Лейпциг – місто з характером. Саме тут почалася Мирна революція, яка сприяла об’єднанню Німеччини та поклала край комуністичному режиму. Водночас у міському просторі й досі зберігаються топоніми минулого часу – наприклад, вулиці Карла Лібкнехта, Рози Люксембург, парк Клари Цеткін.
Крім того, в Лейпцигу існує чимала громада, яка має російське коріння.
У місті, яке налічує понад 600 тис мешканців, проживає понад 8000 осіб, які прибули з Росії. Це не означає, що всі вони підтримують агресивну політику Росії, але й таких, на жаль, дуже багато.
Соціологічні опитування постійно вказують на більш лояльне, у порівнянні з заходом ФРН, ставлення до Росії в цих землях, які колись були частиною соціалістичної Східної Німеччини. Виборчі традиції в Саксонії також, як правило, відрізняються: і крайні праві, і крайні ліві політичні сили отримують тут кращий результат, ніж у решті Німеччини.
Безумовно, велику роль відіграє російська пропаганда. Для старшого покоління німців Кремль експлуатує ностальгічні спогади. Молоді розповідає, що в усьому поганому в світі винні НАТО і ЄС.
На жаль, кремлівські наративи щодо війни в Україні знаходять прихильність серед молодих мешканців Лейпцигу. Так, згідно з дослідженням Лейпцизького університету (2022 рік) кожна п’ята молода людина вважає, що НАТО спровокувало Путіна. Кожен десятий вважає, що Росія вторглася, щоб повалити фашистський режим у Києві.
Сьогодні до настроїв, викликаних пропагандистськими вкидами, додалася ще й втома від жахливих новин з лініі фронту. Як результат, занепокоєність громадськості в Німеччині та нетерпимість до російських злочинів дедалі зменшується, що, звісно, на руку загарбникам.
Повернути фокус уваги до російсько-української війни активісти культурологічного проєкту «Re:Ukraine» спробували через культурний обмін та творчі проєкти.
Минулого вікенду мешканців Лейпцигу запросили на вечірку з музикою, смачними вареники, майстер-класами, а також панельними дискусіями з українською інтелігенцією. Люди приходили разом з дітьми, адже на малечу чекали окремі дитячі розваги. У дружній атмосфері українці провели серйозні розмови з німецькими друзями.
Зокрема відбулися виступи українських письменниць Христини Козловської та Олени Богатиренко, зацікавила глядачів і розповідь про Давида Чичкана – унікального митця, який віддав життя за Україну. Серйозні полілоги відбувалися упереміж з музикальними номерами: поезія й джаз, проза й українські пісні – кожен міг слухати те, що йому до вподоби.
Участь у такому експериментальному форматі взяла і медіаекспертка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Ірина Авраменко, яка презентувала на заході дослідження ІДПО “Деконструктори правди” про так звану російську “опозицію”.
– Я свідомо не стала показувати гостям заходу страшні світлини з місць російських злочинів, не акцентувала увагу на масових вбивствах. Я розповідала про іншу зброю Кремля – пропаганду. Не менш шкідливу, але часто непомітну.
А ще про їхнє цинічний винахід – використовувати в якості інформаційної зброї…опозицію. Адже саме про це йдеться в нашому дослідженні. У той час як по всьому світові покладають сподівання на так званих опонентів Путіна, російська опозиція відкрито підіграє Кремлю, – розповідає Ірина Авраменко.
Медіаекспертка пояснила гостям заходу, чому небезпечно підтримувати крайні праві та крайні ліві політичні рухи. Розповіла, що професійні розслідування показували, що більшість радикальних угруповань має підтримку російського уряду. Довела, що у такий спосіб Кремль намагається розхитати європейську єдність.
Йшла мова й про те, що треба обережно ставитися до висловів різноманітних блогерів, які просувають в німецький медіапростір шкідливі тези про те, що це “не наша війна”.
– Я думаю, що німці, які були присутні на заході, замислилися над новими для себе речами. – прокоментувала подію Ірина Авраменко. – Можливо, комусь не дуже сподобалося те, про що я казала. Але впевнена, люди мали можливість поміркувати і подискувати в колі друзів, без образ і негативних емоцій. Щиро дякую організаторам за такі зустрічі.