Пророцтва астрологів щодо закінчення війни та конкурси від депутатів – як джинсували українські регіональні медіа у серпні?

У регіональних медіа потроху оживає джинса, яка майже зникла у перший місяць повномасштабного вторгнення рф. Причинами появи цих текстів можемо вважати пожвавлення політичної боротьби як в Україні, так і в регіонах, а також, звісно, відсутню в деяких медіа культуру до чіткого відмежування журналістського та рекламного контенту.

Форматами рекламних чи піар-текстів, замаскованих під журналістику, були дописи політиків із Фейсбуку, а також інформування про «благодійність» політиків та бізнесменів, які допомагали біженцям або ж організовували конкурси для дітей.

Щодо неналежно-маркованої реклами, то медіа згадували як окремі підприємства, медичні послуги, так і різноманітні онлайн-казино, інтернет-магазини та їхній крам: блендери, персональні комп’ютери тощо. Для того, щоб приховати рекламу, використовувалися рубрики на кшталт «Новини компаній», «Прес-реліз», «Партнерський проект», «Промо» або ж просто літера «р».

Видання вміщували необроблені матеріали пресслужб та установ, через це на шпальтах та в онлайні експерти фіксували офіціоз.

Кількість маніпулятивних текстів у регіональних медіа поки що незначна: 3-5% Також були зафіксовані одиничні тексти із проросійськими меседжами та фейки.

Із 1 по 7 серпня 2022 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг українських регіональних медіа. Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього оцінили 980 матеріалів у друкованих ЗМІ, 3061 – в онлайн. Кількість мережевих видань у вибірці була збільшена: якщо газети з якихось причин не виходили, їх заміняли на регіональні сайти новин.

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

Лідерками із джинсування виявилися Житомирщина, Сумщина та Полтавщина.

Матеріали з ознаками замовності

Середній показник в газетах семи регіонів – 3,3%. Це майже вдвічі більше, ніж у червні (1,8%), про те все ще менше, ніж до повномасштабного вторгнення, у січні було зафіксовано – 5,41% джинси. Незначне зростання матеріалів із ознаками замовності говорить про те, що передовсім у віддалених від фронту регіонах прокидається політичне життя, а також місцевий бізнес. І, на жаль, видання продовжують працювати з ними не відкрито – через розміщення маркованої реклами, а приховують справжню сутність текстів, що мають на меті просування.

В основному видання піарили місцевих політиків (Корбан, Кулініч), а також місцеву владу (мер міста Дніпра Філатов, мер міста Ізмаілу Абрамченко). Щодо комерційної «джинси», то рекламували послуги туристичних фірм, сільгосппідприємств, магазинів.

Так, дніпровська газета «Наше місто» друкувала повідомлення із ознаками замовності під рубрикою «Абзац из Facebook», зокрема пости Бориса Філатова та Геннадія Корбана. Окрім цього, видання вмістило інтерв’ю із Борисом Філатовим, в якому було виявлено ознаки замовності, а також добірку коментарів пересічних громадян, розміщених під рубрикою «Комментарии из ФБ». Інформприводом для усіх чотирьох матеріалів стало позбавлення українського громадянства Геннадія Корбана.

На Одещині джинсу розміщували в традиційній рубриці привітань від міського голови.

На Полтавщині експерти знайшли новий формат «джинси» – матеріали із посиланнями на нардепа.

Газета «Лубенщина» повідомляла про земляка, що отримав відзнаку від президента, але подала увесь текст із посиланням на Олега Кулініча. Інші видання регіону друкували цю інформацію із посиланням на Офіс Президента чи на міськраду. Схожі приклади просування цього ж депутата експерти знайшли й в онлайні.  

Офіціоз

Середній показник – 5,1% (у червні 5,5%)

Кількість офіціозу залишається приблизно на тому ж рівні. У деяких виданнях приклади необробленого контенту зустрічаються в одиничних варіантах. Але є й ті, що віддають йому значну частку площі.

На Хмельниччині найбільше таких публікацій у газеті «Подолянин» – 14%, на Полтавщині в газеті «Зоря Полтавщини» – 16,7%, на Сумщині попереду інших газета «Перемога» -20%, на Житомирщині газета «20 хвилин» – 10,8%. 

Відзначимо, що видання Львівщини взагалі не вміщували подібного контенту.

Неналежно-маркована реклама

Середній показник – 5,5%, у червні – 2,8%.Кількість реклами, замаскованої під журналістський контент, збільшилася майже удвічі, що також свідчить про поступове пожвавлення рекламного ринку.

Найбільше такого контенту вмістили «Курьер недели» (47,6%), «Зоря Полтавщини» (11,1%) та газета із Житомирщини «Ехо» (12,5%). 

Ізмаїльське видання «Курьер неделі» віддавало рекламним матеріалам цілі шпальти без ідентифікації, за звітній період – 20 матеріалів.

Матеріалів з ознаками пропаганди та маніпуляцій – 0,1% 

Зафіксовані вони були у газетах Житомирщини, а саме у виданні «Субота».

Також експерти знайшли фейки у газеті «Вечірня Полтава». Видання надрукувало прогнози астрологів щодо того, чи візьмуть Україну до ЄС і того, коли закінчиться війна. 

САЙТИ

Серед регіонів в лідерах антирейтингу з маніпулювання Сумщина та Житомирщина, а найменше порушень – на Одещині.

Матеріали з ознаками замовності

Середній показник на сайтах восьми регіонів  – 1,3%. Це трохи менше порівняно із червнем – 1,9%.

Деякі видання просували політиків, розповідаючи про їхню благодійність. Так, на Дніпропетровщині писали про конкурс для дітей та його організатора, депутата облради Геннадія Гуфмана, який висувався від ОПЗЖ, а також про допомогу його ж фонду місцевим мешканцям. Сайти Донеччини (відразу три видання!) поширювали текст про благодійний фонд «Твій оберіг надії», очільник якого є членом партії «Батьківщина». Видання Полтавщини рекламували фонд Ахметова.

Окрім цього інтернет-видання підключалися до політичної боротьби і просували окремих політиків. Так, видання із Дніпропетровщини «49000.com.ua» просувало Геннадія Корбана та Бориса Філатова. Сайт «Думская» просував Олексія Гончаренка. Сайти Полтавщини згадували нардепа О. Кулініча в контексті його допомоги переселенцям.

У публікаціях із ознаками комерційної замовності просували компанію Ferrexpo, онлайн-казино, туристичні послуги.

Офіціоз

Середній показник – 2,7%. Це трохи більше, ніж у червні (2,1%).

Найбільше офіціозу зафіксовано на сайтах Житомирщини та Донеччини. 

Так, Донецька експертна група виявила 6,3% офіціозу, що є найбільшим показником для регіону в цьому році: «Помітною ознакою деяких досліджуваних медіа Донеччини є величезна кількість не оброблених журналістами повідомлень (іноді у вигляді оголошень) від влади, військових та силових структур. Зокрема, це стосується сайту газети «Знамя индустрии»: до офіціозу експерти уналежнили 17 з 61 оціненого тексту (28%). Суттєвою кількістю подібного контенту відзначився і Сайт города Краматорска (12,3% офіціозу)». 

Неналежно-маркована реклама

Середній показник – 1,1%. Це також трохи більше, ніж під час попереднього моніторингу – 0,8%. 

Найбільше такого контенту було на сайтах Полтавщини: «Полтавщина» та «Ехо» (10% та 6,2% відповідно). Традиційно вони позначали макети літерою «р» або «партнерський проект». На сайті «Полтавщина» це й реклама блендерів, і персональних комп’ютерів, а також підприємств «Полтавагаз», «Полтаватеплоенерго», клініки «ОН Клінік Полтава». Видання «Ехо» рекламувало смартфони, відпочинок на Закарпатті, медичні послуги. Інші видання регіону рекламу маркували.

Донецька експертна група взагалі не помітила за моніторинговий тиждень жодної маркованої реклами, але неналежно марковану – так. Сайти Слов’янська, Донецька і бахмутське «Вільне радіо» вмістили по одному матеріалу під плашками («Новини компаній» та «Промо»).

На Дніпропетровщині сайт «KRIVBASS.CITY» використав маркування «Прес-релізи».

