Тренінги для студентів: ІДПО готовий протидіяти дезінформації навіть з бомбосховища

Тренінги з протидії дезінформації Інститут демократії імені Пилипа Орлика проводить для різних за віком, статтю та фахом аудиторій, бо знання інструментів перевірки достовірності інформації та тренування стійкості до сприйняття ворожих меседжів корисні будь кому. Останнім часом кожен другий такий тренінг проходить для здобувачів освіти в різних навчальних закладах, зокрема, Київщини. «Як не стати провайдерами брехні» 24 січня 2024 року дізнавалися студенти Державного податкового університету (Ірпінь), а 6 лютого – Фахового коледжу «Універсум» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Тимошенко і мобілізація, Арахамія та «учебки» для нардепів, або Наскільки якісно регіональні ЗМІ інформували читачів у січні

Під час повномасштабного вторгнення політики та бізнес продовжують використовувати регіональні масмедіа для просування власних інтересів. Хоча кількість матеріалів із ознаками замовності і знизилась, порівняно з довоєнним періодом, «джинса», неналежно маркована реклама та офіціоз фігурують на сторінках газет та сайтів. 

Для рекламування діяльності політиків нібито на благо суспільства використовувалися актуальні, обговорювані теми. Так, на Одещині вмістили коментар Юлії Тимошенко, яка повідомляла про те, що «репресивний» законопроєкт про мобілізацію знято з розгляду Верховної Ради в тому числі за її сприяння. А на Луганщині розповідали про ініціативи Давида Арахамії, який запропонував відправляти в «учебки» нардепів та чиновників, а також – розсекретити втрати ЗСУ. Зустрічалися у регіональних медіа й інші політики та бренди: ДТЕК, Віталій Кличко, місцеві чиновники. 

Розміщення матеріалів із ознаками замовності, велика кількість передруків, а також інші фактори, зокрема й повномасштабне вторгнення, впливали на зниження оцінок за професійні стандарти. Деякі видання, особливо на Донеччині та Луганщині, працюють у дистанційному режимі з різних українських регіонів, а також з-за кордону. При цьому – продовжують слідкувати за життям у своїх містах, інформують про події з окупованих територій.

Новий майстер-клас ІДПО в рамках онлайн-курсу для фіксерів відбудеться 29 лютого

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика анонсував другий з чотирьох запланованих заходів в рамках онлайн курсу «Практичне фіксерство. Допомагаємо світу дізнатися правду про Україну». Майстер-клас на тему “МІЖКУЛЬТУРНІ ВІДМІННОСТІ – ЧОМУ ВОНИ ВАЖЛИВІ» відбудеться у четвер, 29 лютого, з 9:00 до 12:00.

Моніторинговий звіт за січень 2024 року – Чернігівська область

Чернігівські медіа велику увагу приділяють матеріалам про війну, їх кількість зросла у порівнянні з моніторингом у вересні 2023 року. Так само стало більше розширених кореспонденцій, розповідей про воїнів, людей, постраждалих в окупації. Водночас, короткі інформаційні жанри продовжують переважати аналітичні статті та огляди. Скоротились показники по матеріалах  з ознаками замовності, яких не виявлено в друкованих медіа та стало менше  неналежно маркованої реклами. Натомість побільшало комерційної джинси на сайтах. Не набагато, але зросли загальні показники з дотримання професійних стандартів у обох типах медіа. 

Моніторинговий звіт за січень 2024 року – Одеська область

Ця хвиля моніторингу регіональних медіа Одещини засвідчила, що тематика війни та бойових дій очевидно актуалізується друкованими медіа та продовжує визначати порядок денний онлайн-сегменту місцевих ЗМІ як пріоритетна проблемно-тематична сфера, хоч вона поступається увагою життю місцевої громади в сегменті друкованих ЗМІ та криміналу і діяльності правоохоронних органів – у онлайн-медіа.  

Цієї хвилі моніторингу порядок денний місцевих ЗМІ Одещини онлайн сегменту значною мірою визначає увага до експлікації конфлікту місцевої влади з компанією, що забезпечує міське автобусне перевезення та пов‘язується з колишнім заступником мера Одеси, який залишив посаду, та неефективне використання коштів місцевого бюджету на ремонтування дорожнього покриття у центрі Одеси, у чому також вбачається провина місцевої влади.   

Моніторинговий період припав на важкий для Одеси момент – масовані ракетні обстріли, що призвели до значних руйнувань житлового фонду міста, коли багато людей залишилися без домівок. Місцеві ЗМІ, як друковані, так і електронні, жваво долучилися до висвітлення цієї теми та вирішення питань, з нею пов‘язаних: оприлюднення оперативної інформації про постраждалих та вжиті заходи шодо ліквідації наслідків обстрілів; покрокові інструкції щодо отримання компенсації за зруйноване житло; історії одеситів, що вже отримали підтримку держави тощо. 

В обидва сегменти місцевих медіа (онлайн та друковані ЗМІ)  повертається оприлюднення матеріалів з ознаками замовності, – політична і комерційна джинса.

Моніторинговий звіт за січень 2024 року – телеграм-канали Сходу України (Дніпропетровська, Запорізька області)

Дібрані для моніторингу Телеграм-канали демонструють дещо відмінні підходи щодо подання публікацій. Якщо «Дніпро ОПЕРАТИВНИЙ», «Запоріжжя Інфо», «СВОЇ Кривий Ріг», за висновком експертів, на загал дотримуються норм масової комунікації, то інші ТК, що моніторилися, зосереджені переважно на подіях негативного характеру (трагічні аспекти життя в умовах війни, кримінальні злочини, ДТП, надзвичайні ситуації), а також іноді дозволяють собі використання ненормативної лексики. У цілому ж за комплексом критеріїв моніторингу Дніпра, Кривого Рогу та Запоріжжя формують характерну для життя прифронтових регіонів картину дійсності з домінуванням у ній воєнної та безпекової тематики.

Моніторинговий звіт за січень 2024 року – Закарпатська область

За період моніторингу загальна частка «джинси» у закарпатських друкованих медіа збільшилась майже утричі (6,2%) у порівнянні до попереднього періоду у вересні 2023. Цього разу у кожній газеті були матеріали з ознаками замовності. Проте знизилась кількість немаркованої реклами. У газетах майже у чотири рази з 7,7% до 1,9 %., одна з причин – її відсутність. Найкраще стандартів дотримувалося видання «Новини Закарпаття» (10,00). Медіа перестали писати про переселенців, публікації про війну складають у середньому 5%. Найбільше власних матеріалів виявлено у виданні «Карпатський об’єктив», а найбільше запозичень – у газеті  «Новини Закарпаття».