Увага до повномасштабного вторгнення Росії в регіональних медіа протягом 2023 падала поступово. Але все ж саме ця тема була найпопулярнішою. Проте цього разу кримінал вийшов на перше місце: кожна п’ята публікація сайтів – це повідомлення про ДТП, побутову злочинність чи загалом діяльність правоохоронних органів. 

У газетах тема війни ще з минулого року тримається на третьому місці. На першому – різноманітна газетна суміш із оголошень, привітань, гороскопів, порад та реклами. На другому – життя місцевої громади. 

Висвітлення великої війни здебільшого є неглибоким і складається зі зведень Генштабу чи інших офіційних джерел, та, на жаль, некрологів за загиблими воїнами, що передруковуються із сайтів міських та селищних рад. Лише окремі видання публікують власні матеріали на цю тему. 

Традиційно у газетах домінують інформаційні жанри (майже половина контенту), оголошення, реклама та розважальний контент. Аналітика та публіцистика – значно відстають.

Такими є результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який 18-24 вересня провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Закарпатській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. 

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього оцінили 1046 матеріалів у друкованих ЗМІ, 2939 – в онлайн. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена через те, що деякі газети не виходять через повномасштабне вторгнення. Це стосується передовсім Донеччини, де експерти аналізували тільки електронні ЗМІ, та Дніпропетровщини, де розглядалися два друкованих видання, а не чотири, як в решті регіонів.

Тематичні пріоритети видань можна порівняти на графіку нижче. 

Газети

Теми

Категорія «інше» – 33,2%. Цього разу найбільше на Полтавщині (45%) та Закарпатті (42%). 

Майже дві третини оголошень, реклами, порад, прикмет у виданні «Зоря Полтавщини»: 42 публікації із 68. Багато такого і в «Лубенщині» – гороскопи, рецепти, анекдоти, привітання та некрологи. 

На Закарпатті майже половина подібного контенту у виданні «Панорама», але по регіону – 42%. Тож ситуація цього разу краща, бо минулого разу показник сягав 52%.

Найменше публікацій із категорії «інше» на Одещині – 17%.

С

Життя місцевої громади – 15,8%. 

На Дніпропетровщині та Одещині такого контенту майже чверть. 

У першому регіоні писали про розвиток транспортної інфраструктури у Дніпрі, оновлення зупинок, внутрішньоквартальних доріг. Враховуючи можливі блекаути цієї зими, журналісти видання дослідили ринок генераторів і підготували, на думку дніпровських експертів, достатньо якісний матеріал.

«Наше місто», 21.09.2023р.

На Полтавщині життя місцевої громади найретельніше висвітлювали видання «Зоря Придніпров’я» та «Вечірня Полтава». Повідомляли про ремонт доріг, берегоукріплення, заміну Вічного вогню, водопостачання тощо. Відзначимо також нарис про фермерку Катерину Скрильник, в якому розповідалося про те, як підприємиця розвивала власну справу.

На Хмельниччині писали про роботу комунального транспорту, харчування дітей у школах, допомогу малозабезпеченим, відкриття інклюзивного центру для дітей з інвалідністю.

Тема великої війни Росії проти України – 11,9%.

Найбільше в газетах Одещини та Хмельниччини (17% та 16% відповідно). Найменше – на Закарпатті – 5%.

На Хмельниччині вшановували загиблих земляків: («Герой загинув у свій день народження» – «Подільські вісті», «Ім’я Героя України Володимира Українця увічнили у граніті» – «День за днем», «За свободу і правду…на щиті», «Так швидко згасла твоя свічка…», «Схилила голову «червона калина» і земляки» та ін. у «Подолянині»). Також інформували про обстріли Хмельниччини («В області падали уламки» – «Подолянин», «Ворог кілька ночей поспіль атакував Хмельниччину» – «День за днем»); розповідали про ратний труд захисників («Щоденник бойового медика» – «Проскурів», «Кухар за фахом, воїн за покликанням» – «Подільські вісті»).

