Знесли Катерину – отримайте ракетний удар, або як проросійський паблік маніпулює одеситами

Здавалося б, на запитання, чому в Одесі немає світла, відповідь проста. Бо росіяни. Але якщо ти на службі у росіян, то, звісно, потрібно вигадувати різноманітні нісенітниці, щоб ввести читачів в оману. 

Із останнього – в день чергового масованого ракетного удару по Україні 29 грудня відомий в Одесі проросійський телеграм-канал «Типичная Одесса» написав:

«Енергетики в Одесі повідомляють, що зі світлом будуть ДУЖЕ серйозні проблеми аж до Різдва. Дозносилися?» 

Ще один пост відразу після інформації про удар про підстанції в Одеській області:

«Світла немає у багатьох районах. Упав тиск води. Серйозні перебої зі світлом. Питання, це може бути пов’язано зі знесенням пам’ятників чи просто співпадіння?»

Нагадаємо, що в ніч на 29 грудня в Одесі знесли пам’ятник «засновникам міста», більш відомий, як пам’ятник Катерині ІІ. Тож виходить, що росіяни обстріляли місто не просто так, а тому що їх спровокували? Відома маніпуляція: жертва сама в усьому винна. 

Із самого початку вторгнення в український інформаційний простір, як правило, через численні проросійські канали вкидалася ця ідея: Україна сама винна, що її обстрілюють. От зустріла б «асвабадітєлєй» з квітами – усе було б добре. Те саме і зараз. 

От, як наприклад, цей самий телеграм-канал написав про «бавовну» в Енгельсі:

«По військовому аеродрому в Енгельсі (Росія) сьогодні вночі нанесли черговий ракетний удар безпілотниками. Тобто світла на Новий рік не буде, так?»

Телеграм-канал, дописи якого ми розглянемо, уже тривалий час є флагманом одеського сепаратизму. До того ж, «Типичная Одесса» – це не тільки телеграм-канал, але й аналогічна ФБ-спільнота та Твіттер-акаунт. Одеським медіааналітикам цей медіа відомий давно, ще до 24 лютого. Його проросійські меседжі постійно фігурують в оглядах від «Infocrime Одеса», «Ізбіркому (Інтент)» та інших проєктах. 

Так, канал публікує відео влучань російських ракет із прив’язкою до місцевості, коментарі «провідних» європейських політиків, що засуджують Зеленського, а також нібито думки простих одеситів та росіян, які аж не можуть дочекатися воз’єднання у путінській Росії. Усе це – на тлі історичних матеріалів про те, як добре Одесі було у складі СРСР та Російської імперії. Матеріали, звісно, супроводжуються фото тих часів. Наприклад, одеситів, які читають газету «Большевистское знамя».

Українські медійні організації неодноразово розвінчували інформаційні атаки Кремля, присвячені саме відключенням електроенергії. Проєкт «Як не стати овочем» оперативно відреагував на вкид про нібито відключення світла в Києві на 5-7 днів. Такі саме повідомлення ходили й в інших регіонах. На «Детекторі Медіа» також вийшла публікація про «психологічну спецоперацію», яку проводили російські телеграм-канали, фейсбук-спільноти та вайбер-групи. Проєкт «По той бій новин» також розповів про окремі дописи, розвінчуючи фейки та теорії змови, залучивши для цього енергетичних експертів. Про маніпуляції в одеських пабліках писала й журналістка видання «Інтент» Євгенія Генова.

У цьому ж тексті ми розповімо про те, як протягом тривалого часу проросійський телеграм-канал намагався використати тему відключень електроенергії для того, щоб підбурити одеситів вийти на протести. Й розберемо окремі прийоми, які при цьому вживалися. 

«Одесите, твоє світло віддали Львову»

Секрет створення пропагандистського контенту на цьому каналі дуже простий: використовуємо незадоволення громадян як інструмент у досягненні цілей. Ще Френсіс Фукуяма писав про це явище, назвавши його «політикою незадоволення». Саме за цією схемою, на думку дослідника, до влади прийшов Трамп, а також став можливий Брекзіт. А ми додамо – саме цей інструмент уже тривалий час використовує російська пропаганда по всьому світу. І, звісно, в Україні. 

Відключення світла, спричинені ракетними ударами терористичних російських військ, є дуже зручною темою для цього. На початку пропагандисти сподівалися, що українці, посидівши трохи без електрики, піднімуться на бунти. 

«Типичная Одесса» доклала до цього купу зусиль. Почалося це ще 17 листопада, коли внаслідок чергового ракетного удару РФ більшість Одеси майже добу сиділа або взагалі без світла, або ж із багатогодинними відключеннями. 

Прологом до інформаційної спецоперації «одеське світло віддали Львову» стали два дописи. Перший – офіційна інформація від голови львівської ОВА, що «повне відновлення енергооб’єктів у Львівській області займе до року». Другий – через чотири хвилини – анонімне повідомлення від «простого» одесита, де і згадується тема вперше: «У Львові пошкодження будуть ремонтувати рік, тому економимо за рахунок Одеси?»

Далі була перша серія спецоперації: величезна кількість саме анонімних «свідчень» про те, як погано без електроенергії. Частина з них – просто констатація фактів: скільки годин не було світла і що відбувається. 

Але у більшість впліталися цікаві вислови: 

  • «чому одесити мають страждати через те, що у Львові бандерівці не можуть скакати у темряві… ми віддаємо нашу енергію їм, а вони приходять і ламають наші пам’ятники, нашу культуру, нашу мову»
  • «ми платимо здоров’ям нашим та наших дітей за процвітання і благополуччя тих, хто вбивав нас 2 травня»
  • «росія Одесу береже, а Україні на Одесу наплювати».

Тож окремі вислови та наративи у нібито анонімних дописах нібито простих одеситів повторювалися… Знищують мову/культуру, ми – заручники, ненавиджу цю країну, чому світло віддали Львову тощо.

У другій серії спецоперації почали друкувати дописи підтримки від росіян. Виявляється, мешканці Бєлгорода, Астрахані та Воронежа «переживають за одеситів», у яких нема світла… Чомусь 23 квітня, коли російська ракета потрапила по багатоповерхівці й загинули люди, ніяких співчутливих дописів від росіян у пабліку не розміщували. А, чекайте, паблік же розганяв версію про те, що Україна сама винна у влучанні…

Але повернімося до нашої теми. Після величезної кількості дописів від «простих» одеситів та росіян з’являється пост-узагальнення: «невидимі ниточки поєднують Росію та Одесу», «будемо разом не тільки морально (як зараз), але і територіально», «наше керівництво береже Одесу і пам’ятає ваше ставлення до подій у Будинку Профспілок». 

Після того, як підготували грунт – закинули фейк про одеське світло, віддане Львову, та ще один фейк про любов росіян до одеситів, розпочали третю частину спецоперації – підбурювання до протестів. Перший допис на цю тему – про малочисельний мітинг на Люстдорфській дорозі, де люди перекрили проїзд. Усього зробили чотири дописи про цей мітинг: одесити не здаються! людей стає все більше! як би не довелося виходити й іншим районам!

Опублікували також вкид під рубрикою «чутки/інсайди»: мовляв влада збирається придушити усі протести. «Будуть чистки, які проводитиме Азов!» «Розподіл енергії стане ще жорсткішим!»

Проте як би не старалися-старалися підбурити одеситів на протести, нічого не вийшло. Перший сезон серіалу закінчився. Але оскільки ракетні обстріли продовжилися, то й другий сезон, звісно, довелося запускати.

Енергію віддали «людям із блакитною кров’ю та білою кісткою» 

Після того, як уже конкретно прилетіло по Одеській області, львівська тема втратила свою актуальність. Потрібно було шукати нового цапа-відбувайла. Ним стали представники української чи й місцевої влади. 

Насправді – писали пропагандисти пабліку «Типичная Одесса» – наслідки від ракетного удару не такі й страшні: 

«Одеса і Миколаїв – ПОКИ що технічно сміливо можуть бути зі світлом, оскільки всі удари РФ були спрямовані в 80% на воєнні об’єкти (ну, звісно…), а ті удари, які влучили по енерголініях – лише по суті своїй позбавили нас від додаткової передачі енергії на північ та захід». – Тобто взагалі клас, що були ці удари! Тепер не будемо віддавати своє світло бандерівцям…

Для того, щоб довести, що винна у відключеннях світла саме українська влада, а не Росія (справді, до чого тут Росія, завжди її в усьому звинувачують?!), публікували цілу купу нісенітниць:

Електроенергія насправді є, але… 

  • її віддали комусь іншому, людям «з блакитною кров’ю та білою кісткою»;
  • її спеціально вимкнули, щоб випросити щось у Заходу;
  • її постачають на неіснуючі підприємства, «мутять» схеми, наживаються;
  • її вимикають спеціально, щоб у пунктах незламності «відловлювати» чоловіків;
  • її відсутність – це все спецоперація Заходу, який хоче нажитися на простих українцях («ми в їхніх очах такі тупі, що за працюючу лампочку будемо віддавати останнє – землю, шельфову зону»);
  • генератори є, але Захід не дозволяє передавати генератори, підстанції для забезпечення простих людей. 

