Чому погляди на «хороших» росіян (словосполучення «хорошие русские» стало сталим і його використовують щодо тих росіян, які не підтримують режим Путіна та його війну проти України – ред.) в Україні та в Західній Європі настільки різні? Свою відповідь пропонує Наталія Стеблина – медіааналітикиня Інституту демократії імені Пилипа Орлика.
Сьогодні фемінітиви пробиваються у різні сфери, у тому числі й у військову. Від початку російсько-української війни, а особливо у період повномасштабного вторгнення жінки стали активніше включатися у військову діяльність та відзначатися своєю професійною вагою в цій галузі. Тому, звісно, важливо, щоб регіональні медіа використовували відповідну лексику для того, щоб їхня аудиторія розуміла, що українську незалежність відстоюють і чоловіки, і жінки.
Інформація є потужною зброєю, що використовується в сучасній війні росії проти України. Те, що несуть нам медіа, спроможне змінити не лише точку зору окремої людини, але й «зомбувати» великі соціальні групи та суспільство загалом. Чи вміємо ми відрізняти інформування від дезінформування? Чи впевнені, що джерела, звідки черпаємо новини, є безпечними? Чи розуміємо, як захистити себе та близьких від ворожих інформаційних атак? Про ці та інші аспекти медіаграмотності будемо говорити на тренінгу, що відбудеться в селищі Демидівка Рівненської області.
Експертка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.
Журналістка, асистентка кафедри журналістики УМСФ, членкиня Національної спілки журналістів України.
Ми проаналізували публікації двох російських популярних та нібито опозиційних до Кремля видань: «Медуза» та «Новая газета Європа» про наймасштабніші теракти РФ за 2023 рік: від влучання російської ракети по багатоповерхівці у Дніпрі 14 січня до удару по селу Гроза Харківської області 5 жовтня.
Російський опозиційний проєкт “Медиазона” позиціонує себе як незалежне медіа, що виступає «проти війни». Як і інші «ліберальні» або ж «хороші» російські медіа, це видання заблоковане в РФ. Проте чи означає це, що контент, який пропонує «Медиазона», якісний?
Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, який досліджує регіональні медіа, з наступного року на постійній основі також досліджуватиме регіональні телеграм-канали, адже їхня популярність стрімко зростає. Про це під час презентації, яка відбулась 1 листопада в пресцентрі Укрінформу, повідомила медіаекспертка, аналітикиня Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Стеблина. Вона також представила дослідження контенту 10 популярних телеграм-каналів із регіонів.