Залучення грантів для багатьох локальних редакцій виглядає як лотерея, але насправді це системна рутинна робота. 21-22 травня 2026 року консультантка з фандрейзингу та менторка з медіаменеджменту Анастасія Шибіко провела для 10 редакцій, що навчаються в Екстернаті ІДПО, тренінг з грантрайтингу і наголошує: «чарівної кнопки» не існує, проте є чіткий алгоритм, який перетворює спроби на перемоги.

За словами тренерки, гранти для локальних медіа це не «гуманітарна допомога» і не разовий порятунок. Сьогодні це стратегічний інструмент розвитку. «Як менторка та керівниця медіа, я вчу редакції «філософії турботи»: залучення коштів – це спосіб забезпечити команді гідне життя, а не виживання. Грант – це професійне партнерство. Донори не просто «дають гроші», вони інвестують у демократію, щоб Україна не перетворилася на авторитарну пустку на кшталт Білорусі чи Росії. Розуміння цієї геополітичної ролі медіа перетворює фандрейзинг із хаотичного пошуку ресурсів на сталу систему», – каже пані Анастасія.

Ресерч як рутина

Отже, системна робота починається зі створення відповідної «інформаційної бульбашки». Анастасія Шибіко радить мати окрему адресу електронної пошти, з якої підписатися на фахові розсилки донорів та медіаорганізацій, зокрема, Media Development Foundation (MDF), Львівського медіафоруму, Інституту масової інформації, «Детектора медіа». Помічними в цій справі є також сайти посольств, спеціалізовані ресурси («Гурт», «Простір»), Telegram-канали про гранти тощо.

Лайфхак від тренерки: уважно дивіться на фінальні слайди презентацій на медійних конференціях. «Оці «хмари» логотипів донорів – це готова карта вашого ринку», – каже вона. Також тренерка радить виділити в робочому графіку конкретний час для аналізу грантових конкурсів і дотримуватися цього щотижневого розкладу.

Ще одна частина підготовчої роботи – зібрати в одному хмарному сховищі (тобто «під рукою») всю інформацію, яка зазвичай цікавить або може потенційно зацікавити донорів: статутні документи, виписки та витяги з реєстрів, банківські реквізити, редакційні політики та актуальні резюме (CV) ключових членів команди.

І ще дуже важливо для грантової «гри в довгу» мати власну громадську організацію. «Хоча деякі донори працюють із ТОВ чи ФОП, у 99% випадків для роботи з грантами потрібна саме неприбуткова організація, – каже Анастасія. – Тому вона теж має бути у вас під рукою».

Мистецтво заявки

«Ваша суперсила – локальна експертиза, знання місцевого контексту», – переконана медіатренерка. Найбільшою помилкою локальних медіа вона вважає намагання писати тексти і заявки про всеукраїнські проблеми загальними фразами. «Подавайте будь-яку загальну тему (екологія, ветеранська політика, децентралізація) через місцеві історії, – радить Анастасія. – Донору вигідніше інвестувати в тих, хто здатен виявити маніпуляції та розуміє реальний контекст, від екологічних загроз затоплених шахт до справжніх потреб ветеранів у громаді».

«Золоте правило» складання заявки, яким тренерка поділилася з редакціями, таке: чіткість, логіка та нуль «води»: «Вибудовуйте проєкт за вертикаллю: проблема – цільова аудиторія – дія – результат. Але найголовніше – ви повинні чітко сформулювати «додану вартість» (відповіді на запитання: чому цей проєкт має існувати і що саме він змінить у громаді?)».

Анастасія Шибіко радить не зловживати штучним інтелектом при написанні заявок, бо донори миттєво розпізнають «бездушні» конструкції ChatGPT: «Жива журналістська мова – ваша конкурентна перевага. Вона демонструє, що ви в темі, а не просто копіюєте бюрократичні фрази». Тому використовувати ШІ варто лише для структурування ідей або перевірки логіки.

Про помилки та гроші

Одна з поширених помилок, яких припускаються претенденти на грант, – нереалістичні цілі («неможливо подолати дезінформацію в регіоні п’ятьма статтями»). Тренерка радить локальним редакціям «бути більш приземленими». Ще один важливий момент стосується термінів. З досвіду пані Анастасії, подача в останню хвилину дедлайну – це завжди помилки: «Позначайте собі «червону лінію» за 2-3 дні до офіційного завершення прийому заявок, в ідеалі відкладіть вже написану заявку на добу-дві, перечитайте свіжим оком, виправте одруківки, скоротіть де можна, зробіть текст максимально читабельним – і лише тоді надсилайте».

Бюджетування – окреме питання, важливість якого складно переоцінити, бо помилка тут може зробити проєкт тягарем. Ось лише три наочних моменти, вартих уваги.

• Податки: завжди закладайте всі відрахування. Для ФОП це 6% (5% єдиного податку + 1% військового збору).
• Правило 20%: різниця в оплаті за ієрархією (директор – редактор – журналіст) не має перевищувати 20%. Це запобігає ситуації, коли керівник «гребе гроші лопатою», поки команда вигорає. Це питання прозорості та репутації перед донором.
• Невидима робота: оплата менеджменту, бухгалтерії та банківських комісій обов’язкова.

Пані Анастасія, як і всі інші тренери Екстернату, радить, попри дефіцит кадрів і ресурсів в локальних редакціях, все одно розподіляти функції і мати окрему людину, яка займатиметься пошуком грантів та оформленням заявок. «Якщо одна людина і верстає газету, і пише гранти, вона не зможе думати стратегічно. Навчіть фандрейзингу людину зі знанням англійської (навіть без досвіду), і вона розвантажить вас для контенту», – каже медіатренерка.

«Як людина що неодноразово була в експертних комісіях і оцінювала заявки медіа в грантових конкурсах, я підписуюся під кожним словом і кожною порадою Анастасії Шибіко, – каже менеджерка Екстернату ІДПО Олена Самойленко. – Впевнена, що завдяки цьому короткому, але концентрованому навчанню шанси учасників отримати донорську підтримку, будуть вищими за середні. До речі, прямо зараз триває конкурс, на який можна податися фізичній особі чи ФОПу, тобто без наявності громадської організації. Анастасія дала нашим редакціям «вудку», а чи буде улов – залежить від них».

«Використовуйте цей перший шанс, щоб «набити руку». Грантрайтинг це гра в довгу, де ваша наполегливість важить значно більше, ніж везіння. Час діяти – саме зараз. Почніть з маленьких кроків, будьте щирими у своїх цілях, і грантова підтримка стане надійною ніжкою для фінансового стільця вашої редакції», – переконана Анастасія Шибіко.