Сумська обласна громадська організація «Сумський прес-клуб»

Моніторинг проведено у друкованих медіа: «Кремінщина», «Луганщина.ua.»; «Новини Сватівщини», «Сєвєродонецькі вісті». Також оцінювалися матеріали сайтів «Ирта-Fax», «CityNews», «Трибун» та «Паралель-медіа». Загалом оцінено у друкованих виданнях 138 матеріалів, у Інтернет-виданнях 355 публікацій. Всього – 493 роботи.

Друковані видання

Дотримання стандартів

Середня лютнева оцінка всіх друкованих видань за дотримання стандартів – 3,5 з максимальних 5 балів. Найвищий середній бал, як і минулого моніторингу, у видання «Луганщина.ua» – 3,88. «Кремінщина» з останньої позиції піднялася на другу, отримавши 3,53 бала. Публікації видання «Сєвєродонецькі вісті» оцінено у 3,36 бала.

З другої сходинки на останню спустилися «Новини Сватівщини» – 3,21 бала.

Щодо окремих критеріїв.

Найвищий бал – 1 – традиційно має відсутність дискримінаційних висловлювань. На другій позиції, доступність – 0,85 бала.

Проте щодо доступності змістів, слід зауважити помилки, що нерідко зустрічаються в текстах. Зокрема про газету «Кремінщина» експертка Алла Ярова говорить: «Зауважуємо неточність: читаємо «Ашхабад» замість правильного «Ашгабад». Бачимо зловживання окремим словом, наприклад, словом «знаходиться» у не властивих для нього значеннях: на сторінці 3 – «де і знаходився до самої мобілізації», «знаходився на лікуванні», «знаходився в колоні»; на сторінці 2: «у стадії реалізації знаходяться проекти». Це, безперечно, затрудняє сприйняття текстів.

Достовірність – 0,83 бала. Напередодні – 0,81.

Показник «відокремлення фактів від коментарів» дещо зріс – 0,74 (листопад – 0,65; серпень – 0,47).

Баланс думок дуже низький – 0, 08 (листопад – 0,11). Схоже, що журналісти повністю ігнорують цей стандарт. І якщо автори Інтернет-видань зазвичай виправдовуються тим, що, втрачаючи баланс, вони виграють на оперативності, то друковані видання, що є тижневиками, такого виправдання не мають. Між тим, балансу немає у жодному (!) з досліджених матеріалів «Кремінщини» та «Сєвєродонецьких вістей». Із 14 публікацій «Новин Сватівщини» баланс знаходимо в одній. Із 16 матеріалів «Луганщини.ua» баланс є у чотирьох. Але цей найвищий показник відповідає лише 25% публікацій.

Якщо порівняти якість публікацій протягом чотирьох моніторингових хвиль (Графік №1), побачимо, що її рівень переважно тримається у проміжку 3-4 бали. Власне, «четвірки» сягає лише одне видання.

Графік №1 (дані у відсотках)

Матеріали з ознаками замовності, пропаганди, проросійські меседжі, фейки

Середній показник матеріалів із ознаками замовності склав 6,4%.

Найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістила газета «Сєвєродонецькі вісті» – 11% ( у листопаді) 3,4%.

На другому місці антирейтингу – 9,5% газета «Луганщина.ua». «Новини Сватівщини» – 5%.
У «Кремінщині» цього разу матеріалів із ознаками замовності не виявлено.

Якщо прослідкувати стан публікацій із ознаками замовності за чотири хвилі моніторингу – Графік №2, то відзначимо, що кількість джинси зменшилась. Проте, у виданнях присутня значна частка матеріалів із неналежним маркуванням, відтак, відсоток публікацій, розміщених із порушенням Закону про рекламу, досить високий.

Протягом моніторингу зафіксовано 11,2% матеріалів з неналежним маркуванням: у газеті «Сєвєродонецькі вісті» складають 24% контенту (у листопаді 19%), «Новини Сватівщини» – 15%; «Кремінщина» – 5,6%.

Не виявлено неналежно маркованих публікацій у газеті «Луганщина.ua».
Додавши два показники – замовності та неналежного маркування, – отримуємо 17,8% публікацій, що порушують законодавство, – майже п′ята частина контенту.

Графік №2 (дані у відсотках)

Матеріалів із ознаками пропаганди, проросійських меседжів, фейків у друкованих виданнях не
виявлено.

Теми, жанри, тональність, походження

Тематика публікацій. У лютому кількість публікацій із розряду «Інше» досягла «рекордної» цифри 51%. Якщо порівняти цей показник упродовж року (Графік №3) і побачимо, що рівень розважальної тематики постійно переважає суспільно важливий контент.

Графік №3 (дані у відсотках)

Найбільшу частку – 20% контенту обіймає тема життя місцевих громад.

Гірше висвітлюється тема соціальної сфери (охорони здоров’я, пенсійної реформи, малозабезпечених) – 6%.

Решті тем відведено ще менше уваги. Так, третю сходинку за висвітленням – по 4% – поділили досить нерівнозначні теми АТО, культури та спорту. Вимушеним переселенцям відведено 3% лютневого контенту.

