Чому регіональним ЗМІ так важко дотримуватися балансу думок? Аналітичний звіт за січень 2022 року

Баланс думок, повнота, достовірність та відокремлення фактів від коментарів найбільше порушувалися регіональними ЗМІ у січні. Найкраще журналісти дотримувалися стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі.

У певних виданнях оцінки за окремі стандарти трималися майже на нулі. А загальний бал за якість матеріалів знижувався через те, що деякі видання вміщували велику кількість офіціозу та неналежно маркованої реклами. Хоча медіа-експерти назвали і ті ЗМІ, які чітко посилалися на джерела, надавали слово усім сторонам конфлікту, вміщували глибокі бекграунди. Такими є результати моніторингу, який був проведений Інститутом демократії імені Пилипа Орлика у січні 2022.

ІДПО за підтримки Медійної програми в Україні здійснив моніторинг регіональних друкованих та інтернет-медіа у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. 

В кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. У ЗМІ на стандарти було оцінено 1014 публікацій.

Найвищі оцінки в січні 2022 року отримали медіа Львівщини та Дніпропетровщини (як друковані, так і онлайн-ЗМІ). Найгірші результати – у ЗМІ Луганщини та Донеччини. 

ГАЗЕТИ 

Загальна оцінка за дотримання стандартів у друкованих ЗМІ – 9,5 з 12 можливих. Найбільше проблем викликав стандарт балансу думок – його було дотримано у 41,5% публікацій. Загальна оцінка – 0,8 із 2 балів максимум.

І ця ситуація (середні показники) не змінилася суттєво, порівняно з попередніми хвилями моніторингу. 

Однак у певних регіонах експерти зафіксували зниження оцінок. Це стосувалося ЗМІ Луганщини. Якщо у вересні-2021 тут відзначали поліпшення якості контенту, то у січні-2022 впали усі показники. Найбільше – саме баланс думок. Так, у «Кремінщині» та «Рубіжанських новинах» рівень його дотримання спустився до нуля.

Через тяжіння до розміщення джинси, оцінки за стандарт знижувалися і на Чернігівщині. Найнижчий показник в цій категорії у «Деснянської правди» – 0,50. Найвищий у газети «Чернігівщина» –1,0. Не сприяло дотриманню стандарту балансу та неупередженості й розміщення у всіх обласних газетах регіону ідентичної політичної реклами від одних і тих же кандидатів, оскільки в округу відбувалися довибори  у Верховну Раду. На оцінки впливало і розміщення офіціозу від облдержадміністрації та місцевої влади, де, звісно, також не йшлося про баланс. 

В інших регіонах розміщення джинси та офіціозу так само впливало на оцінки за стандартом. Наприклад, газета «Зоря Полтавщини» тільки в одному номері вмістила привітання очільника облради та т.в.о. голови ОДА, що подані як редакційні матеріали, публікації, що просували партію «Удар», агропромхолдинг, повідомлення пресслужб. 

Проте все ж експерти відзначили видання, які мали порівняно високі оцінки за баланс. На Одещині – видання «Курьер недели», на Львівщині – газети «Високий Замок» та «Експрес». На Полтавщині – це видання «Телеграф». У переважній більшості публікацій видання намагалося подавати усі сторони конфлікту (публікації «Директор не бере на роботу АТОвців», «Як журналістка Телеграфу стала на військовий облік», «Пожежа у багатоповерхівці Крюкова» тощо). На шпальтах газети висловлювалися і представники місцевої влади, і експерти, і представники малого бізнесу, і митці, і прості городяни. Відносно високими були бали й у «Вечірньої Полтави», але скоріше це пояснюється великим відсотком передруків із якісних загальнонаціональних медіа.

У деяких виданнях порушували стандарти повноти та достовірності – оцінка 1,6 за кожен зі стандартів. 

Так, уже вкотре експерти звернули увагу на ситуацію у бахмутській газеті «События». У кожному другому тексті видання відсутня вказівка на те, звідки отримане повідомлення. А в одному з матеріалів автор прямо говорить про неважливість достовірності для редакції:

«В общем, мы готовы выслушать абсолютно все соседские истории, причем, если вы по каким-то причинам не захотите указывать себя и сохранить в секрете название улицы, на которой живете, – нет проблем». 

Також у деяких публікаціях зовсім ігнорували стандарт достовірності й «Чорноморські новини» (Одещина).

На Хмельниччині журналісти друкованих видань переважно вказували джерела інформації, але все ж частіше проблеми коментували представники органів влади та держустанов, чиновники різних рівнів. Редакції мало залучали думку громадян, експертів. 

Однак у деяких виданнях стандарт достовірності тримався на висоті. Так, в газетах «Наше місто» і «Горожанин» (Дніпропетровщина) посилання на джерела інформації містили усі матеріали, які аналізувались на дотримання професійних стандартів.

Відокремлення фактів від думок (1,6) – ще один стандарт, який порушувався як через засилля джинси та офіціозу, так і через традицію певних видань підштовхувати читача до потрібних висновків. Так, у газеті «Вечерняя Одесса» спостерігалася необґрунтована емоційність, намагання переконати читачів у власній небайдужості. Натомість у ще одному виданні регіону – «Одесская жизнь» – навпаки збереглася тенденція до високих оцінок за показником. Видання пропонувало велику кількість соціально важливої довідкової інформації та залишалося при цьому максимально нейтральним. 

Доступність – 1,9 балів. Як правило, цього стандарту журналісти друкованих видань дотримувалися добре. Однак, у деяких регіонах експерти зауважили і на випадках його порушення. Так у друкованих ЗМІ Луганщини зафіксували непрофесійне поводження з мовою. Видання зловживали незрозумілими для аудиторії абревіатурами. Наприклад, «Рубіжанські новини» вмістили рубрику «УПСЗН інформує». Із назви неможливо здогадатися, що ж за установа мається на увазі. 

Також експерти звернули увагу на стиль написання передруків – неопрацьованих журналістами матеріалів пресслужб. Там зберігався офіційно-діловий стиль, лексика – не завжди зрозуміла аудиторії, вживалися ускладнені стилістичні конструкції. 

Стандарт відстутності мови ворожнечі майже не порушувався – 2 бали.

САЙТИ

Загальна оцінка за дотримання стандартів в онлайн-ЗМІ – 9,8 з 12 можливих. Найбільш проблемним також був стандарт балансу думок – його дотримано у 46,7% публікацій. Тож в онлайні відсоток збалансованих публікацій трохи вищий, ніж у газетах. Загальна оцінка також трохи вища – 0,9 із 2 балів максимум.

Щодо дотримання балансу думок експерти звернули увагу на небезпечну тенденцію – цитування російських чиновників/лідерів квазіутворень ЛДНР без додавання позицій української влади. Так, на Сайті Донецька (https://www.62.ua/), який в цілому займає проукраїнську позицію, знайдено низку матеріалів із посиланням виключно на представників Кремля чи російського уряду. Це публікації «Россия снова требует, чтобы Украина договаривалась с боевиками «ЛДНР» напрямую» і  «Лавров прокомментировал возможность признания Россией так называемых «ЛДНР». Хоча на сайті знайдено і приклади збалансованої подачі інформації. 

Баланс думок також ігнорувався онлайн-ЗМІ, які розміщували джинсу, офіціоз та неналежно-марковану рекламу. Це стосувалося усіх регіонів. 

Другим проблемним стандартом для онлайн-ЗМІ була повнота – 1,4 бали. Так, видання не вміщували потрібний бекграунд, здебільшого цей стандарт також страждав через публікацію джинси та офіціозу. Наприклад, на Полтавщині найнижчі бали за стандарт отримав сайт «Новини Полтавщини» (він же вмістив найбільшу кількість офіціозу в регіоні). У значній кількості матеріалів взагалі відсутній бекграунд. Наприклад, сайт повідомив, що одна з лікарень Полтави в лідерах за рівнем оплати праці. Матеріал про це закінчується цитатою «відомства» – навіть не конкретного чиновника. Не вказано, а яка ж ситуація в інших лікарнях, де зарплата – найнижча. Тобто очевидне намагання писати тільки про позитивні моменти і не згадувати, якою ж ситуація є загалом. Або ж текст про конкурс на кращий проєкт розвитку Прирічного парку не містить важливого компоненту – передісторії. Тож читачі, які не слідкували ретельно за розвитком подій, не отримали усієї важливої інформації.

Однак на Полтавщині відзначили і сайт, який дотримувався стандарту найкраще – це «Полтавщина», яка давала детальні бекграунди, посилалася на широке коло джерел. Журналісти аналізували декларації посадовців та їхніх родичів, працювали з системою «Прозорро».

За стандарти достовірності та відокремлення фактів від коментарів видання отримали 1,7 та 1,8 балів

На Луганщині найнижчі оцінки у сайта «ИртаFax». Експерти зауважили, що автори називали джерела дуже довільно, обмежувалися маловідомими абревіатурами або нечіткими посиланнями. У видання «Первая полоса» ситуація навпаки значно покращилася. Якщо минулого разу сайт мав найнижчий бал, то цього разу вийшов у лідери.

Проблему з достовірністю зафіксували і у випадку сайту «Таймер» (Одещина): видання написало про жителя Донецька, який «отримав кулю снайпера», але при цьому взагалі не посилалося на джерела.

За високі показники достовірності експерти відзначили сайт «49000.com.ua» (Дніпропетровщина): усі матеріали цього медіа мали авторську обробку, коректні посилання на першоджерела.

На Полтавщині стандарт відокремлення фактів від коментарів знижувався і через публікацію неналежно маркованої реклами. Так, сайти «Полтавщина» та «Ехо», які експерти відзначили за намагання ретельно перевіряти інформацію, отримувати коментарі усіх сторін, втягнутих у конфлікти, мали найнижчі бали на рівні з сайтом «Новини Полтавщини», що вміщував велику кількість офіціозу.

Стандарт доступності отримав високий середній бал – 1,9

Однак у деяких публікаціях журналісти вміщували незрозумілі абревіатури або ж неякісні зображення. Так, на Луганщині на сайті «Восточный вариант» заголовки рясніли абревіатурами та незрозумілими для пересічного читача термінами: 

  • «ЦПАУ на Донетчине добились «wow-эффекта» в соблюдении стандартов качества госсервиса»; 
  • «В ООС НВФ 1 раз нарушили режим «тишины» за сутки». 

У цьому ж регіоні сайт «Трибун» розмістив актуальний матеріал «Что делать в случае ЧС или войны: инструкция». Але зображення – не надто якісні, що ускладнювало сприйняття інформації.

Відсутність мови ворожнечі оцінено найвище – 2 бали. Але окремі випадки порушення стандарту зафіксовано на чернігівському сайті «Свобода ФМ». Наприклад, у заголовку: «Поступове перетворення Білорусі на «Лугандонію».

Деякі видання експерти відзначили за високі показники дотримання професійних стандартів. Це Сайт Маріуполя – єдиний ресурс з вибірки ІДПО на Донеччині, де більшість матеріалів подані збалансовано, факти відокремлені від коментарів, є посилання на джерела інформації. У деяких ЗМІ високі оцінки за стандарти пояснювалися наявністю запозичених матеріалів, наприклад, на Чернігівщині найвищі показники мав сайт «Свобода ФМ», але при цьому він вмістив багато запозичених матеріалів інформаційних агенцій та відомих українських інтернет-порталів, які писали про російську загрозу на кордонах України. 

ВИСНОВКИ

Порівняно з попереднім моніторингом у вересні 2021 року ситуація зі стандартами у друкованих регіональних ЗМІ трохи погіршилася: 9,5 у січні 2022, 9,6 – у вересні. В онлайн-ЗМІ трохи покращилася – 9,8 порівняно із 9,7.

Проте в цілому проблеми, що впливали на якість контенту, залишилися тими ж. 

Новинні стрічки деяких сайтів у регіонах вміщували переважно передруки з різних джерел: онлайн-ресурси міськрад, Фейсбук поліції, повідомлення ДСНС, статистика коронавірусу, інформація про відключення світла/води тощо. У таких випадках навіть якщо видання не вміщувало джинси та маркувало рекламу, воно не могло отримати високих оцінок за стандарти.

У деяких газетах публікації нагадували щось середнє між радянською передовицею і блогом: журналісти забували про вимоги об’єктивності, збалансованості, достовірності, нав’язували своє бачення читачам. Звісно, і розміщення джинси та офіціозу відбивалося на середніх оцінках за якість.

Тим не менш, моніторинг ІДПО засвідчує і наявність у регіонах сильних ЗМІ, які ґрунтовно інформують свою аудиторію про місцеві події. 

Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах: 

    ІДПО – https://idpo.org.ua/reports

    Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/

    Інтерньюз – http://monitoring.internews.in.ua/.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019 та 2021 роках. 

  • Донецька область: «Знамя индустрии», «Восточный проект», «Приазовский рабочий», «События», сайт 6264 Новини Краматорська, ІА Вчасно, 629 Новости Мариуполя, 62.ua – Сайт города Донецка. 
  • Луганська область: «Кремінщина», «Луганщина.UA», «Попаснянський вісник», «Рубіжанські новини», сайти «Восточный вариант», Ирта Fax, Перша полоса, Трибун. 
  • Полтавська область: «Зоря Полтавщини», «Телеграф», «Вечірня Полтава», «Лубенщина», сайти Коло, Полтавщина, Новини Полтавщини, Ехо. 
  • Одеська область: «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Таймер, Украинская служба информации. 
  • Львівська область: «Експрес», «Високий замок», «Львівська пошта», «Новини Прибужжя»; сайти zaxid.net, vgolos.com.ua, galinfo.com.ua, portal.lviv.ua. 
  • Хмельницька область: «Подолянин», «Подільські вісті», «Проскурів», «День за днем»; сайти «Є»/Новини Хмельницького, Всі новини Хмельницького, Вечірній Кам’янець, Поділля News. 
  • Чернігівська область: «Деснянська правда», «Гарт», «Вісник Ч», «Чернігівщина»; сайти «Челайн», «Свобода ФМ», Чернігівщина. Події і коментарі», «Час Чернігівський». 
  • Дніпропетровська область: «Наше місто», «Горожанин», «Репортер», «ТН-Експрес», Gorod.dp.ua, «49000.com.ua», «Событие», KRIVBASS.CITY.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, що висловлені в моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз.

Контакти:

  • Керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ – Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com.
  • Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

Моніторинг виконано за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

Наталія Стеблина,
аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.