Єдиний спосіб незалежності медіа – це фінансова незалежність, а найкращі вчителі – найближчі сусіди

25 квітня 2019 р. у Покровську Донецької області за ініціативи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика відбулася дискусія на тему: «Роль медіа у процесі децентралізації та розвитку місцевих громад».

Під час заходу керівник регіональної моніторингової групи Олена Самойленко представила результати моніторингу чотирьох нещодавно роздержавлених газет Донеччини: «Вісті» (Слов’янськ), «Маяк» (Покровськ), «Вперед» (Бахмут), «Зоря» (Лиман), та сайтів, безпосередньо пов’язаних з цими виданнями: «Карачун» (Слов’янськ) та Pokrovsk.City.

Експерти ІДПО аналізують видання по багатьом критеріям, зокрема, оцінюються дотримання журналістських стандартів, тематика та жанрове розмаїття контенту, його тональність, авторство матеріалів, а також присутність в газетах та на сайтах політичної та комерційної «джинси», неналежно маркованих матеріалів, пропаганди та проросійських меседжів тощо. За словами Олени Самойленко, однією з головних проблем преси, яка тільки-но перейшла в категорію незалежної, є саме збереження залежності від місцевої влади різних рівнів, що має прояв у публікації величезної кількості оголошень, розпоряджень та звітів, соціальна значущість, користь та цікавість яких для аудиторії не завжди є наочною.

Оксана ВЕТОШКО

Цю ситуацію прокоментувала головний редактор покровської газети «Маяк» Оксана Ветошко:

«Деяким керівникам міст та районів важко було прощатися з редакціями в процесі роздержавлення. На сьогодні нашим джерелом фінансування є кошти, які ми отримуємо у рамках угоди з органами влади, висвітлюючи їхню діяльність. На жаль, рекламний напрямок у нас поки що провальний… Я думаю, ми маємо набагато менше шансів отримати міжнародні гранти на відміну від видань, що спочатку працюють як незалежне медіа… Тому ми в певному сенсі і залишаємося «рупором» влади, коли вони нам платять в рамках угоди, але вже у жодному разі не диктують редакційну політику, як раніше».

Гаяне АВАКЯН і Валерій ГАРМАШ

Реагуючи на тезу про відсутність реклами та залежність від влади, менторка агенції АБО Гаяне Авакян, яка курує розвиток двох незалежних сайтів в Донецькій області, зокрема, «Волноваха.City», долучилась до дискусії та загострила її, згадавши про «фіктивне роздержавлення»:

«Наприклад, газета роздержавлюється, але вона в той же час не розраховує на комерційний успіх редакції, не розраховує на гроші з передплати, а розраховує тільки на те, що влада підпише з нею угоду на висвітлення. Це і є «фіктивне роздержавлення». Вони не орієнтовані на медіа як на комерційний продукт. І вони розчаровуються, якщо роздержавилися, а міська рада вирішила не підтримувати їх. І для них це паніка, а ми розуміємо, що це шанс почати працювати по-новому, за новими стандартами. У них немає системної роботи з рекламодавцями, редакції не мають рекламних менеджерів. Хаотично виникають ситуації з розміщенням промо, але правила ніде не зафіксовані, тому виникають проблеми з «джинсою».

До речі, за словами експертів ІДПО, роздержавлені ЗМК не вважають за потрібне маркувати рекламні блоки та приватні оголошення, що є порушенням норм законодавства. «Однак щодо публікації замовних матеріалів політичного чи комерційного характеру ситуація в досліджуваних медіа Донеччини є доволі оптимістичною, – вважає Олена Самойленко. – Принаймні на першому тижні квітня, в який проходила «хвиля» моніторингу, всього 6 газетних текстів з 204-х було віднесено до «джинси»: два матеріали політичні та чотири комерційної. А з 89 текстів, оприлюднених на сайтах, експерти зафіксували два матеріали, що мають ознаки політичної замовності та три – комерційної».

