Запитання, поставлене у заголовку статті, здавалося б, вимагає категоричного і неоднозначного «ні». Однак, як свідчать результати моніторингу друкованих та Інтернет-видань, який експерти ІДПО провели у восьми регіонах України у січні 2022 року, проросійські меседжі у тій чи іншій формі зафіксовано у періодичних публікаціях майже в усіх регіонах.
Нагадаємо, моніторинг провели в Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО обрала для аналізу чотири друкованих і чотири онлайн-видання, які є авторитетними і публікують актуальну та суспільно-релеванту інформацію. Усього було проаналізовано 1613 матеріалів у друкованих виданнях, 2749 – у мережевих виданнях. Метою моніторингу була оцінка якості контенту, тематики, а також дотримання стандартів журналістики та основних юридичних положень, які регулюють розміщення реклами у медіа текстах. Порівняно із вереснем 2021 року, у друкованих виданнях експерти відзначили зменшення частки публікацій з ознаками політичної та комерційної замовності (5,4% супроти із 8,6%), офіціозу (8,2% супроти з 10%), неналежно маркованої реклами (5,7% супроти 6,7%). Що ж стосується інтернет ЗМІ, то зменшився відсоток джинси ( 4,2% та 5,7% відповідно), а частка офіціозу (4,6% і 4,5% відповідно) та неналежно маркованої реклами (2,7% і 2,6% відповідно) залишилися практично на тому ж рівні.
Однак, і про це йтиме мова у статті, у матеріалах, які упродовж аналізованого періоду публікували окремі друковані і мережеві видання Дніпропетровської, Донецької, Львівської Луганської, Одеської, Хмельницької і Чернігівської областей, у тій чи іншій формі присутні російські наративи про Україну як «колонію», «васала» США чи колективного Заходу, які нагнітають напруженість і підбурюють Україну до військової агресії супроти Росії, а також цитували виключно російські інформаційні ресурси або чиновників чи політиків РФ.
У дніпровській газеті «Горожанин» під назвою «Немного здравомыслия», вміщено огляд публікацій у зарубіжних виданнях Foreign Policy та The New York Times. Процитуємо тут фрагмент: «Такое ощущение, что два наших «стратегических партнера» – США и Великобритания – ни перед чем не остановятся, чтобы спровоцировать на территории Украины военные действия. (…) Понимают ли на Западе все последствия? Похоже, что понимают. В крупных и авторитетных СМИ США появляется все больше здравомыслящих публикаций». Один із фрагментів цього огляду містить тези, які знаходимо і в статті Є. Новікової «Оружие Запада ничего не изменит для Украины в конфликте с Россией, – Foreign Policy» (Українські новини, 22.01.2022. https://ukranews.com/news/828587-oruzhie-zapada-nichego-ne-izmenit-dlya-ukrainy-v-konflikte-s-rossiej-foreign-policy). Публікація Є. Новікової є по-суті, переказом однієї із «здравомислящих публикаций» – статті двох неназваних аналітиків експертної структури Rand Corporation в журналі Foreign Policy, яку, і на цьому належить наголосити особливо, цитує російське (!) інформаційне агентство News Front (https://news-front.info/2022/01/22/foreign-policy-postavki-zapadnogo-oruzhiya-ne-pomogut-ukraine/)
Інша частина згаданого огляду є рефератом авторської колонки Росса Даутта під назвою «How to Retreat From Ukraine» у The New York Times від 22 січня 2022 р. (https://www.nytimes.com/2022/01/22/opinion/russia-ukraine-us-nato.html), а точніше російського перекладу цієї колонки, опублікованої на сайті «Юридическая социальная сеть» (РФ!) (https://www.9111.ru/questions/7777777771674823/). У матеріалі, зокрема йдеться про те, що «…попытка вывести Украину из орбиты России, приоткрытая дверь для украинцев, предпочитавших союзы, ориентированные на Запад, была глупым чрезмерным обязательством, даже когда американское могущество было на пике.»
В друкованих виданнях Одещини теж виявлено матеріали, які містять російські наративи. У своїй публікації «Кыргызстан — «страна киргизов» журналістка газети «Вечерняя Одесса» Валентина Гайдаєнко, ведучи мову про події в Киргизстані, проводить паралелі з Євромайданом в Україні і говорить про «… вмешательство во внутренние дела третьих лиц из-за рубежа. Этим третьим лицом, кто заваривает драку и выходит из неё как ни в чём не бывало, были США. Так же, как госпожа Нуланд, засветившаяся на Евромайдане, так и сотрудники американской дипмиссии в Киргизии и волонтёры «Корпуса мира» тесно и плодотворно сотрудничали с киргизской оппозицией, подпитывая ее долларами».
Тезу про неспроможність теперішньої української влади захистити країну від можливого вторгнення Росії знаходимо у публікації Леоніда Заславського «Наказу не буде. Чому? А тому що!», вміщеної в одеській газеті «Чорноморські новини» (https://chornomorka.com/archive/22330-22331/a-15764.html). Цитую: «У разі нового «Іловайська» або «Дебальцевого» в команді Зеленського нема нікого, хто зміг би зупинити ворога, підписавши «Мінськ-3». А передати повноваження для переговорів людині, яка підписала два попередні «Мінськи» і таким чином урятувала Україну, Володимир Олександрович не здатний». Більше того, журналіст, нагнітаючи панічні настрої, продовжує: «…утворюється вакуум на вершині влади, і його нічим буде заповнити» і посилається на пророцтва віщунки (!): «збудеться пророкування карпатської мольфарки Марії, що Володимир Зеленський не досидить у кріслі президента до кінця терміну». Вважаємо, що подібні твердження аж ніяк не сприяють послабленню тривожних настроїв у суспільстві.
Проросійські месиджі зафіксовано також і в публікаціях Інтернет видань Хмельницької («Вечірній Кам’янець»), Львівської («Zaxid.net»), Донецької («сайт города Донецка»), Луганської («ИРТА-Fax», «Восточный вариант», «Трибун»), Чернігівської областей («Svoboda.fm»). При цьому зауважимо, що ці видання у свої публікаціях не подавали достатньо контексту і цитували виключно російських політиків і російські інформаційні ресурси.
«Ирта Fax» (Луганськ) у статті «У Путіна оцінили відносини росіян і українців. Кажуть про “спорідненість” (http://irtafax.com.ua/news/2021/09/2021-09-13-10.html) автор цитує фрагменти інтерв’ю Д. Пєскова, прес-секретаря російського президента, білоруському телеканалу ОНТ без яких-небудь тлумачень чи коментарів: “Ви самі знаєте, яка зараз у нас “дружба” з Україною, але це не означає, що ми втратили свої родинні стосунки з українським народом”, і додає: «Раніше Пєсков підтвердив бажання Москви налагодити відносини з Києвом. При цьому у публікації жодним чином не згадано реакції офіційного Києва на цю ініціативу Кремля. Інша публікація «У МЗС РФ закликали Чехію звільнити російського активіста “Кримської весни” (http://irtafax.com.ua/news/2021/09/2021-09-17-10.html) посилається на російське агентство ТАСС і цитує представницю МЗС РФ Марію Захарову, яка закликала Чехію звільнити затриманого російського громадянина Олександра Франчетті і пригрозила : «Недружні дії проти наших громадян матимуть свої наслідки». У публікації відсутні коментарі чеської чи української сторони, а також інформація про обставини затримання О. Франчетті, тобто йдеться також і про недотримання критерію «повнота інформації».
Інший сайт «Трибун» (Луганськ) у публікації «Это что-то новое: В Кремле высказались об открытых поставках вооружений боевикам «ЛДНР» https://tribun.com.ua/88542 автор, хоча і бере назви самопроголошених республік в лапки, посилається виключно на російське інформагентство «ТАСС» , прес-секретаря Д.Пєскова, і секретаря генеральної ради партії «Единая Россия» А Турчака, які вважають, що Москва повинна надати військову допомогу квазіреспублікам.
Цю новину опублікував і чернігівський сайт «Svoboda.fm» у статті «Партія Путіна в Держдумі Росії ініціює офіційні військові поставки для “ДНР” та “ЛНР”. (http://svoboda.fm/crime/events/283428.html). І знову автор посилається виключно на російські джерела, зокрема на веб-сторінку російської партії «Єдиная Россия» . Наведемо тут більш розлогу цитату, в українському перекладі журналіста: “Нас дуже непокоїть благополуччя мирних громадян. Військові обстріли в Луганській та Донецькій областях збільшуються, знову гинуть люди, страждають, руйнується їхня власність. Винищення людей ми не можемо допустити, тому ми довго чекали, поки розумне рішення переможе у Вашингтоні, але цього не відбувається». Після цієї цитати, з якої незрозуміло, хто здійснює обстріли, однак зрозуміло, що винні США, читаємо далі : «Дії західних країн, які постачають в Україну оборонну та летальну зброю на тлі концентрації російських військ біля її кордону, у “Єдиній Росії” назвали “поверненням до нацизму та бендерівщини”. Класичний приклад російських пропагандистських кліше про втручання США і українців як бандерівців і нацистів. І жодного коментаря української чи американської сторони, які згадані у матеріалі.
Ця ж новина з’явилася на сайті «Восточный вариант». (Луганськ). У статті «В Госдуме России призвали к поставкам вооружения террористам “ЛДНР” (https://v-variant.com.ua/v-hosdume-rossyy-pryzvaly-k-postavkam-vooruzhenyia-terrorystam-ldnr/) назви псевдореспублік хоча і взято в лапки та використано термін «терористи», однак єдиним джерелом, яке цитують у публікації, є вже згаданий секретар генради «Единая Россия» А. Турчак: «Считаю, что в этих условиях Россия должна оказать Луганской и Донецкой народным республикам необходимую помощь в виде поставок отдельных видов вооружений для повышения их обороноспособности…». І знову жодних коментарів, ані від редакції, ані від українських військових експертів. Цей же ресурс у матеріалі «Уже более 700 тыс. жителей ОРДЛО получили гражданство РФ» (https://v-variant.com.ua/uzhe-bolee-700-t-s-zhyteley-ordlo-poluchyly-hrazhdanstvo-rf/) посилається на російське агенство «РИА Новости» і губернатора Ростовської області В. Голубєва, знову ж таки не подаючи ані коментарів української сторони, ані альтернативних джерел. Це, на нашу думку, один із способів поширювати російські наративи і подавати цю новину у вигідному для Росії світлі.
Єдиним джерелом, на яке посилається публікація «Госдума России рассмотрит признание «ДНР» и «ЛНР» в феврале» у Інтернет-виданні «Сайт города Донецка» (https://www.62.ua/news/3312038/gosduma-rosii-rassmotrit-priznanie-dnr-i-lnr-v-fevrale) є вже згадане російське інформагентство «РИА Новости». Автор публікації цитує виключно російських політиків (заступника голови фракції Компартії Н. Коломєйцева і спікера російської Держдуми В. Володіна). Як і проаналізовані вище матеріали, цей не подає альтернативних джерел інформації і коментарів української сторони.
На проросійські месиджі чи випадки одностороннього подання інформації натрапляємо і в матеріалах західноукраїнських Інтернет-видань (Хмельницька і Львівська області).
Інтернет-газета «Вечірній Кам’янець» у статті «У Лаврова заявили, що Росія вважає неприйнятною навіть думку про війну з Україною» https://vk-kp.info/novyny-svitu/25456-u-lavrova-zaiavyly-shcho-rosiia-vvazhaie-nepryiniatnoiu-navit-dumku-pro-viinu-z-ukrainoiu цитує заступника директора Департаменту інформації та друку МЗС Росії Олексія Зайцева : “Ми вже неодноразово заявляли про те, що наша країна ні на кого нападати не має наміру. Ми вважаємо неприйнятною навіть думку про війну між нашими народами». Видання не подає коментарів українських дипломатів чи політиків і посилається на ТААС (мабуть мається на увазі ТАСС): «…пише ТААС, передає УНН». Перейшовши за посиланням https://www.unn.com.ua/uk/news/1961639-u-lavrova-zayavili-scho-rosiya-vvazhaye-nepriynyatnoyu-navit-dumku-pro-viynu-z-ukrayinoyu?fbclid=IwAR3ZnSj_pEGLyGMLdNqoWCqTaJqaEA997QmyAmfI3P6iyb3_wmfDoSPQHoI), знаходимо абсолютно ідентичний текст, опублікований на сайті українського інформагентства «Українські національні новини», яке у своїй публікації також посилається на ТАСС. Тобто регіональне видання запозичило матеріал загальнонаціонального інформагентства і обидва використали виключно російські джерела інформації, не подавши коментарів українських чи західних дипломатів.
Інше західноукраїнське Інтернет-видання «ZAXIDNET» (Львів) опублікувало статтю «Путін хоче спростити надання російських соцвиплат жителям ОРДЛО» (https://zaxid.net/putin_hoche_sprostiti_nadannya_rosiyskih_sotsviplat_zhitelyam_ordlo_n1534851). Слово «хоче» у заголовку окреслює наміри очільника Кремля. Водночас у першому абзаці є згадка про реакцію МЗС, однак не вказано, що прореагувало МЗС України. Цитата: «Президент Росії Володимир Путін доручив уряду розглянути питання щодо надання жителям окупованих бойовиками районів Донецької та Луганської областей з російськими паспортами соцвиплат у спрощеному режимі. На таке доручення вже відреагувало Міністерство закордонних справ». У наступному абзаці присутнє гіперпосилання на сайт Кремля (http://kremlin.ru/acts/assignments/orders/67660.), на якому і розміщено розпорядження Путіна. І лише наприкінці статті автор матеріалу подає коментар українського МЗС, у якому зокрема мовиться: «Розглядаємо оприлюднення доручення президента РФ щодо надання мешканцям тимчасово окупованої частини Донецької і Луганської областей соцвиплат через російський портал “держпослуги” як чергове порушення суверенітету України, спрямоване на продовження примусової інтеграції населення тимчасово окупованих територій нашої держави у російський політичний, економічний і гуманітарний простір».
Тобто з погляду формальної логіки дотримано критерію «баланс думок». Однак, попри це, слово «хоче» у не надто, на нашу думку, вдалому заголовку статті (наміри, які не конче є фактом), і структура самої статті (послідовність елементів тексту) дають деякі підстави кваліфікувати цей матеріал як такий, що містить проросійський месидж.
Отож, як бачимо, наявність проросійських месиджів у друкованих та онлайн-медіа різних регіонів України зумовлена не питомо проросійськими настроями того чи іншого видання (хоча є і такі випадки), а радше, як ми вважаємо низкою інших чинників: 1) прагненням журналістів якнайшвидше опублікувати новину, без належного аналізу джерел; 2) не завжди точним перекладом матеріалів іноземних видань (з оригіналу), чи з російськомовного перекладу; 3) «логікою» окремих авторів, які вважають, що при публікації новин про РФ єдиним джерелом є інформаційні ресурси або чиновники цієї країни. Названі чинники, окрім трансляції проросійських месиджів, істотно послаблюють позицію України в інформаційному протистоянні з Росію.
Вважаємо, що в умовах гібридної війни, журналістам, які публікують матеріали про РФ, ОРДЛО чи Крим, варто знайомити аудиторію передусім з офіційною позицією української сторони та українською візією тієї чи іншої події, яка стає новиною. Окрім того, не потрібно поспіхом публікувати новини з РФ, не чекаючи на офіційну реакцію української влади та обмежуватися лише російськими джерелами. Це не лише порушує принцип балансу думок і повноти висвітлення, а й позбавляє читачів можливості зрозуміти ту чи іншу новину у ширшому контексті.
Орест Семотюк