Друковані видання Сумщини, попри складні умови війни, працюють стабільно. На Сумщині 51 територіальна громада, 22 з них перебувають сьогодні в зоні бойових дій. Три газети та два сайти, які досліджує наш моніторинг, працюють у цій зоні. Це потребує постійних додаткових зусиль, адже часто редакції діють не в повному складі. Ймовірно, це є причиною того, що не всі актуальні теми знаходять своє відображення на сторінках видань. Позитивним є звернення до життєвих історій, – ця ніша робить місцеву газету привабливою для читача. Онлайн видання продовжують спиратися на інформаційні жанри, нерідко подаючи їх у вигляді найкоротшого зразка жанрів – факту, відповідаючи не на пʹять обовʹязкових запитань, а лише на три. Значна частка матеріалів компільовані, переважно не відповідають стандартам. Частка «джинси» знизилася, але дуже незначно.
Розповідь про воїна – це замальовка чи некролог, якщо приводом для публікації стала смерть героя? Відбудова школи, зруйнованої обстрілами росіян, – це тема «життя цивільних у час війни» чи «життя місцевої громади»? Як розділити, якщо життя людей уже не перший місяць є власне життям в умовах війни?.. На Сумщині 51 територіальна громада, 22 з них перебувають сьогодні в зоні бойових дій. Три газети та два сайти, які оглядає наш моніторинг, працюють у цій зоні. Попри складнощі збирання, публікації та доставки свого продукту, вони виконують завдання з інформування аудиторії.
За досить уже, на жаль, тривалий час воєнна буденність для багатьох стає ніби звичною, – наскільки звичною може бути війна. Та люди, а з ними й журналістика, прилаштовуються до реальності. І якщо в березневому звіті ми відзначали, що тематика публікацій зосереджувалася на двох напрямках: висвітлення воєнних дій – 28,5 % контенту – та інформування громадян про життя в умовах війни – майже 60% публікацій, – то у вересні йдеться про різнотемʹя, хай і дещо обмежене, про різножанровість публікацій друкованих видань.
Більше того, бачимо оптимізм, без якого не протриматися. Так, експерт Володимир Садівничий звертає увагу на звернення до читачів редакторки газети «Наш Край»: «Наталія Шутько пише, що у воєнний час кількість передплатників видання щомісяця зростає. Такими фактами далеко не всі друковані видання України можуть похвалитися».
Сайти теж урізноманітнили тематику, щоправда, продовжують здійснювати інформування в короткому, подекуди пресрелізовому форматі, ігноруючи аналітику.
Замовних матеріалів у досліджених ЗМІ Сумщини виявлено небагато – менше 4%. Жодного матеріалу з ознаками маніпуляцій – пропаганди, фейків, антиукраїнських меседжів не виявлено.
Моніторингова хвиля передбачала огляд ЗМІ за 19-25 вересня. Дослідження видань виходить за визначені часові рамки через нестачу кількості публікацій для моніторингу – як у друкованих, так і в онлайн ЗМІ. Відтак, проаналізовано такі випуски чотирьох друкованих видань Сумщини: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району Сумської області – № 55 від 17 вересня, №56 від 24 вересня; «Ворскла», Великописарівська районна газета – №№54-55 від 23 вересня; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина – №38 від 16 вересня, №39 від 23 вересня; «Перемога», Краснопільська газета Сумської області – №31 від 16 вересня, №32 від 23 вересня.
За визначений період оцінено матеріали онлайн видань: «Данкор онлайн» http://dancor.sumy.ua ; «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал» https://konotop.in.ua/ «ШосткаNews.City» https://shostkanews.city – з 12 до 23.09; «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство» https://www.yampil.info/.
Загалом досліджено у друкованих виданнях 123, у Інтернет-виданнях – 235 матеріалів. Всього – 358 публікацій.
Друковані видання
Друковані видання передають важку жалобу нашого суспільства. В кожній газеті – розповіді про загиблих воїнів чи розлогі некрологи. Варто побачити хоча б ці сторінки газети «Перемога», аби зʹявилося відчуття: Україна плаче.
Тож не дивно, що зросла кількість матеріалів негативної тональності: інакше читач і не може сприйняти цю неминучу сьогодні інформацію.