Зменшилося висвітлення кримінальних подій (2%), проте публікацій на цю тему більше, ніж матеріалів про освіту та науку. Зовсім обійдені увагою теми місцевого самоврядування та боротьби з корупцією.

Окремо – про якість висвітлення. Зокрема, експертка Алла Ярова зазначає, що у газетах «Кремінщина», «Сєвєродонецькі вісті» є публікації, присвячені черговій річниці виведення радянських військ з Афганістану. «Загалом підхід до висвітлення цієї теми через згадку земляків, які пройшли афганську війну, дуже правильний. Та хотілося б висловити побажання, щоб газети дали можливість подивитися на події в Афганістані не тільки з позиції колишньої радянської дійсності, а й залучали сучасних експертів, істориків».

Жанрова палітра за такого обмеження тематики теж виглядає обмежено – переважають публікації категорії «Інше» – 54%. Впродовж року жанрова безликість зростала: лютий 2017 – 30%; травень – 43%, серпень – 41%, листопад – 38% і нарешті показник лютого 2018 – 54%.

Використання інформаційних жанрів у лютому зменшилось до 20%, на 2% менше, ніж попереднього моніторингу, як і прес-релізів – 13% (22% у листопаді).

Аналітичні матеріали складають лише 4% контенту. Інтерв′ю та художніх жанрів – по 3%. Можливо, для місцевих газет і достатньо наявної кількості художніх жанрів, але аналітичних матеріалів замало.

Якщо подивитися на використання жанрів протягом усього періоду моніторингу (Графік №4), ми зазначимо тенденцію до скорочення інформаційних жанрів, збільшення «іншого» та постійну чималу частку прес-релізів.

Графік №4 (дані у відсотках).

Щодо тональності публікацій. Переважно вона нейтральна – 72%. Негативна зауважена у 7%; позитивна – у 21% публікацій. У середньому така пропорція характерна для всього періоду моніторингу.

За походженням: власних матеріалів – 21% (листопад – 25%); запозичених матеріалів із відповідними посиланнями на автора/джерело – 60% (листопад – 59%); не ідентифікованих матеріалів – 19% (листопад – 17%; Тобто зміни цих характеристик незначні.

Інтернет-видання

Дотримання стандартів

Середня оцінка онлайн-видань за дотримання стандартів – 3,55 бала. Це дещо нижче листопадових 3,64 бала.

Найвищий бал за дотримання стандартів у лютому отримав сайт «Паралель-медіа» – 3,94 бали. Для сайту це певний прогрес, адже впродовж двох моніторингових хвиль він мав найнижчий показник.

«Трибун» має оцінку 3,56 бали; «Ирта-Fax» – 3,38 бали; «CityNews» – 3,31 бали.
Відсутність дискримінаційних висловлювань оцінено в 0,94 бала.

Доступність знову на другому місці – 0,89. Хоча за умови, що критерій включав би і рівень грамотності публікацій, то оцінка була б значно нижчою. Неохайність викладу матеріалів іноді дуже виразна. Наприклад, на сайті «CityNews» часто бачимо такі-от елементарно не вичитані матеріали; присутні не пояснені абревіатури; бракує логіки викладу та грамотності: «Германия предоставит Украине поддержку для полного восстановления территориальной целостности»,
http://www.citynews.net.ua/news/70232-germaniya-predostavit-ukraine-podderzhku-dlya-polnogo-vosstanovleniya-territorialnoy-celostnosti.html

Відокремлення фактів від коментарів і достовірність – 0,84 бала. Хоча ця оцінка теж претендує на зниження: маємо велику кількість публікацій, де єдиним джерелом інформації слугують пости в соціальних мережах.

Баланс думок, як і досі, практично відсутній – 0,03 (минулого моніторингу – 0,08).
Загалом оцінки за критерії відрізняються мало.

Матеріали з ознаками замовності, пропаганди, проросійські меседжі, фейки

Середній показник матеріалів із ознаками замовності – 9,3%, що більше, ніж попереднього періоду (6,3%).

Найбільше матеріалів із ознаками замовності та цензури у сайту «CityNews»: 17%. Це в основному комерційна замовність. «Паралель-медіа» ромістила 10,9% джинси. Тут журналісти розміщували матеріали політичної та комерційної замовності у рівних пропорціях.

На сайтах «Трибун» та «Ирта-Fax» знизилась кількість матеріалів із ознаками замовності – по 5%, серед яких переважає політична джинса.

Графік №5 (дані у відсотках)

Неналежно маркованих матеріалів не виявлено.

Матеріали з ознаками пропаганди, ознаки фейків, проросійські меседжі експерти виявили у чотирьох матеріалах на сайті «Ирта-Fax», власність депутата .

Проросійські меседжі знайдено також у одному матеріалі сайту «CityNews».

