Підходи Дональда Трампа до можливих переговорів з Кремлем викликали серйозне занепокоєння серед учасників міжнародної конференції у Бухаресті. Представники України, Румунії та міжнародних організацій заявили, що жодні домовленості не можуть ігнорувати інтереси України, а безпека Європи залежить від її обороноздатності.

Безкарність лише породжує нові злочини

Телефонна розмова і публічні виступи президентів США і Росії стосовно ситуації в Україні, зокрема, щодо врегулювання війни РФ проти України, задали тон цьогорічній конференції “Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру”, проведеній в Бухаресті Союзом українців Румунії (СУР).

Організатори запропонували для обговорення цілу низку актуальних тем і запросили представників парламентів Румунії та України, урядових структур, міжнародних організацій, експертів, самоврядців, громадських і релігійних діячів оцінити та проаналізувати подальші геополітичні парадигми.

“Тривалий мир в Україні не може бути забезпечений без постійних і солідних гарантій територіальної цілісності та суверенітету України з боку її трансатлантичних партнерів. Європа і США є тими стовпами, без яких не може бути побудована архітектура безпеки для України, інших країн регіону і всієї Європи”, — зазначив у зверненні до зібрання голова Союзу українців Румунії, сенатор Микола-Мирослав Петрецький.

Однак нині викликають занепокоєння заяви новообраного президента США щодо ведення переговорів про завершення війни в Україні. Європа та Україна побоюються, що Трамп захоче укласти угоду з Кремлем через їхні голови, після чого змусить Україну піти на певні поступки російському диктатору. Проте мирні ініціативи не можуть ґрунтуватися на примиренні з агресором. Визначення винного та його покарання є не лише актом справедливості, а й запобіжником повторення агресії в майбутньому. Адже безкарність лише породжує нові злочини.

За словами Дана Янку, генерального директора Департаменту відносин зі східного сусідства Міністерства закордонних справ Румунії ніхто не думав, що в ХХІ столітті в Європі спалахне війна, яка триває вже 11 років, і що агресором у цьому конфлікті виступить Російська Федерація — постійний член Ради Безпеки ООН, що має забезпечувати мир.

Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод впевнений, що Росія становить військову та економічну загрозу всьому світу, і потрібно добиватися створення міжнародного трибуналу для цієї країни.

“Російська Федерація мусить відповісти за скоєні воєнні злочини: зруйновані міста, вбитих та постраждалих людей. А організатори та виконавці цих злочинів, включно з вищим керівництвом РФ, мають постати перед міжнародним трибуналом і понести повну кримінальну відповідальність за скоєне, зокрема, за геноцид українського народу, — сказав пан Ґрод. — В України повинні бути тверді запоруки безпеки. Країна вже засвоїла гіркий урок невиконаних гарантій, як-от Будапештський меморандум. Без реальних, юридично закріплених механізмів безпеки мир не буде стабільним. Водночас Європі та союзникам слід усвідомити, що їхня безпека безпосередньо залежить від української обороноздатності. Міжнародним партнерам України потрібно взяти на себе фінансові зобов’язання для зміцнення та підтримки української армії й військово-промислового комплексу, щоб забезпечити мир через силу”.

Європа має взяти зброю і триматися міцно на ногах

Юліан Фота, експерт з міжнародних відносин та безпеки вважає, що нині американці призупинили своє світове лідерство, так як почали перемовини з Росією, Білоруссю та Північною Кореєю. Демократія, яку започаткував у США Теодор Рузвельт (32-й Президент США в 1933 – 1945 роках, — ред.), і яку розвивали в Сполучених Штатах понад 80 років — зруйнована. Зовнішньополітична команда Трампа на сьогодні сповнена рішучості налагодити перемовини з президентом Росії Путіним. Тож Європейський Союз не може покладатися на Америку, яка у будь-який момент може вивести свої війська з Європи, зокрема, частини ППО, які відповідають за повітряний простір і створюють захисну “парасолька” над територією.

“Якщо США міняє свої орієнтири, щодо зовнішньої підтримки, то Європейський Союз цього не зробить. Європа має взяти зброю і триматися міцно на ногах, і в союзі з Великобританією стати силою, яка зупинить Росію”, — додав експерт.

“Нинішні геополітичні зміни ставлять перед Європою виклик: або вона буде самостійним силовим центром, або залишиться під впливом зовнішніх гравців. І Україна відіграє ключову роль у цьому балансі сил”, — вважає Євгенія Кравчук, депутатка Верховної Ради України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
До прикладу вона навела цьогорічну Мюнхенську безпекову конференцію, де потужно прозвучав голос Європи, яка шукає для себе нову роль, пов’язану з безпекою.

“Європа почала проявляти характер і тверду налаштованість на підтримку України. Вона має бути за столом переговорів, які стосуються майбутнього України”, — зазначила пані Євгенія.

Євроінтеграція — це не просто геополітичний вибір, а питання виживання Українську політикиню підтримала румунська експертка з безпеки та глобальних справ (ESGA) Анжела Громада, яка також переконана, що в переговорах щодо України має брати участь Європа, і щоб такі лідери як Трамп не могли маніпулювати перебігом зовнішньополітичних процесів. Адже нині заяви Трампа і Путіна — радше нагадують розмови про бізнес, а не про політику.

