Сьогодні фемінітиви пробиваються у різні сфери, у тому числі й у військову. Від початку російсько-української війни, а особливо у період повномасштабного вторгнення жінки стали активніше включатися у військову діяльність та відзначатися своєю професійною вагою в цій галузі. Тому, звісно, важливо, щоб регіональні медіа використовували відповідну лексику для того, щоб їхня аудиторія розуміла, що українську незалежність відстоюють і чоловіки, і жінки.

Тож ми вирішили дослідити та розглянути ситуацію з фемінітивами, що пов’язані із воєнною справою, у розрізі регіональних українських інтернет-ЗМІ, які розповідають історії про жінок-військовослужбовиць або просто згадують їх через посади та звання у новинах з ходу військових операцій.

Метою нашого дослідження було проаналізувати рівень використання воєнних фемінітивів в регіональних медіа України під час висвітлення повномасштабного вторгнення РФ і простежити динаміку змін (2022-2023). 

Об’єктом дослідження є журналістські матеріали інтернет-видань з 24 областей України (лише підконтрольних Україні територій). У кожній області в моніторинг потрапило 4 медіа, які діють на рівні області та обласного центру. 

Як часто онлайн-ЗМІ в регіонах пишуть матеріали на воєнну тематику, де згадують жінок?

Проаналізувавши обрані інтернет-видання, як за жовтень 2022, так і за жовтень 2023 року, бачимо, що вони публікують в середньому лише від 2 до 6 новин на воєнну тематику (рис. 1), де згадуються жінки різних професій або посад воєнної справи. При цьому загальна кількість новин про війну за жовтень в різних областях країни достатньо велика. Тож робимо висновок, що на постійній основі воєнні фемінітиви у наших регіональних ЗМІ ще не використовуються. 

Рис. 1. Середня кількість публікацій воєнної тематики, в яких вживалися фемінітиви

Як часто регіональні медіа використовують фемінітиви воєнної сфери?

Якщо аналізувати ситуацію по регіонах, то найчастіше онлайн-ЗМІ використовують фемінітиви на західних областях України та в Київській (55-65%), трохи менше в центральних областях (45-55%). Найменше ними послуговуються на східних та південних областях (35-45%). Схожа тенденція була і минулого року, однак порівнюючи обидва роки, в більшості областях показник частоти використання виріс, проте в кількох областях (Рівненська, Житомирська, Хмельницька, Донецька, Луганська, Сумська, Чернігівська) він дещо зменшився. 

Які фемінітиви найчастіше трапляються в журналістських текстах України?

На основі усіх проаналізованих онлайн-видань областей України вдалося виокремити найпопулярніші воєнні фемінітиви, що використовувалися журналістами у своїх матеріалах за жовтень 2022 та 2023 років. Серед них – військовослужбовиця (125), заступниця Міноборони України (96), речниця (Сил оборони) (84), офіцерка (44), медикиня (військового госпіталю) (33), солдатка (23), розвідниця (19), артилеристка (11), десантниця (8), навідниця (6). Також згадувалися і такі професії як генералка, сержантка, командирка, танкістка, пілотеса, співробітниця військового підрозділу. 

Приклади воєнних фемінітивів у текстах регіональних ЗМІ:

• Серед 108 жінок, звільнених з російського полону вчора, є військова з Тростянецької громади – Ірина Стогній – військовослужбовиця окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. (Vежа)
• Станом на 2 жовтня між Україною та рф проведено 24 обміни, 808 осіб повернуто з російського полону. Про це повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр. (Lviv Media)
• Напередодні речниця Об’єднаного координаційного центру Оперативного командування “Південь” Наталія Гуменюк під час телемарафону інформувала, що російська тактична авіація дещо активізувалася в районі українського судноплавного маршруту. (Інтент)
• “Військова за покликом серця”: історія бойової медикині з Кіровоградщини Христини Задорожної (Точка Доступу)
• Снайперка Євгенія Емеральд розповіла про службу ексчоловіка та домашнє насилля (Волинські новини)
• У спільній заяві ЦАХАЛ і агентство безпеки Shin Bet стверджують, що солдатку Орі Мегідіш викрали терористи ХАМАСу, коли штурмували базу Нахал Оз 7 жовтня. (Київ24.news)
• Сержантці з Канева президент вручив орден «За мужність» ІІІ ступеня. (Нова доба)

Як правильно утворювати фемінітиви?