Щодо цих публікацій експерт Володимр Садівничий говорить: «У медіа Луганщини запах «руського міра» – у вигляді проросійських прихованих меседжів, фейків і провокацій, відвертих пропагандистських тверджень – очевидний. Найбільше «потойбіччя» на медіа-ресурсі «Ирта-Fax». Так, посилаючись на «Известия», тут стверджують, що для врегулювання ситуації більше підходять «пропозиції президента Росії», ніж «пропозиції України та США» (http://irtafax.com.ua/news/2018/02/2018-02-05-3.html). Як про буденну, а то й емоційно позитивну подію, сповіщають, що: «В “ЛНР” сократили численность «молодежного парламента» (http://irtafax.com.ua/news/2018/02/2018-02-05-12.html); «В ФСБ рассказали феерическую историю задержания украинского алиментщика в Крыму» (http://irtafax.com.ua/news/2018/02/2018-02-07-7.html ); «В Грузии ранили воевавшую на Донбассе женщину и убили ее сына» (http://irtafax.com.ua/news/2018/02/2018-02-07-16.html); а «“ЛНР” увеличила штрафы для перевозчиков, которые ездят без “лицензии”» (http://irtafax.com.ua/news/2018/02/2018-02-09-6.html). Підігруючи московським провокаціям, на повному серйозі розповідають про законність існування в Києві «Десятинного монастиря» (http://irtafax.com.ua/news/2018/02/2018-02-05-14.html); тричі за тиждень у заголовок виносять поняття «антибандерівський закон», хоча контекст цього й не вимагає; цитують їхній «закон» «Про свободу совісті та релігійні об’єднання» (http://irtafax.com.ua/news/2018/02/2018-02-06-1.html); уміщують роз’яснення «потойбічного» «пенсійного фонду» (http://irtafax.com.ua/news/2018/02/2018-02-07-19.html). І джерелом інформації для цього інформаційного порталу з адресою, що закінчується на «ua», виступає не що інше, як прес-служба «МЧС ЛНР» (http://irtafax.com.ua/news/2018/02/2018-02-05-19.html). …Закордонна інформаційна агресія кажете? Та ні, вона місцева».

Аналіз тем, тональність, походження

Тематика публікацій. Найбільшу частку контенту займає тема АТО – 19% загальної кількості публікацій. Ніби непогано, проте число матеріалів на цю тематику зменшується: у лютому минулого року частка складала 45%; травень – 22%; серпень – 28%; листопад – 20%. До того ж ці публікації переважно є статистичними повідомленнями офіційних прес-служб.

Другою за кількістю публікацій стала тема вимушених переселенців – 17%.
Традиційно велику частку має тема криміналу та діяльності правоохоронних органів» – 14%.
По 9% контенту у тем життя місцевої громади та економіки. «Інше» займає значно менше обсягу, ніж у друкованих ЗМІ, – 7%.

Решта тем обіймають по 1-5% загального масиву публікацій. Жодної згадки не здобула тема місцевого самоврядування.

Тональність публікацій: знизився відсоток матеріалів, що несуть нейтральну тональність – 57 (у листопаді – 70%). За рахунок цього зросла кількість публікацій з негативною енергетикою – 28% (листопад – 19%); та незначно – позитивних матеріалів – 15% (листопад – 12%).

За походженням: власний контент складають 29% публікацій; 76% (як і минулого моніторингу) належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело: не ідентифікованих публікацій 12%.

Лютневий контент друкованих видань виявився збідненим, тож у газетах не вдалося набрати по 16 публікацій, необхідних для оцінки на стандарти. Лише «Луганщина.ua» намагається витримувати суспільну значущість змісту. У «Кремінщині» експерти відібрали для аналізу 15 публікацій, у «Новинах Сватівщини» – 14; у «Сєвєродонецьких вістях» – лише 11. Натомість видання наповнюються оголошеннями, привітаннями, неналежно маркованими рекламними блоками тощо.

Досить оглянути лише заголовки газети «Сєвєродонецькі вісті». Для прикладу – друга сторінка: «До 75-ї річниці визволення Сєвєродонецька від нацистських загарбників», «Праздник боевых побратимов», «Увага, конкурс!», «Національна поліція України», «Надійшли нові пенсійні посвідчення». Така ж типова четверта сторінка: «ПрАт «Сєвєродонецьке об′єднання Азот» інформує», «Повідомлення про оприлюднення», «Сєвєродонецька міська рада сьомого скликання. Рішення про встановлення пільг», «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб», «Сєвєродонецька міська рада сьомого скликання», «План-графік проведення заходів з відстеження результативності регуляторних актів», «З 12 лютого 2018 р. Сєвєродонецький міський військовий комісаріат працює за новим графіком роботи». Тобто бачимо офіційні повідомлення, оголошення, які, напевне ж, цікаві певній частині населення, але переважно не мають нічого спільного з журналістикою, відтак не можуть аналізуватися на стандарти. Враження, що видання перетворюється з популярного мас-медіа на офіційний вісник органів місцевої влади.Відсутність змістовного наповнення видань тягне за собою недостатню якість окремих публікацій.

Контакти:
координатор проекту
Алла Федорина
050 93 96 017
afedoryna@ukr.net