З 29 липня по 4 серпня тривала третя, остання у 2024 році, хвиля моніторингу популярних регіональних медіа Донецької області. Експерти ІДПО оцінили 505 матеріалів, що були оприлюднені на сайтах: «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька»,«Сайт міста Краматорська», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська» і «Pro100media» (Краматорськ). Досліджувані медіа продемонстрували сталість у своїх тематичних та стилістичних уподобаннях та загальній якості контенту (9 балів з 12 можливих). За період моніторингу експерти не побачили грубих порушень рекламного законодавства, маніпуляцій чи дезінформації. Два з досліджуваних – сайти Знамя индустрии та Про10медіа – прислухалися до зауважень, що були зафіксовані експертною групою у квітні, та покращили показники по деяких параметрах, зокрема, почали позначати джерело інформації та додавати до новин бекграунд, щоб дотриматися стандарту повноти.
Моніторинг стандартів журналістики
Середня оцінка якості онлайн-медіа Донеччини щодо дотримання професійних стандартів стабільно залишається на рівні 9 балів (максимальний бал за методологією – 12). Відмінність серпня – помітний відрив від інших «Вільного радіо» з оцінкою 10,75 балів. Якщо в попередні періоди моніторингу відбувалася ротація в групі лідерів, то ця хвиля принесла бухмутському сайту абсолютну першість (конкурентні за якістю ІА «Вчасно» та «Сайт міста Маріуполя» мають відповідно 9,75 та 9,63 бали). Найбільш низьку оцінку у цій хвилі має Сайт міста Донецька – 8,13 бали.
Незмінно складно регіональним медіа дотримуватися в новинних матеріалах стандарту балансу думок. При цьому оцінка навіть знижується протягом року: нині з двох можливих балів – 0,48 бали, у квітні було 0,63, а у січні 0,7. І якщо лідерам якості сайтам «Вільне радіо» та «Вчасно» вдається продемонструвати неупередженість поглядів приблизно в половині матеріалів, то, наприклад, жоден з рандомно обраних 16 текстів на Сайті міста Слов’янська цієї хвилі не отримав позитивної оцінки за цей стандарт, а на сайті Донецька експерти побачили баланс лише в одному матеріалі.
А от відокремлювати факти від коментарів донецькі медіа стали краще: наразі середня оцінка становить 1,7 бали, тоді як на попередніх етапах дослідження коливалася близько 1,5 бали. Більшість прикладів виявлених порушень стосуються «Про100медіа» (1,38) і Сайту міста Краматорська (1,63). Так, в повідомленні про погоду читаємо невідомо чиє твердження: «Зустрічаючи нас безхмарним ранком, погода зміниться вже у середині дня й небо у Краматорську вкриється хмарами, які протримаються до вечора», а новина щодо відкриття у Краматорську платформи пам’яті містить не авторизований роздум: «Сьогодні ж ми розуміємо — російська агресія змінила наше життя. Вона кардинально змінила наші плани на майбутнє, а в когось забрала найдорожче — рідних та близьких людей. Більше того порушення Росією норм і звичаїв ведення війни призводить до загибелі цивільного населення». Матеріал про роботу піротехніків починається з твердження: «Великої шкоди від російського агресора зазнали не лише люди, а і природа. Так, у лісах Лиманської громади після окупантів залишилось багато прихованих за густою рослинністю вибухонебезпечних предметів, на які можуть натрапити тварини та мешканці розташованих поруч населених пунктів», але конструкції на кшталт «велика шкода», «багато предметів» та «можуть натрапити» важко вважати фактами, тому варто було б дізнатися і позначити того, хто висловив ці думки.
Загальна оцінка достовірності на сайтах Донеччини у серпні зросла до 1,62 бали (у квітні була 1,42). Покращення експерти пов’язують із тим, що, зокрема, сайт «Про100медіа», який вперше потрапив до переліку досліджуваних на Донеччині лише у квітні, дослухався до зауважень експертів, які прозвучали у звіті, і почав посилатися на джерела інформації з гіперпосиланнями. Сайти Донецька і Краматорська (з однаковою оцінкою 1,2) гірше дотримуються цього стандарту. В деяких текстах здогадатися про джерело можна хіба що з заголовку (в тексті немає ані згадки, звідки стало відомо): Чим росіяни вдарили по Покровській громаді: у поліції повідомили наслідки обстрілів Донеччини за минулу добу, Сьогодні під ранок відбувся ворожий обстріл Новогродівки – поліція. Також не сприяє достовірності, коли гіперлінк в тексті новини веде «не туди», як у матеріалі Сайту міста Слов’янська На Донеччині заочно засудили викладачку-колаборантку з Лиману – замість інформації на зазначену в заголовку тему допитливий читач потрапить на текст про Угорщину, яка спростила росіянам в’їзд до ЄС.
Показник повноти матеріалів у серпні трохи покращився – до 1,44 бали (у квітні зафіксовано 1,34). Як зазначає координаторка донецької експертної групи Тетяна Строй, сайт «Знамя индустрии», почав додавати до новин бекграунди, завдяки чому його оцінка за повноту зросла з 1 балу до 1,44.
У серпневій хвилі нижче ніж зазвичай експерти оцінили доступність викладення матеріалів на сайтах Донеччини. Незрозумілими читачеві можуть бути, зокрема, абревіатури (учасники бойових дій та їхні сім’ї мають право на пільги від держави. Про це повідомляє Донецький ОТЦК та СП) або специфічні вузькопрофільні пояснення (На пам’ятнику був зафіксований тонкий культурний шар (до 20 см), що розташовується плямами, слабо насичений знахідками. В основному, це – ліпна та амфорна кераміка. Фрагменти посуду салтово-маяцької культури зустрінуті у поодиноких екземплярах. Причому, ліпний посуд та рання амфорна кераміка виявлені в основі валу та в нижній частині заповнення ровів). Експерти зауважують, що доступність не забезпечує навіть намагання пояснити незрозуміле слово чи словосполучення, якщо пояснення скопійоване зі спеціальної літератури, як у цьому випадку з сайту «Вільне радіо» щодо нікчемного правочину. Замість довідки тут варто було б додати коментар фахівця, який би на прикладі пояснив про що йдеться.
Єдиний в цій хвилі моніторингу факт вживання мови ворожнечі зафіксований у матеріалі онлайн видання «Вчасно»: «Забирайте свою хохлушку» — росіяни хизуються знущаннями з українських дітей в депортації. Мова ворожнечі присутня у словах героїні, які видання процитувало, хоча можна було б обмежитися тим, що повідомити, що жінка дитину била і зібралася повертати.
Експерти ІДПО не ставлять за мету досліджувати, чи дотримуються медіа професійного стандарту точності, тому наступні приклади не вплинули на загальну оцінку якості контенту. Але зауважимо, що цього разу в текстах «Вільного радіо» зафіксовані принаймні дві неточності: в матеріалі Ресторан у Дніпрі шукає 10 ВПО з Маріуполя, яких відправить на навчання кулінарії до Франції (ДЕТАЛІ) спочатку йдеться про навчання, яке «триватиме протягом двох місяців у престижній школі у французькому Тулусі», а потім сказано, що «навчання обрані проходитимуть у Тулузі, що у Франції». В новині Плавець з Донецька пройшов у півфінал Олімпіади-2024. Він подолав кваліфікацію 50-метрівки вільним стилем спортсмен «змінює» прізвище з Бухова на Бутусова.
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності
Матеріалів з ознаками політичної замовності на сайтах Донеччини у серпні експерти не побачили. Ознаки комерційної замовності відмітили лише в одному матеріалі (0,2% від 491 тексту, що потрапили до уваги). Але два з досліджуваних сайти (Сайт міста Маріуполя і Сайт міста Донецька) продовжують не належно маркувати рекламні тексти словосполученням «Новини компаній». При цьому зміст матеріалів під такою рубрикою не є новинним і не відноситься до певної компанії. Загальна частка таких текстів у серпні – 1,6%
Що заважає виданням використовувати слово «реклама» для маркування таких текстів, залишається незрозумілим. Адже приклад сайту «Вільне радіо», який дотримується рекламного законодавства і позначає рекламу «Рекламою» свідчить, що рекламодавцям важлива якість тексту, що просуває товар чи послугу, та кількість читачів медіа. Принаймні про це говорить те, що протягом моніторингового тижня онлайн-медіа «Вільне радіо» опублікувало 6 рекламних матеріалів з відповідним маркуванням.
Частка офіціозу («сухих» протокольних матеріалів від державних установ, не оброблених журналістами) становить близько 1,6% (менше, ніж у квітні). Найбільшу кількість таких експерти зафіксували на сайтах Слов’янська і Краматорська. «Писати на основі одного і того самого фактажу, наданого одним і тим самим джерелом, можна по-різному, – каже експертка донецької групи Олена Самойленко. – От, наприклад, повідомлення про загибель людини у водоймі оприлюднили і Сайт міста Слов’янська, і «Вільне радіо». Але якщо перші обмежились передруком «телеграми» від пресслужби надзвичайників, другі розширили повідомлення, додали у бекграунді доречний коментар речника ДСНС Станіслава Балдіна, який він раніше давав виданню».
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Ознак маніпуляцій, пропаганди, фейків чи проросійських меседжів в регіональному медіаполі Донеччини експерти у серпні не зафіксували.