Оскільки сьогодні використання фемінітивів, а особливо воєнної сфери, досі не є популярним, розкажемо про прості правила, які допоможуть кожному та кожній правильно утворювати фемінітиви. Завдяки нашій інфографіці можна легко зрозуміти, який правильний суфікс підібрати або що робити в ситуації, коли утворене слово видається неблагозвучним.

Отже, наше дослідження вкотре підкреслює тенденцію в ЗМІ щодо ігнорування чи небажання використовувати фемінітиви у журналістських текстах. Це варто змінити. Медіа важливо враховувати, що мовна динаміка постійно змінюється, тому потрібно бути сучасними і, до того ж, не порушувати мовні норми. Редакції мають задавати тренд на формування нових граматичних та стилістичних норм, які оновлюються в українському правописі, аби такі потрібні для українського суспільства воєнні фемінітиви стали звичними для вживання в усьому нашому суспільстві.

Додаток

Регіональні медіа України

(аналіз інтернет-ЗМІ за жовтень 2022 та 2023)

Області	Інтернет-медіа
Вінницька	Суспільне Вінниця, «Вінниця-Інфо», «Vежа», «I-VIN»
Волинська	Суспільне Волинь, «ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24»
Дніпропетровська	Суспільне Дніпро, «DepoДніпро», «Інформатор», «49000.com.ua»
Донецька	Суспільне Донбас, ІА «Вчасно», «Новини Донбасу», «POKROVSK.NEWS»
Житомирська	Суспільне Житомир, «Житомир.info», «Житомир.news», «Рупор Житомира»
Закарпатська	Суспільне Закарпаття, «Голос Карпат», «Закарпаття онлайн», «Uzhgorod.net.ua»
Запорізька	Суспільне Запоріжжя, «Голос», «Zprz-City», «Репортер UA. Запоріжжя»
Івано-Франківська	Суспільне Івано-Франківськ, «Галка», «Курс», «ПіК»
Київська	Суспільне Київ, «Великий Київ», «Наш Київ», «Ділова столиця»
Кіровоградська	Суспільне Кропивницький, «З перших уст», «Кіровоград24», «Кропивницький Час Тайм»
Луганська	Суспільне Донбас, «Зміст», «Ірта Fax», «Трибун», «0642.ua – Сайт міста Луганськ»
Львівська	Суспільне Львів, «Гал-інфо», «Дивись.info», «Zaxid.net»
Миколаївська	Суспільне Миколаїв, «Свідок.info», «Новости N», «MyCity», «НикВести»
Одеська	Суспільне Одеса, Думская, «Ізбірком», «Одеса Online»
Полтавська	Суспільне Полтава, «Коло», «Полтавщина», «Полтава 365»
Рівненська	Суспільне Рівне, «Все», «ОГО», «Рівне Медіа»,
Сумська	Суспільне Суми, «Сумські дебати», «Sumy.life», «SumyPost»,
Тернопільська	Суспільне Тернопіль, «Терен», «Доба», «За Збручем»
Харківська	Суспільне Харків, «Status quo», «KharkivToday», «057.ua – Сайт міста Харкова»;
Херсонська	Суспільне Херсон, «Кавун.City», «Район.Херсон», «Український Південь»
Хмельницька	Суспільне Хмельницький, «Всім», «Є», «Вечірній Кам’янець»
Черкаська	Суспільне Черкаси, «Кропива», «Прочерк», «ЧеСНо»
Чернівецька	Суспільне Чернівці, «А.С.С.», «БукIнфо», «BukNews»
Чернігівська	Суспільне Чернігів, «Високий Вал», «Gorod.cn.ua», «SVOBODA.FM»

Владислав Борищук, магістр кафедри журналістики Донецького національного університету ім. Стуса, практикант Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.