Травень показав несуттєве зменшення кількості матеріалів із ознаками замовності в досліджуваних ЗМІ регіону порівняно із лютим. Оцінка за дотримання стандартів у середньому – 3,5 балів з 5.

Серед тематичних пріоритетів – життя місцевої громади та кримінал (на сайтах), також мас-медіа регіону демонструють незначну увагу до подій на сході країни та висвітлення реформ.

Інформація, як і раніше, подається переважно у форматі новин з невеликою кількістю аналітичних матеріалів. Походження матеріалів: у газетах половина контенту – власна інформація, на сайтах – більше половини запозичених та не ідентифікованих матеріалів.

Тональність матеріалів у газетах переважно позитивна, на сайтах – переважно нейтральна.

У травні було здійснено моніторинг чотирьох друкованих та чотирьох інтернет-видань регіону: обласних газет «Чорноморські новини», «Вечерняя Одесса», «Одесская правда», районної газети «Курьер недели» (розповсюдження – Південь Одеської області: Болград, Ізмаїл, Рені, Кілія); сайтів «Думская», «Трасса Е-95», «Таймер», «Одесская жизнь» за визначений період з 8 до 14 числа.

Відбірка матеріалів із загального обсягу публікацій проведена у таких числах видань: «Вечерняя Одесса»: №50-51 від 11 травня (номер у вівторок 9 травня не виходив), «Одесская правда»: №19 (315), «Курьер недели»: №46 від 10 травня, №47 від 13 травня (також номер у вівторок не виходив), «Чорноморські новини»: №45 (21836) від 11 травня, №46 (21837) від 13 травня. Також оцінювалися матеріали сайтів «Думская», «Трасса Е 95», «Таймер», «Одесская жизнь» за відповідний період. Загалом проаналізовано у друкованих виданнях 198 публікацій, в інтернет-виданнях 400 матеріалів. Всього – 598 робіт.

Моніторинг мав на меті декілька завдань. Перше – відстеження наявності матеріалів із ознаками замовності та пропаганди. Тобто експерти мають зробити висновок щодо ознак політичної, комерційної замовності, щодо неналежного маркування (до останніх відносяться матеріали з ознаками реклами, марковані іншим чином, ніж словами «реклама» або «на правах реклами») та наявності пропагандистських меседжів. Друге – визначення відповідності матеріалів стандартам журналістики. Третє – окреслення жанрового різноманіття (тільки для друкованих ЗМІ), походження матеріалів (власні, запозичені, не ідентифіковані), тем та тональності (негативна, нейтральна, позитивна).

Основні теми та тональність матеріалів

Провідні тематичні лінії як друкованих, так і електронних медіа приблизно однакові, за винятком криміналу, життя місцевої громади та економіки (на ці теми більше пишуть сайти). Детальніше див. діаграми 1, 2

Діаграма 1

Діаграма 2

1. АТО / військові дії
2. Вимушені переміщені особи
3. Економіка та фінанси
4. Життя місцевої громади
5. Зовнішня політика
6. Іноземні новини
7. Корупція / викривання корупції
8. Кримінал / діяльність правоохоронних органів
9. Культура
10. Місцеве самоврядування / децентралізація / реформи на місцевому рівні
11. Надзвичайні ситуації / катастрофи
12. Освіта / наука
13. Політика / вибори / партії
14. Соціальна сфера / охороназдоров’я
15. Спорт
16. Інше

Отже, в цілому одеські ЗМІ у травні, як і у лютому, приділяють мало уваги висвітленню війни на Сході України та її наслідків для місцевої спільноти, «Одесская правда» та «Одесская жизнь» взагалі не надрукували жодного матеріалу з цього приводу за період моніторингу як у травні, так і в лютому. Найбільше за темою слідкували сайти «Думская», «Трасса Е 95» та «Таймер». При цьому останній друкував матеріали про обстріли територій, підконтрольних так званим ДНР/ЛНР, не посилаючись на джерела. Один із прикладів посилання: «Официальные лица инцидент не комментируют, СМИ непризнанной республики о случившемся пока не сообщают».

Зовнішня політика, міжнародні новини також рідко висвітлюються одеськими медіа, більше про це пишуть газети, однак це переважно новини-передруки з інших ЗМІ. Економічні теми найбільше висвітлювала «Трасса Е95»: це і діяльність портів, і проблеми транспорту та ін. Традиційно популярними для регіону були «життя місцевої громади», а також «місцеве самоврядування». Щоправда, остання тема зазвичай – паркет, аналіз та контроль діяльності місцевої влади практично відсутні.

Також цього місяця зафіксоване зростання матеріалів, присвячених криміналу. Окрім традиційних повідомлень про ДТП, контрабанду та ін., журналісти багато писали про випадки порушення громадського порядку під час святкування дня пам’яті та примирення та дня перемоги.

Щодо тональності матеріалів, то як сайти, так і газети більше подавали нейтральних повідомлень, щоправда, відсоток позитивних текстів у газетах – більший. Найбільше негативних матеріалів опублікували «Таймер» 32 та «Одесская жизнь» 23. Детальніше ситуація зображена на діаграмі 3.

Діаграма 3

Щодо походження матеріалів (діаграма 4), то друковані видання зазвичай публікують більше контенту із посиланням на власних кореспондентів, хоча трапляються також добірки інформаційних матеріалів без підпису («Вечерняя Одесса» та «Курьер недели»). На сайтах – однакова кількість запозичених і власних матеріалів.

Діаграма 4

Матеріали із ознаками замовності та неналежно марковані матеріали

Згідно з висновками експертів щодо наявності матеріалів із ознаками замовності та цензури, то у друкованих виданнях «джинса» зменшилась на 7%, а в електронних виданнях – на 1%. Усі друковані видання опублікували менше таких повідомлень. «Одесская правда» – 13,2% (у лютому 23,1%), «Вечерняя Одесса» – 6,6% (у лютому 13,5%), «Курьер недели» – 8,9% (у лютому 19,4%), «Чорноморські новини» – 4,2% (у лютому 8%). Аналізуючи ситуацію у пресі, потрібно взяти до уваги, що два видання «Курьер недели» та «Вечерняя Одесса» не випустили номери за вівторок, тому це може бути однією з причин зменшення кількості матеріалів із ознаками замовності.

Щодо сайтів. На першому місці з найбільшою кількістю матеріалів із ознаками замовності та цензури сайт «Таймер» 18,5 % (у лютому – 14,8%). На другому місці «Одесская жизнь» – 12 % (у лютому – 12,4%), на третьому – «Трасса Е95» – 4,5% (у лютому – 7%). На четвертому «Думская» – 3,5% (у лютому – 12,4%). Також варто зауважити, що «Одесская жизнь», яка традиційно вважалася виданням з найменшою кількістю матеріалів із ознаками замовності, втратила свої позиції, оскільки почала друкувати на сайті матеріали рекламного характеру із посиланнями на інтернет-магазини. Ці тексти не ставляться у стрічку новин, а публікуються у рубриці «статті» та, на перший погляд, містять побутові поради (як обрати бойлер, яку купити каву та ін.), але насправді друкуються для того, аби читач перейшов за лінком та здійснив покупку.

Загальний стан розміщення матеріалів із ознаками замовності можна прослідкувати з графіка №1, який ілюструє означену ситуацію

Діаграма №5: моніторинг матеріалів із ознакам замовності та цензури

Провідна тематика матеріалів із ознаками замовності – святкування дня пам’яті та примирення, дня перемоги. Лідером в одеському регіоні виступив «Опозиційний блок», політики якого повідомляли про обшуки, «напади радикалів», а також розповідали про організовані для ветеранів польові кухні та інші заходи. Так, експерти помітили схожу манеру подачі матеріалів в одеському та харківському регіонах: на газетному розвороті заверстуються замітки з фотографіями, і у кожній згадується або про того або іншого політика чи чиновника, який привітав ветеранів («Курьер недели», «Слобідський край; «Харковские известия» присвятили цілий розворот заяві Кернеса і фотографіями з ним та місцевими мешканцями).

Окрім цього, в регіонах були зафіксовані схожі матеріали про Яценюка, якому не дають спокою «агенти Кремля» («Вечерняя Одесса», «Одесская правда», «Вечерний Харьков»).

Стосовно публікацій, що мають неналежне маркування, то тут найбільшу кількість таких текстів вмістили «Вечерняя Одесса» та «Курьер недели» – 14,2%, та 10% відповідно. «Одесская правда» – 5,3%. «Чорноморські новини» – не публікували таких матеріалів.

На сайтах неналежно маркованих матеріалів не виявлено.

Отже, середній показник кількості публікацій із ознаками замовності та цензури у всіх досліджуваних виданнях регіону склав 8,7% (у лютому – 13,15%).

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій (пропаганда, проросійські приховані маніпулятивні меседжі, інші фейки та провокації)

Одеські експерти зафіксували проросійські меседжі та пропагандистські матеріали у трьох виданнях: «Вечерняя Одесса», «Трасса Е95», а також на сайті «Таймер»: із 17 матеріалів із ознаками замовності 5 містили проросійські меседжі, 7 – фейки, 2 – пропагандистські твердження та заклики.

«Вечерняя Одесса» надрукувала «джинсу» із заявою Вілкула, який зазначив, що в Європі стурбовані порушеннями прав в Україні, «Трасса Е 95» та «Таймер» висвітлювали акції «Бессмертного полка», які відбувалися в Одесі та районах області. На «Таймері» хоч і зменшилась кількість матеріалів із пропагандистським ухилом, але у заголовках так само фігурують «правосеки», «бендеровцы», активісти Євромайдану зображуються у негативних тонах. Також на цьому сайті найбільше фейків: приміром, згадуючи про інцидент з Морісом Ібрагімом (один з лідерів Антимайдану в Одесі), журналісти пишуть про те, що на нього напали, а поліція просто спостерігала за ним. «Думская» подає зовсім іншу картину: пише, що у нього із собою був прапор із зображенням палаючого Будинку профспілок, а також про те, що поліція втрутилася й відвела його подалі від «патріотів». Також «Таймер» опублікував матеріал із заголовком «Официально: Украина не признавала ДНР и ЛНР террористическими организациями». Окрім цього цей же сайт не завжди подає у заголовках та текстах новин назви перейменованих згідно з декомунізацією міста, друкуючи старі. Наприклад: «в СИЗО Артемовска (переименован Верховной Радой в Бахмут)».

Оцінки матеріалів за стандартами експерти при максимальній оцінці 5 за кожен матеріал (1 бал за кожний із 5 критеріїв) вивели такі середні оцінки (від найвищої – до найнижчої):
Друковані видання:
«Чорноморські новини» – 3,56; «Одесская правда» – 3,46; «Курьернедели» – 3,25; «Вечерняя Одесса» – 3,06.
Інтернет-видання:
«Думская» – 3,25; «Трасса Е 95» – 3,94; «Одесская жизнь» – 3,69; «Таймер» – 2,81.

(Ситуацію щодо дотримання показників стандартів якості можна побачити на діаграмі №6)

Як і у попередні періоди моніторингу, найбільш проблемним для одеських медіа лишається стандарт балансу думок і для деяких видань – відокремлення фактів від коментарів.

Щодо дотримання окремих стандартів, то на першій позиції у друкованих виданнях відсутність мови ворожнечі та доступність – 0,94. На другому місці достовірність – 0,78. На третій позиції відокремлення фактів від думок – 0,42. На останній сходинці баланс думок – 0,28.

Таким чином, середня оцінка друкованих видань за дотримання означених критеріїв 3,35.
На сайтах цього місяця на першій позиції доступність – 0,98 та відсутність мови ворожнечі – 0,97. На третій сходинці достовірність – 0,63. На четвертій відокремлення фактів від думок – 0,58. На останньому баланс думок – 0,27.

Отже, середній бал сайтів за дотримання критеріїв у інтернет-виданнях збільшився і становить 3,42.

Середня для всіх медіа оцінка – 3,38 (у лютому – 3,47).

Жанри матеріалів

Жанрові уподобання журналістів друкованих видань можна побачити на діаграмі 7.

Діаграма 7

Одеські видання надають перевагу інформаційним матеріалам, тексти інших жанрів зустрічаються дуже рідко. Практично немає інтерв’ю (за винятком «Чорноморських новин»), рецензій (виняток «Вечерняя Одесса»). Аналітика зустрічалася на шпальтах «Одеської правди», «Чорноморських новин». Як і раніше, відсутні журналістські розслідування.
Цього місяця одеська експертна група аналізувала видання Харкова. Варто відзначити, що ситуація у ЗМІ регіонів дуже схожа, хоча все ж у Харкові більше електронних видань, які практично не публікують «джинсу»: «АТН» (експерти знайшли 1 матеріал із ознаками замовності) та «Медіа порт» (0% «джинси»). Також багато подібного в україномовних газет двох регіонів «Слобідський край» та «Чорноморські новини»: з аналізу контенту видно, що видання орієнтуються переважно на сільського читача літнього віку.

Окремо варто відзначити висвітлення виданнями Харкова діяльності Юлії Світличної, голови обласної держадміністрації. «Журналісти видань «Об’єктив» та «Статус Кво», схоже, готові цитувати будь-що, що скаже Світлична: і привітання з нагоди безвізу, і заяву про патріотизм наших військових, і побажання ветеранам. – коментує Олега Іванова, медіаексперт одеської групи. – Також і в друкованих газетах знаходимо матеріали-звіти про відзначення святкових дат, де цитують тільки її слова. Таке враження, що з присутніх більше ніхто нічого не коментував, і саме Світлична – головна героїня свята».

Моніторинг здійснювала група одеських експертів у складі Олени Іванової, доктора наук із соціальних комунікацій, декана факультету журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова та Ольги Мойсеєвої, кандидата філологічних наук, доцента кафедри журналістики Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій визначалися через такі критерії: присутність відвертих пропагандистських тверджень та закликів, що несуть загрозу державності та незалежності України; присутність проросійських прихованих меседжів; інші фейки та провокації.

Щодо визначення відповідності стандартам експерти спираються на такі критерії: 1 – баланс думок / неупередженість, 2 – відокремлення фактів від думок, 3 – достовірність (посилання на джерела), 4 – доступність, 5 – відсутність мови ворожнечі.

Проект «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується Інститутом демократії імені Пилипа Орлика за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».

Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.

Контакти:
координатор проекту
Наталія Стеблина
067 985 73 21
steblinka@gmail.com