На Полтавщині  також публікували матеріали про загиблих земляків, але ще й оцінювали український контрнаступ за допомогою експерта, повідомляли про плани виробництва бронетехніки в Україні, волонтерство. Завдяки газетам «Лубенщина» та «Зоря Придніпров’я» дізнаємося про те, що до допомоги ЗСУ залучені майже усі верстви населення, а також школи, фермери, дрібні підприємства, автомеханіки тощо. Варто відзначити й нарис газети «Вечірня Полтава», яка розповіла про життя загиблого льотчика В’ячеслава Мінки.

На Закарпатті про військову тематику писали два видання із чотирьох: «Новини Закарпаття» (інтерв’ю з військовими) та «Панорама» (про воїна з Мукачева).

Друковані видання регіонів майже не висвітлювали такі теми як корупція/викривання корупції, релігія, місцеве самоврядування/реформи на місцях. Менше 1%.

Жанри

Інформаційні жанри переважали (46,7%). 

На другому місці оголошення та реклама – 10,7%. Найбільше на Полтавщині – 17%.

Аналітичних публікацій – 5,1%. В лідерах Одещина (13%), де газета «Чорноморські новини» опублікувала одинадцять аналітичних текстів. 

На другому місці Закарпаття – 9%. Але і в цьому регіоні не всі видання вміщували аналітику. Так, у газеті «Карпатський об’єктив» сім таких публікацій, а от у «Панорамі» взагалі не було зафіксовано. 

Художніх жанрів – 6,5%. Найбільше – на Полтавщині (13%). У цьому регіоні – різноманіття оповідань, спогадів, нарисів, віршів на різні теми, художніх фотографій. Газета «Лубенщина» уже на постійній основі друкує оповідання свого редактора Олександра Міщенка. Видання «Зоря Придніпров’я» заохочує до творчості своїх читачів.

Майже не використовувалися такі жанри як рецензія та журналістські розслідування. 

Походження

Власного контенту – 44%. Запозиченого 31,5%, не ідентифікованого – 24,5%.

Найбільше власних матеріалів у виданнях Хмельниччини (72%) та Одещини (61%). Не ідентифікованих – на Закарпатті (50%).

Тональність

Переважала нейтральна тональність – 84,8%, позитивної – 8,7%, негативної – 6,4%.

Сайти

Теми

Топ-теми сайтів: кримінал, велика війна, життя місцевої громади. 

Кримінал – 20,5%.

Найбільше на сайтах Закарпаття (27%) та Одещини (25%).

У першому регіоні тема представлена через пресрелізи та зведення поліції, судів тощо. Найбільше криміналу було зафіксовано на сайті «Закарпаття онлайн», найменше – на сайті «Ужгород.нет».

Кримінал був найпопулярнішою темою усіх сайтів Одещини: діяльність правоохоронних органів була представлена зокрема й описами побутової злочинності та інформацією про ДТП.

На Хмельниччині також значна кількість криміналу – 22%. 

«Разом з надзвичайними подіями ця тема складає майже чверть контенту, що в час війни й без того посилює тривожність та депресію. Звісно, є важливі теми, що стосуються покарання зрадників та ухилянтів від мобілізації. Але попри це вражає засилля на сайтах побутового криміналу, не зрозуміла його суспільна важливість, доцільність появи таких текстів в стрічці, як і новин про мало не кожну пожежу чи ДТП», – коментує Любов Василик, координаторка Чернівецької групи, яка моніторила регіон. 

Найменше такого контенту на сайтах Донеччини – 11%.

Велика війна – 19,3%. 

На сайтах Чернігівщини та Донеччини цю тему висвітлювали майже у кожному четвертому матеріалі (24-25%)

«У кожного з досліджуваних ресурсів виокремився власний «почерк» щодо війни: Сайт міста Слов’янська кожного дня аналізував добу на Донеччині, Вільне радіо щоранку вшановувало пам’ять загиблих, розповідаючи історію певної людини, Сайт міста Донецька традиційно подавав зведення в інфографіці…», – повідомляє координаторка Донецької експертної групи Тетяна Строй.

На Дніпропетровщині за висвітлення теми відзначили криворізьке видання «KRIVBASS.CITY», яке щодня писало про загиблих героїв. Журналісти збирали дані про полеглих захисників і захисниць із Кривого Рогу. Загальний список загиблих у російсько-українській війні публікували у спеціальній «Книзі пам’яті». Також писали про те, що у місті оновлюють Стелу Пам’яті («Щоб знали Героїв в обличчя: у Кривому Розі оновлюють стелу Героїв»); про громадські ініціативи щодо вшанування пам’яті полеглих земляків («У Кривому Розі обговорюють проєкт Меморіалу на Центральному кладовищі: що відомо на сьогодні»; «Алея пам’яті у Кривому Розі: що кажуть рідні загиблих захисників»).

На Хмельниччині писали про події на фронті, атаки регіону «шахедами», пошкодження інфраструктури, загибель земляків та присвоєння їм почесних звань і нагород, отримання Україною зброї від західних партнерів.

На Полтавщині подання теми – в основному через зведення Генштабу та повідомлення про загиблих земляків. Експертка Полтавської групи Ірина Назарчук зазначила: 

«У деяких виданнях регіону тема великої війни стала обмежуватися виключно офіційними зведеннями Генерального Штабу та повідомленнями про прощання із загиблими військовослужбовцями. Цього вкрай недостатньо, щоб воєнна тема залишалася на порядку денному в регіональних медіа. Хочеться читати розгорнуті емоційні історії про героїв і подвиги. Також історій адаптації на новому місці тимчасового переміщених осіб немає взагалі. Тема ВПО не розкрита. Як знаходять себе на Полтавщині жителі районів, де тривають активні бойові дії? Чим живуть та займаються? Про що мріють? Інтерв’ю з соціально активними особистостями привернуло би увагу до теми».

Життя місцевої громади – 15,7%. 

Найбільше на Одещині та Сумщині (22-23%). 

На Полтавщині увага до теми трохи вище середнього показника. Тут відзначили сайт «Полтавщина». Завдяки цьому виданню городяни мали змогу дізнаватися про події у місцевій політиці: кого призначили на посаду, кого зняли і як, на які потреби виділили гроші і скільки саме. Найменше на цю тему писало видання «Коло» – усього чотири публікації.

Походження 

На сайтах більше власних матеріалів – 53,1%. Менше запозичених – 37% та не ідентифікованих – 9,9%. 

На Закарпатті і досі найнижчий показник власних публікацій – 4%. Але в регіоні суттєво збільшилася кількість запозичених матеріалів, де посилалися на джерела. Найчастіше ними виступали пресслужби державних установ та відомств, а також інші медіа. 

«Серед тих, хто відповідально ставиться до використання джерел, – видання «Ужгород.нет», запозичені новини на якому супроводжуються активними лінками на першоджерела (тобто у 91% матеріалів). У сайту «Закарпаття.онлайн» цей показник сягає 88%. Найменше зазначали джерело походження інформації на сайті «Новини Закарпаття», де 57% новин – не ідентифіковані. Але треба зауважити, що у порівнянні з попереднім періодом моніторингу (85% неідентифікованого контенту) показник значно покращився», – зазначає координаторка експертної групи Ірина Бреза.

На Донеччині зафіксували суттєве збільшення авторських матеріалів. «Якщо раніше в цьому році фіксували від 37 до 44% власних публікацій, у вересні їх 50%. Якщо ж контент запозичується – медіа намагаються посилатися на джерело коректно, додаючи гіперлінк. Звісно, не завжди. От, наприклад, Сайт міста Маріуполя опублікував новину Пісня про мир. Платформа ТЮ Маріуполь показала, як виглядає мир без правосуддя, – ВІДЕО, не надавши читачам можливості легко «перейти» за посиланням», – повідомляє координаторка експертної групи Тетяна Строй.

