Обговорення та напрацювання варіантів «як медіа заробляти гроші» відбулося в Екстернаті ІДПО 18 і 19 травня 2023 року під час спілкування на онлайн-тренінгу «Монетизація локального медіа».

Можливими шляхами і конкретними прикладами із представниками і представницями редакцій, що проходять цей навчальний курс, поділився медіа експерт Борис Родієвський, який в медіа бізнесі з 1994 року, пройшов шлях від рекламного агента до керівника медійних проектів, заснував РА «Агентство газетної реклами».

Не зважаючи на те, що більшість сучасних регіональних редакцій окрім паперових видань мають сайти і фейсбук-сторінки, а деякі також одночасно ведуть канали в YouTube і Телеграм, традиційні способи заробляти на передплаті, продажу видання в роздріб та розміщенні платного контенту (зокрема, приватних оголошень) поки що залишаються актуальними.

«Звісно, що продаж вроздріб не принесе багато грошей, але я б радив продовжувати давати на реалізацію певну кількість екземплярів, – каже пан Борис, – Навіть якщо 10 екземплярів ви даєте на продаж – хай це буде, щоб люди бачили, що видання живе, регулярно виходить. Можна вважати це такою собі інвестицією в майбутнє».

Співпраця із місцевою владою на умовах укладання договорів з редакціями виявилася болючою темою. За словами редакторів, влада все частіше віддає перевагу створенню власних інформаційних бюлетенів, щоб обходитися без професіоналів, послуги яких вартують суттєві кошти. «Наша влада поки підтримує нас, хоч і скаржиться, що немає грошей, мабуть, сваритися з нами не хочуть», – каже головна редакторка газети «Вісті» (Пулини, Житомирщина).

А от за словами редакторки газети «Сільські новини» (Чутове, Полтавщина) Оксани Черкас, у них селищна рада створила свою газету і фінансує передплату. «Цьогоріч на пів мільйона гривень передплатили людям свою газету, хоча створювати свої ЗМІ владі в Україні заборонено законом». Як би не складалися відносини із місцевою владою, локальні медіа розуміють, що розраховувати можуть виключно на себе, а відсутність «замовлень» від влади сприймають не просто філософські, а з оптимізмом: «Зате ми незалежні», – підсумував головний редактор газети «Ворскла» з Сумщини Олексій Пасюга.

Тренер Борис Родієвський закликав учасників не стидатися самим себе хвалити на власних майданчиках поширення інформації і запевнив: «Чим більше корисного ви робитимете для громади, тим більше вас будуть підтримувати: купувати паперові або електронні примірники, передплачувати газету, розміщувати рекламу, ставати партнерами у ваших проєктах». До речі, окрім суто медійної діяльності редакції можуть займатися безліччю активностей, збираючи прибуток від кожної з них в єдиний кошик, з якого фінансувати свої потреби. Наприклад, доволі поширеними є практики, коли локальні редакції займаються виготовленням бланків, друком фото, ламінуванням, випускають на продаж брендовані сувеніри (чашки, ручки, підставки, футболки, бейсболи тощо), календарі на рік, донедавна також нерідко друкували карти місцевості із позначками корисних чи цікавих гостям об’єктів…

Під час мозкового штурму щодо ідей можливого заробітку, звучали і доволі екзотичні чи жартівливі, зокрема, створити з працівників редакції «агітгрупу, яка буде давати міні концерти по району (квиток — передплата на газету)». Або такі пропозиції: читати лекції про медіа грамотність, виготовляти редакційні фірмові смаколики, відкрити літній кінотеатр з місцями для поцілунків або агенцію «Чоловік – на час, дружина – на годину». Відноситися до цього можна по різному, але одна з редакцій, що бере участь в Екстернаті, вже відкрила в своєму приміщенні фітнес зал. «Заробляємо. Взимку більше було. Зараз менше», – кажуть медійники.

Окрему увагу тренер приділив новітнім можливостям заробітку в Інтернеті, зокрема, за допомоги Телеграм-каналів. І хоча для монетизації потрібні час та зусилля (щоб набрати аудиторію), ця ідея зацікавила більшість редакцій, і протягом наступного місяця вони будуть працювати із ментором над запровадженням якогось комерційно привабливого проєкту. «Звісно, легше заробляти тематичному каналу, куди «підтягнеться» реклама певного напрямку, але у медіа є безумовна перевага – унікальний місцевий контент, тоді як 95% каналів в Телеграм – передруковують одне й те саме один від одного», – вважає пан Борис.