Завершився важливий етап спільного польсько-українського проекту «Суспільне сприяння реформі самоврядування в Україні. Українська мережа клубів громадського діалогу». Продовжуючи свою роботу, розпочату минулими роками вже досвідчені клуби громадського діалогу у Доманівці (Миколаївська обл.), Хмільнику (Вінницька обл.), Кам’янці (Черкаська обл.), Пирятині (Полтавська обл.), Світловодську (Кіровоградська обл.), Чугуєві (Харківська обл.) та Тернівці (Дніпропетровська обл.) стали прикладом та місцем отримання першого практичного досвіду для ініціативних груп з інших міст та місцевостей, які зацікавлені у започаткуванні та розвитку діалогу у своїх громадах. Таким чином, вже вкотре засвідчено, що простір для громадського діалогу є надзвичайно широким, що загальні проблеми українського суспільства в кожній громаді мають свій особливий вимір і що кожна точка зору збагачує можливості для пошуку найкращого рішення будь якої проблеми.

Так, темами заходів у досвідчених клубах були питання реформування місцевого самоврядування (Чугуїв) та пошук аргументів за створення об’єднаних громад (Доманівка), подальша доля багатоквартирного житла у зв’язку зі змінами в законодавстві, що увійдуть в дію з цьогорічного липня (Пирятин), програма розвитку туризму в районі (Кам’янка), конкретні засади підтримки громадських ініціатив міською владою (Хмільник), можливості підвищення прозорості в діяльності міської влади як підгрунтя до зростання довіри (Світловодськ), проблеми забезпечення здоров’я жінок (Тернівка).

Вже відбулися перші спроби ініціативних груп налагодженя спілкування в своїх громадах у формі Клубу громадського діалогу. У Гребінці, що на Полтавщині, вже перше засідання клубу перевищило очікування і остаточно зняло певні побоювання організаторів, серед чких переважно працівники міської влади. За словами секретаря міської ради Людмили Цапенко, доброзичлива атмосфера, можливість перебувати на одному рівні навіть з точки зору організації простору для спілкування — без традиціних сцени, трибуни і глядацкої зали — робить обговорення жвавішим і доброзичливішим, застосування певних форм пошуку рішень, зокрема, роботи в групах, дозволяє аудиторії “переварити” значно більше інформації, ніж коли б її просто звично “доводили до відома” чи то на якомусь зібранні, чи на зустрічах з мешканцями у дворах будинків. “А людям дуже потрібна інформація!” – підкреслює пані Цапенко, — “Чим поінформованішими вони стають, тим більше можливостей досягти ситуації довіри та взаємодопомоги в громаді”.

Складну і важливу проблему для обговорення обрали ініціатори клубу в Пограбищі на Вінничині — це подальша робота в Погребиші лікувального закладу 2-го рівня та пологового будинку. В обговоренні моделі медичного обслуговування, запропонованою громадськими активістами, брали участь як представники влади, так і фахівці-медики. Приміряються до місцевої проблематики і в інших містах, де мають розпочати свою діяльність Клуби громадського діалогу. А це і “конструкція” освітянської галузі в об’єднаних громадах (Нова Каховка), умови для розвитку підприємництва та проблеми внутрішньо переміщених осіб (Нікополь), налагодженні взаємодії влади, громадськості, підприємницьких структур у плануванні майбутнього об’єднаних громад та отримання в громадах максимального ефекту від децентралізації повноважень та фінансів (Врадіївка, Богданівка).

Наступним важливим етапом проекту будуть дві майстерні Школи лідерів Клубів громадського діалогу, які відбудуться в середині травня у Павлограді та Черкасах, а невдовзі після того, у червні, лідери Клубів громадського діалогу вирушать за досвідом до Західно-Поморського воєводства Польщі.

Проект співфінансований в рамках Польсько-Канадійської Програми Підтримки Демократії, яка є програмою Фундації Міжнародної Солідарності, що фінансується Урядами Канади та Польщі (відповідно до програми польської співпраці для розвитку МЗС Республіки Польщі та Канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD))