Кількість маніпулятивного контенту у виданнях Полтавщини поступово зростає. Особливо це помітно у друкованих ЗМІ, де збільшилася кількість офіціозу та неналежно маркованої реклами. В онлайн-виданнях таких матеріалів значно менше. Топ-темами інтернет-видань були повернення азовців із полону, виставка знищеної російської техніки у Полтаві, подекуди повернулася тема COVID-19. Газети, за винятком Лубенщини, вміщували передруки та офіціоз. А от «Лубенщина» більш детально розповідала про життя регіону: відзначення дня міста, проведення культурних заходів, волонтерство, початок навчального року у виші, що переселився до міста з Луганщини.

Із 19 по 25 вересня 2022 року було здійснено моніторинг регіональних медіа Полтавщини. Друкованих – «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», електронної версії газети «Кременчуцький телеграф», онлайн-видань «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». За означений період проаналізовано у друкованих виданнях 136 публікацій, в інтернет-виданнях 427 матеріалів. Усього – 536 матеріали.

Газети

Дотримання професійних стандартів

Середня оцінка для газет знизилася порівняно з серпнем – 8,9 (у сепрні 9,73)  при максимумі 12 балів). На таку ситуацію вплинуло збільшення маніпулятивного контенту – джинси, замаскованої під журналістські матеріали.

Найбільш проблемними виявилися баланс думок, відокремлення фактів від коментарів і повнота (1,04, 1,15 та 1,27 – максимум 2). Трохи вищі оцінки за достовірність та доступність (1,71; 1,77). Відсутність мови ворожнечі – 1,94. 

Найвища оцінка серед друкованих ЗМІ традиційно у «Вечірньої Полтави» – 9,94. «Зоря Полтавщини» та «Лубенщина» на одному рівні – 8,38. Проте необхідно зважати на те, що у першому виданні основний масив контенту – це передруки саме журналістських текстів. Що стосується «Зорі Полтавщини», то вона також запозичує контент, але не власне подієвий, а різноманітні поради, народні прикмети, дописи про релігійні свята. Тож це відбивається і на стандартах. У випадку «Лубенщини» проблеми виникали найбільше саме з відокремленням фактів від коментарів через притаманний цьому виданню суб’єктивний стиль викладу матеріалу. Хоча і з балансом думок ситуація не найкраща – тут на низьку оцінку вплинуло розміщення джинси та офіціозу. У «Зорі Полтавщини» взагалі проблема з ексклюзивними журналістськими матеріалами. Наприклад, у номері 43 від 16 вересня усього одна авторська публікація про школярів, які успішно склали мультипредметний текст. Решта – офіціоз, рецепти, поради про вирощування фікусів та трав’яні ванни для ніг, телепрограма, оголошення, історична хроніка, анекдоти, погода та реклама. 

Матеріали з ознаками замовності

Газети вмістили найбільшу кількість офіціозу – 22,2%, що втричі більше за серпень, та неналежно маркованої реклами – 17,2%, вдвічі більше за попередній період. Кількість джинси лишилася на тому ж рівні – 3%. 

Якщо ще у серпні кількість маніпулятивного контенту була нижча з часів повномасштабного вторгнення, то у вересні показники стали значно вищими (наприклад, у січні 2022 року офіціозу було близько 10%, неналежно маркованої реклами – 9%).

Щодо неналежно маркованої реклами стурбованість викликає наявність сумнівних макетів: так у «Зорі Полтавщини» просували відразу трьох ворожбитів та ворожок, провидиць та «служительниць Богу». Більш того – це все подається під рубрикою «Інформація».

Найбільше неналежно маркованої реклами – майже чверть контенту – вмістила «Вечірня Полтава». Це і реклама медичних послуг, тих самих «служительок Богу» і цілительок.

В лідерах із розміщення офіціозу – «Зоря Полтавщини» (28,7%). Видання надає свої шпальти департаментам ОВА та міськрадам. Деяка інформація, яка з’являється у таких матеріалах, може бути цікавою: і працевлаштування, і надання соціальної допомоги, і поради від поліції. Однак, оскільки видання ніяк не переробляє подібні тексти, то разом із корисною інформацією з’являється і просування тих або інших установ чи структур.

Так, у тексті про допомогу будинку-інтернату інформація подається тільки з однієї сторони і не є повною. «Вихованці» отримали певні корисні речі, але чи це все, чого вони потребують? До того ж, щодо дітей вжито недоцільне формулювання – «діти з особливими потребами».

Джинси найбільше вмістила «Зоря Полтавщини». Це просування «Укрпошти» та вишу із Кременчука. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Такого контенту зафіксовано не було.

Теми

Топ-темами видань були тексти з категорії “інше” (кросворди, гороскопи, поради) – 35%, життя місцевої громади (15%) та соціальна сфера (10%). 

Увага до війни у друкованих ЗМІ лишається приблизно на тому ж рівні – 7%. «Зоря Полтавщини», наприклад, не присвятила цій темі жодної публікації. Лише один матеріал – про переселенців.

