняно краще з цим спрацював «Ямпіль INFO» – 0,38. Показник «Голосу Конотопа» з червневих найслабших 0,13 спустився до 0,06.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Ознаки замовності досліджені у 198 публікаціях. Частка немаркованих матеріалів із ознаками замовності склала 2,9%, що вище червневого показника 1,2%. Вони виявлені на сайті «Шостка City»  – 10% та «Голос Конотопа» – 6,4%.

Третина цих публікацій має ознаки комерційної замовності, дві третини – політично заангажовані.

Неналежно марковані матеріали складають у середньому 1,5%. Зосереджені вони на сайті «Голос Конотопа», де обіймають 6,4% списку. 

Протокольно-офіційні матеріали складають 3,9% загального списку. Їх теж виявлено на «Голосі Конотопа», де вони обійняли 17% контенту.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Пропагандистських публікацій і матеріалів із ознаками фейків на сайтах не виявлено.  

Теми

Цього місяця тема війни, що займала у червні п’яту частку  всіх матеріалів, висвітлена лише в 16% публікацій. Першістю вона поступилася темі життя цивільних під час війни та ВПО – 20%. 

Обидві теми найпотужніше представлені на «Данкорі»: 18% та 28% публікацій сайту.

Ще однією активною темою став кримінал – 17%. «Данкор» тут також лідирує.

Життя місцевих громад обіймає 14%. Найбільше займаються темою «Шостка City»   та «Голос Конотопа». Присутні тема спорту – 7% та надзвичайних ситуацій – 6%. Решта тем висвітлені поодинокими публікаціями, деякі не присутні зовсім. «Інше» скоротилося з червневих 7% до 5% контенту. 

Як і раніше, теми подаються стисло, статистично, про аналітику загалом не йдеться.

Тональність

Нейтральна тональність у 83% публікацій. Позитивна – у 7%. Негативне забарвлення несуть 9% матеріалів. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних публікацій  55%. Матеріалів, що належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело – 42%. Не ідентифікованих публікацій 2%. Загалом, якщо іноді публікації подаються, наче власні, роботи журналіста за цим практично немає. Експерт Володимир Садівничий зазначає: «Своєрідно у виданні «Данкор онлайн» підходять до візуалізації інформаційних повідомлень: практично відсутні  ілюстрації подієві, які б чітко стосувалися змісту, були зроблені на місці тощо. Натомість видавці використовують лише заставки, взяті з мережі інтернет.  І це утверджує в думці, що «Данкор онлайн» продукує переважно вторинний контент, переписуючи прочитане чи побачене десь. Вони практично не працюють із першоджерелами».

Алла Федорина,
координаторка сумської експертної групи

Інформація про експертів 

Садівничий Володимир, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент, завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.

Федорина Алла, заслужена журналістка України, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, координаторка ГО «Сумський прес-клуб». 

Ярова Алла, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.