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Такий матеріал було зафіксовано на Хмельниччині. Сайт “Вечірній Кам’янець” опублікував текст «Вплив зброї не приведе до рішення»: колишній лідер британської опозиції закликав не озброювати Україну», в якому поширено проросійський меседж – типовий наратив, який розкручує росія, щоб зупинити допомогу західних країн.

Боротьба із фейками

Важливо, що деякі онлайн-видання активно спростовують фейки. Так, «Всі новини Хмельницького» (Всім) щодня веде рубрику медіаграмотності для читачів, розвінчує рашистську пропагандистську брехню у власних аналітичних публікаціях. Сайт “Є” із цього ж регіону також бореться із російськими фейками.

Такі ж публікації зафіксовані в онлайн-виданнях Одещини на сайтах «Odessa.online», «048.ua».

Видання Полтавщини відреагували на фейк кремлівської пропаганди про нібито розміщення батальйону «Айдар» у лікарні в Кобеляках.

Висновки

Кількість маніпулятивних текстів у регіональних ЗМІ України під час повномасштабного вторгнення залишається незначною. Проте все ж експерти ІДПО фіксують у деяких медіа традиційні проблеми, що заважали їм дотримуватися принципу редакційної незалежності. 

Це зокрема намагання підключатися до політичної боротьби через інформаційне сприяння тій або іншій стороні конфлікту. А також публікація текстів, що мали на меті покращити імідж певних політиків чи бізнесменів – популярною тут була тема «благодійності». Турбує те, що фігурують у цих текстах найбільш вразливі групи населення, до яких прикута увага, а саме переселенці чи громади, що постраждали від війни. Відбувається також постійна «мутація» форматів «джинси»: вона подається то під виглядом думок пересічних користувачів Фейсбуку, то під виглядом постів політиків у соціальній мережі. Усе це може заплутувати читача, а також – кидати тінь на репутацію видання. 

Окрім цього, у деяких ЗМІ так і не дотримуються професійних стандартів журналістики щодо чіткого відмежування рекламного та журналістського контенту. Деякі редакції використовували різноманітні «натяки» на те, що певний текст мав на меті просування. 

Однак, все ж відзначимо видання, які в моніторинговий період не вміщували маніпулятивного контенту взагалі: «Нікополь. Інформатор» (Дніпропетровщина), Сайт Маріуполя, електронна версія газети «Кременчуцький телеграф», газета «Експрес», сайт «Вголос» Львівщина, сайти «УСІ Онлайн», «OdessaOnline», «048.ua» із Одещини, сайти «Данкор» та «Ямпіль.infо» із Сумщини.

Важливим є й бажання медіа, в основному регіональних онлайн-видань, розвінчувати кремлівські фейки, а також навчати своїх читачів медіаграмотності. Під час повномасштабного вторгнення, одним із основних інструментів якого є інформаційна агресія, така ініціатива також наближає перемогу України.


Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах: 

ІДПО https://idpo.org.ua/reports

Детектор медіаhttps://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019 та 2021 роках.

Видання з вибірки ІДПО:

Донецька область: «Восточный проект» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька», «Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська».

Сумська область: газети: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району Сумської області; «Ворскла», Великописарівська районна газета; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина; «Перемога»; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал»,  «ШосткаNews.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».

Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», електронна версія газети «Кременчуцький телеграф», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». 

Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Odessa.online, Украинская служба информации. 

Львівська область: газети «Високий Замок», «Експрес», «Львівська пошта» (усі – Львів), «Новини Прибужжя» (Червоноград); сайти: «Вголос», «Гал-інфо», «Захід.нет», «Львівський портал».

Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький); електронна версія газети «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницька», «Є» та «Поділля News».

Житомирська область: газети: «Житомирщина», «Ехо», «Субота» та «20 хвилин»; сайти: «1zt.ua», «Ріа Бердичів», «Новоград Сіті», «Житомир.інфо»

Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (м.Дніпро), «Берег надій» (м.Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (м.Павлоград), Gorod.dp.ua (м.Дніпро), «49000.com.ua» (м.Дніпро), «Событие» (м.Кам’янське), KRIVBASS.CITY (м.Кривий Ріг).

Контакти:

Керівниця проекту з моніторингу регіональних ЗМІ – Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com.

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.