Сьогодні багатьом українцям добре знайоме поняття пропаганди. Особливо гостро про це почали говорити після повномасштабного вторгнення. І якщо з відкритою пропагандою все більш-менш зрозуміло, то набагато складніша ситуація із замаскованою. Саме це проблемне питання досвідчені медійники та журналісти-початківці розбирали під час тренінгу, який організував Інститут демократії імені Пилипа Орлика у партнерстві з Дніпровським центром журналістської солідарності НСЖУ.

Під прицілом ворожих наративів

З’ясувати всі нюанси прихованої російської пропаганди дніпровським медійникам допомогла досвідчена журналістка Ірина Авраменко. Окрім журналістської, редакторської та викладацької роботи, Ірина Андріївна тривалий час досліджує контент ЗМІ для Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і є експерткою у цьому питанні.

«Російська пропаганда дуже мобільна і динамічна. Як не прикро визнавати, але країна-агресор вміє красиво брехати. Ми тривалий час жили у викривленому середовищі, що вже не здатні відрізнити, де правда, де брехня. Тому сьогодні медійникам важливо не тільки тримати інформаційний фронт, а й вдосконалюватися, здобувати нові знання. Тільки за таких умов ми зможемо протистояти російській пропаганді. І головне – покажемо своїй аудиторії, де ховається російська пропаганда», – підкреслила тренерка.

Дійсно, українці зазвичай думають, що ворожа пропаганда поширена лише у засобах масової інформації. Але вони помиляються. Експертка наголошує, що ворог протягом багатьох років «маскував» її у фільмах, книгах, музиці, іграх, шоу. Наприклад, у кіно пропагандисти подавали образ українців, як неосвічених селюків. У них росіяни – це врівноважені персонажі, а українці – другорядні, смішні та не дуже розумні.
Тим більше Росія систематично проводила операції з дезінформації. І це зазвичай не фейкові новини чи відверта брехня. Найчастіше дезінформація – це просто «наголос», легке перекручення. Таке перекручування важко помітити, йому легко повірити, особливо якщо ви вже схильні до цього.
Особливо активізувалися пропагандисти після повномасштабного вторгнення. У своїх шоу, на телебаченні та радіо вони перекладають відповідальність за війну саме на нашу країну, виправдовуючи дії своєї влади.

«Ця війна унікальна. Я не маю на увазі бойові дії. Вона особлива, бо ворожа пропаганда діє напряму через мову. Адже всі ми розуміємо російську. Другий аспект унікальності – це роль цифрових технологій. Раніше, щоб донести пропагандистські ідеї, потрібен був час. Зараз це займає кілька хвилин. Тому боротися з пропагандою надзвичайно важко, але можливо і необхідно. Нам з вами треба засвоїти і донести до аудиторії: не тільки російські медіа, а й російські музиканти, артисти, актори і художники перебувають на службі у режимів. Саме через свій продукт вони роблять чорну пропагандистську справу», – зазначила Ірина Авраменко.

Розвивати медіаграмотність

Щоб протидіяти російській пропаганді, нам, в першу чергу, треба розвивати медіаграмотність, підвищувати загальний освітній рівень (історичний, літературний, культурологічний), не брати на віру контент, який продукують представники ворожої держави. Навіть якщо, на перший погляд, вони «хороші».

«Сьогодні саме на молоде покоління ми покладаємо велику надію. Вони мають бути медіаграмотними для того, щоб сміливо, розумно, виважено протистояти російським наративам. І під час тренінгу я бачила головне: небайдужість і зацікавленість», – резюмувала Ірина Авраменко.

Враженнями поділилася майбутня журналістка, студентка Університету митної справи та фінансів Еліза Назарчук: «Спочатку мені здалося, що я досить обізнана у темі пропаганди. Але, як виявилося, мої знання – то тільки вершина айсбергу. Є що вивчати. Особливо в наш час, коли росія веде війну не тільки на полі бою, а й у медіапросторі».

Єлизавета Колікова, першокурсниця УМСФ: «Цей тренінг надзвичайно корисний. По-перше, я повторила те, що вивчала у виші. Але об’єм нової інформації більш значний. Я не заглиблювалася в деякі питання, зокрема про пропаганду у культурі. Як не прикро, свого часу я теж була жертвою російської пропаганди. Але завдяки таким тренінгам ситуація змінилася. Знання перемогли».

Юлія Клименко – досвідчена медійниця, працює на міських сайтах, веде Телеграм-канали: «Для нас, практиків, дуже цінною є та інформація, яку подала Ірина Авраменко. Вона – потужний аналітик. Зізнаюсь, багато з того, чим колега сьогодні поділилася – її спостереження, дослідження, напрацювання – було для мене нове. Я вдячна їй за цей досвід, за надані інструменти для використання в роботі, аби не стати жертвою ворожої пропаганди. Нам, журналістам, важливо не втрачати пильність!»

Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС