Сумські експерти не очікували такої невисокої уваги до теми АТО та переселенців у друкованих луганських ЗМІ.

Для моніторингу луганських медіа у лютому 2017 року відібрано чотири друкованих і чотири Інтернет-видання регіону: газета територіальних громад Луганської області «Луганщина.ua», видання територіальної громади міста Сєвєродонецька «Сєвєродонецькі вісті», районні газети «Кремінщина» та «Новини Сватівщини», «Информационный портал Ирта-Fax» http://irtafax.com.ua/, «CityNews. Новости Луганска и Луганской области» http://www.citynews.net.ua/, «Трибун. Обществеенно-политический обозреватель» http://tribun.com.ua, «Паралель медіа. Новости Луганска и Украины» http://paralel-media.com.ua/ за визначений період із 6 до 12 лютого.

За допомогу у виборі видань і надані контакти сумські експерти дякують департаменту масових комунікацій Луганської військово-цивільної адміністрації в особі Олександра Костенка та Альбіни Кушелєвої, а також журналістам Михайлу Бублику та Сергієві Сакадинському.

Огляд публікацій проведено у таких числах видань: «Кремінщина» – №11-12 від 11 лютого; «Луганщина.ua.» – №44 від 7 лютого; «Сєвєродонецькі вісті» – №6 від 10 лютого; «Новини Сватівщини» – № 6 від 10 лютого. Також оцінювалися матеріали сайтів «Ирта-Fax» за 6-9 лютого; «CityNews» за 6-11 лютого; «Трибун» за 6-12 лютого та «Паралель-медіа» за 6-11 лютого.

У друкованих виданнях оцінено 87 публікацій, у Інтернет-виданнях – 351 матеріал. Загалом – 438 робіт.

Моніторинг мав на меті проаналізувати якість медіаконтенту з огляду на співвідношення окремих жанрів журналістики, відсоток оригінального власного контенту, виокремлення переважаючих тем і можливих маніпуляцій за рахунок розміщення прихованої реклами та порушення базових стандартів професійної журналістики.

Жанрова палітра досліджувалася лише у друкованих виданнях і за оглянутий період виглядає так.

Найбільше присутні інформаційні жанри (новини, замітки, замітки з коментарем, звіти, репортажі) – 34 (39%).

На другій позиції за кількістю – матеріали, включені в поняття «інше» (сюди віднесені роз’яснення, наприклад, податкової служби чи пенсійного фонду, оголошення про прийом громадян у органах державної влади чи місцевого самоврядування; «джинсові» матеріали невизначених жанрів тощо) – 26 публікацій – 30%.

Треті за кількістю матеріали категорії «прес-релізи/протокольні матеріали/офіційні звіти державних установ» – 13 публікацій – 15%.

Публікацій категорії «художні жанри (життєва історія, нарис, фейлетон тощо)» – 5 публікацій – 6%.
Інтерв’ю, бліц-опитування – 4 публікації або ж 5% загальної кількості публікацій. Аналітичних матеріалів у жанрі «стаття» чи «огляд» – 2 публікації (2%). Така ж кількість аналітичних матеріалів у жанрі кореспонденції – 2 публікації (2%). Авторська колонка/колонка редактора знайдена лише одна, відповідно – 1%.

Найбільш повно жанрову палітру використовує газета «Луганщина.ua.» – тут представлено 7 жанрових груп. У «Кремінщині» – 6. «Новини Сватівщини» послуговувалися 5 групами/видами жанрів. «Сєвєродонецькі вісті» – 4-ма. (Графік №1 – Жанрова палітра).

За походженням матеріали друкованих видань розподілилися таким чином:
Власних матеріалів – 40, що складає 46%.
Рівно така ж кількість матеріалів, запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело (40 публікацій – 46%).
Не ідентифікованих матеріалів – 7 (8%).

Тобто в загальному підсумку матеріалів, створених самими журналістами, менше, ніж половина контенту: 46% проти 54%. Відсоток неідентифікованих матеріалів ніби й невеликий, але якщо розуміти, що в цих публікаціях порушений один із головних стандартів журналістики – стандарт достовірності, а відповідно створено поле для можливих маніпуляцій, цей відсоток не виглядає невинно.

