Одночасно з контрнаступальними діями українських збройних сил на Півдні та Сході держави, тема війни істотно активізувалася на сторінках преси та новинних сайтах. Джерельної бази для відповідних повідомлень для редакцій явно вистачає завдяки соціальним медіа та профілям посадових осіб, окремих військових та військових кореспондентів. У друкованій пресі журналісти інкорпорують такі джерела у свої тексти з обов’язковим доповненням чи розширенням контексту. Окрім воєнних, ковідних, кримінальних і культурних повідомлень, знайшлося, зокрема, в онлайні місце і для реклами, обсяги якої істотно просадила війна за останні 7 місяців. Немаркована реклама і повідомлення у стилі нативної реклами стали характерною рисою низки видань цього разу, що може свідчити про певне пожвавлення на ринку та спроби цих інформаційних ресурсів вижити, зберегти працівників і дочекатися перемоги.

Цього разу моніторинг відбувався у період від 19 до 25 вересня 2022 року. Експерти стало аналізували чотири газети – це «Високий Замок», «Експрес», «Львівська пошта» (усі – Львів), «Новини Прибужжя» (Червоноград) (151 матеріал загалом), а також чотири новинні сайти – «Вголос», «Гал-інфо», «Захід.нет», «Львівський портал» (стало – 400 матеріалів).

Зважаючи на невелику відстань поміж моніторингами у серпні та вересні, істотних відмінностей за наповненням друкованої преси було б непросто віднайти, проте, вони помітні у меншому числі життєвих історій про загиблих захисників Батьківщини і в паралельному сплеску заміток кримінального характеру. Останнє притаманне виданню, яке стало тяжіло до концентрації уваги на цій тематиці, а тому це пожвавлення виглядає досить очікуваним.

Тим часом, інтернет ресурси далі фокусуються на ретельному звітуванні про новини з фронту, лише часом звертаючи увагу на кримінальною хронікою. Як вже сказано вище, така активність є зрозумілою з погляду активної фази протистояння з загарбниками та доволі оптимістичними подіями останніх тижнів вересня. Водночас кримінальну хроніку і її відносний сплеск у зведеннях правоохоронців також частково виправдовує воєнний стан в країні, переселення чималих мас населення, непроста фінансова ситуація в домогосподарствах, важкі психологічні стани і можливі похідні рішення, що тяжіють до порушення закону.

Попри все, не слід поспішати з висновками, що інші теми були не охоплені редакціями, а настрої заголовків були здебільшого негативними: розмаїття тем і позитивні тенденції присутні що в газетах, що в онлайні. І це дозволяє не занепадати духом не лише експертам, а й, сподіваймося, й аудиторії медій Львівщини. 

Друковані видання

Проаналізовані газети продовжують тенденцію до гармонійного поєднання невеликих заміток та розлогих аналітичних матеріалів разом з інтерв’ю на своїх сторінках, часом досягаючи аж двох шпальт на одну тему. Тут, очевидно, ми маємо справу з усталеною редакційною практикою та навичками окремих журналістів, котрі вміють розкривати теми у певних жанрах та формах. Водночас нікуди не подівся зі сторінок окремих виданнях офіціоз – редакції далі виконують тут функцію оповіщення населення про поточну діяльність органів місцевої влади та підприємств, які за законом мають публікувати різноманітні заяви про наміри та інші оголошення.

Моніторинг стандартів журналістики

Середній бал дотримання стандартів журналістики у друкованих виданнях дещо знизився порівняно з серпнем цього року – 11,75 бала з 12-ти можливих.  Як і попереднього разу, 12 балів, на думку експертів, не отримало жодна газета: «Високий Замок» та «Львівська пошта» та «Новини Прибужжя» мають по 11,81 бала, а от «Експрес» здобув лише 11,56 бала. 

Львівські видання стало поважають такі стандарти, як посиланням на джерела інформації, доступністю викладу та відокремленням фактів від думок – тому за цими показниками вони знову отримали по 2 бали з 2 можливих. 

Стосовно мови ворожнечі ситуація фактично не змінилася і за цим показником газети набрали аж 1,97 бала. Мабуть, це відбувається тому, що експерти звикли до понять «орки», «рашисти» на рівні з москалями, загарбниками, окупантами та ворогами, а також до написання назв двох сусідніх держав з маленької літери.

Неупередженість та баланс думок опрацьованих публікацій сягає цього разу 1,91 бала. Прискіпливо тут ми поставилися до публікацій «Експресу», які за неупередженістю та мовою ворожнечі заробили по 1,75 і 1,94 бала відповідно з двох можливих. 

Зокрема, тут йдеться про матеріали, присвячені релігійному протистоянню, протидії спроб підсанкційних осіб звільнитися від тягаря санкцій, ймовірних агентів ворога в Україні та поза її межами, для прикладу, – в Угорщині.

