Головною темою видань залишається війна. На другому місці, що цілком зрозуміло для сайтів, які прагнуть висвітлювати життя українців з обох боків лінії розмежування, – тема ВПО /постраждалих від війни / життя в умовах війни.
Загалом медіа, що висвітлюють життя ТУТ і ТАМ, знаходяться у складній ситуації. Це і брак джерел, і неможливість якісної перевірки інформації, і балансування між наміром витримати свою українську позицію та розповісти про людей, значна частина яких тривалий час знаходиться під впливом російської пропаганди. І, на жаль, втриматися на цій грані вдається не завжди.
Іноді, схоже, в намаганні дати побільше матеріалів, забувають про інформаційні приводи чи «замулюють» основні повідомлення заміток.
Складовою контенту стали такі публікації, як добірки фото з окупованих міст: фото з Донецька, Рубіжного, Алчевська… Можливо, це ностальгійно для тих, хто покинув свою домівку, але ж частіше це просто випадкові фото: десь якоїсь дороги, десь – кучугури сміття (хоча, на жаль, навряд чи це є прикметою винятково окупованих територій); якогось скверу без видимих ідентифікаційних ознак, – а не відомих, знакових місць того чи іншого населеного пункту. Хоча варто б враховувати, що фото – це теж інформація, покликана нести додаткові повідомлення. Здебільшого їх у добірках і немає.
Тож робота над якістю – те, що завжди потребує зусиль і колективів, і окремих авторів.
У списку видань, відібраних для моніторингу, довелося провести заміну. Сайт «Зміст тижня» https://zmist.org/ ще минулої моніторингової хвилі був мало наповнений і потребував для дослідження часу значно більшого, ніж визначали часові рамки моніторингу. Теперішнє дослідження виявилося неможливим, оскільки оцінювання сайту мав початися 25 листопада, а останні публікації на сайті датовані 2 листопада. Очевидно, обставини не дали можливості редакції продовжувати роботу над виданням.
Натомість для розгляду взято сайт Фарватер.Схід https://farvatermedia.com/.
Команда представляє себе: «Ми – цілком нове видання з потужним бекграундом.
«Фарватер.Схід» є ідейним спадкоємцем попереднього видання «Східний Фарватер». Воно мало популярність на Луганщині, просуваючи українські наративи». І, варто зазначити, позиція сайту щодо цього видається послідовною.
Видання почало діяти у червні цього року. Місія, яку воно заявляє: «Фарватер.Схід» є одним із інформаційних містків для тих, хто опинився в окупації». Сайт наповнений і значна частка його контенту – саме з тимчасово окупованих територій.
Хвиля моніторингу мала на меті дослідження масмедій за 25 листопада – 1 грудня. За визначений період оцінено матеріали сайтів «0642» https://www.0642.ua/; «Фарватер.Схід» https://farvatermedia.com/; «Ірта-FAX» http://irtafax.com.ua/; «Реальна газета» https://realgazeta.com.ua/ ; «Сєвєродонецьк онлайн» https://sd.ua/; «Східний Варіант» https://v-variant.com.ua/; «Трибун» https://tribun.com.ua/ та «В час пік» https://vchaspik.ua/ua/regions .
Загалом досліджено 660 публікацій.
Моніторинг стандартів журналістики
Нагадаємо, що стандарти, відповідно до методології, оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій цілком дотриманий). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів.
Середня оцінка за дотримання стандартів на оглянутих сайтах склала 8,23 бала. Тобто рівень практично той самий, що минулого моніторингу, – 8,24.
Вищий бал – 9,13, показали одночасно два сайти: «Ірта-FAX» та «Східний варіант». Таким чином, «Ірта-FAX», який упродовж двох попередніх цьогорічних моніторингів був першим, а в третьому здав позицію, тепер її повертає.
«Східний варіант» підвищив якість, показавши найвищий бал за всі хвилі цього року.
Підняв планку й «Трибун» – 8,81 проти липневих 8,31, і це – друга сходинка. На третій – «Фарватер.Схід» із балом 8,75.
Матеріали «Сєвєродонецьк онлайн» оцінено на 8,13, відтак із попередньої другої позиції сайт пересунувся на четверту.