У Інтернет-виданнях із 351 матеріалу 76 (тобто лише 22%) віднесено до власного контенту.
250 публікацій (71%) належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело. Неідентифікованих публікацій 25 або ж 7%.

Як бачимо, відсоток неідентифікованих (читай – недостовірних) публікацій у Інтернет-виданнях на 1% менший, ніж у друкованих ЗМІ. Проте загальна сума «чужих» публікацій тут 78%.

Тематика публікацій

У друкованих виданнях за оглянутий період тематичні пріоритети визначилися так.
Найбільший відсоток отримала «актуальна» тема під назвою «Інше» – 23 публікації, що становить 26% загального контенту.

На другому місці тема «Життя місцевої громади/соціальна сфера на місцевому рівні/ місцева інфраструктура (суспільство, громадяни)» – 21 публікація – 24%.

«Соціальна сфера/охорона здоров’я/освіта/пенсійна реформа/малозабезпечені/вимушені переселенці» займають 16% від загального контенту – 14 матеріалів.

Тема «Економіка та фінанси/інвестиції/оподаткування /тарифи» – 11% – 10 публікацій.

Тема «АТО/військові дії/життя в умовах війни/воїни й добровольці/допомога армії», що виявилося несподіваним для сумських експертів, у луганських друкованих ЗМІ займає лише п’яте місце – 9 публікацій – 10% контенту.

Освіта/наука – 4 публікації – 5%.

По 2% (відповідно по 2 публікації) розміщено за темами «Місцеве самоврядування/ децентралізація /реформи на місцевому рівні (політично-економічний контекст)» та «Культура».

По 1% контенту присвячено темам «Політика/вибори/партії/політичні діячі/парламент» та «Кримінал».

У Інтернет-виданнях тема «АТО / військові дії / життя в умовах війни / воїни й добровольці / допомога армії» є виразно лідируючою: із 351 публікації – 157 матеріалів, що складає 45%.

На другому місці за кількістю (зі значним відривом) іде тема «Кримінал/діяльність правоохоронних органів» –41 публікація – 12%.

По 9% набрали тематичні категорії «Інше» – 33 публікації та «Зовнішня політика/міжнародні договори/Мінські угоди» – 31 публікація.

По 7% контенту віддано темам «Життя місцевої громади/соціальна сфера на місцевому рівні/місцева інфраструктура (суспільство, громадяни)» – 25 матеріалів, «Економіка та фінанси/інвестиції/ оподаткування/тарифи» – 23 публікації.

Тема «Спорт» – 18 матеріалів – 5%.

По 2% належить темам «Культура» – 7 публікацій, «Політика/вибори/партії/олітичні діячі/парламент» – 6 матеріалів.

По 1% у тем «Соціальна сфера/охорона здоров’я/освіта/пенсійна реформа/малозабезпечені/ вимушені переселенці» – 4 публікації; «Місцеве самоврядування/децентралізація/ реформи на місцевому рівні (політично-економічний контекст)» – 2 публікації; «Освіта/наука» – 2 публікації.

По одній публікації, не набравши й одного відсотка, за темами «Іноземні новини/уряди інших країн» і «Корупція/викривання корупції».

Якщо визначити рейтинг тем, які пропонуються всіма оглянутими ЗМІ, то середні показники виглядають так (сума відсотків у обох типах видань поділена на 2):
«АТО / військові дії/життя в умовах війни/воїни й добровольці/допомога армії» – 27,5 %;
«Інше» – 17,5%;
«Життя місцевої громади/соціальна сфера на місцевому рівні/місцева інфраструктура (суспільство, громадяни)» – 13,5%;
«Економіка та фінанси/інвестиції/ оподаткування/тарифи» – 9%;
«Соціальна сфера/охорона здоров’я/освіта/пенсійна реформа/ малозабезпечені/вимушені переселенці» –8,5%;
«Кримінал / діяльність правоохоронних органів» – 6,5%;
«Зовнішня політика/міжнародні договори/Мінські угоди» – 4,5%;
«Освіта/наука» – 3%;
Спорт – 2,5%;
Культура – 2%.
«Місцеве самоврядування/децентралізація/ реформи на місцевому рівні (політично-економічний контекст)» та «Політика/вибори/партії/політичні діячі/парламент» – по 1,5%.

 

Як бачимо з графіка №2, ці теми у двох видах видань висвітлюються дуже нерівномірно.

Очевидно, це є обумовленим специфікою видів ЗМІ. Адже тема АТО оперативно-змінна й закономірно, що інформацію про це швидко дають Інтернет-видання. Газети, що є тижневиками, більше уваги приділяють темам життя громад, соціальної сфери.

Пропорційність висвітлення найбільш представлених тем у кожному з видань можемо бачити з Графіка №3.

Звертає увагу велика часка матеріалів категорії «Інше». У газетах «Новини Сватівщини» їх 8 із 23-х, у «Сєвєродонецьких вістях» – 10 із 37; на сайті «Трибун» – 18 зі 100. До цієї категорії, наприклад, у газеті «Сєвєродонецькі вісті» ввійшли: 2 привітання зі святами від керівників влади; 3 оголошення – про святкову торгівлю, збори громадян, пільгову передплату на газету; попередження рятувальників; роз’яснення управління соціального захисту та центру правової допомоги; графік особистого прийому громадян керівництвом Сєвєродонецької міської ради… Чи можна всі ці публікації віднести до «шумових» у ЗМІ? Сумські експерти схиляються до думки, що не можна, адже тут діє і функція «прикладного» інформування (попередження рятувальників; роз’яснення управління та центру; графік прийому) – тобто видання розміщує інформацію, що є корисною для якоїсь частини аудиторії. Проте «Заява про наміри» (4 стор. видання) взагалі є «невпізнаним» матеріалом. Імовірно, це публікація з розряду тих, що підприємства чи організації на вимогу процедури мусять розміщувати в мас-медіа зв᾽язку з тендерами, конкурсами тощо. Але матеріал не має рубрики, будь-якого роз’яснення й тому сприймається як «шум».

На сайті «Трибун» категорію «Інше» склали публікації, що йдуть під рубрикою «Публикации» і містять немарковану рекламу. Подана вона як ті чи інші рекомендації – від застосування тонального крему до використання печей тієї чи іншої модифікації тощо. Матеріали йдуть без посилання на будь-які джерела, це такі собі «глухі» тексти, які можна було б віднести до некваліфікованих побутових порад, аби вони не містили посилань на інтернет-магазини, де можна придбати названі товари.

Тобто це той масив інформації, що містить і корисну інформацію, що не оформлена належним чином, але саме тут може бути схована й немаркована реклама, і «шум».

Щодо тональності публікацій. Переважно вона, як і належить, нейтральна: у друкованих ЗМІ – на 64%, у Інтернет-виданнях – на 91%.
Негативна тональність зауважена у 8% матеріалів газет та 4% сайтів.
Позитивна тональність – у 28% газетних публікацій та 5% матеріалів сайтів.

Для аналізу публікацій щодо наявності матеріалів із ознаками замовності та цензури із ОСНОВНОГО списку матеріалів моніторингу в друкованих виданнях відібрано 68 публікацій, у он-лайн виданнях – 351. Загалом – 419 публікацій.

У друкованих виданнях найбільше матеріалів із ознаками замовності та цензури розмістила газета «Сєвєродонецькі вісті» – 13 матеріалів із 24 оглянутих (54,2%). За обсягом ці публікації не займають значної площі. Переважно це «оголошення» та міні-блоки на зразок «Снова в г. Рубежное Алексей», «Эльвира (проводит прием)», «Куплю в любом состоянии», «31 січня пройшли загальні збори Сєвєродонецької міської організації УКРОПу», «Куплою новые и б/у ламповые индикаторы», «Ударный костоправ», розміщені без жодного маркування, мають рекламний зміст. Подібне спостерігаємо і в інших виданнях.

