Ліцеїсти-старшокласники дізналися як протистояти дезінформації

2 травня 2023 року медіатренерка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Олена Самойленко провела навчання для старшокласників ліцею №2 Гостомельської селищної ради. «Тема тренінгу традиційна для нашої організації та як ніколи актуальна – «Інформація та дезінформація: як розрізнити і перевірити?», – каже пані Олена. – Але насправді це було дуже особливе навчання, і не тільки тому, що учасниками стали підлітки».

Як розповіла заступниця директора ліцею Наталія Сокор, навчальний процес нині відбувається за вкрай складною схемою, бо в країні війна, є небезпека ракетних обстрілів, значна частина учнів та учениць виїхали з рідних міст в більш безпечні частини України або за кордон… А ще ліцей № 2 Гостомельської селищної ради вимушено «гостює» в приміщеннях іншого навчального закладу, бо його будівля, що була одним з місць, де базувалися російські загарбники під час окупації Київської області, зруйнована під час визволення Гостомелю від окупантів.

«Діти, що можуть відвідувати навчання наживо, певним чином травмовані психологічно, їм вкрай не вистачає буденного, мирного спілкування, активностей поза межами шкільної програми. Саме тому ми доклали зусиль для організації цього тренінгу не зважаючи на те, що навчання відбувається по черзі: тиждень ходять до школи наші ліцеїсти, тиждень – учні школи, яка надала нам тимчасовий прихисток», – пояснює пані Наталія.

Під час тренінгу старшокласники продемонстрували неабияку активність і критичне налаштування. «Гра «вірю – не вірю» передбачає реакцію на запропоновані новини, серед яких є правдиві й ні, – розповідає медіатренарка. – Так от чи не єдиний випадок, коли учасники помилилися, це повідомлення про те, що окупанти вкрали в Донецьку гранітний м’яч-фонтан, що встановлено біля стадіону «Донбас-Арена», і начебто перевезли об’єкт до Москви. Це фейк, насправді росіяни вкрали лише ідею і зробили у себе щось подібне, але група повірила, бо «від росіян тільки такого і можна чекати», – розповідає Олена Самойленко.

В одному з випадків на відповідь більшості вплинуло те, що хибну інформацію раніше обговорювали в телевізійному шоу, тобто повідомлення викликало довіру тому, що підлітки почули про це не вперше. Між тим, воно було не правдивим. «Я зрозуміла, що знайоме і надійне джерело інформації – це різні речі. Надалі буду намагатися користуватися тільки офіційними джерелами, перевіреними якісними медіа», – каже ліцеїстка Анастасія Пашкевич.

За словами пані Олени, ліцеїсти вразили її вмінням ставити питання та піддавати повідомлення сумніву, навіть якщо вони походять від авторитетних дорослих (батьків, викладачів, посадовців). Також вони добре вміють перевіряти інформацію за допомоги пошуковиків і стверджують, що якщо щось і поширюють в мережі, то хіба що смішні меми. «Але насправді вони не завжди усвідомлюють, що інформаційні вкиди, хибні меседжі можуть міститися не тільки в традиційних медіа та соцмережах, а і в кіно, серіалах, в словах улюблених блогерів. Тому акцентувала увагу на цьому», – каже вона. «Випускникам школи вкрай важливо вміти відрізняти факти від фейків, розуміти, що таке пропаганда та маніпуляції. Це допоможе їм навіть на побутовому рівні, щоб аналізувати свої можливості в житті, обрати відповідну професію», – погоджується заступниця директора ліцею пані Наталія.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *