Друковані медіа
У серпні 2017 року львівська експертна група ІДПО моніторила чотири газети: “Високий замок”, “Львівська пошта”, “Ратуша”, “Експрес”.
Професійні стандарти
Середній бал дотримання п’яти стандартів у серпні став найвищим цьогоріч – 4,22 (травень – 3,47, лютий – 3,8).
Найбільший показник у «Ратуші» – 4,37. Комунальна газета, яку готують до роздержавлення, здобула по 1 балу за чотири стандарти і лише 0,37 – за баланс думок, що є …найгіршим результатом з-поміж 4-х газет. Три інші видання «Високий замок”, “Львівська пошта”, “Експрес” – приватні газети – дотримувалися балансу думок однаково на рівні 0,42 бала.
Як і у травні ніде не зафіксовано мови ворожнечі, а максимальним балом – 1 – оцінено також доступність матеріалів.
Газети: матеріали з ознаками замовності, пропаганди; наявність проросійських меседжів, фейків
В друкованих виданнях Львова було опубліковано 2,5% матеріалів з ознаками комерційної замовності і жодного – політичної. Найбільше – у газетах «Експрес» – 3,7%, «Високий замок» 3,1%, «Ратуша» – 1,9%.
Найкращий – нульовий результат «джинси» – у газети «Львівська пошта». Зате «Львівська пошта» встановила «антирекорд» з публікації немаркованих матеріалів – 8,2%. Це погіршило і середній результат усіх газет – 2,7%.
Різний підхід до визначення маркованої-немаркованої реклами продемонстрували, наприклад, «Високий замок» і «Львівська пошта», публікуючи привітання міського голови Львова Андрія Садового з 26-ою річницею Незалежності України. У «Високому замку» воно опубліковане під рубрикою «Реклама», а у «Львівській пошті» – «Вітання».
Основні теми та тональність матеріалів
Теми. У серпні чотири друковані видання найбільше уваги приділяли таким темам: культури –11%; економіки і спорту– по 10%; політики – 9%; життя місцевої громади і криміналу – по 8%. Гірше висвітлювалися питання освіти (6%).
Знову, як і в травні, цілковито випали з поля зору всіх газет теми місцевого самоврядування, децентралізації і реформ на місцевому рівні, а також внутрішньо переміщених осіб й постраждалих внаслідок конфлікту на Донбасі.
Темам, які за методологією, ми відносимо до розділу «Інше», і які не є соціально-важливими, друковані видання віддали четверту частину (25%) матеріалів. Але це менше, ніж у травні, коли цей показник становив аж 36% (!) від загального числа публікацій.
Жанри. У друкованих виданнях знову переважали інформаційні жанри – 56% (у травні їх було 53%). На другому місці – інтерв’ю – 17%, на третьому – інші жанри.
Журналістських розслідувань, як і у травневому періоді моніторингу, друковані медіа читачам не запропонували зовсім. Також не було виявлено листів-звернень читачів і рецензій
Інтерв’ю, бліц-опитування стабільно є найпопулярнішим жанром газети “Експрес”, що заповнюють її шпальти майже наполовину.
Аналітичні матеріали у друкованих виданнях становили у серпні лише 8% жанрової палітри (у травні – 10%).
Моніторинг показав, що 69% всіх публікацій у газетах – власні матеріали, 22% – запозичені з належним посиланням, 9% – неідентифіковані. Найбільше власних матеріалів пропонують читачам журналісти газети “Експрес” – майже 100%. Це продемонстрували моніторинги у лютому, травні і серпні. Половина власних публікацій і половина запозичених із відповідними посиланнями на автора або джерело – у газеті «Львівська пошта».
Тональність. Найбільшою була нейтральна тональність матеріалів – 93% і найменшою – негативна – 1% (у травні – 2,5%, у лютому – 5%). Позитивна – 6% (у травні – 12%, у лютому – 6%).
Експерти не зафіксували у львівських газетах жодного матеріалу з ознаками пропаганди, фейків і проросійських меседжів.
Електронні видання
Веб-сайти, які моніторили львівські експерти у серпні: “Захід.нет”,“Галінфо”, “ЗІК”, “Вголос”.
Професійні стандарти
Середній бал за стандартами: 3,95. Цей результат вищий, ніж мали он-лайнові видання у травні (3,77 бала) і лютому (3,78). Однак він менший у серпні від аналогічного показника друкованих – 4,22.
Найвищий загальний середній бал за стандартами втретє цього року здобув сайт “Захід.нет” – 4 (у травні – 3,94, у лютому – 3,88).
Експерти максимально – на 1 бал – оцінили в он-лайнових ресурсах дотримання двох стандартів, як і у друкованих виданнях: доступності і відсутності мови ворожнечі.
За дотриманням двох стандартів – відокремлення фактів від думок і достовірності/посилання на джерела ситуація в інтернет –виданнях краща, ніж .
Найгірше журналісти онлайн медіа Львова, які досліджуються, дотримуються балансу думок – 0,08 бала (0,06 – у травні, 0,05 – у лютому). У серпні, як і у травні невтішна картина щодо збалансованості й неупередженості спостерігалась на сайті «ЗІК» (0 балів, при максимальній оцінці 1).
«Суб’єктивність» соціальних мереж, на думку експертів, заразила львівські електронні ЗМІ майже повною відсутністю балансу думок і неупередженості. Окрема думка про факт нерідко подається важливішою від нього самого. Повідомлення з соціальних мереж, переважно з Фейсбуку, в інформагенціях претендують на «журналістський» жанр, хоча у 90% випадків ним не є, бо не відповідають навіть на найпростіші запитання новини: хто, що, де, коли, чому, навіщо, як.»
Матеріали з ознаками замовності, пропаганди;наявність проросійських меседжів, фейків
В онлайн медіа не зафіксовано жодного матеріалу з ознаками пропаганди, фейків і проросійських меседжів, а також публікацій із ознаками замовності (у травні таких було 2%).
Два ресурси – “Галінфо” і “Вголос” – поширили відповідно 3 і 2 відсотки неналежно маркованих матеріалів. “Захід.нет” і “ЗІК” таких матеріалів не публікували. Середній результат за цим показником – 1,3%. Він погіршився порівняно з попередніми моніторингами, оскільки у травні і лютому в он-лайн медіа не було виявлено жодного неналежно маркованого матеріалу.
Основні теми та тональність матеріалів
В онлайн виданнях переважали теми криміналу –21%, іноземні новини – 15%, політики – 10%, інші теми – 9%. Важлива тема висвітлення АТО і подій, пов’язаних з війною висвітлювалися у 9% матеріалів, це на 7% більше, ніж у друкованих ЗМІ (в газетах – лише 2%).
В онлайн ЗМІ домінувала 100% нейтральна тональність матеріалів.
Власних матеріалів у львівських онлайн медіа майже вдвічі менше 35%, ніж у газетах, – 69% . У той час як запозичених аж 65%. Таким чином електронні ЗМІ постійно і відчутно програють друкованим за походженням матеріалів.