Матеріали газет окупованого Донецька переважно готують московські редакції. У газеті «Московский комсомолец Донбасс» лише дві сторінки з тридцяти написані донецькими журналістами, у «Комсомольскій правді» чверть матеріалів присвячені місцевим проблемам. Такими є спостереження експертів Інституту демократії імені Пилипа Орлика, які здійснювали моніторинг донецьких медіа. Незважаючи на це, донецькі видання друкують замовні матеріали про Ахметова та його «благодійність», а про волонтерські організації майже не згадують.
Матеріали газет окупованого Донецька переважно готують московські редакції. У газеті «Московский комсомолец Донбасс» лише дві сторінки з тридцяти написані донецькими журналістами, у «Комсомольскій правді» чверть матеріалів присвячені місцевим проблемам. Такими є спостереження експертів Інституту демократії імені Пилипа Орлика, які здійснювали моніторинг донецьких медіа. Незважаючи на це, донецькі видання друкують замовні матеріали про Ахметова та його «благодійність», а про волонтерські організації майже не згадують.
Газети для «донецьких» без «донецьких»
Якщо оцінювати загальний контент газети «Комсомольская правда», він повністю є антиукраїнським. Як і в минулому моніторинговому періоді, матеріали в основному висвітлюють життя в РФ, акцентують увагу на житті в цій країні. Матеріалів, які висвітлюють події на Донбасі можна побачити не більше ніж у чверті матеріалів від загальної кількості. Достатньо часто можна побачити матеріали, які формують негативне відношення до альтернативних думок та поглядів, які не співпадають з офіційною політикою Кремля.
Велика кількість матеріалів про РФ значною мірою у донецьких читачів створює ілюзію, що вони нібито живуть в Росії, закріплюють психологічне відторгнення та несприйняття України та всього українського.
Матеріали газети «Московский комсомолец. Донбасс»мало відрізняються від матеріалів газети «Комсомольская правда». В ній також багато матеріалів, які дискредитують Україну та силові структури, які захищають цілісність та суверенітет держави.
Це в основному інформація з офіційних джерел (Президент України, КабМін, Донецька ОГА, окремі українські політики або чиновники) Якщо аналізувати контент газети «Московский комсомолец. Донбасс», товін також є антиукраїнським.
При чому чітко відслідковується, коли пишуть «донецькі журналісти», а коли інформація йде «з російської гори». В авторських матеріалах спостерігається більш-менш збалансована подача матеріалів. Також цікавим є те, що у випуску газети «Московский Комсомолец. Донбасс» матеріали, які були підготовлені «місцевими» журналістами на сторінках вказується он-лайн адреса донецької редакції (http://www.mk-donbass.com.ua/), решта – російського офісу (http://www.mk.ru/). Причому матеріали донецької редакції складають 2 сторінки з 30! Складається враження, що це газета для «донецьких» без «донецьких». Це в черговий раз засвідчує, що інформаційний простір окупованої території знаходиться під контролем РФ.
«Спасітель» і «кормілєц» Донбасу
Не забуває на своїх шпальтах газета «Московский Комсомолец. Донбасс» і Фонд Рината Ахметова. Безперечним є факт надання допомоги мирним мешканцям Донбасу, яка заслуговує на повагу. Але, в матеріалах йде мова лише про одну організацію, яка це робить. Матеріали подаються однобоко. Відстоюючи інтереси лише однієї сторони, створюючи ілюзію одного єдиного «спасітєля» і «кормільца» Донбасу. На жаль, матеріал недостатньо розкриває «гуманітарні» зусилля інших організацій, волонтерів та приватних осіб, які також надають допомогу та намагаються покращити життя тих, хто знаходиться у складних життєвих умовах в зоні АТО. З 25 матеріалів, які висвітлюють суспільно-політичну тематику в 7 мова йде або згадується Фонд Рината Ахметова.
«Донецкие новости» без інформації про війну та окупацію
Перше, на що звертаєш увагу, це повне замовчування або ігнорування в матеріалах газети «Донецкие новости» факту фактичної окупації Донецька збройними силами Російської Федерації, терористичними організаціями «ДНР» та «ЛНР». Жодним чином автори не згадують той факт, що у Донбасі сьогодні фактично ведуться бойові дії, що Українська держава веде тяжку боротьбу із російським агресором за територіальну цілісність і незалежність. Редакція займає певну відсторонену позицію, незалежного спостерігача. Рівно рік тому ця ж сама редакція займала дуже критичну, якщо не сказати гучніше, антимайданівську і загалом антиукраїнську позицію. Отже, редакція «Донецкие новости» не зрадила собі і продовжує бути рупором певних політичних сил змінивши лише форму з активного протистояння на пасивну — замовчування і невтручання, хоча вона розповсюджується, як у прифронтових населених пунктах, що знаходяться під контролем української влади, так й у м. Києві.
В цьому моніторинговому періоді лише Газета «Донбасс неделя» дотримувалась етичних стандартів та не розміщувала матеріали з ознаками, як політичної, так й комерційної замовності.
Сепаратистські сайти: не про війну, а про «русские корни»
Якщо порівнювати «сепаратистські» ресурси («Новости Донецкой Республики» та «Новоросію» (ИА Новороссия), то у порівнянні з минулими моніторинговими періодами риторика їх частково змінилася у позитивний бік. Хоча зберігається певна агресія спостерігається. У порівнянні з новинами попередніх моніторингових періодів редакція ІА «Новоросія» та «Новостей Донецкой Республики» дещо змінили акценти з переважно фронтової хроніки на теми досягнення в Україні примирення. Войовничі репортажі про перемоги армії «Новоросії» та «ДНР» залишилися. Втім, їх питома вага в загальному контенті зменшилася. Менше стало матеріалів де українська влада подається, як «хунта», а силовики – як «карателі», «фашисти».
Натомість все більше уваги і місця стало приділятися матеріалам т.з. «виховного характеру» спрямованих на «промивання мізків» російськомовного населення-українців, які мешкають поза межами окупованої території. Тема примирення подається як свята справа слов’янських народів, як вибір, зумовлений історичним процесом. Акцент робиться на «русские корни», а українськість подається як агресивний націоналізм підгодований «Заходом». «Чтобы быть «справжним патриотом» Украины, не нужно ничего делать, только отбросить свои русские корни и сдаться на милость западных хозяев (тактика один в один совпадающая с поведением российских либералов). Откажись от себя, от своих предков, от своей истории, от своей идентичности – то есть «евроинтегрируйся». Стань холопом, янычаром, манкуртом».
Для ілюстрації своїх агітаціно-пропагандиських висновків журналісти «Новоросії» та «Новостей ДНР» стали частіше використовувати критичні матеріали українських ЗМІ, подаючи їх у вигідному для себе ракурсі. Причому помітна маніпуляція заголовками матеріалів, які задають певний негативний тон сприйняття матеріалів, що носять відносно нейтральний та інформативний характер.
Приблизно половина всіх новин є такими маніпулятивними матеріалами. Розглядати матеріали цих видань як класичну «джинсу» майже неможливо – це ПРОПАГАНДА! За результатами моніторингу майже кожний другий-третій матеріал є суто пропагандистським («Новости Донецкой Республики» з 21 матеріалу – 8 (38%) є політичною пропагандою; «ИА Новороссия» — з 21 – 10 (48%)), а решта, яка формально підпадає під критерії оцінки з гідно методології – має прихований маніпулятивний характер та низьку якість.
Дуже висока кількість політичної пропаганди, інформаційних диверсій, неприкритої брехні. Йде відверте відстоюванням російської точки зору та безпідставне акцентування лише на негативі при описі подій в України. Російська пропагандистська машина має значний вплив на жителів окупованих територій. Недивлячись на те, що риторика сепаратистських ЗМІ дещо стає нейтральною, сприйняття України все одно є негативним. У разі вирішення військового конфлікту на Сході України та поверненні окупованих територій — несприйняття всього українського місцевими мешканцями є досить потужним. Це має викликати серйозне занепокоєння як у органів влади, так й у засобів масової інформації.
В он-лайн ЗМІ (український сегмент) ситуація значно краща, ніж в друкованих виданнях.Було виявлено лише один матеріал на сайті 62.ua з ознаками політичної замовностіпід назвою «Новый губернатор Донецкой области готов стать «отцом» для всех дончан» (http://www.62.ua/article/858192). На думку експертів сама назва маніпулює читачами, безпідставно акцентуючи увагу на позитивних рисах чиновника та підштовхуючи до некритичного сприйняття особи.