“Попри часи глобальної турбулентності, Україна впевнено йде євроінтеграційним шляхом. І робить вона це спільно з сусідньою Молдовою (нагадаємо, що 23-24 червня 2022 року прийнято історичне рішення Європейської Ради про надання двом країнам — Україні та Молдові, статусу кандидата на членство в ЄС — ред.), — інформує пані Анжела. — Спільна робота української та молдавської команд дозволять пройти цей шлях обом країнам швидко і ефективно. Членство в ЄС дає економічні та безпекові гарантії, які можуть допомогти стабілізувати регіон, адже це не просто геополітичний вибір, а питання виживання для країн-кандидатів. Нині Румунія підтвердила готовність тісно співпрацювати з Україною і Молдовою. Впевнена, що така тристороння взаємодія буде продуктивною. А у разі входження України та Молдови до ЄС, це колективне об’єднання стане більш сильнішим та суб’єктним”.

Про дієвість тристороннього співробітництва, зокрема, транскордонне партнерство, зазначив Микола-Мирослав Петрецький. Він вважає, що майбутнє стратегічне партнерство між Румунією та Україною базується також на готовності української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні до розбудови, а не лише на добрій волі та політичних діях центральних і місцевих органів влади двох країн.

Цю тезу підтвердив заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлюк, який розповів про розширення української співпраці з регіонами Румунії та Молдови в рамках програми “Румунія — Україна 2021-2027”. У її межах у Чернівецькій області вже реалізуються проєкти для комунальних медичних закладів області, зокрема, для медикодіагностичного та онкологічного центрів.

“Окрім того між громадами Чернівецької області та Румунії підписано 53 угоди про партнерство, ще 2 угоди на стадії підписання. Також 23 угоди підписано з громадами Республіки Молдова. Водночас у січні-листопаді 2024 року Румунія стала найбільшим торговельним партнером області за обсягами експорту та п’ятим за обсягами імпорту. Транскордонне партнерство з Румунією та Молдовою є критично важливим, а Румунія відіграє стратегічну роль у забезпеченні економічної стійкості України”, — зазначив пан Павлюк.

Заступник держсекретаря Міністерства внутрішніх справ Румунії Петру Бледеа проінформував про допомогу надану Румунією Україні за три роки повномасштабної війни.

“За цей період 11 мільйонів українських біженців транзитом перетнули Румунію прямуючи до інших країн Європи. Зіткнувшись із безпрецедентними до цього викликами, у перші дні війни ми оперативно ухвалювали рішення для пропуску громадян, котрі шукали порятунку від війни в інших країнах, і максимально спростили митні формальності при перетині кордону. Загалом 106 тисяч українських біженців залишилися в Румунії, їм було надано всебічну допомогу. Також у 2024 році завершено інфраструктурний проєкт, який спростив проходження українсько-румунського кордону”, — зазначив посадовець.

Також пан Бледеа розповів про перевезення гуманітарних вантажів з країн Європи “коридорами солідарності”, які створили у рамках тристоронньої співпраці, щоб покращити транспортні шляхи між ЄС, Румунією, Україною і Молдовою у відповідь на незаконне вторгнення Росії в Україну, а також обійти російську блокаду експорту українського зерна в Чорному морі. Це дало можливість транспортувати з України 40 млн тонн зернових через дунайські та чорноморські порти Румунії. У довгостроковій перспективі коридори відіграватимуть ключову роль у відбудові України та її повній інтеграції до єдиного ринку ЄС.

Боротися з дезінформацією потрібно під патронатом ЄС

Війна розв’язана Російською Федерацією проти України точиться не тільки на полі бою, в економічному секторі та в політичній площині, країна-агресор втручається у внутрішні процеси країн через застосування інструментів пропаганди та дезінформації. Кібервійна — нова реальність для України, Молдови та Румунії, які нині є полігонами для випробувань “інформаційної зброї”.

“Нещодавно ми побачили вплив пропаганди через соцмережі на результати виборів у Молдові та Румунії, — розповідає Крістіан-Августін Нікулеску-Тагарлаш, сенатор Румунії, голова Комітету з питань культури та ЗМІ. — І констатували факт розв’язання першої в історії людства цифрової війни”.
Як пояснив старший радник Місії з кібербезпеки EUAM в Україні Діма Градос-Габріель “Російська пропаганда — це не просто медійний інструмент, це частина гібридної війни. Боротьба з нею потребує системного підходу на рівні держав, а не окремих ініціатив. З дезінформацією та російською пропагандою потрібно боротися під патронатом ЄС і координувати протидію загрозам в цій сфері на міжнародному рівні”.

Російська агресія — три століття війни та імперських амбіцій

“Російська агресія проти України не є випадковістю — це закономірний наслідок імперської політики. Війна Росії проти України триває не три, не одинадцять, а понад 300 років, — резюмував Іон Дубовіч, професор, завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу Національного лісотехнічного університету України. — Зараз це не війна, а геноцид. І усвідомлення цього допоможе міжнародній спільноті приймати більш рішучі рішення щодо майбутнього Росії”.

Тож проведена Союзом українців Румунії конференція є одним із кроків, але далеко не завершальним, у пошуку оптимальних гарантій безпеки та миру в Україні, і варіантів її післявоєнного відновлення.

Авторка Олександра Андрієнко
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції Начало формы