Тональність

На сайтах переважала нейтральна тональність – 83,2%. Негативної – 8,7%, позитивної – 8,1%.

100% нейтральної тональності на сайтах Дніпропетровщини та Одещини. Найбільш позитивними були сайти Хмельниччини та Чернігівщини (22-23%).

Негативні публікації – це, як правило, повідомлення про загиблих земляків.

Висновки

У регіональних ЗМІ продовжують домінувати тексти, які є зручними для швидкої обробки. Пресрелізи, зведення силових структур, оголошення, розваги. Такий контент рідко урівноважується власними публікаціями. Це видно і з аналізу тематичних пріоритетів, де в онлайні домінує кримінал, а в друці – категорія «інше», а також жанрів. Тут три перші позиції посідають інформаційні жанри, оголошення та розваги. 

Подібна ситуація свідчить про те, що здебільшого висвітлення актуальних для громад питань не є повним та глибоким. Типова публікація, наприклад, про якусь місцеву проблему буде подана з позиції влади в короткому інформаційному повідомленні. Аналітичних публікацій про місцеву політику чи економіку – вкрай мало. Журналістські розслідування цього разу не зустрічалися взагалі.

Звісно, маємо розуміти, що на глибину та якість висвітлення місцевого життя серйозно впливає повномасштабне вторгнення. Однак все ж покращити ситуацію в регіональних медіа можуть допомогти рекомендації експертів ІДПО:

• збалансовувати, доповнювати повідомлення влади та силових структур;
• дбати про емоційний стан читачів під час війни, не зловживати передруком кримінальних повідомлень;
• розповідаючи про земляків та землячок, які захищають Україну від рашистської навали, не обмежуватися скупими зведеннями міських та сільських рад, звертатися по коментарі до друзів, знайомих, родичів;
• надавати перевагу власним публікаціям, зокрема й у висвітленні того, як велика війна відобразилася на житті регіону;
• цікавитися думкою представників громад, налагоджувати постійний зв’язок із читачами, більше писати про їхні проблеми;
• уникати неідентифікованих повідомлень, походження яких не є зрозумілим;
• поради та рецепти можна дізнаватися і у представників власних громад, це допоможе зробити контент унікальним та більш популярним.

Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах: 

ІДПО – https://idpo.org.ua/reports

Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019, 2021 та 2023 роках.

Видання з вибірки ІДПО:

• Донецька область: «Східний Проєкт» (Краматорськ), «Знамя Индустрии» (Костянтинівка), «Сайт Донецька», «Сайт Краматорська», «Сайт Маріуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт Слов’янська».
• Сумська область: газети: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району Сумської області; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина; «Перемога»; «Путивльські відомості»; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал»,  «Шостка.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».
• Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Зоря Придніпров’я», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». 
• Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер тижня», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Odessa.online, УСИonline. 
• Закарпатська область: газети «Новини Закарпаття», «Панорама Мукачева», «Карпатський об’єктив», «РІО»; сайти: «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття», «Мукачево.нет», «Закарпаття онлайн».
• Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький); «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницького», «Є» та «Поділля News».
• Чернігівська область: газети: «7 днів», «Гарт», «Вісник Ч» та «Чернігівщина»; сайти: «462», «Город cn», «Челайн», «Час чернігівський»
• Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (м.Дніпро), «Берег надій» (м.Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (м.Павлоград), Gorod.dp.ua (м.Дніпро), «Днепр вечерний» (м.Дніпро), «Sobitie» (м.Кам’янське), KRIVBASS.CITY (м.Кривий Ріг).

Контакти:

Керівниця проекту з моніторингу регіональних ЗМІ – Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com.
Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.