«Реальна газета», яка минулого разу була першою в рейтингу дотримання стандартів (9 балів), тепер має оцінку 7,69. Сайт «0642» отримав 7,38 балів. «В час пік» свою липневу оцінку 8,38 знизив до 6,81.
Про окремі стандарти.
«Відсутність мови ворожнечі», як і минулого разу, має найвищу оцінку – 2.
Експерти неодноразово зауважували мовно-стилістичну неохайність сайтів, і це знову стало приводом для зниження оцінки за критерій доступності – 1,73, що нижче цифри попереднього моніторингу (1,88). Втім, як і раніше, оцінка за доступність є другою.
«Ірта-FAX» і «Східний варіант» мають найвищий бал 2. Підвищив свою оцінку «Трибун» – 1,94. Доступні для читача публікації «Фарватер.Схід» – 1,75; «Сєвєродонецьк онлайн» – 1,69. А сайти «Реальна газета», «В час пік» (по 1,56 балів); «0642» (1,38) показали нижчий рівень доступності повідомлень.
Ми вже зазначали у попередніх звітах, що редакції наполегливо не придають належного значення питанню грамотності, вичитаності своїх новинних стрічок. І прикладів цьому можна наводити немало.
«Відокремлення фактів від думок», як і минулого разу, на третій сходинці – 1,59. Найкраще, на погляд експертів, цього разу дотримано критерію сайтом «Східний варіант», який дав найвищий показник – 2 бали. У «Ірта-FAX» – друга сходинка – 1,88. «Фарватер.Схід» має 1,63. Однаковий бал – 1,56 – у «0642», «Реальної газети» та «Трибун». Найслабший показник у «В час пік» – 1 бал.
Показник критерію достовірності у листопаді – 1,41. Найкращий рівень тут у сайтів «0642» – 1,69 та «Східний варіант» – 1,63. Для достовірності, погодьмося, бал замалий, проте інші сайти посилаються на джерела ще менше: «Фарватер.Схід» і «Трибун» – по 1,5 балів; «Реальна газета» – 1,31; «Ірта-FAX» та «Сєвєродонецьк онлайн» – по 1,25; «В час пік» – 1,13.
Звичайно, невисокий показник достовірності викликаний і об’єктивним фактором: сайти, які змушені писати і про ситуацію на тимчасово окупованій території, вдаються до сумнівних джерел, але ж проблема в тім, що іноді джерела практично відсутні.
Повнота інформації має оцінку – 1,32, і це кращий результат, ніж минулого разу (1,15). Ретельніше, ніж влітку, дотримується критерію «Трибун» – 1,75. У «Фарватер.Схід» 1,69 балів, «Ірта-FAX» – 1,63. Слабкі позиції у «В час пік» – 1,06; «Реальної газети» – 1,00. Найнижча оцінка – 0,69 – у сайту «0642».
Традиційно погано дотримано критерію балансу думок / неупередженості. Середня оцінка
за критерій склала 0,19 балів (показник попереднього моніторингу – 0,17), тобто баланс практично відсутній. Показник, близький до нуля, – 0,06 – на сайтах «0642», «В час пік» і «Трибун». Бал 0,19 у «Фарватер.Схід». «Реальна газета», «Сєвєродонецьк онлайн» і «Східний варіант» дотрималися балансу на 0,25 балів. Найвища оцінка у «Ірта-FAX» – 0,38.
Моніторинг не акцентує на ще одному стандарті – точності. Проте, поєднуючи цей критерій із критерієм доступності, бачимо, що сайти іноді заплутують читачів. Зокрема добре було б поставити крапку у використанні назви міста Сєвєродонецька – Сіверськодонецька.
Напевне, видання «Сєвєродонецьк онлайн» має проблеми зі зміною своєї назви, але визначитися з правописом потрібно. Бо ж бачимо різночитання – див. скрін 1 – матеріалу за 29 листопада.
Використовуються й похідні: «Сіверськодончани жаліються на відсутність опалення та каналізації» https://sd.ua/news/30090 – за 1 грудня.
Але 29 листопада читаємо іншу замітку, зі старою назвою – див. скрін 2:
Та ж невизначеність на «Трибуні – скрін 3, – потрібно звернути увагу та заголовок і лід.
Скрін 3
Звісно, вивіску на фаховому коледжі не змінили. Але ж Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ще 3 квітня 2024 року підтримав перейменування міста на Сіверськодонецьк. А 19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування Сєвєродонецька на Сіверськодонецьк, і 26 вересня 2024 року перейменування набрало чинності. Тож за два місяці редакціям уже слід було перейти на нове написання назви.
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Прихована замовність досліджена у 659 публікаціях. Середній її показник – 0,7%. І хоча відсоток більший, ніж попередньої моніторингової хвилі (0,38%), його не можна вважати значним. Загалом за весь рік відсоток матеріалів із ознаками прихованої замовності не перевищив січневого показника – 1,7%.
«Джинса» не виявлена на чотирьох сайтах: «Ірта-FAX», «Сєвєродонецьк онлайн», «В час пік» і «Трибун». Минулої хвилі «чистих» сайтів було п’ять, позаминулої – шість.
На решті сайтів виявлено по одному матеріалу з відповідними ознаками. Всі вони мають ознаки комерційної замовності. При цьому експерти зауважують, що не дотримання вимог закону про рекламу щодо таких публікацій не скрізь є навмисним, іноді це, швидше, незнання правил.
Наприклад, публікація «Jabil Uzhgorod пропонує роботу для переселенців з Луганщини» на сайті «Фарватер.Схід» https://farvatermedia.com/news/jabil-uzhgorod-proponuie-robotu-dlia-pereselentsiv-z-luhanshchyny/ розповідає про хорошу ініціативу зі сприяння працевлаштуванню ВПО. Проте замість того, щоб коротко представити організаторів акції в журналістському тексті, автор просто бере традиційну піарівську цитату, які зазвичай розміщують в кінці пресрелізів, теж ставить її в кінці публікації, зазначаючи, що це «Примітка», і таким чином створює прикмети замовного матеріалу – скрін 4:
Скрін 4
Неналежно марковані матеріали виявлені на чотирьох сайтах – «0642», «Фарватер.Схід», «Сєверодонецьк онлайн» і «Трибун».
І тут знову щодо деяких публікацій складається двоїсте враження: чи справді ми маємо не позначене оголошення, чи знову мова про нерозуміння автором правильності подання інформації.
Приклад із сайту «Трибун» – «Де в Києві можна купити ялинку: адреси» https://tribun.com.ua/uk/116138-de-v-kievi-mozhna-kupiti-jalinku-adresi . У матеріалі, до речі, підписаному медійником, нібито журналістським є лише лід: 5 грудня в Києві запрацюють офіційні ялинкові ярмарки. Новорічні дерева, вирощені на спеціальних плантаціях лісових господарств, можна буде придбати до 31 грудня.
Чому говоримо «нібито журналістським»? Бо інформативне лише перше речення з трьох – коли почнеться робота ярмарків. А «спеціальні плантації» невідомих лісових господарств – це вже дещо уявне, про що далі не згадується. Й навряд чи можна припустити, що хтось поспішить на ялинковий ярмарок після 31 грудня. Далі в публікації справді йде великий список адрес (скрін 5) – і все.
Скрін 5
Інший приклад – знову з сайту «Фарватер.Схід» – «Укрзалізниця запускає нові маршрути та оновлює існуючі» https://farvatermedia.com/news/ukrzaliznytsia-zapuskaie-novi-marshruty-ta-onovliuie-isnuiuchi/ . Варіант, що ця публікація проплачена Укрзалізницею, видається мало ймовірним. Як бачимо, присутній суспільно значущий інформаційний привід – зміна розкладу руху поїздів. Проте поданий матеріал не як журналістський, який неминуче привернув би увагу, а справді як оголошення. Ще й логотип Укрзалізниці повторюється в публікації 10 (!) разів – Скрін 6.
Скрін 6.
Протокольно-офіційні матеріали знайдені на «Східному варіанті» – вісім публікацій, що дало загальний середній відсоток таких матеріалів – 1,05.
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Прикладів ворожої пропаганди та матеріалів із ознаками фейків на сайтах не виявлено. А от ознаки проросійських меседжів експерти побачили.