Найбільше контенту із категорії «інше» вмістила «Зоря Полтавщини» 

Про війну найбільше писали «Лубенщина» та «Зоря Полтавщини». Це і шана загиблим землякам, і відома стаття Валерія Залужного та Михайла Забродського «Перспективи забезпечення воєнної кампанії 2023 року». 

Зовсім не писали про корупцію, зовнішню політику. Увага до політики, освіти, надзвичайних ситуацій – 1%.

Жанри

У виданнях переважали інформаційні повідомлення (25%), оголошення та реклама (24%) та протокольні матеріали, пресрелізи – 15%.  

Значна кількість публіцистики – 10%. І стільки ж порад.

Жанри, яким не приділяли уваги: інтерв’ю (жодного матеріалу цього жанру), аналітика (1%), журналістське розслідування (1%), рецензія (1%).

Цього разу видання «Вечірня Полтава» вмістило одне журналістське розслідування, але це все ж передрук, а не власна публікація.

Такі дані вкотре дають підставу переконатися в тому, що жанрова палітра видань залишається дуже бідною. Це впливає й на професійні стандарти. Адже про яке дотримання балансу думок, повноти чи відокремлення фактів від коментарів можна говорити у випадку розміщення необроблених пресрелізів?

Тональність

93% матеріалів мають нейтральну тональність, 6% – позитивну. 1% – негативна.

Походження

Переважає запозичений контент – 46%. Ще 35% не ідентифіковані публікації. І лише кожен п’ятий матеріал – власний. 

Найбільше запозичень у «Зорі Полтавщини». Неідентифікованих публікацій – в «Лубенщині» та «Вечірній Полтаві».

Висновки

Результати моніторингу друкованих видань показують, що старі проблеми друкованих видань повернулися і стають ще більш виразними. Це значна кількість офіціозу, неналежно маркованої реклами і передруків, які часом беруться з сумнівних джерел або ж не подаються з чіткими посиланнями на джерело. Подібна селекція матеріалу впливає і на стандарти – цього разу бачимо суттєве зниження. А також – на жанрову палітру. Якість публікацій залишається нерівномірною. Власні, ексклюзивні матеріали, як правило, є цікавими, містять посилання на «живі джерела». А от передрукам бракує балансу думок, відокремлення фактів від коментарів і повноти.

Однак є й позитивні моменти – відсутність пропагандистського контенту. А також подекуди наявність цікавих публікації щодо життя місцевої громади.

Сайти

Професійні стандарти

Сайти Полтавщини традиційно дотримуються стандартів краще, ніж газети. Середня оцінка значно вища, ніж у газет – 10,4. Це трохи вище, ніж у серпні – 10,28. 

Якщо для газет найбільш проблемним був стандарт балансу думок, то для інтернет-видань – це повнота (1,43). Баланс думок на другому місці з кінця (1,63). 

Як і раніше, це пов’язано з тим, що сайти передруковували багато кримінальних новин та різноманітних оголошень від офіційних структур, забуваючи додавати контекст.

Найгірша ситуація з дотриманням стандартів на сайтах «Коло» та «Ехо». Знову ж таки, це пояснюється наявністю передруків. Видання «Коло» стало щодня вміщувати публікації про народні прикмети, які, звісно, не містять посилань на джерела та необхідної повноти – і отримували найнижчі оцінки за стандарти. Видання «Ехо», коментуючи місцеві новини, часом забувало забезпечувати право на відповідь (вміщувати позицію критикованого) та деякі новини подавало суб’єктивно. В лідерах за дотриманням стандартів сайти «Полтавщина» та «Новини Полтавщини». Проте варто звернути увагу на те, що у другому виданні в основному переважають передруки, а от «Полтавщина» перевіряє інформацію, доповнює її, звертається до власних джерел тощо. 

Матеріали з ознаками замовності

Так само на сайтах набагато краща ситуація з розміщенням маніпулятивного контенту. 4% неналежно маркованої реклами та 3,7% офіціозу. Джинси – 1,9%. 

Порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення кількість маніпулятивного контенту на сайтах залишається значно меншою. 

Неналежно маркованої реклами традиційно найбільше вмістили видання «Полтавщина» та «Ехо» (11,5%, 5,9% відповідно). Видання позначають тексти літерою «р», що не дає змогу чітко відмежувати рекламний контент. На сайті «Полтавщина» це політичний контент «Ігор Головатий: поплічники Киви та Мамая з ОПЗЖ і досі продовжують руйнувати Полтаву», і реклама ігрових автоматів та одягу, лист на підтримку звільненого з вишу викладача тощо. Видання «Ехо» рекламувало освітні проєкти, пральні машини, флористів та ін. 

Відзначимо сайт «Коло», який маркував рекламу.

Джинсу знайдено на всіх сайтах. Видання просували допомогу військовим від П. Порошенка, колишнього нардепа Капліна, місцеві виші.