Повнота проаналізованих друкованих матеріалів перебуває на відносно непоганому рівні – 1,88 бала.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Наповнення всіх газет не викликає зайвих запитань на предмет присутності джинси – і політичної, і комерційної. Водночас неналежно маркованого контенту вистачало лише в одному виданні: «Новини Прибужжя» за цим показником має 20,7% або 6 матеріалів, що перегукується з показниками серпня. 

Подібним чином виглядає ситуація з офіціозом: «Львівська пошта» та «Новини Прибужжя» мають тут 3,3% та 13,8% матеріалів відповідно з ознаками саме цього «гріха», але, як вже згадувалося вище, такою є модель співпраці певних видань з органами місцевої влади.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Що ж стосується фейків, пропаганди, проросійських наративів та маніпуляцій, то тут усі газети не дали приводів експертам для нарікань. 

Теми

Воєнна тематика цього разу знову забрала 17% матеріалів на друкованих шпальтах у досліджуваних медій Львівщини.  На другому за популярністю місці з 12% матеріалів теми з категорії різне, до якої належать оголошення, прогнози погоди, гороскопи та поради.

Далі йде тема життя місцевої громади, місцева соціальна та інфраструктурна проблематика – 13%. Культурна тематика була присутня у фокусі уваги 12% друкованих публікацій. 

Соціальна сфера, охорона здоров’я і пенсійна тематика цього разу сягнула рівня 9%.  На цьому ж рівні опинився і спорт.

Економіка, тарифи, інвестиції та споріднені теми розкривалися в 6% матеріалів. Теми постраждалих внаслідок війни та життя цивільних в умовах конфлікту, а також освітня та наукова тематика претендують на 4% кожна. На один відсоток менше у теми зовнішньої політики та міжнародної співпраці.

Політика ж українська, тема криміналу та коронавірусу здобули по 2% уваги відповідно. Але тут слід зауважити, що, для прикладу, газета «Експрес» цілу сторінку присвятила явно кримінальній тематиці, але в дев’яти матеріалів був один автор і тому експерти вирішили врахувати це як один огляд правопорушень. 

Теми корупції, релігії, історії і краєзнавства спромоглися лише на 1% уваги в редакціях. А от тематика місцевого самоврядування та надзвичайних ситуацій не були представлені як такі. Можливо, це відбувається тому, що в часи війни йдеться про рятувальну операцію для цілого народу та світу, а не лише для окремих громад. 

Жанри

Інформаційних жанрів у місцевій пресі за звітний період виявилося трохи менше за показники червня – 58%. Аналітичних матеріалів назбиралося на 9% (на одному рівні з оголошеннями та рекламою), а от інтерв’ю – на 8%.

Кількість художніх жанрів цього разу дещо просіла і опинилася на одному рівні з привітаннями та некрологами – по 3%. 

Відсоток порад у друкованій пресі сягнув у вересні 6%. По одному відсотку припадає на авторські колонки, рецензії та розважальний контент. Інші ж жанри представлені не були.

Тональність

83% друкованого контенту має нейтральну тональність, що на 10% менше за серпневі показники, 12% – негативну, а 5% –позитивну. Найбільше матеріалів з позитивною тональністю у «Високому Замку» (5), а в решти – по одному. Матеріали з негативним враженням від заголовку чи післясмаком присутні здебільшого в «Експресі» (11) та по 3-4 в інших виданнях, крім, знову ж цього разу, «Львівської пошти». 

Тут слід повторити наш серпневий висновок, що під негативом можна розуміти саме сумні життєві історії захисників України та їхню кількість на одній шпальті, які й провокують загалом жаль. Річ інша, що під позитивом ми маємо на увазі контент, з заголовків і текстів якого явно промовляє віра в армію, волонтерів і перемогу та те, що всі жертви народу не будуть марними. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власний контент становить 65% (у серпні було 66%), запозичений – 9% (10% – у серпні 2022 року), неідентифікований – 26% (24% – цього серпня). 

 «Львівську пошту» тут можна знову відзначити за кількістю матеріалів без підпису автора: 20 з 30 проаналізованих. 

Онлайнові видання

Вересневий моніторинг засвідчив помітне тяжіння новинних інтернет ресурсів до повідомлень з лінії фронту. Події вересня були органічною передумовою для цього: український наступ на Харківщині, а також постійний тиск на херсонському напрямку змушував редакції повідомляти найсвіжішу інформацію своїм читачам. Нікуди не поділись і теми міжнародного тиску на агресора та світової підтримки України.

Новини місцевого масштабу стосувалися здебільшого кримінальної хроніки, звітів правоохоронців про автомобільні аварії, а також про культурне життя краю.

