26 і 27 січня 2023 року на онлайн-майданчику Zoom відбулося навчання десяти локальних редакцій, що є учасницями «Екстернату», який реалізує Інститут демократії імені Пилипа Орлика. Тема спілкування: «Контент локального медіа: типові помилки, вимоги, можливості».

Тренінг був побудований на основі аналізу змісту газет і сайтів, які беруть участь в Екстернаті. «Враження від медіа, що зголосилися докладати зусиль до покращення контенту, здебільшого дуже позитивні, – каже менторка цього тематичного модулю Олена Самойленко. – Не зважаючи на певні проблемні моменти, загалом кожне медіа намагається інформувати свого читача про важливі й цікаві аспекти сучасного життя, а також бути корисним аудиторії, і це запорука успіху. Тим паче, що відтепер редакції точно знають, на що звертають увагу експерти, зокрема, нашої організації, під час моніторингу – і, таким чином, можуть позбутися недосконалостей».

«У другому модулі навчання взяли участь четверо із семи працівників нашої редакції. І кожен з них: і журналістки, і дизайнерка – почули та дізналися цінну інформацію для себе. І найцікавіше те, що потім ми всі обговорювали почуте», – каже редакторка «Городоцького районного телерадіопресцентру» з Хмельниччини Наталія Попович. – Зокрема цікавою і корисною вважаємо інформацію щодо маркування опублікованих матеріалів. Також важливо було почути про ознаки замовних текстів й візуальне оформлення рекламних оголошень».

Найбільш дискусійним виявилось питання розміщення приватних вітань, зокрема, на першій шпальті газети (а це притаманне локальній пресі в Україні). «Так, перша сторінка повинна містити велике гарне фото та геть не вітальну рубрику. З цим погоджуюся. Але в невеличких локальних медіа вітання та некрологи – вагомий заробіток. Ціна на першій шпальті – в два-три рази вища. Але люди вибирають саме першу. Тому й важко відійти від цього», – каже редакторка газети «Селянське життя» (Локачі, Волинь) Ірина Романюк.

Іншої думки дотримується редакторка «Вісника Куп’янщини» Ольга Полтавець: «За свої 20 років роботи в редакції ажіотажу щодо оприлюднення на першій шпальті вітань не пам’ятаю. Якось ще раніше колеги змогли відійти від приватних публікацій на першій. Згадую, що встановлювали ліміт площі не менше 500 кв.см. Тобто хочеш першу – роби велике, а для приватного замовника це було дуже дорого, тому відмовлялися, а згодом і на останню стали надсилати менше привітань».

«Корисно було глянути на себе збоку, – каже очільниця газети «Вісник Переяславщини» та сайту Переяслав.City з Київщини Валентина Батрак – Сама собі здивувалася, що досі не звертала увагу на назву нашої останньої сторінки в газеті. Назва залишилась з часів, коли їх було 24 і там було «про все»! І так око замилилося, що коли побачила цю невідповідність тепер на екрані – по голові «бабах»! Звісно, в наступному номері оновили її назву на «Реклама, оголошення».

«Під час тренінгу іноді складалося враження, ніби читалися мої думки, – каже провідна авторка газети «Ворскла» з Сумщини Оксана Ковальова. – Зокрема, стосовно прес-релізів, які власне я зазвичай навіть не беру в роботу, бо не вважаю це журналістикою – віддаю перевагу створенню власного медіа продукту з ексклюзивних тем і джерел. Переконана, що будь-яка інформація повинна мати авторське аранжування. Наприклад, коли я вирішила поставити в газету рецепт гарбузячої каші, то дала оголошення про те, що прийму в дар гарбуз. Навезли мені тих жовтих кашників, наготувала різних страв з них, солодких та часникових. Пригостила редактора, пана Олексія Пасюгу, і він запропонував влаштувати в селищі «Гарбузові посиденьки». Влаштували. Зробили великий позитивний матеріал. Кожна бабуся розповіла свою життєву історію, які «Ворскла» публікує вже протягом кількох місяців…».

Окрім констатації розповсюджених помилок, яких припускаються локальні медіа, під час онлайну йшлося про те, як можна покращити, поглибити зміст місцевих газет і сайтів. «Я усвідомлюю, наскільки складно нині працювати невеличкому медіа, в умовах війни та дефіциту ресурсів, – каже тренерка Олена Самойленко. – Але переконана: при наявності бажання і за умови планування контенту будь-яка редакція спроможна не тільки інформувати та розважати читача, а і давати йому прикладну, зрозумілу і корисну аналітику».

«Завжди чомусь боялась слова «аналітика», – зізнається Ольга Полтавець. – А тепер, після двох днів навчання, визначилася, що все доволі просто. Бери гарячу тему, розкладай на жаринки і гаси вогонь дієвими порадами. Найскладніше те, що в маленькому колективі важко знайти час на всі свої ідеї». Можливо, подолати цю перешкоду дозволить запропонована менторкою модель співпрацю редакцій, згідно якої працювати над аналітичним матеріалом можна гуртом, а унікальність тексту на «виході» забезпечать коментарі місцевих експертів та локальні приклади.

За словами Наталії Попович, написання аналітичних статей є актуальним і для її колег. Тим більш цінними стали поради щодо пошуку експертів, зокрема, за допомоги сервісу HelpSMI і базі експерток проєкту «Повага».

А ще ми переглянули позицію щодо теми війни, яка заполонила. Ми вже й так знали, відчували по переглядах на сайті, що люди втомилися від важких новин. Треба тримати баланс, змістити пропорцію і додати розважального контенту, а саме корисних порад, – каже пані Валентина. – Ще подумали, що ми давно не друкували творів наших читачів, серед них є ті, хто пише вірші, зокрема і про війну, але це буде інакша подача цієї теми. Отак навчання підштовхнуло переглянути підхід до контент-плану. І, звісно, щодо структури новин, балансу думок тощо. Нині ми робимо газету «довгого читання», має бути якісна. Тому іноді доводиться переписувати тексти молодих авторів, щоб і структура була як слід, і інтрига, і заголовок, який завжди колегам так важко дається…

Про роль заголовку додає і Оксана Ковальова: «Я ще раз впевнилася в тому, що гарні заголовки – «наше все».

Також колеги з регіонів взяли «на озброєння» створення і надсилання інформаційних запитів до державних установ як інструменту отримання фактів.

Протягом лютого редакції, що навчаються в «Екстернаті ІДПО», отримають оцінку змісту і індивідуальні рекомендації щодо його покращення від менторки. Аналіз буде проводитись на основі методології моніторингу медіа ІДПО. «Навчання для нас, редакції локальної газети і сайту, дуже корисним. Коли медіа отримує неупереджену експертизу, то важко не погодитися із тими недоліками, які маємо в роботі», – вважає редакторка газети «Прапор» (Хорошів, Житомирська область) Галина Мінялук.

«Загалом, зізнаюся, на модулях наконспектувала собі різних поміток, як у студентські часи… Досконалості немає меж, і наша команда дуже задоволена, що пощастило мати таку хорошу нагоду гребтися і триматися в тонусі, рости і покращуватися разом із колегами з інших регіонів і експертизою від ІДПО!», – каже Валентина Батрак.