Війна олігархів у Телеграм-каналах, або як видання Ахметова та Коломойського писали про топових українських політиків

Цьогорічна осінь подарувала українцям цілу низку гарячих політичних подій. Ухвалення закону про олігархів, відставка Разумкова, «держпереворот» та багато іншого. Хотілося б, щоб ці події висвітлювалися у повному обсязі та без маніпуляцій. Але, на жаль, залежні видання так або інакше викривлювали їх, орієнтуючись на настрої своїх власників. Журналісти олігархічних ЗМІ ретельно відбирали події для своїх читачів, керуючи їхньою увагою та повторюючи потрібні меседжі.

Ми вирішили проаналізувати цю селекцію новин ретельніше. Адже медійне протистояння між українськими олігархами – привід для експертів відстежити еволюцію «джинси», а також запропонувати нові способи її виявлення. 

До нашої уваги потрапили два ЗМІ, які належать власникам із протилежними політичними уподобаннями: сайт «Сегодня» та інформаційна агенція «УНІАН». Ми вирішили відстежити, яким чином вони подавали інформацію про українських політиків протягом цієї осені, а також випробувати новий спосіб аналізу подачі політичних новин у ЗМІ, а саме кількісний аналіз (рейтинг згадуваності та динаміку згадок). 

Так, практично усі великі українські ЗМІ мають свої телеграм-канали, через які можна просто експортувати контент. А прості комп’ютерні програми дозволяють робити спостереження на великому обсязі даних. Тож для цього дослідження ми взяли повідомлення телеграм-каналів означених видань за три місяці, а також порівнювали контент залежних ЗМІ із незалежним (телеграм-каналом «Дзеркала тижня»). За спостереженнями ІМІ це видання входить до «білого списку» ЗМІ. 

Увага до провідних українських політиків

Ось як виглядає перелік найбільш популярних політиків за версією видань. 

Тут бачимо тих, хто увійшов у топ-10 для всіх трьох видань: Зеленський, Разумков, Кличко, Шефір, Медведчук. У фокусі уваги як високопосадовці, так і «герої» гарячих новин осені: відставка, замах та звинувачення у держзраді. Однак, розподіл цієї уваги – дуже різний. Ми бачимо, що про Зеленського найбільше згадували «Сегодня» та УНІАН, про Разумкова та Медведчука – Сегодня, про Шефіра – УНІАН, а про Кличка – Дзеркало тижня. Це можна пояснити тим, що видання використовують «гарячі» теми для того, щоб просувати важливі для себе меседжі. Для телеграм-каналів, повідомлення яких читачі скоріше проглядають, ніж уважно читають, важливо зачепити увагу відомим прізвищем, а вже потім інтерпретувати тему у потрібному руслі. Тож певна персона може бути в лідерах за кількістю згадок, наприклад, Зеленський для сайту «Сегодня», але це зовсім не означатиме позитивного до нього ставлення. 

Більш показовим тут є наявність тих фігур, про яких згадує тільки одне видання. Так, Дзеркало тижня надавало пріоритет державним чиновникам – Єрмаку, Шмигалю та новопризначеному міністру оборони Резнікову. УНІАН – політикам різних партій: Порошенко, Кива та Тищенко. До пріоритетів Сегодня увійшли Арахамія та Аваков. 

Подібні результати вже дають змогу судити про деякі відмінності між Дзеркалом тижня та виданнями, що входять до орбіти впливу українських олігархів. Якщо перше більше пише про високопосадовців із ОП та Кабміну, очевидно, намагаючись дотримуватися функції контролю та критики, то два інших звертають увагу на представників різних політичних партій, імовірно, демонструючи їх у тому ракурсі, який може бути вигідний власнику.  

Розглянемо тепер динаміку згадок.

Разумков «привітно помахав рукою»

Почнемо із одного із топових політиків осені – Дмитра Разумкова. Так, із самих кількісних показників стає зрозуміло, що в телеграм-каналі «Сегодня» тему максимально «розкручують», а у випадку «УНІАН» – замовчують. Тим часом видання «Дзеркало тижня» дає середній показник. 

Якщо ми дивимося на те, як розподілені згадки, то бачимо, що на каналі «Сегодня» для просування Разумкова використали як його відставку, так і вигадували власні приводи – особливо це помітно після відставки – для того, щоб показувати читачам: цей політик важливий, авторитетний. 

Так, згадки про Разумкова під час відставки та до неї найчастіше пов’язані із законом про олігархів, який, зрозуміло, не подобається власнику видання. 

Наприклад, 4 жовтня згадок про Разумкова у телеграм-каналі «Сегодня» було найбільше. У цей день запустили процедуру відставки. Ця тема якраз і стає способом декілька разів згадати про закон. У телеграм-каналі пропонували читачам опитування із запитанням, чому політика відправляють у відставку. Одна із відповідей була «через позицію по закону про олігархів». 

Незадоволення Разумковим пояснювали саме незгодою політика із цим законом:

«[голови комітетів ВР] покинули засідання Погоджувальної ради Верховної Ради, оскільки їм не сподобалася критика від спікера Дмитра Разумкова щодо ухвалення закону про олігархів. Спікер парламенту жорстко розніс депутатів за ухвалений закон і натякнув, що не збирається його підписувати. Він також звинуватив Комітет з нацбезпеки у фальсифікації з приводу цього закону».

Ще одна причина великої кількості згадок – це публікація текстів, інформаційний привід для яких – незначний або ж і зовсім відсутній. Так, у день відставки Разумкова на каналі пишуть про те, що його вітали перехожі, коли він виходив на вулицю, а також про те, що йому «привітно посигналив водій». За декілька днів до цього подають «новину» про те, що Разумкова видалили із партійних чатів. 

Таким чином, виданню «Сегодня» вдається згадувати політика із приводу і без приводу, аби тільки підтримувати увагу до нього і показувати його у позитивному контексті. Мовляв, його переслідують за рішучу позицію, а простий народ – любить. 

Натомість у телеграм-каналі УНІАН від самого початку обговорення теми відставки згадують про те, що голоси у ВР за це знайдуться («Сегодня» писало більше про сумніви щодо цього).  Тему опитування у день відставки в телеграм-каналі УНІАН формулюють так: «Як думаєте, хто займе крісло Разумкова у Верховній Раді». Фактично, знімаючи інтригу щодо результатів голосування. А також подають обгрунтування відставки з позиції Зеленського та Арахамії. В телеграм-каналі «Сегодня», звісно, більше цитують саме Разумкова.

Тож у випадку очевидного просування політика ми цілком можемо брати до уваги динаміку згадувань, щоб визначити наявність матеріалів із ознаками замовності у телеграм-каналі.

Замах на Шефіра та малюнок прокурора Медведчука

Для порівняння можна подивитися, як виглядає динаміка згадувань політика, якого не просувають і не розкручують. Це, для прикладу Сергій Шефір, на якого скоїли замах: до 22 вересня – ЗМІ мовчать, а після цього – сплеск уваги. І одиничні згадки після.

Подібна динаміка говорить про те, що імовірність появи матеріалів із ознаками замовності щодо цього персонажа значно менша. Хоча, звісно, тут можна звернути увагу на те, що у відсотках на телеграм-каналі УНІАН увага до Шефіра більша. І вже розбирати конкретні тексти.

Схожа ситуація і з Медведчуком. Тут уже «Сегодня» пише про нього найчастіше, але все ж випадків, коли тільки цей телеграм-канал згадує про нього – не так багато, як із Разумковим. Найчастіше згадки на різних каналах співпадають. Хоча все ж деяке намагання «накручувати» ситуацію зі сторони «Сегодня» є. Часом канал демонструє іронічне ставлення до політика:

«Доки суддя у справі Медведчука гортає 8 томів, один із прокурорів сидить і малює хатинку, схожу на тюрму. Під тюрмою прокурор написав слово «Клопотання» жирними літерами. Легкий тролінг?» 

Або ж перераховують статки Медведчука, розповідають про судові рішення більш детально.  

Тож, порівнюючи між собою підходи до подачі новин про Разумкова та Шефіра із Медведчуком, можна побачити чітку різницю. Проте якщо говорити про висвітлення діяльності Зеленського, то, звісно, тут наш аналіз динаміки згадувань не дасть результату, оскільки про нього усі три телеграм-канали пишуть майже щодня.

