Моніторинговий звіт за серпень 2022 року – Полтавська область

Кількість маніпулятивного контенту у виданнях Полтавщини все ще залишається незначною: найбільше проблем із неналежно маркованою рекламою як на сайтах, так і в друкованих ЗМІ. У деяких газетах зафіксований офіціоз. Більшість видань, а особливо сайти, детально висвітлюють життя регіону під час війни: діяльність волонтерів, долі земляків, що захищають країну від окупанта, а також реагують на нагальні проблеми: ВПО, майбутнє освіти під час війни, опалювальний сезон тощо. Газети Полтавщини, що входять до вибірки ІДПО, очевидно, переживають доволі складні часи: контент видань «Зоря Полтавщини», «Вечірня Полтава» – в основному запозичення, передруки. 

Із 1 по 7 серпня 2022 року було здійснено моніторинг регіональних медіа Полтавщини. Друкованих – «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», електронної версії газети «Кременчуцький телеграф», онлайн-видань «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». За означений період проаналізовано у друкованих виданнях 100 публікацій, в інтернет-виданнях 431 матеріал. Усього – 531 матеріал.

Газети

Дотримання професійних стандартів

Середня оцінка для газет – 9,73 (максимум 12 балів). Порівняно із червнем, оцінка трохи вища (9,63). 

Найбільш проблемними виявилися баланс думок і повнота (1,42 та 1,44 – максимум 2). Трохи вищі оцінки за достовірність та відокремлення фактів від коментарів (1,5; 1,58). Доступність – 1,79, відсутність мови ворожнечі – максимум 2. Оцінки за баланс думок і повноту лишаються низькими вже протягом тривалого часу. Як правило, журналісти не приділяють уваги висвітленню усіх сторін конфлікту, а також не надають потрібний контекст.

Найвища оцінка серед друкованих ЗМІ у «Вечірньої Полтави» – 10,81, найнижча у «Зорі Полтавщини» – 8,63. «Лубенщина» посередині – 9,75. Така картина також є незмінною протягом тривалого часу. 

На оцінку «Зорі Полтавщини» впливає те, що у видання не розподілено журналістський та рекламний контент, а також офіціоз. 

Так, на одній шпальті без будь-якої рубрикації видання вміщує і довідкові матеріали «тиждень в історії», і фотозамальовку, і різноманітну рекламу (ворожбита, адвоката, купівлі корів), й оголошення комерційних підприємств, і привітання депутатам. Це і впливає на низькі оцінки видання. Ще одна причина – це публікація різноманітних порад щодо догляду за городиною, де відсутні чіткі посилання на джерела.  

Найбільша проблема «Лубенщини» – це повнота. Цього стандарту автори дотримуються гірше, ніж балансу думок.

Наприклад, в одному із текстів, який експерти позначили як матеріал із ознаками замовності, розповідається про асфальтування території біля магазину. У самому тексті – позитивні відгуки про магазин, про водіїв та майстрів, але ширшого контексту немає. Фактично, публікацію написано для того, щоб похвалити два підприємства і прорекламувати їх: «мережа «Хвилинка», здійснюючи асфальтування території, а отже, і її благоустрій, працює і для людей, і для себе»; «водії Олексій Пилипенко, Юрій Іващенко на автомобілях КамАЗ і КрАЗ своєчасно доставили необхідну кількість якісного асфальтобетону. За його температурою, фракційністю та складом уважно слідкують на асфальтовому заводі, який є виробничим підрозділом підприємства». Тож порушено як стандарт повноти, так і відокремлення фактів від коментарів.

Газета «Вечірня Полтава» дотримується стандартів краще, але все ж звертаємо увагу на те, що більшість публікацій видання – передруки. 

Матеріали з ознаками замовності

Газети вмістили найбільшу кількість офіціозу та неналежно маркованої реклами – 7%. Джинси – 3%. Офіціоз та джинса лишилися приблизно на тому ж рівні (6,2% та 2,3% відповідно у червні). Кількість неналежно маркованої реклами трохи зросла – 5,4%. Ці цифри залишаються меншими, порівняно із спостереженнями ІДПО до початку повномасштабного вторгнення. Хоча все ж розподіл порушень той самий: найбільше проблем саме із офіціозом та маркуванням реклами. Це говорить про те, що видання і досі не вважають за потрібне чітко відмежовувати рекламний контент від журналістського. А також не обробляють офіціоз – вміщуючи публікації різноманітних установ або ж і оголошення комерційних підприємств без змін і також без позначок. 

Найбільше офіціозу (16,7%) та неналежно маркованої реклами (11,1%) вмістила газета «Зоря Полтавщини». Під офіціоз видання відвело декілька шпальт, реклама маскувалася під журналістські тексти.

Газета «Лубенщина» вмістила однакову кількість джинси та неналежно маркованої реклами – по дві публікації. Так, видання повідомляє про земляка, що отримав відзнаку від президента, але подає увесь текст із посиланням на нардепа. Інші видання регіону подавали цю інформацію із посиланням на Офіс Президента чи на міськраду. А от «Лубенщина» вирішила згадати про нардепа. Експерти вважають це намаганням просувати його. Відповідно, зарахували текст до категорії матеріалів із ознаками політичної замовності. 

Ще одна «джинса» у виданні – комерційного характеру.

Тут просували місцевий бізнес.  

У газеті «Вечірня Полтава» було знайдено по одному матеріалу із категорії «офіціоз» та «неналежно маркована реклама».

Тож в цілому, ситуація у виданнях «Вечірня Полтава» та «Лубенщина» виглядає кращою, ніж у «Зорі Полтавщини», проте все ж одній ті самі порушення, хоч і мінімальні, тут зустрічаються щоразу. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

У газеті «Вечірня Полтава» було зафіксовано матеріал, який експерти позначили як фейковий: це прогнози астрологів щодо того, чи візьмуть Україну до ЄС і того, коли закінчиться війна. Вважаємо, що «пророцтва» не є достовірною інформацією. До того ж, вони є доволі небезпечним під час війни, адже можуть вселяти надію, яка потім не виправдається. Наприклад, у тексті йдеться про те, що у 2024 році Україну включать до ЄС. 

Теми

Топ-темами видань були інше (кросворди, гороскопи, поради) – 34%, економіка – сільське господарство (14%), соціальна сфера (9%), війна (8%), кримінал (6%). 

У червні експерти уже фіксували зниження уваги до війни в друкованих ЗМІ – 18%. У серпні цей показник знизився ще удвічі. Хоча, звісно, інші теми – як життя місцевої громади, економіка або ж соціалка так або інакше стосуються життя під час повномасштабного російського вторгнення.

Найбільше контенту із категорії «інше» вмістили газети «Зоря Полтавщини» та «Лубенщина». Це оголошення, поради щодо вирощування городини, привітання та некрологи, контент розважального характеру.

Найбільше про війну писали «Вечірня Полтава» та «Лубенщина». У першій газеті відзначимо публікацію – інтерв’ю із операторкою протитанкового ракетного комплексу, в якому розповідається про життя жінки на війні. У другій – матеріал про вшанування загиблого на війні земляка В’ячеслава Маркова.

У «Зорі Полтавщини» власне журналістських публікацій було найменше. Основну увагу тут приділили тому, як вирощувати врожай, доглядати за рослинами та тваринами. 

Жанри

У виданнях переважали інформаційні повідомлення (39%), протокольні матеріали та пресрелізи – 11%, оголошення та немаркована реклама – 18%. 

13% порад – усі у «Зорі Полтавщини». Проблема цих текстів у тому, що вони, найімовірніше, передруковуються виданням, бо ніяк не підписуються. Тож часто не є зрозумілим, наскільки взагалі варто їх дослухатися.

Популярними є також публіцистичні жанри – 7%. 

Жанри, яким не приділяли уваги: інтерв’ю, аналітика, журналістське розслідування, рецензія, листи в редакцію.

Тож війна практично ніяк не вплинула на жанрову палітру газет. Традиційно переважають інформаційні жанри (газети «Лубенщина» та «Вечірня Полтава»). А от «Зоря Полтавщини» потроху перетворюється на видання, що захоплюється порадами. Саме цей формат значно переважає. Також видання мало цікавляться аналітикою, проте все ж вміщують цікаві зразки нарисів про земляків.

Тональність

91% матеріалів мають нейтральну тональність, 9% – позитивну (інформація про здобутки земляків у спорті, мистецтві чи на освітньому фронті). Матеріалів із негативною тональністю не було зафіксовано. Навіть у публікаціях, де йшлося про загибель земляка на фронті, видання намагалися підтримувати дух своєї аудиторії, публікувати позитивні спогади про героя.

Походження

Запозиченого та власного контенту приблизно однакова кількість: 41% та 42%. Найбільше запозичень у «Зорі Полтавщини» та «Вечірньої Полтави». «Лубенщина» надавала перевагу власним публікаціям.

 Не ідентифікованого контенту – 17%. Знову ж таки, найбільше – у «Зорі Полтавщини».

Висновки

Результати моніторингу друкованих видань показують, що під час повномасштабного вторгнення деякі проблеми залишаються актуальними. Так, газети не позначають рекламний контент і вміщують багато офіціозу. У деяких виданнях його так багато, що у ньому просто губляться журналістські матеріали.

Значна кількість запозиченого контенту говорить про те, що газети все ж переживають складний період у своєму житті, не маючи змоги працювати із власними кореспондентами, які б дізнавалися про проблеми аудиторії на місцях. Це б пожвавило і жанрову палітру, і самі матеріали були б цікавішими.

Щодо стандартів, то ситуація лишається в цілому незмінною: найбільше проблем із балансом думок і повнотою, а в деяких виданнях страждає ще й відокремлення фактів від коментарів, оскільки деякі автори сповідують радянський ще підхід до написання матеріалів: виражають власне ставлення щодо відображуваних подій та героїв. 

Однак є й позитивні моменти – відсутність пропагандистського контенту.

Сайти

Професійні стандарти

Сайти Полтавщини традиційно дотримуються стандартів краще, ніж газети. Середня оцінка значно вища, ніж у газет – 10,28. Це приблизно на тому ж рівні, що й у червні – 10,45. 

На відміну від газети, сайти гірше дотримувалися стандарту повноти – 1,39 із 2 максимум. Баланс думок – 1,53 на другому місці. Як і минулого разу, це можна пояснити тим, що сайти розміщують багато офіційної інформації, а також надають перевагу кримінальним новинам або ж передрукам із інших джерел, часом забуваючи додавати контекст.

Найгірша ситуація із дотриманням стандартів на сайті «Новини Полтавщини». Подекуди тут траплялися просто передруки із інших джерел, які обривалися на цитаті. 

Наприклад, видання писало про готовність до опалювального сезону і цитувало тільки начальника Полтавської ОВА. Текст закінчувався його цитатою: «Рухаємося за планом. Показник готовності області наразі становить 60%. Все буде Україна». Проте інші видання, висвітлюючи цю тему, давали й позиції інших сторін, додавали контекст. А підхід сайту «Новини Полтавщини» все ж не дає висвітлити тему повно, із дотриманням балансу думок. 

В лідерах за дотриманням стандартів сайти «Полтавщина» та «Коло»: журналісти видань намагаються або бути присутніми на місці події, щоб в усьому розібратися, або ж шукають додаткові джерела, які б могли прокоментувати ситуацію. 

«Кременчуцький телеграф» та «Ехо» отримали за стандарти 10 та 10,13 балів. На сайтах також є публікації, що пишуться із посиланням на власних кореспондентів чи власні джерела, але передруків все ж більше, що й впливає на оцінку.

Матеріали з ознаками замовності

На сайтах ситуація із розміщенням матеріалів із ознаками замовності краща, ніж у газетах. 1,4% джинси (у червні – 2,8%). 3,7% неналежно маркованої реклами (у червні – 2,1%). Порівняно із періодом до повномасштабного вторгнення кількість неналежно маркованої реклами значно менша. Кількість джинси лишається приблизно на тому ж рівні, що й завжди. 

Неналежно маркованої реклами найбільше традиційно вмістили видання «Полтавщина» та «Ехо» (10%, 6,2% відповідно). Традиційно вони позначають макети літерою «р», що не дає змогу чітко відмежувати рекламний контент. На сайті «Полтавщина» це й реклама блендерів, і персональних комп’ютерів, а також підприємств «Полтавагаз», «Полтаватеплоенерго», клініки «ОН Клінік Полтава». Видання «Ехо» рекламувало смартфони, відпочинок на Закарпатті, медичні послуги. 

Відзначимо також сайти «Коло» та «Кременчуцький телеграф», які маркували рекламу.

Джинсу знайдено на всіх сайтах, окрім «Еха» та електронної версії газети «Кременчуцький телеграф».

Видання просували фонд Ахметова, нардепа О. Кулініча, компанію Ferrexpo. Основний посил таких текстів – допомога переселенцям або ж громадам, що постраждали від війни.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Таких матеріалів не було зафіксовано. Навпаки, сайти розвінчували кремлівський фейк про нібито розміщення батальйону «Айдар» у лікарні в Кобеляках.

Теми

Тематичні пріоритети інтернет-видань лишилися такими ж, що й у червні (26% – війна, 20% – кримінал, 14% – життя місцевої громади).

Публікації про війну – здебільшого хроніка від Генштабу, а також інформація про втрати.

Щодо криміналу – це в основному передруки повідомлень силових структур з мінімальною обробкою, за винятком сайту «Полтавщина», який висвітлює цю тему детальніше за інших, звертаючись до різних джерел, наводячи бекграунди.

Життя місцевої громади найретельніше висвітлюють «Полтавщина», «Коло» та «Ехо», хоча спрямованість текстів – різна. Так, для першого видання важливо заглиблюватися в політичний контекст. Видання висвітлювало загадкове зменшення зарплати для членів Полтавської міськради, а також дискусії щодо майбутнього перебігу опалювального сезону. Сайт продовжує відслідковувати й закупівлі, що їх робить міська влада, проблему перейменування вулиць. Видання «Коло» більше цікавиться соціальними темами: волонтерство на Полтавщині, діяльність волонтерів Полтавщини за кордоном, проблеми переселенців тощо. Видання «Ехо» висвітлювало питання освіти (початку навчального року), ремонт у місцевій лікарні, а також «депутатську війну» в Кобеляцькій громаді. В усіх цих випадках журналісти спілкувалися із джерелами, не обмежуючись передруками.

Значну увагу приділили також темі ВПО – 7%, оскільки Полтавщина – один із регіонів, що прийматиме переселенців із Донбасу. 

Соціальна сфера та спорт – 5% та 6% відповідно.  

Решта тем на рівні 1-2%. Взагалі не писали видання про міжнародну політику, історію та краєзнавство, релігію.

Тональність

Більшість публікацій – 94% нейтральні. І по 3% позитивних та негативних публікацій.

Походження

Переважають запозичені тексти – 59%, 36% власні, 5% не ідентифіковані. Найбільше власних публікацій на сайтах «Коло» та «Полтавщина».

Висновки

Сайти Полтавщини, на відміну від газет, не припиняли роботи з початком повномасштабного вторгнення, однак все ж війна відобразилася на кількості публікацій та на наявності передруків. Щодо стандартів: як і у випадку газет під час війни найбільше страждає повнота. Однак і ситуація із балансом думок також залишається невирішеною. Журналісти мережевих видань швидше поставлять більшу кількість матеріалів, ніж приділять увагу тому, щоб взяти коментар в іншї сторони конфлікту.  

Покращилася ситуація з засиллям джинси, проте все ж занепокоєння викликає тенденція використовувати для матеріалів із ознаками замовності воєнну тематику та військових. Також залишилася проблема неналежно маркованих матеріалів. Їх стало менше, проте все ж видання продовжують друкувати комерційні пропозиції під виглядом журналістських матеріалів, що може вводити в оману читача.

Щодо стандартів, то проблемними лишаються повнота та баланс думок, що можна пояснити здебільшого наявністю передруків і тим, що вони часом взагалі не обробляються авторами (не додається контекст, інші позиції). Проте в цілому картина із дотриманням стандартів на сайтах Полтавщини є цілком задовільною, журналісти мережевих видань, за оцінками ІДПО, виробляють якісніший контент, ніж газети.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.