Конференція «Український шлях у забезпеченні прав кримськотатарського народу як корінного народу України»
Київ, НаУКМА, 22 грудня 2014 року
Представлені дані є попередніми результатами дослідження, що здійснюється в рамках проекту Українська миротворча школа (підтриманого Посольством Великобританії). Метою дослідження, розпочатого у жовтні 2014 року, є вивчення й аналіз конфліктного потенціалу кількох прикордонних областей України, зокрема, Херсонської області як «нового прикордоння» (адміністративний кордон з анексованим Кримом). До складу респондентів входять громадські активісти, експерти, науковці та представники місцевої влади. Методологія включає використання таких інструментів якісного соціологічного дослідження, як експертні опитування (анкетування), глибинні індивідуальні інтерв’ю і фокус-групи. Крім того, наведені результати SWОT-аналізу пропозиції про створення кримськотатарської національно-територіальної автономії, проведеного журналістами (18 осіб працювали у складі 3-х робочих груп) під час Української миротворчої школи для журналістів (Бережани, 11 – 14 грудня 2014 року).
ЕКСПЕРТНІ ОПИТУВАННЯ ТА ІНТЕРВ’Ю
Як Ви особисто ставитеся до ідеї створення кримськотатарської національно-територіальної автономії в якості реалізації права корінного кримськотатарського народу на «внутрішнє самовизначення»?
Херсонщина:
Ідея створення кримськотатарської національно-територіальної автономії є перспективним механізмом реалізації прав цього етносу. Водночас, це може сприяти додатковій мобілізації зусиль з відстоювання інтересів України на кримському напрямку.
Водночас, ідея має обов’язково обговорюватись, погоджуватись за участю місцевих громад на території яких ця автономія буде створюватись. Генічеський район не нагадує Балкани, однак щось Балканське в ньому є.
- Можливо дане питання розглянути в контексті реформи децентралізації влади.
- ПОЗИТИВНО.
- Особисто ставлюсь до такої ідеї позитивно.
- Поддерживаю. Это единственная возможность удержать Крым в составе Украины, путем поддержания проукраинских настроений среди крымских татар.
- Україна має бути унітарною. Вважаю, що саме автономний статус Криму – це одна з причин тої ситуації, яку ми зараз маємо. Вважаю, що в Україні достатньо інших правових можливостей для самовизначення.
- знаю, що це є їх мрією і ставлюсь з розумінням, але на якій території? Оскільки це може стати причиною конфлікту
- на якій території? На Херсонщині – проти.
- (Інтерв’ю) Позитивно. Чесно кажучи, позитивно. І мої колеги так само, позитивно.
- (Інтерв’ю) …Я считаю, что Украина должна, несмотря на то, что территория оккупирована, признать сегодня Крым национально-территориальной автономией. Именно Крым. Во-первых, это историческая справедливость… Но это будет отдать долг задним числом. Даже если завтра Крым вернется, Украина не заберет свои слова обратно. Это уже шаг вперед. Украина не только задекларировать, она законодательно должна провести [это решение]. Это будет, во-первых, очень серьезное подспорье в тех же проукраинских настроениях среди крымских татар. Это исправление ошибок прошлого, за все 23 года… Вот в этом контексте можно принять временно, на период оккупации Крыма, Генический район, именно на период оккупации. Тогда вопрос сгладится, уйдет, не будет таким острым. Но я считаю, что столица не в Геническе, а в Херсоне должна быть.
Вінничина:
- Особисто для мене – це єдиний правильний вихід.
- Я за створення автономії в Криму
- В цілому позитивно, але питання територіальності автономії в даний момент дуже невизначене.
- Негативно, автономія Криму має забезпечуватися на загальнодержавних пріоритетах.
На вашу думку, чи знаходить така ідея підтримку серед лідерів громадської думки та місцевого населення в цілому? Чи, навпаки, вона викликає переважно спротив?
Херсонщина:
- Ставлення громадської думки до цього питання наразі можна охарактеризувати як стримане. Наразі в Херсоні цей проект ще не розглядається як дійсно реальний.
- Певна стриманість також зумовлена тим, що будь-яка територіальна втрата завжди сприймається негативно, особливо у випадку якщо наприклад це стосується морського узбережжя. Так, можна прогнозувати, що дискусії з того, що херсонці через «нову автономію» нібито втрачають вихід до Азовського моря можуть мати певний негативний резонанс та сприяти формуванню конфліктного світогляду на цю проблему.
- Позицію лідерів громадської думки та місцевого населення в цілому щодо створення кримськотатарської національно-територіальної автономії потрібно вивчати в разі реального її впровадження. Вважаю, що з огляду на досить толерантне та стримане відношення до міжетнічних питань, яке склалася на Херсонщині протягом багатьох років, ідея може бути підтримана більшістю громади.
- КРИМ ЦЕ БАТЬКІВЩИНА КРИМСЬКОТАРАРСЬКОГО НАРОДУ,ОДНОЧАСНО ЦЕ СКЛАДОВА ЧАСТИНА УКРАЇНИ,ЦЕ ДУМКА БІЛЬШОСТИ ХЕРСОНЦІВ.
- Переважно викликає спротив у місцевого населення, прагнення підтримати – у лідерів громадських організацій. Політики, учасники виборів поки не засвоїли цю ідею, не осмислили її.
- Я не проводила бесід на цю тему з колегами, моя особиста думка, що ця ідея не знайде підтримки, а лише буде приводом для розколу громадської думки, а зараз дуже важливо цього не допустити.