Аваков і вино, одіозні депутати від Порошенка

Тепер поглянемо на випадки, в яких видання із медіахолдингів Коломойського та Ахметова виділяли когось із політиків. Візьмемо висвітлення фігур Авакова, якого просував телеграм-канал «Сегодня», та Порошенка, якого на телеграм-каналі УНІАН намагалися «замазати», використовуючи будь-який привід.

Дуже показовою є увага до Авакова. Так, на каналі «Сегодня» бачимо те ж саме «розкручування» політика: тричі про нього згадали тоді, коли інші видання мовчали. А також 4 листопада його прізвище з’явилося на каналі 19 разів – у зв’язку із інтерв’ю на телеканалі Україна 24. Основні посили цього інтерв’ю – звинувачення Зеленського та його команди. Окрім цього, інформаційними приводами про Авакова для телеграм-каналу «Сегодня» виступають поява дописів колишнього міністра МВС в Інстаграмі про колекціонування вина. 

Тим часом УНІАН згадали про політика лише тричі.

Також бачимо дуже нерівномірний розподіл згадок щодо Порошенка. Причому, якщо аналізувати дані у відсотках, то саме у випадку УНІАН увага до нього – найбільша

Тут якраз і можна побачити, що інформаційні приводи видань щодо фігури п’ятого президента – дуже різні. Співпадають згадки усіх трьох каналів тільки у період публікації передвиборчих рейтингів. 

Так, «Сегодня», як правило, пише про переслідування політика: найбільше згадок під час зіткнень біля його будинку. Також не обходять увагою санкції щодо «Рошену», кримінальну справу щодо чоловіка, який облив Порошенка зеленкою на День Незалежності. 

Натомість УНІАН обирає іншу тактику і тенденційно подає новини про колишнього президента: 

  • нібито підлабузництво до Порошенка серед членів його партії;
  • одіозні заяви депутатів від його партії;
  • згадки про зв’язок між Порошенком, Гонтаревою і Медведчуком.

* * *

Отже, наш аналіз показав, що деякі кількісні показники – рейтинг згадуваності та динаміка згадувань – дозволяють виявити наявність маніпулятивної подачі інформації щодо окремих політиків. 

Так, ми побачили, що ознаками маніпуляцій може бути надмірна увага до певних персоналій: цієї осені це Разумков, Порошенко, Аваков. Але така ситуація не завжди свідчить про лояльне ставлення до цих фігур. Наприклад, у випадку телеграм-каналу УНІАН згадки про п’ятого президента України, як правило, мали негативний характер. Така ж ситуація, до речі, була з Арахамією у дописах телеграм-каналу «Сегодня». 

Ще один спосіб виявити маніпулювання – проаналізувати динаміку появи політиків чи чиновників та наявність інформаційних приводів. Це також дає змогу побачити намагання закріпити у читача те або інше ставлення до певної персони. 

Варто також звернути увагу на те, що українські видання, що належать до медіахолдингів олігархів, використовують можливості соціальних мереж, дозволяючи собі більш вільний виклад інформації. Так, у деяких дописах чітко прослідковується позитивне чи негативне ставлення. На сайтах же ЗМІ мають бути більш нейтральними. На поверхні – легкий стиль соцмереж, згадки про політиків у кумедних ситуаціях, але якщо проаналізувати суть – цілком очевидно, що селекція подій для висвітлення, тенденційна.

І, звісно, цей аналіз дозволив вкотре показати, наскільки різною є реальність, яку конструюють олігархічні видання. Медійна війна, в яку втягнені власники ЗМІ, тільки загострила розбіжності у подачі фактів. Використовуючи різні пропагандистські прийоми, телеграм-канали викривлюють реальність так, аби отримати бажану картинку. Один і той самий персонаж, потрапляючи у ці різні реальності, виявляється або страшним злодієм, або милим добродієм, якого переслідують негідники. Подібний підхід, звісно, аж ніяк не сприяє інтеграції, напрацюванню спільної системи цінностей для українського суспільства – таким важливим речам для країни, у кордонів якої стоїть більше сотні тисяч російських військ.

Наталя Стеблина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.