Пророцтва астрологів щодо закінчення війни та конкурси від депутатів – як джинсували українські регіональні медіа у серпні?

У регіональних медіа потроху оживає джинса, яка майже зникла у перший місяць повномасштабного вторгнення рф. Причинами появи цих текстів можемо вважати пожвавлення політичної боротьби як в Україні, так і в регіонах, а також, звісно, відсутню в деяких медіа культуру до чіткого відмежування журналістського та рекламного контенту.

Форматами рекламних чи піар-текстів, замаскованих під журналістику, були дописи політиків із Фейсбуку, а також інформування про «благодійність» політиків та бізнесменів, які допомагали біженцям або ж організовували конкурси для дітей.

Щодо неналежно-маркованої реклами, то медіа згадували як окремі підприємства, медичні послуги, так і різноманітні онлайн-казино, інтернет-магазини та їхній крам: блендери, персональні комп’ютери тощо. Для того, щоб приховати рекламу, використовувалися рубрики на кшталт «Новини компаній», «Прес-реліз», «Партнерський проект», «Промо» або ж просто літера «р».

Видання вміщували необроблені матеріали пресслужб та установ, через це на шпальтах та в онлайні експерти фіксували офіціоз.

Кількість маніпулятивних текстів у регіональних медіа поки що незначна: 3-5% Також були зафіксовані одиничні тексти із проросійськими меседжами та фейки.

Із 1 по 7 серпня 2022 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг українських регіональних медіа. Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього оцінили 980 матеріалів у друкованих ЗМІ, 3061 – в онлайн. Кількість мережевих видань у вибірці була збільшена: якщо газети з якихось причин не виходили, їх заміняли на регіональні сайти новин.

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

Лідерками із джинсування виявилися Житомирщина, Сумщина та Полтавщина.

Матеріали з ознаками замовності

Середній показник в газетах семи регіонів – 3,3%. Це майже вдвічі більше, ніж у червні (1,8%), про те все ще менше, ніж до повномасштабного вторгнення, у січні було зафіксовано – 5,41% джинси. Незначне зростання матеріалів із ознаками замовності говорить про те, що передовсім у віддалених від фронту регіонах прокидається політичне життя, а також місцевий бізнес. І, на жаль, видання продовжують працювати з ними не відкрито – через розміщення маркованої реклами, а приховують справжню сутність текстів, що мають на меті просування.

В основному видання піарили місцевих політиків (Корбан, Кулініч), а також місцеву владу (мер міста Дніпра Філатов, мер міста Ізмаілу Абрамченко). Щодо комерційної «джинси», то рекламували послуги туристичних фірм, сільгосппідприємств, магазинів.

Так, дніпровська газета «Наше місто» друкувала повідомлення із ознаками замовності під рубрикою «Абзац из Facebook», зокрема пости Бориса Філатова та Геннадія Корбана. Окрім цього, видання вмістило інтерв’ю із Борисом Філатовим, в якому було виявлено ознаки замовності, а також добірку коментарів пересічних громадян, розміщених під рубрикою «Комментарии из ФБ». Інформприводом для усіх чотирьох матеріалів стало позбавлення українського громадянства Геннадія Корбана.

На Одещині джинсу розміщували в традиційній рубриці привітань від міського голови.

На Полтавщині експерти знайшли новий формат «джинси» – матеріали із посиланнями на нардепа.

Газета «Лубенщина» повідомляла про земляка, що отримав відзнаку від президента, але подала увесь текст із посиланням на Олега Кулініча. Інші видання регіону друкували цю інформацію із посиланням на Офіс Президента чи на міськраду. Схожі приклади просування цього ж депутата експерти знайшли й в онлайні.

Офіціоз

Середній показник – 5,1% (у червні 5,5%)

Кількість офіціозу залишається приблизно на тому ж рівні. У деяких виданнях приклади необробленого контенту зустрічаються в одиничних варіантах. Але є й ті, що віддають йому значну частку площі.

На Хмельниччині найбільше таких публікацій у газеті «Подолянин» – 14%, на Полтавщині в газеті «Зоря Полтавщини» – 16,7%, на Сумщині попереду інших газета «Перемога» -20%, на Житомирщині газета «20 хвилин» – 10,8%.

Відзначимо, що видання Львівщини взагалі не вміщували подібного контенту.

Неналежно-маркована реклама

Середній показник – 5,5%, у червні – 2,8%.Кількість реклами, замаскованої під журналістський контент, збільшилася майже удвічі, що також свідчить про поступове пожвавлення рекламного ринку.

Найбільше такого контенту вмістили «Курьер недели» (47,6%), «Зоря Полтавщини» (11,1%) та газета із Житомирщини «Ехо» (12,5%).

Ізмаїльське видання «Курьер неделі» віддавало рекламним матеріалам цілі шпальти без ідентифікації, за звітній період – 20 матеріалів.

Матеріалів з ознаками пропаганди та маніпуляцій – 0,1%

Зафіксовані вони були у газетах Житомирщини, а саме у виданні «Субота».

Також експерти знайшли фейки у газеті «Вечірня Полтава». Видання надрукувало прогнози астрологів щодо того, чи візьмуть Україну до ЄС і того, коли закінчиться війна.