Що стосується дотримання журналістських стандартів, видання Донеччини отримали від експертів 2, 89 бали з 5 можливих, а сайти – 2,94. «Найменш дотримуваними регіональними журналістами традиційно залишаються стандарти відокремленні фактів від коментарів та балансу думок, – зазначила пані Олена, – а не викликають претензій доступність змісту матеріалів місцевої преси та відсутність мови ворожнечі». Лідером в дотриманні стандартів за результатами двох хвиль моніторингу є бахмутське видання «Вперед» із загальним результатом 3,56, а найменшу оцінку експертів вже двічі отримувала лимарська газета «Зоря».

Звітуючи перед представниками місцевої медіа спільноти (а на дискусії були присутніми редактори традиційних та он-лайн видань Донецької області, а також представники прес-служб найбільш активних «постачальників» інформації, зокрема, поліції та фіскальної служби) про результати дослідження газет та сайтів, Олена Самойленко зауважила, що місцевій пресі вкрай бракує якісної аналітики: 42% оприлюднених матеріалів є суто інформаційним продуктом, а ще 30% – розважальним (оголошення, рецепти, гороскопи, прогнози, побутові поради тощо).

Ще однією нагальною проблемою є походження оприлюдненого контенту – власними матеріалами в місцевих газетах на першому тижні квітня експерти змогли визначити всього 19% (в лютому 23%), а на сайтах лише 2% матеріалів за формальними критеріями віднесено до власного контенту – це повідомлення на локальні теми із відповідним посиланням на джерело інформації або підписом автора. Майже половина – 45% в газетах та 46% на сайтах – не мають ані підпису, ані позначки-посилання на джерело, тобто не є ідентифікованими. Як зазначила Олена Самойленко, така тенденція може призвести до втрати довіри аудиторії до медіа.

Присутні на дискусії одностайно погодились з тезою, що найкраще медіа – незалежне і яке працює за журналістськими стандартами. «І щоби мені не розповідали, єдиний спосіб незалежності – це фінансова незалежність», – наголосив керівник одного з найуспішніших локальних медіа регіону сайту «6262» Валерій Гармаш:

«6262 – ресурс, який найбільше читають у Слов’янську останні декілька років, до нас висока довіра. Минулого року ми потрапили до трійки медіа на півночі області, яким довіряли, думаю, цього року ми посядемо перше місце. Чому це відбувається? Тому що ми не хочемо писати джинсу. Ми висвітлюємо у новинах ті події, на які у читача є запит, а також ми робимо окремі спецпроекти, які дозволяють залучити ті аудиторії, які раніше нас не читали. Завдяки цьому наша аудиторія протягом 6 місяців минулого року зросла з 75 тисяч унікальних відвідувачів до 140 тисяч (для порівняння – населення Слов’янська становить 120 тисяч осіб). Тому на «неможливо працювати» від тих медіа, які звикли працювати як 20 років тому, – скажу: «Так, неможливо». Час змінюватися» .

Марія ДАВИДЕНКО і Наталія ПОКОЛЕНКО

Підсумовуючи більш ніж тригодинне зацікавлене спілкування, директор ІА «Вчасно», Марія Давиденко додала, що найкращими вчителями для тих місцевих газет та сайтів, що хочуть змінюватись, за її досвідом, стають найближчі сусіди:

«Ми спочатку працювали тільки з грантами, але хотіли навчитися заробляти самі. Відвідали багато тренінгів, але зазвичай на них навчають якихось загальних речей. А тут ми попрацювали з Валерієм Гармашем, і у нас стала розвиватися комерційна складова. Тому закликаю співпрацювати з фахівцями, які добре знають специфіку місцевого ринку, ваших медіа, вони реально можуть допомогти».

Захід відбувся в рамках проекту «Моніторинг роздержавлених регіональних медіа» за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

USAID

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *