Редакції, що навчаються в Екстернаті ІДПО, планують опанувати аналітику та надати більше сенсу розважальним матеріалам

За логікою та вже усталеною традицією другий модуль навчальної програми для локальних редакцій «Екстернат ІДПО» присвячений змісту медіа. Під час онлайн-тренінгу, що відбувся 9 і 10 січня, редактори та журналісти дізналися, за якими критеріями медіаексперти оцінюють якість контенту та зробили самооцінку, виокремили риси, притаманні ідеальному сучасному медіа (серед них, окрім оперативності та достовірності – позитивність!), обговорили шляхи урізноманітнення використовуваних жанрів та наповнення тематичних сторінок розважально-пізнавального змісту.

Нагадаємо, що першою темою навчання в Екстернаті була робота з аудиторією, і переважна більшість редакцій вже доклали зусиль, щоб краще пізнати своїх споживачів та певним чином сегментувати читацьку аудиторію. Не зважаючи на те, що учасники тренінгу дійшли згоди, що всім одночасно догодити неможливо, локальні редакції не полишають спроби готувати уніфікований продукт. «Беремо основні напрямки: війна, сільське господарство, культура, спорт, люди старшого віку, молодь, поради спеціалістів, соцзахист. Намагаємось заповнювати ці різні рубрики контентом, який потрібен саме цій категорії читачів», – каже директорка-редакторка газети «Нове життя інформ плюс» Ірина Воронкіна (Харківська область). Намагання знайти свою особливість в подачі загальнонаціональної актуальної інформації наочно демонструє підхід редакцій до висвітлення війни. Хтось з учасників Екстернату почав співпрацю із місцевою військовою частиною (в результаті з’являються ексклюзивні історії про військовослужбовців-земляків), інші шукають новини, що стосуються нових вітчизняних військових розробок, щоб не тільки зацікавити читачів, а й вселити певний оптимізм.

Цікавим є досвід газети «Дзеркало плюс» з Рівненщини: на початку повномасштабної війни редакція домовилася з художницею, авторкою образу кота Інжира, Оленою Павловою про право публікування чорно-білих картинок кота Інжира із патріотичними заголовками – вийшли змістовні розмальовки.
«З радістю спостерігаю як зростає рівень локальної журналістки останніми роками. Впевнена, що цьому в першу чергу сприяють можливості безкоштовно вчитися, до того ж без відриву від виробництва, які з’явилися останнім часом завдяки багатьом потужним громадським медіаорганізаціям, – каже медіаекспертка ІДПО Олена Самойленко, яка є менторкою Екстернату. – І усі десять редакцій, що прийшли до нас цього року підвищувати кваліфікацію, на щастя, не виключення: мають чітке розуміння, для кого працюють, намагаються дотримуватися професійних стандартів, сприяють згуртованості своїх громад, докладають зусиль до популяризації суспільно-значущих меседжів тощо. Проблемні моменти, які я встигла побачити в примірниках газет та на сайтах учасників Екстернату, типові (з року у рік ми фіксуємо їх під час моніторингів регіональної преси, у кожній області України вони однакові) – відсутність аналітики, запозичення розважального контенту без позначення джерела, не належне маркування рекламних матеріалів…».

Саме тому першу частину тренінгу «Якість контенту: можливості та варіанти» Екстернат побудував на методології моніторингу. «Редакції, так би мовити, побували за лаштунками моніторингу – ми пояснили, що та як оцінюють експерти, на що звертають увагу, зокрема – які ознаки натякають на ймовірну замовність матеріалу, – розповідає пані Олена. – Під час експерименту я запропонувала учасникам самим оцінить один текст, який одноголосно було визнано рекламним. Між тим, достеменно відомо, що редакція (брала участь у попередньому Екстернаті) не отримала за нього грошей, просто журналістка захопилася історією переселенки, яка відновила бізнес в іншому місті, і «передозувала» з емоціями та деталями, які сприяють популяризації та реалізації послуги».

Друга частина навчання, присвяченого якості контенту, будувалася на практичних порадах щодо подачі інформації, аналітики та розважального контенту. «Особисто для мене була цікава інформація про написання аналітичних матеріалів. Як редактор газети, хотів залучити до цього процесу відповідного спеціаліста. Однак після отриманої інформації, вирішив, що спробую сам попрацювати в даному напрямку, використовуючи надані алгоритми, – ділиться враженнями Сергій Гусенко, що очолює редакцію газети “Нова доба” (Волинська область). – Загалом шість годин онлайн навчання протягом двох днів пройшли з користю: слухали, робили невеликі практичні завдання, спілкувалися. В решті-решт отримали можливість мати індивідуальну експертну оцінку нашого медіа, що для нас буде досить цінним, а також чергове завдання – розробити редакційну політику, яка, за словами тренерки, має значно спростити життя редакції й ширше відкрити двері до грантової діяльності».

Тема наступного модулю навчання, запланованого на першу декаду лютого, – медіаменеджмент.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *