18 лютого 2015 року, о 13:00 в Українському кризовому медіа-центрі (готель «Україна», 3 поверх, вул. Інститутська, 4, Київ) відбувся брифінг

18 лютого 2015 року, о 13:00 в Українському кризовому медіа-центрі (готель «Україна», 3 поверх, вул. Інститутська, 4, Київ) відбувся брифінг
 «Інформаційна ізоляція жителів окупованих територій: як змінити ситуацію?»

Майже рік продовжується неоголошена війна та безпрецедентна інформаційна агресія Росії проти України. З початком АТО багато експертів наголошували на тому, що Україна програє інформаційну війну. Що змінилось за цей час? Позитивні зрушення є: ухвалення Закону про Суспільне ТБ і радіомовлення; створено Інформаційно – аналітичний центр РНБО та прес-служби АТО; Брифінги Лисенко та Селезньова; канал «Ukraine Today», створений 1+1; обрано нову Нацраду – проукраїнську; попередження каналу Інтер за антиукраїнський контент на каналі Інтер в новорічну ніч; ухвалено Закон, який забороняє розповсюдження в Україні фільмів російського виробництва, а також фільмів, що пропагують правоохоронні органи, збройні сили Російської Федерації.

Але… Досі не розроблено продуманої узгодженої Стратегії інформаційної політики держави. Ще влітку медіа-експерти, медіа-юристи, журналісти, представники Спілки журналістів та Незалежної профспілки обговорювали Стратегію інформполітики, розроблену Держкомтелерадіо. Її розкритикували та рекомендували допрацювати. Після цього вона канула в лєту. Не створено Програми захисту інформаційного середовища. Не вдалося створити єдиний координаційний центр. Інформаційно – аналітичний центр РНБО таким не став. Ми досі не маємо каналу іномовлення. Досі це важливе питання не вирішене. Канал 1+1створив «Ukraine Todаy», але він не має необхідних потужностей та фахівців. Можливо, варто об’єднати зусилля комерційного каналу та можливості держави? Натомість Міністерство інформації заявляє про створення двох каналів: Іномовлення та Військового. Для чого розпорошувати кошти? Варто створити один сучасний потужний канал з фаховими спеціалістами. Відсутня відкрита прозора комунікація між владою, громадою і медіа. Останній скандал з висвітленням Заяви Президента про припинення вогню – доказ цього. Кібербезпека – комп\’ютерне протистояння у просторі Інтернету. В цьому напрямку все закінчується рекомендацією вийти із соціальних мереж «Однокласники» і «В контакте». В інтернеті, куди ФСБ Росії вкидається неймовірна кількість фейків, працюють сотні ботів, контрпропаганду ведуть тільки звичайні користувачі. Інформаційна війна програється не тільки в Україні, а і в світі. Наприклад, в Данії – єдиний сайт Nysgerring Ukraine, розроблений українською журналісткою, висвітлює події в Україні. Матеріали передруковує Швеція і Норвегія. В Болгарії, де працюють російські пропагандистські канали, люди впевнені, що в Україні – громадянська війна.

Увесь цей час Інститут демократії ім. Пилипа Орлика проводить моніторинг регіональних ЗМІ у 8 регіонах України і, зокрема, у Донецькій області. Останній моніторинг, який ми провели у січні, свідчить, що чи не найбільша проблема в інформаційному просторі України інформаційна ізоляція на окупованих територіях. Кожного дня на голови жителів Сходу виливаються тонни пропагандистського сміття. Працюють: 10 новинних  і більше 30-ти загалом російських каналів; 3 сепаратистських ТБ – каналів: «Оплот» «Новоросия», «Донецкая республика»; сайти «Новороссия», «Новости Донецкой республики» переконують громадян у звірствах української армії. Політику російських окупантів ідеологічно забезпечують газети «Комсомольская правда», «Московский комсомолец», сепаратистські «Новороссия» і «Мирный Донбасс». Донецькі газети «Донбасс» «Жизнь», «Вечерний Донецк», «Панорама» припинили друк ще в середині літа. «Донецкие новости» здебільшого рекламують Ахметова і не засуджують російської агресії. Те ж саме у Луганській області. Сайт «Луганський інформаційний портал» – рупор сепаратистів поширює цинічну брехню. Три друкованих видання: «Жизнь Луганска», «ХХІ век» та «Экспресс-клуб» отруюють свідомість людей . На захоплених ще у березні потужностях телеканалу ІРТА та канал «Луганськ -24» агітують вступати в ополчення, викликають ненависть до України та української армії, залякують неіснуючими легіонами НАТО. Про новини з великої землі можна дізнатися хіба тільки з інтернету. Але останнім часом інтернет все частіше не працює. З кожним днем цинічний та облудливий інформаційний вплив російсько- сепаратистської пропаганди посилюється. Терористи створили своє Міністерство інформаційної політики, нещодавно вийшло перше число нової газети «Мирный Донбасс», відкриваються нові сайти. Кожного дня ми втрачаємо патріотично налаштованих людей, які втрачають орієнтири під впливом російської пропаганди та в умовах інформаційної ізоляції.

Пропозиції щодо зміни ситуації на окупованих територіях (Ігор Зоц, редактор газети Донеччина»): 1.Необхідно негайно знайти військово-технічне рішення для припинення антиукраїнської телевакханалії в Донецьку. 2. Створити на територіях, що межують із окупованими, потужності для поширення теле – чи радіосигналу. В ідеалі треба озброїтися досвідом «Голосу Америки» чи «Радіо Свобода» з часів холодної війни. 3.Людей, які курсують між окупованими територіями та Україною тотально інформувати. Наприклад, видаючи щоденний інформаційний бюлетень «Правда про Донбас» для безкоштовного поширення. Це недорогий проект. 4. Комунальні ЗМІ у містах поруч з окупованими повинні давати реальну картину того, що відбувається за лінією фронту, а не транслювати антиукраїнські погляди регіоналів, які і досі лишаються при владі.5.Телеканал «Белсат» мовить на Білорусь з території Польщі, варто запозичити досвід. США має великий досвід інформаційних операцій на окупованих територіях, зокрема «Буря в пустині». Можливо, варто запросити іноземних консультантів, якщо не маємо ідей самі?

Висновок: За цей час зроблені певні кроки, але вони нескоординовані, несистемні, непослідовні, часто декларативні, непродумана стратегія і тактика інформаційної політики держави. Питаннями інформаційної політики у нас опікуються РНБО, Нацрада, Держкомтелерадіо, Міністерство оборони, СБУ, створили ще і Міністерство інформації, але достойної відповіді на виклики військового часу та інформаційної агресії поки що немає, вважають експерти Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.

_________
Моніторинг регіональних медіа виконується Інститутом демократії імені Пилипа Орлика (Київ) за підтримки USAID через Інтерньюз Нетворк