Проте життя продовжується і видання дають його журналістський зріз, регулярно виходячи в світ. Своєрідне віддзеркалення реальності побачив експерт Володимир Садівничий навіть на сторінці оголошень: «Привернула увагу досить немала кількість оголошень у липоводолинській газеті «Наш край». І тут відзначу два досить знакові моменти. Перший – оголошення «Продам» не переважають над оголошеннями «Куплю», що свідчить про бажання і здатність людей займатися господарською діяльністю а не розпродувати все. Отже – люди живуть, працюють, планують. І друге, ще більш позитивне, 19 оголошень від фермерських господарств і підприємств у № 39 газети стосуються закупівлі великої рогатою худоби та свиней. Отже – переробна промисловість у прифронтових районах не занепала».
У вересні газети показали вищий бал за стандарти і нижчий відсоток немаркованих замовних матеріалів, – зміни хай незначні, але позитивні. Майже половина газетних публікацій є власним продуктом журналістів редакції. Тобто медійники тримають свій власний стрій, і, зауважує експертка Алла Ярова, це видно навіть із мови публікацій: «Сумські видання і далі тримають орфографічний чин, користуючись малою літерою для позначення власних назв країни-агресорки – росія, путін, москва та ін. Так журналісти демонструють свою позицію до росії, яка чинить усвідомлені масові вбивства українців тільки через факт їхнього існування, так вони вказують агресорці на її місце поза цивілізованим світом, в якому прийнято оберігати мир та безпеку людства».
Моніторинг стандартів журналістики
Стандарти оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій дотриманий у повній мірі). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів. За моніторинговий період загальна оцінка оглянутих видань склала 8,67 бала, що дещо вище попередніх моніторингових хвиль (серпень – 8,44 бала; червень – 8,42).
У вересні найкращий показник дотримання стандартів у газети «Ворскла», яка минулого разу мала найнижчий бал, – 9,25 проти 7,19. На другому місці, вже третій раз поспіль, «Білопільщина» – 9 балів (у серпні 8,5). Газета «Перемога» знизила показник – 8,31 проти серпневих 9,75 бала. У газети «Наш край» четверта сходинка – 8,13, тут теж є незначне пониження (у серпні – 8,31).
Найменше, як повелося, видання дотримуються критерію балансу думок; показник практично не змінився і складає у середньому 0,28 бала. Краща ситуація у «Перемозі» – 0,28 (у серпні – 0,38). Низька оцінка у «Білопільщини» – 0,13.
Дещо підвищився загалом слабкий бал за дотримання повноти інформації – 1,42 (серпень – 1,22). Найвищий він у «Білопільщини» – 1,56. Інші газети показали однаковий рівень – 1,38.
Відокремлення фактів від коментарів виконане на 1,48 бала. Найкраще критерію дотримано у «Ворсклі» – 1,94 бала, найслабше – у «Нашому краї» – 1,06.
Стандарт достовірності отримав 1,56 бала, повністю повторивши серпневий показник. 1,88 – у «Ворскли». На другому місці – «Білопільщина»: 1,75. «Наш край» отримав 1,44 бала. Найслабше посилається на джерела «Перемога» – 1,19
Критерій доступності (зрозумілості матеріалів, грамотності – легкості сприйняття читачем) – 1,92. І, як завжди, найкраще газети дотримуються вимоги про відсутність мови ворожнечі – в середньому 2 бали.
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами
Для виявлення замовності та інших форм медіаманіпуляцій досліджено 91 публікацію.
Кількість матеріалів із ознаками замовності без жодного маркування складає 3,3% контенту. В серпні відсоток складав 4,4%.
Дві такі публікації знайдено у газеті «Наш край» – 6,9%, одна – у «Білопільщині». У «Ворсклі» та «Перемозі» публікацій із ознаками замовності не виявлено.
У «Білопільщині» публікація має характер політичної замовності, у «Нашому краї» обидва матеріали мають ознаки комерційної замовності. Ці публікації певною мірою несуть відтінок так званої «журналістики відданості». Так, у «Білопільщині» надто часто присутній міський голова. У «Нашому краї», наприклад, досить розлого розповідають про завершення благодійного чемпіонату Роменського району з футболу. Експерт Володимир Садівничий говорить: «У матеріалі «ФК “Колядинець” – чемпіон Роменщини» факти підібрані таким чином, що читачеві не зовсім зрозуміло, хто все ж таки переміг: чи то ФК «Колядинець», чи то СВК «Колядинець», чи то голова місцевого фермерського господарства Анатолій Миколайович Сліпченко. Безсумнівно, футболісти зіграли відмінно завдяки підтримці сільгоспвиробників та їхньому місцевому очільникові. Однак журналістський матеріал у підсумку вийшов зі стійким запахом замовності».
