Учасники тренінгу з медіаграмотності, що відбувся у Хорошеві Житомирської області, в одному питанні виявилися стовідсотково одностайними. Заповнюючи підсумкову анкету, всі виявили готовність порекомендувати подібний тренінг своїм колегам, друзям і знайомим.
Тема «Інформація та дезінформація в час війни: кому вірити, як протистояти» ніби не нова, проте сьогодні вона набула нового значення. Відтак до традиційних сесій тренінгу Інституту демократії імені Пилипа Орлика додалися актуальні, наприклад, – про специфіку отримання інформації в час війни. Сучасність пропонує й чимало прикладів маніпуляцій, дезінформації, облудних російських наративів, що теж додалися до тренерських «портфелів».
Ці аспекти турбують сьогодні багатьох. Валентина Шевчук, заступниця директора з виховної роботи Хорошівського ліцею №1 додає коментар до анкети: «Мегаактуальний тренінг. Відтепер я – фактчекерка! Разом – до перемоги над дезінформацією і ворогом!»
На спілкування, що відбувалося у приміщенні ліцею №1, прийшли 32 зацікавлених, переважно – освітян із навчальних закладів Хорошівської громади. Вік різний: від 16 до 60+. Але учасниця Галина Мінялук, редакторка місцевої газети «Прапор», зауважила: «Спостерігала під час занять, і враження, що однаково цікаво і наймолодшим, і найстаршим. Тренери побудували навчання так, що всім було зрозуміло та доступно, тож працювали з інтересом, були активними впродовж усього навчання».
Алла Федорина, медіаекспертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету та Олексій Гвоздик, фахівець із медіакомунікацій, експерт Сумського прес-клубу, відзначають хорошу активність групи, виразне бажання оволодіти пропонованим матеріалом.
«Зараз українці почали уважніше ставитися до медіаграмотності, – ділиться Алла Федорина. – Якщо пʼять років тому треба було пояснювати, як важливо розрізняти ознаки пропаганди та розуміти, як вона може впливати на людей, то сьогодні слова «пропаганда», «дезінформація», «фейки» – з розряду часто вживаних. До речі: їхали на автовокзал, аби вирушати до Хорошева, і водій згадав свого брата, який мешкає в росії. Погодився на наше зауваження, що з росіянами зараз складно говорити і пояснив: ну що ж ви хочете, – пропаганда!.. Й на зустрічі ми відзначили, що аудиторія на загал більш «підкована», ніж до початку повномасштабного вторгнення».
Тренери не раз підкреслили, як важливо передусім для освітян володіти медіаграмотністю та поширювати ці знання. Судячи з відгуків, саме так і планують робити учасники спілкування.
Олена Ющенко, депутатка Хорошівської селищної ради говорить: «Я дуже задоволена, що потрапила на такий тренінг. Отримала багато необхідної інформації та нових важливих знань. Буду використовувати їх у житті, адже ми весь час перебуваємо в інформаційному потоці. Дуже корисно і актуально. Дякую тренерам».
Любов Дем’янчук, вчителька Хорошівського ліцею №1 вважає: «Тренінг корисний і цікавий! Війна триває не лише на фронті, а й у інформаційному просторі, тому наш обов’язок споживати лише перевірену інформацію та пояснювати нашим учням, як відрізнити реальну інформацію від фейкової. Тренери дуже толерантні, виважені й реально в темі. На всі запитання мали відповіді: вичерпні та змістовні. Тепер неодмінно ділитимусь отриманими знаннями».
А що ж показало анкетування? Якщо у «вхідному» опитуванню перед заняттям учасники оцінювали своє вміння аналізувати правдивість контенту мас-медіа на 6,67 бала, то після навчання – на 8,73. Зросла кількість тих, хто має намір перевіряти інформацію, і при цьому – користуватися інструментами, отриманими на тренінгу, а також тих, хто буде шукати першоджерела отриманих повідомлень. От прокоментувати неправдиву новину в соцмережах готові менше половини осіб. Але це означає лише те, що рівень медіаграмотності потребує підвищення.