Джинса, передруки та віддалена робота через війну – з яких причин українські регіональні ЗМІ порушували стандарти?

Баланс думок та повнота були стандартами, яких українські регіональні ЗМІ дотримувалися у серпні найгірше. За якість публікацій як друковані, так і онлайн-ЗМІ отримали приблизно однакові бали (10,1 та 10,2 із 12 можливих). Щодо регіонів, то найкраща ситуація на Львівщині, найгірша – на Сумщині. 

Стандарти, які порушуються найчастіше, та загальні оцінки майже не змінилися, якщо порівнювати із попереднім моніторингом – у червні 2022. Також зазначимо, що повномасштабне вторгнення рф не вплинуло на розподіл балів. Так само і в січні баланс думок та повнота були найбільш проблемними.

Такими є результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який із 1 серпня по 7 серпня 2022 року провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. 

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього на стандарти оцінили 1024 матеріали. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена: якщо газети з якихось причин не виходили, їх заміняли на регіональні сайти новин.

Газети

Загальна оцінка друкованих ЗМІ – 10,1. Такий саме результат газети отримали і у червні 2022. 

Баланс думок (1,1 із 2 балів максимум) – цей стандарт отримав найнижчі оцінки. Найгірший результат у видань Сумщини – 0,3.

Експерти регіону повідомили, що така ситуація із недотриманням стандарту балансу думок традиційна. Вкрай низькими були показники у газет «Ворскла» та «Білопільщина» (0 та 0,06 відповідно). Найвищий у газеті «Перемога» – 0,75, оцінка якої краща порівняно із попереднім моніторингом.  

Не всі видання відображували увесь необхідний спектр думок у публікаціях, що й вплинуло на оцінку. Але окрім цього на ситуацію впливала й практика деяких газет розміщувати на одній шпальті і немарковану рекламу, і привітання, і офіційні повідомлення, і журналістські матеріали. 

Таку ситуацію зауважили експерти, що моніторили видання Полтавщини. Газета «Зоря Полтавщини» не використовувала належне маркування, яке б дозволило чітко відмежувати рекламний та редакційний контент. Повідомлення різноманітних товариств без відповідних плашок можуть цілком сприйматися як журналістські матеріали. Але ж малоймовірно, щоб вони відповідали професійним журналістським стандартам, тим більше – щоб відображали усю палітру думок із прушеного питання!

Повнота (1,6 балів) – найгірша ситуація із його дотриманням на сайтах Сумщини (1,2) та Житомирщини 1,4.

У деяких регіонах стандарт повноти порушувався через вміщення матеріалів із ознаками замовності. Наприклад, у виданні «Лубенщина» (Полтавщина) в одному із текстів йдеться про асфальтування території біля магазину. У самому тексті – позитивні відгуки про магазин, про водіїв та майстрів, але ширшого контексту немає. Фактично, публікацію написано для того, щоб похвалити два підприємства і прорекламувати їх: «мережа «Хвилинка», здійснюючи асфальтування території, а отже, і її благоустрій, працює і для людей, і для себе»; «водії Олексій Пилипенко, Юрій Іващенко на автомобілях КамАЗ і КрАЗ своєчасно доставили необхідну кількість якісного асфальтобетону. За його температурою, фракційністю та складом уважно слідкують на асфальтовому заводі, який є виробничим підрозділом підприємства». Тож порушено як стандарт повноти та інші стандарти.

Відокремлення фактів та коментарів, достовірність –1,7.

На Хмельниччині проблеми із достовірністю виникали через те, що видання нечітко посилалися на джерела, наприклад, «повідомили в прес-службі організації, як зазначили урядовці» тощо. На Полтавщині газета «Зоря Полтавщини» вмістила в одному номері значну кількість порад, більшість – взагалі без посилань на джерела. 

Відокремлення фактів від коментарів порушувалося здебільшого через те, що видання вдавалися до публіцистичного викладу матеріалів, навіть в інформаційних жанрах. Також ситуацію погіршувало розміщення матеріалів із ознаками замовності або ж висвітлення політичного протистояння певних осіб. Так, львівські експерти знайшли приклади порушення стандарту у виданні «Високий замок» у публікаціях, що описували скандал з висловлюваннями Василя Базіва, фотосесію Зеленської, протистояння вірян з залишковими впливами московської церкви в Україні та репортаж з подорожі на озеро, яка стала можливою завдяки туристичній фірмі.