Кількість неналежно маркованих матеріалів складає 5,5% списку; це більше, ніж у серпні, – 1,3%. У «Перемозі» – три таких публікації, 8,3%; дві публікації розмістив «Наш край» – 6,9%. У двох інших газетах неналежно марковані матеріали не виявлені.
Число матеріалів офіційно-протокольного характеру майже на тому ж рівні: серпень – 12,6%; вересень – 11%. Розміщують їх усі видання, крім «Нашого краю»: «Ворскла» – 15,6%; «Перемога» – 8,3%, що значно менше серпневих 20,8%; «Білопільщина» – 7,7%.
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Матеріали з ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків не виявлені.
Теми
Традиційно у сумських газетах переважає тема життя місцевої громади, і у вересні число таких публікацій дорівнює серпневому: 22% (був 21%) матеріалів. Найпотужніше працює в цій тематиці «Ворскла», на другій позиції – «Білопільщина».
Тема війни залишається другою за значущістю і теж дає стабільну цифру публікацій: 15% (серпень – 14%). Найактивніше про війну та допомогу армії розповідає «Білопільщина» – частка таких публікацій у виданні майже 35%. Близько пʹятої частини публікацій на цю тему у «Перемозі». «Ворскла», яка минулого місяця лідирувала, зараз на останній сходинці.
Тема життя цивільних в умовах війни і вимушених переселенців формально стала втричі пасивнішою: 5% проти серпневих 14%. «Ворскла» тут безсумнівний лідер – її матеріали складають майже 70% загального списку за цією темою.
Проте варто зважати на особливості Сумщини: вона в зоні війни. Тому всі три названі теми певною мірою перегукуються, перетікають одна в одну. Крім того, як ми вже відзначали у серпневому звіті, не можна подекуди відокремити матеріали про війну від некрологів, якими сповнені ЗМІ, бо часто це повноцінні публікації про героїв війни, інформаційним приводом до яких, на жаль, стає загибель воїнів-земляків.
Є публікації, що містять додаткові сенси, на які варто звертати увагу. Так, експертка Алла Ярова звертає увагу: «Газета «Ворскла» (№№54–55) надрукувала дуже важливий, на мій погляд, матеріал «Назбираю грошей на пілота, щоб він полетів на небо і забрав звідти мою мамочку». Це розповідь про війну з погляду родин, у яких вона забрала найдорожчих. У медіа зазвичай ми бачимо їх заплаканими і згорьованими на фото, коли вони проводжають в останню земну дорогу своїх рідних або коли високе керівництво військово-цивільної адміністрації вручає їм посмертні нагороди їхніх дітей, батьків, чоловіків чи дружин. На тому інфоприводи й вичерпуються. Далі хіба проскочить повідомлення, що такій чи такій категорії постраждалих громадян роздали гуманітарні пакунки. Продовження теми немає, на цьому історії уриваються. Можливо, говорю різко, але так, як є.
У центрі історії, яку розповідає нам журналістка Оксана Ковальова, маленький Дмитрик. Його мама, Анна Коломієць, загинула на третій день війни. Вона працювала медсестрою у військовій частині Охтирки. 26 лютого росіяни розбомбили частину, у цей час Анна Коломієць надавала невідкладну допомогу пораненому бійцеві. Вона загинула на місці, а трирічний Дмитрик лишився без мами. Йому важко дається життя без мами, він ніяк не хоче бути в цьому світі без неї. Його бабуся, Віра Рубякіна, теж хотіла поїхати на вручення дочці ордену «За мужність» (посмертно), але їй не вистачило в автобусі місця, бо в списках на поїздку значився тільки чоловік загиблої Анни. Потім усе владналося, але… Оксана Ковальова своєю публікацією порушує важливу проблему. Війна змінює обличчя українського суспільства, багато болю, шрамів – і з цим треба працювати послідовно, глибоко, уже зараз розробляти психологічні, соціальні, реабілітаційні, інклюзивні довгострокові програми і державного, і місцевого рівнів. Герої публікацій, яких ми побачили в найтрагічніші миті їхнього життя, не повинні зникнути з медійних радарів. Їхні історії мають тривати».
Серед тем, що є в газетах порівняно активними, – кримінал – 5%, економіка та спорт – по 4% (обидві більш чисельні у «Перемозі»), надзвичайні ситуації та культура – по 3% ( і тут теж лідирує «Перемога»).
До речі, публікації про високі спортивні досягнення нашого юнацтва за кордоном, кількість яких помітно збільшилася, додають позитиву. Ідеться про наших дітей, що змушені були залишити батьківщину через війну і виїхати до різних країн. З таких заміток дізнаємося не тільки про їх перемоги у різних іноземних змаганнях, а й робимо висновок про те, що діти адаптувалися до нового середовища, підтверджують належний рівень спортивної підготовки в Україні, добре представляють нашу країну.
«Інше» традиційно має значний відсоток змісту – 29. Найбільше публікацій такого розряду у «Нашого краю».
Жанри
Як і загалом, найактивніше газети використовують інформаційні жанри: вересневі 39% від кількості публікацій підтверджують цю тезу (серпень – 38%; червень – 41%). Цього разу найчисельніші вони у «Ворсклі» – понад 53% від списку публікацій (серпень – 39,5%). У «Білопільщині» вони складають половину матеріалів – 50% контенту видання.
Наступним за популярністю (9%) у вересні знову став художній жанр, виразне зменшення використання якого ми відзначили минулого місяця. Переважно це життєві історії, які бачимо переважно у двох виданнях – «Нашому краї» та знову повернулася до них «Перемога».
Пресрелізових публікацій поменшало – 7%. Найбільше їх у «Ворсклі»: 6 із загального числа в усіх видань 8.
Різні форми інтерв’ю зайняли 5% спільного списку. Використані вони у двох виданнях: «Білопільщині» та «Перемозі».
На 2% скоротилася аналітика: 5% матеріалів (3% – кореспонденції, 2% – статті, огляди). Найбільше таких у газеті «Наш край».
По 2% публікацій за авторськими колонками («Білопільщина» та «Наш край») та листами до редакції (є вони тільки у «Білопільщині»).
Якщо загалом розглядати палітру жанрів газет, можемо бачити, що з десяти жанрів, передбачених до розгляду моніторингом, найактивніше вони використані цього разу у «Білопільщині» – шість видів, У «Нашому краї» та «Перемозі» – по пʹять жанрів, у «Ворсклі» – чотири.
Щодо «іншого» – масиву позажанрового – воно тримається на попередньому рівні – 31% (серпень – 32%) Данина часові: 16% іншого припадає на некрологи та привітання. Оголошення/реклама – 12%; поради – 2%.
Тональність
Нейтральною визначена тональність 73% публікацій – як і у серпні. Рівень негативної тональності зріс із 4% до 12%. Позитивність зменшилася з 23% до 15%.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Власних матеріалів – 48%. Краще представлені вони у «Білопільщині» – майже 54%, «Ворсклі» – 52% та «Перемозі» – 50%. У «Нашому краї» частка власного – 37%. Запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело – 45%. Найбільше їх у «Ворсклі». Неідентифікованих матеріалів, тобто таких, що не містять джерела походження, – 7%.
Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа
Друковані видання Сумщини, попри складні умови, працюють стабільно. Це потребує постійних додаткових зусиль, адже часто редакції діють не в повному складі. Ймовірно, це є причиною того, що не всі актуальні теми знаходять своє відображення на сторінках видань. Так, експерти очікували відгуків на тему освітніх проблем, адже перший місяць навчального року відбувся в далеко не традиційних обставинах. Гарячою для обговорень є тема опалення – через руйнування обстрілами інфраструктури у багатьох населених пунктах це питання на порядку денному. Залишається не вирішеною проблема обладнання сховищ, адже обстріли продовжуються і постійно створюють загрозу для життя населення. Проте жодна з цих тем не згадана.
Позитивним є звернення до життєвих історій, – ця ніша робить місцеву газету привабливою для читача.
Онлайнові видання
Онлайн видання продовжують спиратися на інформаційні жанри, нерідко подаючи їх у вигляді найкоротшого зразка жанрів – факту, відповідаючи не на пʹять обовʹязкових запитань, а лише на три. Значна частка матеріалів компільовані, переважно не відповідають стандартам. Частка «джинси» знизилася, але дуже незначно.
Моніторинг стандартів журналістики
Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах складає 7,64 з 12 можливих. Це знову пониження рівня якості повідомлень: на 0,28 порівняно до серпня; а у серпні, нагадаємо, бал був нижчим, ніж у червні.
Найвищі оцінки у лідера попереднього моніторингу, сайту «Шостка City» та у «Голосу Конотопа» – 8,19. «Ямпіль INFO» отримав 7,44 бала (серпень – 8,13). Сайт «Данкор» знову на останньому місці – 6,75, що значно нижче серпневих 7,69.
Щодо окремих стандартів.
«Відсутність мови ворожнечі» серед критеріїв має найвищу оцінку 1,97.
Критерій доступності, як і завжди, на другому місці – 1,7. «Данкор» поступився своєю позицією і має найнижчий бал 1,44.
Середня оцінка критерію відокремлення фактів від думок порівняно до серпня не змінилася – 1,5 бала. Кращі показники тут знов у сайту «Шостка City» – 1,78, що, втім, нижче, ніж попередні – 1,88; найслабші у «Данкора» – 1,31.
Достовірність публікацій, знизившись у серпні, так і тримає позначку в 1,28 бала. Найактивніше посилається на джерела «Шостка City» – 1,69. Найменше – знову «Данкор» – 1 бал. Не набагато краща оцінка й у «Ямпіль INFO» – 1,06.
«Повнота» має загальний бал 1,06. Лідирує сайт «Шостка City» з оцінкою 1,19. Найменше дотримується критерію «Ямпіль INFO» – 0,94.
Традиційно дуже низька оцінка за баланс думок: 0,13. Тут починаючи з червня (0,23), бачимо прагнення до нуля, Втім, «Шостка City» вже й зараз отримала за критерій нуль балів.
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Ознаки замовності досліджені у 228 публікаціях. Частка немаркованих матеріалів із ознаками замовності склала 2,2% (серпень – 2,9%). Вони виявлені лише на сайті «Голос Конотопа» – 7,4%. Дві з цих публікацій мають ознаки політичної, три – комерційної заангажованості. Щодо матеріалів цього сайту іронічно зауважує експерт Володимир Садівничий: «Після прочитання онлайн-видання «Голос Конотопа» спадає на думку назва «Джинсове суспільство». Бо ж у цьому медіа як тільки рубрика «Суспільство», так і «джинса». Рубрика «Суспільство» – поширення інформації з ТСН про роботу Мінсоцполітики, рубрика «Суспільство» – поради від конкретної фірми про користування електробойлерами, рубрика «Суспільство» – продаж курей-бетнамок… От лише одного зрозуміти не вдалося: чому саме під рубрикою «Суспільство» розміщено інформацію про перемогу вокального колективу «До-мі-соль-ка» на Міжнародному фестивалі-конкурсі?»
Неналежно марковані матеріали складають у середньому 0,4%. Це одна публікація на сайті «Шостка City».
Протокольно-офіційні матеріали зайняли 10,5% загального списку, що в рази більше серпневого показника 3,9%. Їх виявлено на всіх сайтах: «Голос Конотопа» – 17,6%, «Шостка City» – 8,1%, «Данкор» – 7%, «Ямпіль INFO» – 6,7%.
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Пропагандистських публікацій і матеріалів із ознаками фейків на сайтах не виявлено.
Теми
Як і у друкованих виданнях, найактивнішою на сайтах стала тема життя місцевих громад – 21% Найбільша їх частка в списку сайту «Ямпіль INFO».
Тема війни склала 20% повідомлень, найбільше яких у «Данкору» – 23% та «Шостки City» – майже 22%.
Друга за активністю тема криміналу – 19%. Вона найбільше представлена на «Шостка City» – майже 30% списку публікацій і на сайті та «Ямпіль INFO» – майже 20%.
Тема життя цивільних під час війни та ВПО знизилася з 20 до 11%; найбільша частка таких матеріалів у «Ямпіль INFO».
Інші теми висвітлюються побіжно, найбільше – на рівні 5% – представлені надзвичайні новини та спорт. «Інше» скоротилося: з червневих 7%, серпневих 5% до 4% контенту.
Тональність
Нейтральна тональність у 62% публікацій. Позитивний та негативний відтінки зрівнялися – по 19% матеріалів.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Власних публікацій 48%, що дещо менше серпневих 55%. Матеріалів, що належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело також 48%. Не ідентифікованих публікацій стало більше – 4% (серпень – 2%). Не поодинокі випадки, коли публікації, що містять, по суті, запозичену інформацію, подаються як матеріали сайту без посилань на джерела.
Алла Федорина,
координаторка сумської експертної групи
Інформація про експертів
Садівничий Володимир, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент, завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.
Федорина Алла, заслужена журналістка України, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, координаторка ГО «Сумський прес-клуб».
Ярова Алла, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.