Комплексна державна програма адаптації та інтеграції переселенців, дія якої завершується наприкінці цього року, не дала жодного результату.
Про це 15 вересня під час круглого столу на тему: «Адаптація переселенців у місцевих громадах. Львівський досвід», який відбувся у Львівському прес-клубі, заявив юрист західноукраїнського офісу ГО «Крим SOS» В’ячеслав Ломброзо.
Він стверджує, що до нього щодня, через порушення їхніх прав, звертаються внутрішньо переміщені особи. І в процесі роботи він виявив, що ця програма не є тим інструментом, який би міг ці права захистити.
– Наприклад, якщо дитина народжується на тимчасово окупованій території і переїжджає разом з батькам до не окупованої, то її свідоцтво про народження є не чинним. Батьки повинні через суди доводити факт народження дитини, – наводить він тільки один приклад зі своєї практики.
Також переселенців обурює, що згідно з виборчим законодавством, вони не мають права віддавати свої голоси на виборах до місцевих рад. Відповідно і місцеві депутати не зацікавлені допомагати переселенцям. Бо ж не отримують від них нічого.
– Ми відчуваємо себе ущемленими в своїй країні. Всі ті історії успіху переселенців, про які ми знаємо, стали можливими не завдяки цій урядовій програмі, а наперекір їй, завдяки зусиллям осіб, яким просто треба було виживати, – констатує В’ячеслав Ломброзо.
Менеджер програми «Подолання наслідків збройного конфлікту в Україні» (уряду Великобританії), менеджер програми радників з питань переміщених осіб Міністерства соціальної політики Валерія Вершиніна цілком погоджується з ним.
– Один із недоліків тієї нормативної бази, яка є, – відсутність розподілення фаз від першої адаптації, соціалізації, інтеграції. Фактично в нормативному документі, який наразі є єдиним, все змішане докупи. І, як результат, у деяких регіонах обласні ради просто обмежилися тим, що додали до вже існуючих програм – пункти про забезпечення внутрішньо переміщених осіб пенсіями через систему соціального захисту та адресною допомогою. Таким чином вони звітують, що виконали програму. Але це не так. Пенсія – це державна гарантія. Це не елемент соціальної адаптації, – наголошує вона.
Водночас, за її словами, моніторинг інтеграційних програм показав, що саме у Львівській області найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб була задіяна у різноманітних програмах сприяння самозайнятості та перекваліфікації.
Голова БФ «Хайтарма», представник Культурного центру кримських татарів у Львові Енвер Бекіров зауважив, що дехто намагається користати проблемами переселенців. При цьому, ці особи тільки критикують, але нічого конструктивного не пропонують і не роблять.
– Скоро громадських організацій буде більше, ніж самих переселенців. У нас, також, не модно звітувати за отримані кошти. А варто би було сказати: «Я отримав стільки-то коштів, на себе, особисто, витратив стільки, на власну справу – стільки, – наголошує Енвер Бекіров.
Представник Культурного центру кримських татарів у Львові вимагає, щоби з нової програми було усунуто вимогу для переселенців – увесь час приходити особисто до органів соцзахисту, аби їх не позбавили прав на соціальну грошову виплату.
– Колись мої бабуся й дідусь жили на спецпоселенні. І їх так само змушували увесь час відзначатися, – проводить аналогію вимушений переселенець.
Також він повідомив, що у Львівській області дуже скоро з’явиться свій мікрорайон, де мешкатимуть переселенці. Адже, не зважаючи на те, що в країні вже четвертий рік триває війна, багато львів’ян не бажають мати в сусідах переселенців з Донецької та Луганської областей.
– Одна з громад погодилася й прийняла рішення щодо будівництва. Близько ста громадян України – переселенців отримали там земельні ділянки. Зараз розбробляють технічну документацію щодо проведення там комунікацій, – розповів Енвер Бекіров.