- не можу відповісти, не чув їх висловів з цього приводу
- думаю, спротив
- (Інтерв’ю) Складно сказати. Це треба якісь дослідження окремі проводити, тому що хто його знає. Захоче там якесь село в Чаплинці… в Чаплинському чи Каланчацькому районі, щоб їх оголосили Кримом. Теж же ж там патріоти є. розумієте? … Якщо їм щось конкретно пообіцяти, що от ми назовем вас Кримом а за це вам буде то і ето, то вони можуть дуже швидко на це зголоситися. А якщо на рівні чистої ідеї, то можуть виникнути нові конфлікти, бо знайдуться ті, що скажуть нє, ми Чаплинський район і хоч ти тут трісни…
- Это конфликт. …Я не говорю, что он будет, но это возможно. На самом деле, надо не забывать, что там население всегда было прокоммунистическое до мозга костей. Ими легко управлять. Достаточно посмотреть на все выборы. Это красный пояс. Они изначально настроены против татар всегда были. Это будет лишь повод…
- Если говорить о населении материковой части Украины – то думаю, что большинство поддерживает. Не раз приходилось читать подобные комментарии в социальных сетях среди украиноязычных пользователей. Для многих потеря Крыма – свершившийся факт и теперь заочно отдать Крым коренным его жителям практически никто не возражает. Многие даже иронизируют по этому поводу. Среди крымских татар такое решение вызовет только положительную реакцию и надежду на скорое возвращение Крыма Украине. Международное сообщество, как мне кажется, будет поддерживать такое решение, которое будет свидетельствовать о проевропейском векторе решения этнических конфликтов и основываться на правах коренных народов на свои территории.
Вінничина:
- Не володію інформацією.
- Не обговорювала та думаю, що ідея матиме підтримку в нашому регіоні
- Дуже різнопланове ставлення серед політиків, представників влади. Як противага – підтримка цієї ідеї у місцевого населення та громадськості.
- Не знаходить, так як вона не є актуальною, розробленою та відповідно прорекламованою.
SWOT-АНАЛІЗ (ЖУРНАЛІСТИ)
Група № 1
«S» (сильні сторони, переваги)
- Захищеність кримських татар
- Розвиток соціальної культури
- Реалізація права на внутрішнє самовизначення
«О» (можливості)
- Участь у прийнятті рішень та житті держави
- Лобіювання прав кримськотатарського народу
- Представленість в усіх гілках органів влади
«W» (слабкі сторони)
- Відсутність чітких механізмів постанови ВР і термінів
- Відсутність публічної підтримки з боку ключових осіб України (Президент, прем’єр-міністр тощо)
«T» (загрози, ризики)
- Анексія
- Протиріччя з іншими етнічними групами
- Військова агресія з боку Росії
- Розчленування території
Група № 2
«S» (сильні сторони, переваги)
- Підтримка нестабільного стану на півострові
- Ізоляція Криму в економічних, культурних та ін. аспектах
- Легітимізація вирішення проблеми повернення Криму
- Кримськотатарський народ є основною проукраїнською силою і опорою у процесі повернення Криму
«О» (можливості)
- Можливість заручитися додатковою підтримкою міжнародної спільноти
- Прихильність і підтримка України з боку кримських татар
- Підтримка з боку мусульманського світу
- Додатковий інструмент і перевага в інформаційній війні проти Росії
«W» (слабкі сторони)
- Відсутність дієвого механізму втілення цього рішення
- Відсутність можливості в’їзду на територію Криму
- Відсутність реальної підтримки кримських татар, що перебувають на території материкової України, з боку держави
- Відсутність послідовності дій з боку Української Держави
«T» (загрози, ризики)
- Посилення військової агресії з боку Росії
- Посилення економічного (енергетичного) тиску з боку Росії
- Загроза посилення суспільних конфліктів в Україні
Група № 3
«S» (сильні сторони, переваги)
- Посилення авторитету України серед кримських татар
- Визнання ролі Меджлісу
- Використання (міжнародного) досвіду
«О» (можливості)
- Інтеграція кримських татар до органів державної влади України
- Посилення позицій України на міжнародній арені
«W» (слабкі сторони)
- Відсутність реальних законопроектів
- Законодавча непослідовність
- Формальний підхід до вирішення питання
- Через анексію Криму можливе розпорошення народу по інших територіях
«T» (загрози, ризики)
- Загроза нових міжетнічних конфліктів у Криму
- Вимога створення незалежної кримськотатарської держави
- Зміна геополітичного пріоритету кримських татар
- Масова міграція кримських татар з Туреччини та ісламізація Криму
ВИСНОВКИ
Рівень обізнаності з такими фундаментальними поняттями як «корінний народ» та його специфічні права, включно з правом на самовизначення, є вкрай низьким не тільки у представників політичного класу та чиновників, а й серед громадських активістів, трохи вищий у представників експертної спільноти. Частина респондентів вважають, що загалом, громадські активісти ставляться до ідеї створення кримськотатарської національно-територіальної автономії більш прихильно, ніж пересічні громадяни.
У зв’язку з цим, необхідне проведення широких інформаційно-просвітницьких кампаній з цих питань, а також стосовно інструментів міжнародного права в галузі захисту прав корінних народів і «кращих практик» (зокрема, поширення позитивного досвіду скандинавських країн Європи, де створені і успішно функціонують парламенти корінного народу Саамі).
Громадянське суспільство має активно лобіювати термінове виконання основних пунктів Постанови ВР № 4475 від 20 березня 2014 року, в першу чергу – розробку та ухвалення законопроектів, які закріплюють та гарантують статус кримськотатарського народу як корінного народу Криму/України, спираючись на статті Декларації ООН про права корінних народів.
________
Наталя Беліцер, Арсен Жумаділов, Сергій Данилов