На ситуацію, що склалася навколо кількох категорій людей, звернув увагу учасників круглого столу Олекса Муравльов (громадська організація «Майдан-моніторинг» з м. Краматорськ).

О. Муравльов взяв участь в засіданні круглого столу “Адаптація переселенців у місцевих громадах: роль комунікації в цьому процесі”, організованому Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика 21 березня в Києві. Ми знайомимо з основними тезами його виступу.

Студенти у віці до 18 років, які виїхали разом з батьками, закінчили школу на території підконтрольній Україні, після чого вступили до вищих навчальних закладів в інших містах. Щойно вони реєструються за місцем навчання, то вони перестають отримувати адресну допомогу, оскільки до 18 років вони є неповнолітніми, і виплати повинні на них отримувати батьки. Але батьки можуть отримувати тільки за умови проживання разом з дітьми.

Люди, які відбули покарання у місцях позбавлення волі, місцем постійного проживання яких є території непідконтрольні Україні. При звільненні у довідках їм наказано прибути за місцем постійного проживання, стати на облік та отримати паспорт громадянина України в міграційній службі за місцем постійного проживання. Більшість таких людей не бажають їхати на території, які де-факто окуповані Росією, в тому числі й через те, що їх змусять воювати проти України.

Категорія немобільних інвалідів. У містах Донеччини Ощадбанк не надає послугу оформлення карток на дому. Люди залишаються без виплат. Взагалі, якість обслуговування в Ощадбанку на дуже низькому рівні, починаючи від інформації на сайті, закінчуючи умовами у відділеннях.

Окрема категорія – переміщені вищі навчальні заклади. Вони лишились без наукової та навчальної бази. Крім того проблеми з навчальними приміщеннями, побутові проблеми як самих ВНЗ так і колективів викладачів та студентів.

Окремо хочу наголосити, що невизнання на рівні Закону ОРДЛО територіями, окупованими Росією, не дає можливість переселенцям позиватись до суду на окупантів через неможливість користуватись своїм майном. І крім того, відповідальність за гуманітарну ситуацію на територіях непідконтрольних Україні, лежить на нашій державі, а не на окупантах.