Моніторинг стандартів журналістики

Середній бал дотримання стандартів журналістики онлайн виданнями у вересні – 11,70 з 12 можливих, що є нижчим за показник серпня (11,89). Найкращий показник тут у «Львівського порталу» – 11,94, у «Галінфо» – 11,81, у «Захід.нет» 11,75 бала, а от у «Вголосу» – 11,31 (завдяки відносній повноті матеріалів та не завжди присутнім посиланням на джерела інформації). 

Беручи до уваги воєнні обставини, експерти не можуть стверджувати, що  виявили в проаналізованих матеріалах мови ворожнечі (особливо – безпідставної), адже  синоніми на позначення фактичного ворога України і цілого світу далі неможливо розглядати як мову ворожнечі у звичному її розумінні.

Відокремлення фактів від думок також виявилися на найвищому рівні. 

Доступність викладу матеріалів перебуває цього разу на рівні 1,98 бала, а от достовірність – на рівні 1,94 бала. Баланс думок та неупередженість інформації сягають позначки 1,92 бала в той час, як повнота викладу лише 1,86 бала. Останній показник вказує на потребу журналістів редакції частіше дивитися на новину поглядом пересічного читача, який може перебувати іноді поза контекстом подій і потребувати більшої кількості пояснень на тему, чому це повідомлення може бути важливим для нього та громади, в якій він живе.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Серед новин «Захід.нет» та «Львівського порталу» експерти, як і в серпні, знайшли по одному матеріалу, які можна вважати комерційно замовним матеріалом. А от «Галінфо» спромоглося аж на два таких, потенційно прибуткових матеріали. Здебільшого, ці повідомлення схожі спершу на банальні корисні поради, цікавинки чи пояснення цікавих фактів, проте містять фактичну промоцію певного комерційного проєкту.  Політичної «джинси» експерти не знайшли, а тому, сукупно «джинси» назбиралося на 1% з 400 опрацьованих повідомлень.

Неналежним чином маркованої реклами з 400 повідомлень знайшли аж у шести матеріалах у «Галінфо» та у двох повідомленнях на «Львівському порталі».   Без відповідного позначення тут рекламувалися спортивні клуби, онлайн казино, електроінструмент, двері та ноутбуки з електронікою. 

За словами Наталії Габор, помітно зросла присутність реклами в інтернет-медіа. Якщо на «Львівському Порталі» з 1 матеріалу у серпні до 3 у вересні, то на «Галінфо» з 4 до 8. На тлі новин з війни, про постраждалих і переселенців, яких більшість в стрічці, цей невеликий відсоток реклами дуже кидається у вічі. Що особливо обнадійливо, нам пропонують придбати не респіратори, а техніку, двері чи відвідати новий фітнес-центр. Деякі автори при цьому вже з заголовку окреслюють, що читачу потрібен саме Самсунг, що ми визначаємо як не відзначену належно рекламу. Інші ж подають текст, який говорить про ті чи інші переваги продукту і вже потім пропонують магазин, де це краще купити, що більше схоже на нативну рекламу і на те, що текст написаний на комерційне замовлення.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій 

Офіціозу, пропаганди, фейків, дезінформації та інших патогенних маніпуляцій проти інтересів читацької аудиторії і цього разу не було, подібно до серпневих висновків. 

Теми

Воєнна тематика міцно прикувала увагу онлайн видань впродовж цього моніторингового періоду – 32% повідомлень були присвячені саме цій тематиці, на відміну від 31% у серпні.

На другому місці за популярністю опинилася цього разу тема зовнішньої політики – 12%.

Кримінального походження повідомлення сягнули 11%, а тематика ВПО та постраждалих внаслідок війни відстала тут не надто сильно – 9% публікацій сконцентровані на цій проблематиці. 

7% публікацій сконцентрували увагу читачів на місцевій проблематиці, інтересах громади та інфраструктурі, а 6% публікацій були присвячені охороні здоров’я, соціальній та темі пенсій.

По 4% публікацій були присвячені темам економіки та фінансів, культури, спорту та блоку іншої тематики відповідно. 

Місцевого самоврядування, надзвичайних ситуацій чи рятувальних операцій ситуацій, а також теми коронавірусу стосувалося по 2% публікацій з онлайну.  

Політика, освіта, релігія і викриття корупції висвітлювалися в 1% випадків для кожної з цих категорій. 

І лише один матеріал з 400 проаналізованих стосувався історії та краєзнавства.

Тональність

Тут цифри у відсотках цілковито перегукуються з показниками друкованих видань. Матеріалів нейтральної тональності 99 %. Позитивними експерти визнали 1% матеріалів, а до відверто негативних зарахували аж одне повідомлення з 400, що становить чверть відсотка.

