Після деокупації восени 2022 року з 27 редакцій друкованих медіа в Харківській області відновили роботу тільки тринадцять. Половина тих колективів, що продовжують видавати газети, відмовилися від передплати через Укрпошту. Брак кадрів обмежив і активність редакційних сайтів. В переважній більшості редакції перенесли діяльність в соціальні мережі, щоб більш оперативно інформувати своїх читачів.
Кишинів нагадує українські міста кілька років тому. В Молдові не було декомунізації, і наявність радянських пам’ятників трохи “зістарює” прекрасні вулиці. Але хай вас не вводить в оману “оболонка”. Кишинів – сучасний мегаполіс з потужними якісними медіа, в яких є чому повчитися й українським журналістам.
Ми побували в гостях у провідних редакцій цієї країни і подивилися, про що пишуть журналісти, яке місце посідає війна в Україні на шпальтах місцевих видань та як молдавські колеги чинять опір всюдисущій російській пропаганді.
Про те, що Юлія Тимошенко дала інтерв’ю європейському виданню, відразу дізналися у декількох регіонах України. Джинса із однаковими ілюстраціями та із майже ідентичними текстами про лідерку «Батьківщини» з’являлася як у газетах, так і на сайтах. Регіональні видання продовжили рекламувати й різноманітну благодійність, просуваючи таким чином фонд Бориса Колеснікова, ініціативу Ріната Ахметова «Сталевий фронт». Звісно, на темі допомоги фронту активно піарилася і місцева влада.
Увага до повномасштабного вторгнення Росії в регіональних медіа протягом 2023 падала поступово. Але все ж саме ця тема була найпопулярнішою. Проте цього разу кримінал вийшов на перше місце: кожна п’ята публікація сайтів – це повідомлення про ДТП, побутову злочинність чи загалом діяльність правоохоронних органів.
У газетах тема війни ще з минулого року тримається на третьому місці. На першому – різноманітна газетна суміш із оголошень, привітань, гороскопів, порад та реклами. На другому – життя місцевої громади.
Висвітлення великої війни здебільшого є неглибоким і складається зі зведень Генштабу чи інших офіційних джерел, та, на жаль, некрологів за загиблими воїнами, що передруковуються із сайтів міських та селищних рад. Лише окремі видання публікують власні матеріали на цю тему.
Традиційно у газетах домінують інформаційні жанри (майже половина контенту), оголошення, реклама та розважальний контент. Аналітика та публіцистика – значно відстають.
Численні передруки із офіційних ресурсів без врахування думок усіх зацікавлених сторін та матеріали із ознаками замовності залишаються провідними причинами порушень стандартів регіональними ЗМІ.
Так, більшість місцевих видань найчастіше надавали слово представникам влади, які інспектували шкільні укриття, розповідали про «унікальне обладнання» в лікарні та турботу про малозабезпечених. Звісно, при цьому порушувалися стандарти балансу думок, повноти. Адже сказане чиновниками не перевірялося, широка палітра думок – не була представлена.
Окрім цього, розміщення джинси, офіціозу та неналежно маркованої реклами також давалося взнаки. Просуваючи того або іншого героя або ж бренд, видання могли порушувати стандарти відокремлення фактів від коментарів, а також ті самі баланс думок та повноту. Так, рекламуючи аптеку, писали про її «позитивну ауру» та «зцілюючу мову фармацевтів».
В одному із видань знайшли поширення гендерних стереотипів: згадували про «войовничих феміністок», які «порушують природню гармонію».
В центрі уваги медіа прикордонної області-тема війни, відбудови та історії постраждалих співгромадян. Ознакою політичної активності в регіоні стала поява політичної джинси у газетах та на сайтах. Загалом відсоток матеріалів з ознаками замовності зріс, як і кількість неналежно маркованої реклами. Натомість, стало менше офіціозу. Рівень дотримання стандартів у чернігівських медіа в період вересневого моніторингу у порівнянні з минулими знизився на 1-1,5%. Проблемою чернігівських онлайн медіа є те, що і в якості джерел інформації й коментарів використані соцмережі. Як і в минулих моніторингах сайти не відмовились від використання російської мови у рекламних матеріалах, які не відокремлені від основних новин (Город cn).
За цей період моніторингу у закарпатських друкованих медіа удвічі побільшало джинси (у порівнянні з попереднім періодом), в онлайні кількість замовних матеріалів зросла на третину. Проте, якщо у газетах переважає комерційна та політична джинса, офіціоз, неналежно маркована реклама, то сайти уникають відповідного маркування комерційних публікацій. Найчастіше політична джинса траплялася у газеті «РІО» та на сайті «Новини Закарпаття». За даними вересня найкраще стандартів дотримувалося видання «Карпатський об’єктив» (10,50). Тут так само найменше замовних матеріалів і відсутня немаркована реклама. Публікації про війну у друкованих ЗМІ складають 5% і ця цифра аналогічна до попереднього моніторингового періоду. Онлайн видання пишуть про війну вдвічі більше. Найбільше друковані видання публікують довідкову інформацію, оголошення, рекламу, розважальні матеріали, а онлайн – кримінальні новини.