На другій позиції за кількістю матеріалів із ознаками замовності та цензури газета «Новини Сватівщини» – 7 матеріалів (41,2% контенту).
Третьою є «Кремінщина» – 4 публікації, що складають 28,6%.
Найменше матеріалів із відповідними ознаками у газети «Луганщина.ua» – 1 публікація, що складає 7,7%.

Щодо журналістських публікацій із елементами замовності, то це переважно «протокольна» категорія. Тобто той вид замовності, який журналісти традиційно звикли вважати нормою.
Для прикладу – єдиний матеріал, що отримав зауваження в газеті «Луганщина.ua», називається «Луганщина отримала можливість подовжити життя архівним документам». Це інтерв’ю про вдосконалення архіву завдяки грантовій програмі. У першому абзаці читаємо: «…З метою їх якісного збереження за ініціативи та підтримки голови обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Юрія Гарбуза, Державний архів Луганської області уклав Грантову угоду на придбання спеціального оцифрувального обладнання (швидкісного сканеру)… »

Ще приклад – із «Сєвєродонецьких вістей». Ніби цілком нейтральна публікація – «У Сєвєродонецьку відзначили 30-річчя танцювального колективу «Еврика» та ювілей його керівника». Проте чотири з десяти абзаців присвячені привітанню колективу міською владою, хоча героями матеріалу мали б стати керівник і учасники ансамблю (до речі, імена-прізвища жодного з учасників не названі).

«Паралель-медіа» розмістила інформацію «Луганщина пам’ятає своїх героїв: школярі зустрілись із «айдарівцями»: «Як повідомили Параллель-медиа у Департаменті масових комунікацій Луганської облдержадміністрації – обласної військово-цивільної адміністрації, 9 лютого, у Сєвєродонецькій загальноосвітній середній школі № 18 відбулися «урок мужності» та зустріч з учасниками антитерористичної операції, бійцями 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Участь у відкритті уроку взяв перший заступник голови облдержадміністрації Роман Власенко. Також до заходу долучилися директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Юрій Стецюк, командир 24 окремого штурмового батальйону «Айдар» підполковник Максим Марченко, представники Групи Цивільно-військового співробітництва ОТУ «Луганськ» волонтери, учні і викладачі шкіл Сєвєродонецька та небайдужі містяни. Вони вшанували пам’ять загиблих бійців батальйону, згадали кожного поіменно, хто віддав своє життя, боронячи Україну. «Захисники, яких ми згадуємо, пожертвували найдорожчим, що є у людини – життям», – наголосив Роман Власенко. Орденом Богдана Хмельницького І ступеня посмертно нагороджено бійця батальйону «Айдар» Юрія Гуртяка. Цю високу нагороду передали маленькій доньці загиблого воїна, яка навчається в цій школі. Також школярі передали саморобні обереги бійцям 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». (http://paralel-media.com.ua/p76662.html)

Як бачимо, із героїв, яких пам’ятає Луганщина, згадано одного; не назване ім’я доньки, якій передано нагороду бійця; зате присутні «головні герої» – посадовці.

Журналісти часто не схильні бачити в подібному викладі ознак замовності, хоча треба розуміти, що тут вона наявна – не з огляду проплаченості матеріалів, а з огляду саме «протокольності» або, як ще кажуть, – «журналістики відданості», що залишилася нам у спадок від радянських часів.

Ми чомусь іноді ніби забуваємо, що службовці, чиновники за свою роботу отримують зарплату, і не варто відпрацювання цієї зарплати ставити їм у заслугу.

Щодо сайтів. Найвищий показник матеріалів із ознаками замовності та цензури у сайту «Паралель-медіа» – 18 публікацій із 59 (30,5%). Зразу зауважимо, що переважаюча частина цих публікацій, як і у друкованих виданнях, має «протокольну» ознаку.

Друга позиція щодо розміщення матеріалів із ознаками замовності у сайту «Трибун» – 17 публікацій, вже згаданих вище як матеріали під рубрикою «Публикации», тобто 17% – прихована комерційна реклама.

На третьому місці «Итар-Fax» – 9 публікацій (9% контенту). На четвертому – CityNews – 3 публікації (3,3%).

Щодо політичної та комерційної складової матеріалів із ознаками замовності. У друкованих виданнях переважила «політика»: 15 проти 10 «комерційних» матеріалів. У Інтернет-виданнях «політики» 25 матеріалів, «комерції» – 22.

У друкований виданнях середній показник матеріалів із ознаками замовності та цензури склав 36,8% оглянутих публікацій. У Інтернет-виданнях середній показник складає 13,4%. Тобто середній показник кількості публікацій із ознаками замовності та цензури у всіх досліджуваних виданнях регіону – 25,1%, власне, четверта частина загального контенту.

Особливістю луганських ЗМІ є повна відсутність за моніторинговий період матеріалів із неналежним маркуванням – і в друкованих, і в он-лайн виданнях.

Матеріали з ознаками пропаганди. Такий знайдено один (7,1%) у виданні «Новини Сватівщини» під заголовком «Вопросов много – кому их задавать?» читачки з м. Сватове Н.Вєтрової, присвячений проблемі функціонування в Україні української і російської мов. Лист до редакції, за словами авторки, викликаний тим, що вона прослухала радіопередачу «о мовах», тож написала до газети. Твердження, висловлені в публікації, відтворюють гасла, характерні для пропагандистського дискурсу штучно створеного протистояння двох мов в Україні, вважає експерт Алла Ярова. Тут міститься натяк на те, що військовий конфлікт на території області є своєрідною відплатою за російськомовність. Зокрема: «Мой отец в 30 лет остался без ноги, защищая Украину, и как же было трудно жить малограмотному инвалиду в селе, как он страдал, когда культя болела, какие муки переносил, а мы, его дети и внуки, должны бояться говорить на языке моего родного отца? Чем же мы, русскоязычные украинцы, виноваты перед Украиной?»

Авторка апелює до «гарного радянського» минулого і говорить про сучасне: «Снесли памятники, поменяли названия городов, сел, улиц, разрушили страну, колхозы, промышленность – теперь что на очереди, чтобы смести с лица земли русскоговорящих?»

Щодо проросійських меседжів, питання досить хитке й потребує обговорення. Дві такі публікації (2%) знайдено на сайті «Трибун». Самі повідомлення ніби не містять тенденційної інформації, а лише інформують.

Публікація «Луганский экс-регионал возглавил группировку (видео)» від 9 лютого (№52, http://tribun.com.ua/39950) повідомляє, що «На место ликвидированного 4 января Олега Анащенко, и.о. главаря “народной милиции ЛНР” назначен “полковник” Михаил Филипоненко. Об этом сообщаеют информресурсы оккупантов.

Отметим, до 2010 года, боевик являлся дептатом Ленинского райсовета от Партии регионов и по совместительству директором ЧП “Элит-Строй”» Далі йде відео з повним текстом промови Філіпоненка, виголошеної у зв’язку з його призначенням. (Про виділене кольором – нижче).

У публікації «Российские пропагандисты сняли абсурдный сюжет про поселок под Северодонецком (видео)» від 10 лютого (№78, http://tribun.com.ua/39985) йдеться про те, що «поселок Щедрищево под Северодонецком попал сюжет российских телевизионщиков.
“Бывший элитный поселок, окруженный блокпостами и минными полями – место дислокации натовских специалистов”, – говорится в сюжете». І далі йде російський сюжет без будь-яких коментарів.

Зрозуміло, що і промова у першому сюжеті, і другий сюжет несуть традиційні «еленерівсько-російські» твердження. Для когось вони – облудні, та для частини населення, інфікованої вірусом ворожої пропаганди, цілком прийнятні, співзвучні їхнім думкам. І транслювання їх є практично поширенням ідей, висловлених «іншою» стороною. Особливо це стосується сюжету, де досить коротко згадується селище під Сєвєродонецьком, а решта його несе загальний антиукраїнський зміст. То чи варто поширювати таку інформацію, несучи меседжі противника?

Фейків у публікаціях не виявлено.

Про дотримання стандартів. Експерти при максимальній оцінці 5 за кожен матеріал (1 бал за кожний із 5 критеріїв) вивели такі середні оцінки (від найвищої – до найнижчої):

Ирта-Fax – 4,13
CityNews – 4,00
Паралель-медіа – 3,94
Новини Сватівщини – 3,93
Луганщина.ua – 3,75
Кремінщина – 3,25
Сєвєродонецькі вісті – 3,25

У друкованих виданнях найвищий бал – 0,95 – має критерій «Відсутність мови ворожнечі».
На другому місці – достовірність – 0,92.
На третьому – 0,83 – доступність.
На четвертій позиції показник відокремлення фактів від коментарів – 0,77.

Баланс думок, що традиційно є «слабким місцем» нашої журналістики, отримав 0,09 бала.
Таким чином, середня оцінка друкованих видань за дотримання стандартів – 3,55.

На сайтах високий бал – 0,94 – мають три критерії: «достовірність», «доступність» і «відсутність мови ворожнечі».
Критерій «відокремлення фактів від коментарів» оцінено на 0,88 бала.
Баланс думок так само низький – 0,08 бала.
Отже, середній бал за дотримання критеріїв у Інтернет-виданнях складає 3,77 бала.

Відповідно, середня для всіх медіа оцінка – 3,66 бала.

Хочеться зробити окреме зауваження щодо критерію «доступності», який раніше не розглядався в моніторингу. Сюди ми відносили і складні абревіатури, як, наприклад, у інформації «Радіо Свобода» поспілкувалося зі старобільчанами» (Паралель-медіа): «Чим живе Старобільськ – колишній прихисток Батька Нестора Махна, нині прифронтове місто? Які таємничі колізії історії міста та в чому його особливість сьогодні? На ці та інші питання разом із старобільчанами шукали журналісти «Радіо Свобода», повідомляє Прес-центр ЛОУНБ імені О. М. Горького».

Далі в тексті йде «декодування» – Луганська обласна бібліотека імені О. М. Горького. Проте, як відомо, перша згадка назви має бути повною, а вже далі її можна подавати скорочено. Та й що шукали журналісти «на ці та інші питання» – залишається лише здогадуватися.

Вважаємо, до цієї категорії слід відносити й виразні мовні невправності. Знову звернемося до «Паралель-медіа», інформації «Старобільськ став одним із переможців конкурсу з картування громад»: Старобільськ пройшов відбір на участь у навчанні з такого картування і стало одним із 14 міст України, де буде впроваджуватися цей проект».

Не хочеться до цієї категорії відносити звичайні помилки, але сказати про це потрібно. Скажімо, з помилками подана вже згадана інформація «Трибун» «Луганский экс-регионал возглавил группировку (видео)» – тут просимо повернутися до цієї інформації та зауважити виділення кольором. Взагалі на сайті помилок забагато, що свідчить про відсутність вичитки матеріалів самими журналістами. До речі, це псує загальне позитивне враження, що справляє «Трибун».

Щодо особливостей подавання інформації експерти зауважують зокрема такі моменти.
Газета “Кремінщина”, вважає Володимир Садівничий, абсолютно типове районне медіа, що їх сотні виходять як на Сході України, так і на Півдні, Півночі, Центрі та Заході. Газета, принаймні це демонструється на сторінках, має проукраїнську позицію. «Усі офіційні матеріали опубліковані українською мовою. Кілька публікацій російськомовні, що, на мій погляд, свідчить про гру в якусь мовну демократію, а насправді показує нікому не потрібні загравання незрозуміло з ким. Типовий приклад – матеріали на сторінці 5. Перший із них – «В лес, в аптеку – быстрым шагом» – інтерв’ю із колишнім директором Кремінецького медичного училища. Текст російськомовний. Другий матеріал сторінки – «Від тюрми і від суми.., Або життя – спочатку» – про колишнього сільського голову, який втрапив до в’язниці за хабарництво. Тут текст написаний українською мовою. В обох матеріалів один і той же автор, тільки в першому випадку це Анна, а вже в другому – Ганна. Хтось може пояснити логіку в такому підході до наповнення змісту газети «Кремінщина»? Як на мене, повторюся, нікому непотрібні загравання незрозуміло з ким. А ось про російськомовний дух цієї газети переконливо свідчать програма телепередач та оголошення…»

Є зауваження іншого порядку. Як, наприклад, до газети «Новини Сватівщини». Алла Ярова вважає, що тут дотримання мовних стандартів не викликає особливих зауважень. Але, «попри те, що газета витримує нейтральність у подачі інформації, деякі з надрукованих матеріалів привертають увагу через свою упередженість. Наприклад, у матеріалі «Питание в школах: что почем и за чей счет» ідеться про зустріч голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації з керівниками установ області та представниками громадських організацій. На зустрічі від громадськості прозвучало питання, чи достатньо 5 гривень на день для харчування однієї дитини. Як на мене, питання абсолютно адекватне. Проте видання однозначно стає на бік адміністрації та «іде війною» проти громадських активістів», зауважуючи: «Люди, назвавшие себя общественными активистами, выразили недовольство суммой, выделяемой из районного бюджета на питание учеников начальных классов». Далі видання взагалі бере в лапки словосполуку «общественные активисты»: «Общественные активисты» акцентировали внимание на том, что 5 грн. в день – слишком маленькая сумма для того, чтобы накормить полноценным обедом одного ребенка». У той же час усіх посадових осіб називають на ім’я і по батькові, подають їхні прізвища й посади. Така «нелінійність» у подачі фактів змушує говорити про можливу упередженість, висвітлення події на користь однієї зі сторін. Увесь подальший виклад ґрунтується на аргументах представників місцевої влади, а представники громадськості так і не одержали слова».

Сумські експерти здійснювали перехресний моніторинг харківських видань. За вибіркою – сайт «Mediaport» та газету «Вечірній Харків». Особливих зауважень немає. Утім, хочеться сказати про інформацію, що, на нашу думку, несе проросійський меседж. «Матеріал «В результате авиаудара России погибли трое турецких военных», розміщений на харківському сайті «Mediaport», нагадав репліку про «сто грамів за збитий» із відомого фільму, – зауважує Володимир Садівничий. – Саме так, як помста туркам за збитий російський літак восени 2015 року, сприймається подана інформація в означеному матеріалі. От лише тут не сто грамів, а троє вбитих та 11 поранених у результаті «випадкового попадання» бомби з російського літака у приміщення, де знаходилися турецькі військові. Посилання винятково на російські джерела, підбір фактів, чітко розставлені акценти дають усі підстави класифікувати публікацію як таку, що містить приховані проросійські меседжі.

У газеті «Вечірній Харків» зауважено однобічну й певною мірою тенденційну подачу матеріалів із теми міжнародної політики.

Моніторинг здійснювала група сумських експертів у складі Алли Ярової, кандидата філологічних наук, заступника директора Науково-навчального інституту бізнес-технологій «УАБС» Сумського державного університету та Володимира Садівничого, доктора наук із соціальних комунікацій, доцента кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Щодо визначення відповідності стандартам експерти спираються на такі критерії: 1 – баланс думок або ж точок зору (категорія передбачає представлення всіх сторін конфлікту); 2 – достовірність (категорія передбачає наявність посилання на джерела та чітку авторизацію кожної думки); 3 – відокремлення фактів від коментарів (категорія передбачає чітке позначення початку і кінця кожної думки, виключає будь-які журналістські оцінки і міркування); 4 – доступність (тобто матеріал викладено з врахуванням здатності пересічного читача/користувача легко сприймати публікацію); 5 – відсутність мови ворожнечі категорія передбачає, що матеріал не використовує дискримінаційні висловлювання щодо статі, національності /етнічного походження, релігії, раси, інвалідності або сексуальної орієнтації героїв матеріалу).

Проект «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується міжнародною благодійною організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».

Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.

Контакти:
координатор проекту
Алла Федорина
050 93 96 017
afedoryna@ukr.net