Як наголосив Орест Семотюк, основою для  оцінювання матеріалів в регіональних друкованих і онлайн виданнях за критерієм «тональність» є методологія, розроблена експертами ІДПО. Ця методологія визначає тональність публікації з врахуванням  її емоційного впливу на читача і уможливлює прозорість процедури оцінювання. Медіадискурсивний вимір російсько-української війни, зокрема тональність журналістських матеріалів, змінюється разом із динамікою військових операцій.  

Тому, оцінюючи публікації за критерієм «тональність»,  а особливо матеріалів воєнної тематики (бойові дії, біженці (ВПО), мешканці на тимчасово окупованих територіях, руйнування міст) належить брати до уваги не лише денотат  (смислове ядро), а конотативне значення (додаткові смислові та емотивні оцінки денотата). 

До прикладу, публікація у ZAXIDNET від 20 вересня містить нейтральний заголовок «ЗСУ потопили ще одну російську баржу з окупантами й технікою».  Публікація витримана назагал у нейтральному стилі, містить посилання на Оперативне командування «Південь».   

Однак подальша цитата із зведення Генштабу «Баржа, завантажена озброєнням, технікою та особовим складом, потрапивши під вогневе ураження, поповнила підводний флот окупантів» і згадка про попередні втрати росіян на Херсонщині «…це не перша баржа росіян, яку потопили ЗСУ. Так, перед цим баржі з окупантами ЗСУ потопили 17 і 7 вересня», поєднанні із кількаразовим повтором емоційно забарвленого слова «окупанти» дало можливість означити тональність цієї публікації як «позитивну».

Іншим прикладом  є матеріал від 23.09 у „Вголос»  під назвою «Російський солдат продав ЗСУ бронемашину «Тигр»: Кім розповів деталі». Автор обрав нейтральний заголовок, однак у тексті використав слова очільника Миколаївської ОВА Віталія Кіма: «…у військової техніки відсутня «кришка від каструлі на фільтрі». Це не критично…. Московитам краще продавати нам техніку та на отримані гроші купувати собі на росії «лади», ніж це зроблять їхні родини на похоронні гроші. Загарбники можуть продати нам озброєння, техніку, а також здатися….». Це істотно посилило сатиричний ефект публікації і дало можливість охарактеризувати її тональність як позитивну.  Назагал варто відзначити, що більшість офіційних повідомлень Генштабу, СБУ, Генпрокуратури, очільників ОВА, попри їх офіційний статус, часто містять  емоційно  забарвлені лексичні одиниці чи іронічні висловлювання, які у поєднанні з візуальною складовою (відео чи фото) забезпечують належний прагматичний вплив на читача. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

«Львівський портал», «Захід.нет» та «Вголос» стало намагаються подати майже всі опубліковані новини як власний контент. Для експертів тут ключовим моментом є наявність підпису автора як особи відповідальної за поданий аудиторії контент. Попри те, що джерельна база більшості новин для всіх сайтв є однією і тією самою. 

Але от відверто неідентифікованих матеріалів стало найбільше в «Галінфо» (і знову 98 – як і у серпні). Саме цей інформаційний ресурс традиційно не вказує авторів публікацій, які бодай частково доклалися в межах редакції до пошуку, обробки та передачі оприлюдненої інформації. Є підстави вважати, що працівники редакції є надто цінною знахідкою для редактора і він переймається, що конкуренти, які дізнаються їх імена, можуть просто захотіти переманити авторів до себе. 

Висновки 

У часи активних бойових дій та концентрації уваги світу на подіях в Україні, друковані та інтернет видання мають всі шанси залишатися ближче до людей.

Попри наявність в месенджерах та соціальних медіа достатньої кількості джерел інформації для перевірки та обробки, адаптація контенту має випливати не з джерел інформації, а з потреб читачів.

Журналісти мають іти саме до простих людей в регіонах і подекуди цікавитися їхніми відчуттями, дивитися на власну ж роботу їхніми очима, і тоді є шанс, що репортери та редакції побачить, що саме вони примножують: віру чи зневіру, радість чи сум, знання окремих цифр та фактів, чи розуміння процесів. 

А ці речі випливають не лише з заголовків, які здебільшого лише й читає аудиторія, яка перебуває у постійному поспіху і потопає під навалою інформації звідусіль. Випливають вони і з ілюстрацій, і з обсягу присвяченої уваги певним темам і з обраних для інтерв’ю героїв.

Тоді, поступово, є шанс на те, що і саме видання, і його працівники стануть героями для своєї аудиторії. Хай і непомітними, але героями. Які відчувають інформаційні потреби аудиторії, дбають про її психоемоційний стан і фахово вибудовують правильний порядок денний через подавані новини. А правильним він буде тоді, коли війна залишить відбиток не лише на окремих людях, а й спричинить позитивні зрушення в суспільстві загалом.  

Юрій Залізняк