Один із найвідоміших славістів світу, доктор філологічних наук, професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер (Michael Moser) у своїй науковій праці «Спроба оцінки й контекстуалізації помилок у мові української преси (на прикладі видання «Газета по-українськи»)», що була опублікована у збірнику «Мова: класичне – модерне – постмодерне», згадує і моніторинг українських ЗМІ.

Зокрема, науковець звернув увагу на публікацію кандидатки філологічних наук, експертки Інституту демократії імені Пилипа Орлика Алли Ярової, в якій вона аналізувала мовні проблеми ЗМІ за підсумками моніторингу ІДПО.

Міхаель Мозер назвав моніторинг регіональних ЗМІ дієвим засобом розвитку мовної культури медій, а також визнав таку діяльність корисною і потрібною. «Втішає, що інтерактивність сучасних ЗМІ виявляється і в тому, що різні групи людей піклуються про культуру української мови, займаючись моніторингом мовної правильності українських ЗМІ… Саме такий моніторинг суттєво сприятиме розвиткові мовної культури ЗМІ, поряд із традиційним аналізом з боку професійних мовознавців», – зауважив поважний дослідник.

Які ж основні мовні проблеми сучасних медіа, ми попросили розповісти Аллу Ярову.

– Помітною вадою сучасної української журналістики є зниження мовної культури, особливо це характерно для інтернет-видань, які подеколи дозволяють собі сотні помилок у матеріалах, розміщених на головній сторінці упродовж одного дня. Зважаючи ж на те, що чимало медіаресурсів здебільшого не створюють інформацію, а тільки трохи «переупаковують» і поширюють далі, то мовні хиби множаться в геометричній прогресії, запроваджуючи тим самим моду на неправильне, нав’язуючи масовій аудиторії ненормативну українську.

Серед причин високої частотності мовних помилок у медійних текстах називають і пріоритет швидкості подачі інформації, а не мовної правильності. Втім, подібна причина може слугувати поясненням для незначної кількості мовних огріхів, наприклад, одруківок, яких припускаються автори матеріалів через неуважність і поспішність. Загалом же подібне виправдання навряд чи є серйозним. Аргументом на користь цього виступає той факт, що серед вітчизняних інтернет-газет, які подають новини кожного дня, є ті, котрі демонструють високий мовний стандарт. Крім того, побіжний огляд зарубіжних он-лайн видань переконує в тому, що інформувати читачів оперативно і, головне, правильною мовою – місія можлива.

Головною причиною паводку неякісних текстів у наших ЗМІ залишається недосконале володіння українською мовою внаслідок недостатньої мовної підготовки та ще й на тлі постійного поєднання української та російської мов, що характеризується інтенсивною інтерференцією, і значною лояльністю авторів до змішаних анормативних мовних елементів. Доречно зауважити, що українські інтернет-ресурси часто надають перевагу російській мові, а ось українська мова в сучасному інтернет-просторі займає невідповідно низькі позиції.

Отож сподіваємося, що моніторинг регіональних ЗМІ спонукає нашу регіональну й не тільки журналістську спільноту, мовлячи словами Оксани Забужко, нарешті «емансипуватись», щоб усерйоз застановитися над тим, як, власне, вона пише.