Лише навчившись критично сприймати інформацію, ти не станеш жертвою маніпуляцій, – саме такого висновку спільно дійшли учасники тренінгу, який днями відбувся в Конотопі.
Як відрізняти інформування та пропаганду; орієнтуватися на стандарти при отриманні будь-яких медіа-повідомлень; розпізнавати фейки, – ці теми з цікавістю обговорили громадські активісти, журналісти, студенти та просто зацікавлені конотопці, які взяли участь у тренінгу «Як не стати інформаційною маріонеткою?», що відбувся за проектом Інституту демократії імені Пилипа Орлика.
Аудиторія політехнічного технікуму КІСумДУ зібрала два десятки осіб, яким небайдуже, в якому інформаційному просторі вони перебувають і як він на них впливає.
Але одна річ – відчувати дискомфорт від “плавання” у медіа-просторі. Зовсім інша – мати чіткі орієнтири щодо того, як розпізнавати маніпулятивну інформацію. Які маркери допомагають її побачити, що перед нами – правдиве повідомлення, матеріал із вкрапленнями облуди чи красиво написаний фейк?
Переглянувши приклади з мас-медіа, виконавши практичні завдання, учасники навчання разом із тренером, Заслуженим журналістом України, регіональним експертом Інституту імені Пилипа Орлика Аллою Федориною, визначили такі орієнтири.
Звичайно, у будь-якому професійному спілкуванні не обійтися без дискусій. Так, працівниці органу місцевого самоврядування важко було сприйняти такий критерій визначення замовних матеріалів, як «протокольний матеріал без чітко визначеного соціально значущого інформаційного приводу». А що робити? Ми ж і досі частково залишаємося в старій системі, де про того чи іншого керівника треба було писати просто так, – «бо керівник»!
Викладач політехнікуму Світлана Печенко порушила проблему тематичного дисбалансу в ЗМІ. Бо наразі ніхто не вивчає потреби в позитивній та негативній інформації для українців, але телеканали вперто насаджують невимірюваний негатив. До того ж, зауважили учасники тренінгу, іноді він подається без належних коментарів, а просто як «негатив для негативу».
Громадські активісти схиляються до того, що мають бути не лише етичні орієнтири для фахівців медіа, а й законодавчі важелі, які дадуть можливість карати за спотворення інформаційних повідомлень. Поки ж учасники здобули чіткі маркери, які допомагатимуть критичніше сприймати інформацію й бути впевненішим у тому, що ти не є маріонеткою в руках інформаційних лицедіїв.
«Чимало нової цікавої інформації, – підбив підсумок редактор сайту «ТОП Конотоп» Андрій Кривулько. – Ще потрібен час, щоб добре все осмислити й застосувати».