На каналі навіть зняли на ці теми декілька відео: 

  • «Хто вимкнув наше світло?» (короткий переказ – бізнесмени, які таким чином багатіють)
  • «Ніякого світла, просто бізнес» (енергію громадам будуть розподіляти по карточках, бо цього вимагає Захід).

В анонімних дописах від «простих одеситів» підспівували цим темам. Тепер вони вже жалілися не на Львів, а на те, що світло розподілене несправедливо: у них вдома світла нема, а от у сусідів – ух, гади! – є. І проклинали, звісно українську владу. 

Без посилання на джерела розповідали про хабарі за підключення будинка до електромережі та про інші схеми, за яких «наживаються на простих одеситах».

«РЕС (під час війни, звісно) рубить капустку. Перепід’єднують за бабосики не просто будинки, а навіть райони, на лінії з критичною інфраструктурою» – повідомляє, звичайно, анонімно один дописувач. Цікаво, як би це виглядало, якби було правдою: домовилися усім будинком чи навіть районом – зібрали грошенят і занесли, кому потрібно? До великої війни деякі багатоповерхові будинки в Одесі мали шалені борги за комуналку. А от після того, як повномасштабне вторгнення почалося, раптом розбагатіли й готові платити хабарі… 

«Сорока принесла на хвостику, що підстанції на 350 кВ призначені для живлення міст/побутових споживачів намагаються перепід’єднати для живлення промислових/залізної дороги замість пошкоджених 750 кВ. Так що наша електрика тю-тю» – ще один анонімний пост. 

Чудовим завершенням інформаційних вкидів після ракетної атаки 29 грудня можна вважати ось цей пост про влучання у підстанцію на Одещині:

Ця маячня цілком вписується у наратив про українців, які самі себе обстрілюють. І у попередні казочки про олігархів/владу, які вкрали у простих людей світло. 

Замість висновків…

Як бачимо, російська пропаганда активно маніпулює саме незадоволеними людьми. Якщо хтось роздратований чи засмучений чимось, йому чи їй швидко хочеться знайти винного – і таким чином отримати розраду. Цю схему російські пропагандисти використовують не одне десятиріччя. Погано живеш – у цьому винні буржуазія, капіталісти, ліберали, НАТО, Захід, Україна… Звісно, не Росія, що так і мріє поставити світ на межу катастрофи. 

Для того, щоб переконати свою аудиторію у тому, що події потрібно трактувати саме так, а не інакше, російська пропаганда може йти на все. У тому числі – й на цілковиті вигадки. Може підтасовувати факти, пересмикувати, вміло диригувати хором «пересічних громадян», які напишуть саме те, що сьогодні потрібно. Тож до цього треба бути готовим. 

І щоб протистояти подібним маніпуляціям, потрібно пам’ятати про прості правила медіаграмотності, найперше із яких – не довіряти анонімним джерелам, хай би якою цікавою чи корисною не була інформація, яку там подають. 

Так, інколи люди хочуть передати іншим ніби щось важливе – скільки не буде світла, чому в одних будинках воно є, а в інших – ні; і разом із дописами, які вони пересилають іншим, поширюють і російську дезінформацію. Адже час від часу тексти із проросійських пабліків закидуються у чати ОСББ чи в групи у Вайбері. 

Ми маємо розуміти, що за часів повномасштабного вторгнення не завжди можемо мати потрібну нам інформацію швидко. А щось ми знатимемо тільки після перемоги України. Пам’ятаючи про це, важливо не вестися на різні теорії змови: від нас приховують справжню причину чогось… насправді ваше світло віддали Львову або ж Байден особисто відімкнув.

Сьогодні правила медіаграмотності важливі так само, як і правила чотирьох стін. Потрібно бути у безпеці не тільки під час реальних обстрілів рашистів, але й під час інформаційних так само.  

Наталя Стеблина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *