Які виклики і небезпеки можуть очікувати ЗМІ у передвиборчий період та під час висвітлення виборчої кампанії і як їх уникнути? Як журналісту здобути інформацію і зберегти «обличчя»? Де межа між політичною рекламою та політичним інформуванням? Ці та інші питання обговорювали учасники дискусії – медіа-експерт, виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, керівник проекту з моніторингу регіональних медіа УОЦР Світлана Єременко, експерт Комітету виборців України Олег Гришин та представники ЗМІ Дніпропетровщини 14 жовтня 2014 року у прес-клубі ДОО НСЖУ.

«Зараз у журналістів особливо відповідальна пора – передвиборчі перегони. Саме на нас, журналістів, покладена відповідальність щодо політичної просвіти громадян, аби вони зробили свій політичний вибір. Від нас багато в чому залежить, хто прийде у нову Верховну Раду і як завдяки народному вибору ми будуватимемо нову країну, нове суспільство, нову систему влади в Україні», – звернулась до місцевих журналістів Світлана Єременко.

«Журналісти – це люди, на плечах яких дуже багато відповідальності, у руках яких дуже багато можливостей, але при цьому вони знаходяться у такому стані, що дуже часто цими можливостями вони скористатися не можуть, а відповідальність лишень тисне», – додав Олег Гришин.

Експерт Комітету виборців України більш детально зупинився на питаннях щодо прав і обов’язків журналістів, правових норм, які регулюють журналістську діяльність. Він нагадав, що базовим нормативним актом, який впливає на діяльність ЗМІ під час виборів, є Закон України «Про вибори народних депутатів України», який від часу проведення попередніх парламентських виборів у 2012 році кардинальних змін не зазнавав. Цим законом для представників засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов’язані з виборами, на засідання виборчих комісій. Частиною 4 ст.13 передбачено, що виборчі комісії, органи виконавчої влади, посадові і службові особи цих органів зобов\’язані в межах своїх повноважень надавати їм інформацію щодо підготовки і проведення виборів депутатів.

Олег Гришин зауважив, що відповідно до ст. 34, представники ЗМІ мають право без дозволу та запрошення бути присутніми на засіданні ЦВК, ОВК, ДВК. У день голосування, 26 жовтня 2014 року, представники засобів масової інформації  мають бути присутніми на засіданнях виборчих комісій усіх рівнів, у приміщенні, де проводиться голосування, під час підрахунку голосів, а також під час встановлення результатів голосування.

Статті Закону «Про вибори народних депутатів України» встановлюють правила інформаційного забезпечення виборів, регулюють питання проведення передвиборної агітації, визначають поняття політичної реклами, встановлюють порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються процесу виборів депутатів. «Головна особливість цього порядку у тому, що він не передбачає оскарження діянь ЗМІ та журналістів. У цьому виборчому процесі пред’являти претензії до медіа можна тільки у судовому порядку, – зауважив експерт. – А от права та гарантії діяльності засобів масової інформації встановлені статтею 25 Закону України «Про інформацію» і є спільними для всіх журналістів та ЗМІ».

Особливу увагу експерти звернули на те, як відрізнити інформаційні матеріали від матеріалів передвиборної агітації, що не завжди просто.

«Основним критерієм їх розмежування є мета поширення інформації. Агітаційні матеріали мають на меті спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певних кандидатів у депутати або партію – суб’єкта виборчого процесу, в той час як інформаційні матеріали спрямовані на інформування громадськості про факти та події, пов’язані з проведенням виборів», – пояснив Олег Гришин.

Досить часто ЗМІ просто обманюють читача: вони дають йому картинку і заголовок, який інформує про одне, а сам матеріал є рекламою, прямою чи прихованою, певної партії чи кандидата. Все це є «джинсою». Її основні ознаки – це відсутність балансу думок, невідокремлення фактів від коментарів, висновків та оцінок, поширення недостовірної, неперевіреної й неповної інформації, мета якої – зманіпулювати громадською думкою і спрямувати її в потрібному замовнику напрямі.

За словами медіа-експерта, менеджера проектів Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, керівника проекту з моніторингу регіональних медіа УОЦР (Київ) Світлани Єременко,  перед виборами традиційно відбувається сплеск «джинси» в медіа.  «Кожен третій матеріал у ЗМІ під час виборчої кампанії в Україні є таким, який можна назвати «джинсою», а, отже, порушенням. Таку ситуацію показують дослідження. Вже третій рік Український освітній центр реформ за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк», здійснює моніторинг друкованих та Інтернет медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів. Наші експерти фіксують велику кількість замовних матеріалів в регіональних ЗМІ. Найбільше «джинси» розміщують саме комунальні газети, і це свідчить про їх залежність від влади», – зазначила медіа-експерт.

Моніторинг охоплював Львівську, Донецьку, Харківську, Сумську, Вінницьку області та  Автономну Республіку Крим. З вересня 2014 року разом з Житомирською, Чернівецькою та Одеською областями додалась і Дніпропетровська. І вже перші результати оцінки чотирьох друкованих та чотирьох Інтернет медіа на предмет порушення журналістських стандартів, «джинси» та неналежного маркування вказують на те, що наш регіон  не став виключенням – близько 40 відсотків матеріалів мають ознаки прихованої реклами.

«Кожна  реклама повинна бути ідентифікована. В іншому випадку – це пряме порушення закону. А також – етичних норм журналістики. Допускати цього не можна, якщо ми будуємо демократичне суспільство», – наголосила Світлана Єременко.

 

*   *   *

Учасники дискусії:

– Світлана Єременко, медіа-експерт, виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, керівник проекту з моніторингу регіональних медіа УОЦР (Київ).

– Олег Гришин, тренер, експерт Комітету виборців України;

– регіональні журналісти.

__________ 

Захід ініційований Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика (м. Київ) за підтримки USAID через Інтерньюз Нетворк.