Найкраще друковані видання дотримувалися стандартів відсутності мови ворожнечі – 2, доступності – 2.

Сайти

Середні оцінки за дотримання стандартів на сайтах приблизно такі ж, як і в газетах – 10,2. Це трохи вище, ніж у червні (9,8). 

Баланс думок (1,1 із 2 балів максимум). Найгірша ситуація на Сумщині – 0,2. Також доволі низькі оцінки на Хмельниччині та Донеччині (0,6 та 0,7 балів відповідно).

Щодо сайтів Донеччини, то варто все ж зауважити, що вони працювали віддалено, тому й отримали низькі оцінки як за стандарт балансу думок, так і повноти.

Експерти, що оцінювали контент сайтів на Хмельниччині, зауважили, що журналісти інтернет-видань рідко бували на місці події, тому не збирали інформацію власноруч, а частіше використовували повідомлення установ /організацій, прес-служб. Фото теж подавали від прес-служб — і лише за ними можна було скласти картину того, що відбувалося. Це впливало і на порушення інших стандартів: не тільки балансу думок, але й повноти, достовірності. 

Передруки, які не оброблялися або оброблялися частково, також стали причиною порушень. Так, експерти з Дніпра зауважили, що практично усі матеріали на сайтах «Павлоград.dp.ua» і «49000.com.ua» – частково опрацьовані повідомлення інших медіа. Саме тому оцінки видань за показником балансу думок – 0,44 і 0,56 бала відповідно.

Проте експерти наводять і приклад якісного журналістського матеріалу, публікація «Смітник на дитячому майданчику та розруха в будинках: знайти управу на «Оселю» вимагають жителі Черемушок у Кам’янському». Журналіст сайту «Событие» описав проблему, навів коментарі мешканців, доповнив публікацію фоторепортажем, посиланням на пам’ятку щодо того, як діяти у такій ситуації, а також зазначив, що редакція стежитиме за вирішенням питання.

Повнота – 1,6.

На дотримання стандарту також впливала практика деяких онлайн-видань розміщувати необроблену інформацію.

Наприклад, на Полтавщині найнижчу оцінку за стандарт повноти отримав сайт «Новини Полтавщини». Подекуди тут траплялися просто передруки із інших джерел, які обривалися на цитаті. Видання писало про готовність до опалювального сезону і цитувало тільки начальника Полтавської ОВА. Текст закінчувався його цитатою: «Рухаємося за планом. Показник готовності області наразі становить 60%. Все буде Україна». Проте інші видання регіону, висвітлюючи цю тему, давали й позиції інших сторін, додавали контекст, що є важливим для висвітлення такої теми. 

Стандарти відокремлення фактів від коментарів та достовірності – 1,8.  

Експертна група, що досліджувала контент Донецьких ЗМІ, звернула увагу на нечіткі посилання на джерела. Деякі видання не згадували, звідки взялася інформація: чи її повідомив кореспондент чи ж хтось інший. Так само у випадку деяких інтерв’ю не було зрозуміло, хто саме спілкувався із інтерв’юйованим, було це саме інтерв’ю чи ж передрук пресрелізу.

Один із прикладів матеріалів: «Сегодня, во вторник, 2 августа, машины с технической водой начали развозить ее в 9:00. Автомобили курсируют по районам, в которых отсутствует водоснабжение» – і список адрес. Проте вказівки, звідки походить ця інформація, – немає. Сайт «Знамя индустрии», роз’яснюючи ситуацію щодо обміну валют, опублікував новину «Нацбанк представил кардинальне изменения в процес се обмены валюты» (помилка редакційна), у якому ані преамбули, ані підпису. Відтак, не зрозуміло, як саме аудиторія має сприймати текст, адже не відомо, звідки він походить, хто надав інформацію, а отже, ймовірно, цьому взагалі не можна довіряти?

Найкраща ситуація із стандартами доступності – 1,9 та відсутності мови ворожнечі – 2.

Проте все ж на сайті міста Донецька експерти знайшли мову ворожнечі. Видання, розповідаючи про перебіг подій на фронті, зокрема, реакцію росіян, цитувало або публікувало скріни з певних телеграм-каналів (де за відсутності цензури нерідко траплялася ненормативна лексика): «Ху*рят на раз-два, я тебе говорю. У нас полк там въ*бали. Батальоны ложатся…». Також нецензурні вислови зустрічалися і в заголовку: “Вибл**ки дєда Вови”: в Києві провели акцію, щоб показати ставлення до путінських вояк, – ФОТО

Проте були видання, які отримали високі оцінки за дотримання стандартів:

  • Це газети Львівщини: «Експрес», «Львівська пошта», «Новини Прибужжя»
  • Сайти Дніпропетровщини: «Нікополь інформатор», Gorod.dp.ua, Krivbass.city, львівські сайти «Вголос», «Галінфо»
  • Одеський сайт «Усі онлайн»
  • Житомирський сайт «Житомир.інфо»
  • «Вільне радіо» (Бахмут)

Висновки

За часів воєнного стану українським виданням надзвичайно важко дотримуватися стандартів якісного інформування. Особливо це стосується тих ЗМІ, які вимушені були переїхати через ворожі обстріли, адже всі розуміють, що незалежна журналістика – це ворог кремля, а отже, й може бути мішенню у війні, незважаючи на міжнародне гуманітарне право.

Проте аналіз результатів досліджень показує, що в цілому ЗМІ дотримуються стандартів на тому ж рівні, що й до повномасштабного вторгнення рф. Найгірше із балансом думок та повнотою. Причини недотримання – це засилля передруків у деяких виданнях, а також матеріали із ознаками замовності чи не журналістські тексти (оголошення, реклама), які не позначаються відповідним маркуванням. Стандартів відокремлення фактів від коментарів та достовірності видання дотримувалися краще, проте все ж траплялися прикрі випадки нечітких посилань або ж і взагалі їхньої відсутності. Експерти ІДПО наголошують, що за часів повномасштабної війни, важливою складовою котрої є й інформаційна агресія рф, це може призвести до прикрих наслідків. Для того, щоб ухвалювати рішення, особливо на прифронтових територіях або ж тих регіонах, які піддаються російським ракетним обстрілам, інформація із надійних джерел, які недвозначно вказані у публікаціях – життєво необхідна. 

Традиційно найкраще видання дотримувалися стандартів доступності викладу та відсутності мови ворожнечі. Хіба що інколи у публікаціях зустрічалися нецензурні вислови або ж необ’єктивне висвітлення політичних протистоянь.

Проте все ж варто відзначити й ті медіа, які незважаючи на повномасштабну війну, отримали високі – 11 і більше балів за дотримання стандартів. Це говорить про те, що серед українських регіональних видань є такі, що знайшли оптимальну модель існування в умовах війни, інформаційної агресії, недофінансування, нестачі кадрів. А отже, і на цьому фронті – наближають перемогу України.

Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах: 

ІДПО https://idpo.org.ua/reports

Детектор медіаhttps://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019 та 2021 роках.

Видання з вибірки ІДПО:

Донецька область: «Восточный проект» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька», «Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська».

Сумська область: газети: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району Сумської області; «Ворскла», Великописарівська районна газета; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина; «Перемога»; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал»,  «ШосткаNews.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».

Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», електронна версія газети «Кременчуцький телеграф», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». 

Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Odessa.online, Украинская служба информации. 

Львівська область: газети «Високий Замок», «Експрес», «Львівська пошта» (усі – Львів), «Новини Прибужжя» (Червоноград); сайти: «Вголос», «Гал-інфо», «Захід.нет», «Львівський портал».

Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький); електронна версія газети «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницька», «Є» та «Поділля News».

Житомирська область: газети: «Житомирщина», «Ехо», «Субота» та «20 хвилин»; сайти: «1zt.ua», «Ріа Бердичів», «Новоград Сіті», «Житомир.інфо»

Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (м.Дніпро), «Берег надій» (м.Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (м.Павлоград), Gorod.dp.ua (м.Дніпро), «49000.com.ua» (м.Дніпро), «Событие» (м.Кам’янське), KRIVBASS.CITY (м.Кривий Ріг).

Контакти:

Керівниця проекту з моніторингу регіональних ЗМІ – Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com.

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.