Теми та тональність
Війна у всіх її проявах залишається логічною домінантою в медіа Донеччини. 27% новин були присвячені перебігу подій на фронті, мобілізації, історіям військових, спогадам про загиблих героїв. Ще 25% стосуються життя цивільних в умовах війни, зокрема, тих, хто залишається поблизу лінії фронту і потерпає від обстрілів. Донецькі медіа розповідають і про тих, хто евакуюється, зокрема, в екстремальних умовах («Дивом вийшли з Красногорівки: Чотири жінки подолали 12 км, щоб урятуватися»), і про тих, хто з якихось причин повертається додому з евакуації (З Торецька вдруге евакуювали родину з дітьми, яка таємно повернулася додому). Але є і цілком мирні заголовки на кшталт «Мешканці Костянтинівки заготовляють овочі на зиму за доступними цінами» або «У парку Ювілейному краматорцям пропонують займатися скандинавською ходьбою».
Третьою за популярністю темою – 9% контенту – залишається діяльність правоохоронних органів і повідомлення про кримінальні порушення та ДТП. 8% усіх новин розповідають про місцеву інфраструктуру, постачання енергоносіїв, ремонтні роботи тощо. Єдина тема, що у серпневій хвилі не знайшла свого відображення у місцевих медіа Донеччини, – корупція.
За словами експертки Ірини Черниченко, відчувається традиційна для серпня нестача вагомих інформаційних приводів, у зв’язку з чим деякі з досліджуваних медіа приділили увагу дуже дрібним, не суттєвим подіям. Наприклад, Сайт міста Маріуполя розмістив новину про те, що жінка впала у підвал власного будинку через те, що старі сходинки обвалилися, а Сайт міста Донецька – про дрібну ДТП в окупованій Макіївці: «Не переконавшись у безпеці на дорозі, пішохід вибіг на проїжджу частину, внаслідок чого водію автобуса довелося уникати зіткнення і він виїхав на розділову смугу. Ніхто з учасників ДТП не постраждав, у тому числі й пасажири автобуса». Тобто по факту нічого не трапилося – то навіщо ж про це повідомляти?
Але прикладів корисних тестів на важливі теми в Донецький медіа, на щастя, вистачає: «Родини полонених або зниклих безвісти військовослужбовців та цивільних осіб, можуть отримувати виплати: деталі» («Вчасно»), «Ви запитуєте – ми відповідаємо»: де в Краматорську проводять заняття для дітей 2,5 років, як оформити статус дитини війни та чи працює в місті дитячий алерголог» («Про100медіа»), «Як на Донеччині працює єВідновлення та чи можна податися на компенсацію повторно» («Вільне радіо»), «У серпні у Слов’янську безробітні безкоштовно можуть вивчитись на адміністратора, кравця, кухаря і не тільки» (Сайт міста Слов’янська), «Компенсація за зруйноване житло без огляду комісії. У ВР зареєстрували ще один законопроект. Чи буде від нього користь маріупольцям» (Сайт міста Маріуполя) тощо.
Тональність
Донецьким медіа притаманна нейтральність в поданні інформації. Серпнева хвиля 2024 року не є винятком: 93% матеріалів оцінені як нейтральні (попередній показник – 94,2%). Позитив традиційно забезпечує спортивна тематика, і Олімпіада у Парижі, що співпала з дослідженням, цьому також посприяла – 5% публікацій подані бравурно і піднесено, не зважаючи на те, що військова ситуація в області є вкрай важкою, і трагедії трапляються чи не щодня. Цікавий приклад намагання позитивно подати новину про обстріли зафіксовано на сайті «Вільне радіо»: Вперше за тиждень через російські удари на Донеччині не гинули цивільні: як минуло 1 серпня в регіоні (ЗВЕДЕННЯ, ФОТО).
Найбільша кількість негативно забарвлених новин (загальна частка – 2%) зафіксована на сайті ІА «Вчасно»: «Масово вирубують ліси та скидають тонни сміття: як росіяни на окупованих територіях знищують екологію», «Місто заповнили нелегали та жінки в хіджабах»: окуповану Луганщину заселяють натовпи мусульман», «Відправляють «на підвал» за користування телефоном: будні окупованого Сєвєродонецька» тощо.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Серпнева хвиля моніторингу зафіксувала зменшення частки власних матеріалів на досліджуваних сайтах Донецької області. Якщо у квітні 2024 року власних новин було 44,8%, то у серпні – 37%. Відповідно збільшився відсоток запозиченого або не ідентифікованого контенту. Передрукували, пославшись на джерело запозичення, у 56% випадків, а контент невідомо звідки запозичений склав 6% (показник попереднього періоду моніторингу – 8,6%). Протягом цієї хвилі моніторингу траплялися навіть випадки, коли до неідентифікованого контенту довелося віднести офіційну інформацію, як от, наприклад, щодобове зведення Шестеро людей зазнали поранень внаслідок обстрілів Донеччини з боку рф. Схоже, що саме рутинність типових публікацій призводить до того, що журналісти забувають послатися на джерело, тоді як мало б відбуватися навпаки – типовий контент вимагає автоматичного, шаблонного відтворення, де за стандартами на початку тексту має бути вказане джерело інформації.
Тетяна Строй
Олена Самойленко
Ірина Черниченко