Також на сайтах знайдено майже ідентичні публікації щодо виробництва для військових пікапів, у них згадано одного з депутатів облради: «У його [проєкта] реалізації сприяє депутат Полтавської обласної ради Олексій Матюшенко. Активно допомагають у виготовленні авто і благодійні фонди, і бізнес Полтавщини, і наші військові». Так, депутата названо, а інших волонтерів – ні.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Такий матеріал було зафіксовано на сайті «Ехо». Видання посилалося на кремлівський ресурс «ТАСС»

Так, у матеріалі було використано формулювання «псевдореферендум», однак не було наведено жодного бекграунду – тільки витримка з видання, якому не можна довіряти і за часів повномасштабного вторгнення РФ не варто цитувати без контексту.

Теми

Тематичні пріоритети інтернет-видань лишилися такими ж, що й у серпні (26% – війна, 17% – життя місцевої громади, 13% – кримінал).

Видання щодня публікують хроніку від Генштабу, інформацію про втрати. Однак були й позитивні інформаційні приводи – звільнення азовців. І тут видання знайшли інформацію про земляків, яких обміняли. Також багато писали про волонтерство і про виставку знищеної російської техніки у Полтаві.  

Життя місцевої громади найглибше висвітлює «Полтавщина», а також «Ехо». Видання не просто передруковують пресрелізи, але звертаються до різних джерел про коментар. Трохи менше такого ексклюзиву на сайті «Коло».  

Цього разу значну увагу приділили культурним заходам – 7%, що може бути пов’язане з відзначенням дня міста Полтави, а також із різноманітними концертами, анонси яких вміщували видання. Ще 6% – інше, зокрема неналежно маркована реклама. Зросла кількість повідомлень про ковід – 4%. Відзначимо ще незначне збільшення публікацій про місцеві реформи, йдеться зокрема про декомунізацію – майже усі видання обговорювали цю тему.

Решта тем на рівні 1-3%. Взагалі не писали видання про міжнародну політику та релігію.

Хотілося б наголосити і на позитивних прикладах публікацій. Так, видання «Полтавщина» висвітлювала питання підвищення цін на проїзд, з’ясовували інформацію щодо електронного квитка, звертаючись до різних джерел. Варто відзначити й детальні бекграунди, які сайт робить до матеріалів про витрату бюджетних коштів, благоустрій у місті. Ретельно видання слідкувало за місцевою політикою та протистоянням політичних еліт. Видання «Ехо» не просто перепубліковувало статистику про захворювання на ковід, а спілкувалося з місцевими медичними працівниками. Окрім цього журналісти висвітлювали питання ремонту доріг, звертаючись до фахівця. Цей сайт також слідкував за місцевою політикою, зокрема висвітлювали питання оголошення недовіри діючому міському голові. Видання «Коло» писало про заходи безпеки під час повітряної тривоги, а також контролювало дотримання заборони на проведення масових заходів. «Кременчуцький телеграф» також спілкувався з місцевими фахівцями щодо захворюваності на коронавірус, аналізувало закупівлі через сайт «Прозоро», висвітлювало питання дитячого спорту, а також вмістило позитивну історію про переселенця, який організував у місті клуб настільних ігор. 

Тональність

Більшість публікацій – 98% нейтральні. 2% – негативна тональність. Позитивних – 0%.

Походження

Приблизно однакова кількість власних (48%) та запозичених (47%) публікацій. Не ідентифікованих – 5%.

Висновки

Сайти Полтавщини, на відміну від газет, демонструють кращу якість контенту. Оцінки за стандарти – вищі. Це пов’язано з тим, що вони вміщують менше маніпулятивного контенту. Також, на відміну від газет, сайти краще дотримуються окремих стандартів, наприклад, відокремлення фактів від коментарів. Як правило, виклад новин нейтральний – за рідкими винятками. Більшість інтернет-видань продукують ексклюзивний контент, обганяючи за цим показником деякі друковані видання. 

Однак і у випадку сайтів очевидні проблеми. Так, менш активно наповнює стрічку сайт «Коло», через велику кількість передруків у видання знизилися оцінки за стандарти. Неналежно маркована реклама також продовжує з’являтися на стрічках новин деяких сайтів. Джинси не так багато, але все ж і ця проблема повністю не зникла.

Проте у складних умовах та під час повномасштабного вторгнення видання продовжують креативно підходити до формування порядку денного, наприклад, розповідаючи своїм читачам, як допомогти волонтерам, якщо не маєш коштів. Також із позитиву відзначимо відсутність пропагандистського контенту (лише один текст із посиланням на «ТАСС» був порушенням). Окремо також відзначимо видання, що не бояться висвітлювати питання місцевої політики, розміщуючи критичні публікації про місцеву владу. 

У майбутньому, якщо збільшити кількість ексклюзивних публікацій та ретельно відмежовувати журналістський та рекламний контент, Полтавські інтернет-видання цілком можуть вийти у лідери із дотримання стандартів та нерозміщення маніпулятивного контенту. 

Експертна група ІДПО.