«“Замість опалення – светри”. Як живуть мешканці Тошківки на Луганщині» – публікація на сайті «Трибун» https://tribun.com.ua/uk/116121-zamist-opalennja-svetri-jak-zhivut-meshkantsi-toshkivki-na-luganschini
Йдеться про те, що благодійники-росіяни привезли до Тошівки светри:
Російські волонтери привезли допомогу жителям Тошківки у вигляді теплих светрів. У місті понад 2 роки немає опалення, водо- та газопостачання.
Відео опублікував телеграм-канал ТРИБУН.
За даними російських волонтерів, у Тошківці проживає близько 160 людей. Також там живуть 11 дітей, які їздять навчатися в інший населений пункт. Місцеві мешканці кажуть, що складно добиратись, а школа у місті не працює.
До російського вторгнення у невеликому українському селі працювала шахта “Тошківська”, також на території населеного пункту є геологічна пам’ятка природи місцевого значення —
“Марфина могила”. За даними перепису населення 2001 року, у Тошківці жили українці, білоруси, вірмени, румуни, поляки, болгари та росіяни.
На відео – короткий синхрон представниці «Комитета семей воинов Отечества» (власне, тих сімей, чиї представники зараз воюють проти України), яка говорить, що передає допомогу від «Народного фронта города Москвы» – «теплые свитера, потому что зима, холодно».
Якось ніби й є намагання авторки Христини Харченко створити підтекст, що теплі светри не замінять опалення, але основним повідомленням все ж є: допомагають, «хороші росіяни»!
Тобто повертаємося до проблеми балансу між задекларованою українською позицією видання та не завжди виваженим поданням інформації з окупованої території. На досліджених сайтах є повідомлення, що й містять посилання на джерела ворожої сторони, але при цьому редакційна політика витримується – видно ставлення до описуваних подій за лінією розмежування. Та, як бачимо з прикладу, є й «хибне» подання.
Варто розуміти, що враження виникає не лише від змісту кожного повідомлення, а й від контексту, від загального підбору новин. Наприклад, повідомлення в загальній стрічці «Трибуну» про відкриття в Києві резиденції Святого Миколая (скрін 7) на тлі повідомлень про заборону онлайн-занять, пожежу в Луганській бібліотеці, обстріл Мирнограда чи примусову евакуацію дітей навряд чи буде сприйнято позитивно навіть людиною неупередженою. А упереджений напевне подумає: тут люди гинуть, дітей вивозять з-під обстрілів, а Київ веселиться. Тож наскільки вмотивованим є такий підбір інформації? На думку експертів, ці нюанси варто враховувати редакторам.
Скрін 7
Теми
Найактивніше видання висвітлюють тему війни / військових дій / воїнів і добровольців / допомоги армії – 38,5% контенту, що свідчить про певний спад, порівняно до двох попередніх моніторингових хвиль: 45,5% і 43,17%.
Найбільше тема представлена, як і минулого моніторингу, у «Реальній газеті» – 59%, і відсоток списку, до попереднього, скоротився лише на одиницю. Активніше цього разу до теми звертається «Ірта-FAX» – 54,4%. Третій – сайт «0642» – 52,8% (минулого моніторингу – понад 61%). Найменш активний у темі «Трибун» – 25%.
Вчергове повторимо, що подання матеріалів обмежується статистикою, констатацією подій.
Друга за наповненістю тема – вимушених переселенців / постраждалих внаслідок конфлікту / життя цивільних під час війни, навпаки, висвітлюється більш потужно: листопадові 30% проти літніх 23,5%. І тут «Трибун» найактивніший: присвячує темі 52% списку своїх публікацій.
Добре тема представлена на сайтах «Реальна газета» – 31,8%, «Сєвєродонецьк онлайн» – 30,86%, «0642» – 30,6%, «Фарватер.Схід» – 30%. Найслабше звертається до неї «Ірта-FAX» – близько 4% публікацій.
Серед інших тем, що мають скупіше висвітлення, та все ж присутні в онлайнових медіа: зовнішньої політики/міжнародних відносин – 7,5% публікацій; соціальної сфери / охорони здоров’я – 4,5%; криміналу/роботи правоохоронців – 4%; політики та економіки – 3,5% загального списку публікацій.
Інші теми займають від 0,5 до 3% контенту онлайнових видань. Жоден сайт не торкався тем корупції та релігії.
Говорячи про тематику сайтів, маємо знову повернутися до балансу між потоками повідомлень, розділених лінією фронту. Бути «містком», як написав «Фарватер.Схід», справді непросто. Треба не сліпо наповнювати стрічку, послуговуючись інформацією з окупованої території і посилаючись лише на тамтешні джерела, соціальні мережі чи навіть на російських пропагандистів. Потрібно утримуватися на грані здорового глузду, не сповзаючи у пропаганду жодної зі сторін. А головне – давати якісну й соціально значущу – для обох сторін – інформацію. Часом цього бракує. І враження експертів, що у листопаді подібних публікацій стало більше.
Так, Володимир Садівничий, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, зауважує: «В аналізованих медіа Луганщини зарясніло текстами на побутові теми про терористичну організацію, яку чомусь називають «так звана республіка ЛНР». Так, люди на тимчасово окупованих територіях повинні відчувати причетність до України, повинні бачити, що їх не забувають і чекають повернення. Але ж насправді небагато публікацій, де б розкривалися проблеми українців, які залишаються на окупованих територіях, зокрема в Луганську, де б досліджувалися можливості економічного виживання, навчання дітей у школах чи вишах, розкривалися проблеми тероризму цивільного населення бойовиками тощо. Зате всі шпальти (віртуальні й принтерові) аналізованих медій облетіла новина про не зовсім адекватні дії дядька, який порадив дитині кинути з вікна «предмет, схожий на гранату». Ще один новинний тренд – повідомлення про те, як у Луганську рецидивіст зґвалтував жінку (https://www.0642.ua/news/3864093/u-lugansku-recidivist-zgvaltuvav-zinku-pogrozuuci-vbiti-dvernim-klucem ). При цьому використовується джерело інформації «беззаперечної довіри» – «окупаційні інформ-ресурси». Або ось іще з серії побутування – «У тимчасово окупованому Лисичанську Луганської області сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода (https://vchaspik.ua/ua/regiony/578431-smertelna-dtp-u-lysychansku-molodyy-cholovik-zagynuv-na-misci-shcho-stalo-prychynoyu ), яка забрала життя 35-річного чоловіка. Про це повідомляють російські окупаційні ресурси».
Так, люди на тимчасово окупованих територіях повинні відчувати причетність до України. Але ж хіба завдяки такого штибу повідомленням?!»
Тим часом, справді важливою є інформація про так звану «націоналізацію» житла окупаційною владою, й повідомлень про це немало. Сайти, зокрема «Східний варіант», активно писали про проєкт «Зимова єПідтримка». На «Фарватер.Схід», «Сєвєродонецьк онлайн», як і на інших сайтах, зустрічаємо замітки про проблеми медицини, пропагандистський вплив росії на сферу освіти. «Трибун», наприклад, дає важливу інформацію «Українці на окупованих територіях провели акції до річниці референдуму про Незалежність» https://tribun.com.ua/uk/116197-ukraintsi-na-okupovanix-teritorijax-proveli-aktsii-do-richnitsi-referendumu-pro-nezalezhnist-ukraini , що висвітлює ще один аспект життя на ТОТ.
Як позитивне, експертка Алла Ярова, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, відзначає медіаосвітні публікації «Ірта-FAX» – сайт розвінчує інформаційні фейки. Наприклад: https://irtafax.com/manipuliatsiia-pentahon-vyznav-ukrainu-odniieiu-z-najkorumpovanishykh-krain/ https://irtafax.com/manipuliatsiia-olena-zelenska-vidminyla-vystup-v-liublianskomu-universyteti-cherez-protesty-studentiv/
Позитивним є те, що сайти розміщують консультаційні матеріали, поради переселенцям.
Проте, як зазначив Володимир Садівничий, просто інформування замало – потрібні й аналітичні матеріали. Їх насправді бракує. Хоча приводи для аналітики є. Зокрема поштовхом до обговорення в цей період стала тема повернення ВПО на тимчасово окуповану територію.
Резонансну заяву народного депутата Ткаченка про повернення переселенців на тимчасово окуповані території, не обходить увагою «Східний варіант», однак не розвиває теми, хоча вона видається актуальною для медіа, що пише про проблеми переселенців та окуповані українські території.
24 листопада сайт публікує матеріал, оприлюднений Укрінформом, «До 70 тисяч переселенців повернулися у тимчасово окупований Маріуполь, – нардеп» https://v-variant.com.ua/do-70-tysiach-pereselentsiv-povernulysia-u-tymchasovo-okupovanyy-mariupol-nardep/, а наступного дня розміщує спростування – «Нардеп Ткаченко спростував свою заяву про кількість переселенців, які повертаються на ТОТ» https://v-variant.com.ua/nardep-tkachenko-sprostuvav-svoiu-zaiavu-pro-kilkist-pereselentsiv-iaki-povertaiutsia-na-tot/
Зачіпає тему в більш розлогій публікації «Сєвєродонецьк онлайн: «Верещук: “Ніколи не повірю, що відсутність 2 тисяч на місяць спонукає людей їхати до ворожої влади”» https://sd.ua/news/30003
І справді приводом для розгляду та обговорення стає тема на сайті «Трибун». Цілий ряд публікацій, різні аспекти, різні точки зору – таке продовження, розгортання теми є цікавим і професійним: «Депутат спростував свої слова про повернення переселенців на окуповані території», авторка Катерина Коваленко https://tribun.com.ua/uk/116041-deputat-sprostuvav-svoi-slova-pro-povernennja-pereselentsiv-na-okupovani-teritorii ; «Повернення переселенців на окуповані території: що про це кажуть правозахисники», авторка Христина Харченко https://tribun.com.ua/uk/116098-pereselentsi-ne-povertajutsja-na-okupovani-teritorii-scho-dumajut-pravozaxisniki ; «Чи є масове повернення ВПО в окупацію: детальне роз’яснення», авторка Вікторія Мельник https://tribun.com.ua/uk/116161-chi-e-masove-povernennja-vpo-v-okupatsiju-detalne-rozjasnennja ; «Повернення на окуповані території через Шереметьєво: яка ситуація в листопаді 2024 року», авторка Юстина Луганська https://tribun.com.ua/uk/116132-povernennja-na-okupovani-teritorii-cherez-sheremetevo-jaka-situatsija-v-listopadi-2024-roku.
Є окремі приклади аналітичних публікацій. Наприклад «Перепис блогерів» почали у Луганську. Мають поки секс-працівниць і геймерів замість дисидентів» автора Оле Хут https://farvatermedia.com/articles/perepys-bloheriv-pochaly-u-luhansku-maiut-poky-seks-pratsivnyts-i-heimeriv-zamist-dysydentiv/ ; «Чому Луганська ОВА чужі новини видає за власні?» https://farvatermedia.com/speaker/chomu-luhanska-ova-chuzhi-novyny-vydaie-za-vlasni/ ; «Сєвєродонецький з’їзд і його “пророчі заяви”: як народжений у Льодовому палаці 20 років тому ПІСУАР призвів до війни» https://sd.ua/news/22267 . Але їх, на жаль, небагато.
Тональність
Нейтральна тональність у 76,5% матеріалу. Позитивну мають 5% матеріалів (минулого моніторингу – 8,2%). Негативне забарвлення у 18,5% матеріалів. Порівняно до попереднього разу, пропорції змінилися за рахунок збільшення нейтральної тональності.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Власних публікацій 82% (минулого моніторингу – 60% ). Відсоток зріс і завдяки тому, що сайти вправніше опрацьовують запозичені матеріали, додаючи свій вступ чи висновок. І вкотре зауважуємо: цей показник не можна вважати об’єктивним, оскільки видання часто позначають прізвищами своїх працівників явно запозичені, пресрелізові матеріали без належного журналістського опрацювання.
Публікацій, що належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело, – 16%. Число не ідентифікованих публікацій – 1,5%.
Алла Федорина,
координаторка Сумської експертної групи
1 коментар до “Моніторинговий звіт за листопад 2024 року – Луганська область”
Сєвєродонецька МВА досі не перейменована. Це не невизначеність редакції. Деякі матеріали, які тут хвалять, не належать виданням, як от “відзначає медіаосвітні публікації «Ірта-FAX» – сайт розвінчує інформаційні фейки” – мова про матеріал з іншого джерела. Якщо прочитати текст повністю, можна побачити, чий то текст.