Телеграм-канали є провідним джерелом новин для українців – про це свідчить опитування, проведене USAID/Internews у 2023 році. 76% отримують інформацію саме з цього медіа. Популярними телеграм-канали є й в регіонах. Хоча, згідно зі статистикою самого телеграму, на Півдні та Сході України цей медіа значно популярніший. У топ-50 категорії «новини та медіа» входить низка одеських, харківських та дніпровських каналів і, звісно, київські. 

Оскільки ці канали позиціонують себе саме як медіа, пропонуючи підписникам «новини без фейків», «найважливіші новини» міста й області, експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика вирішили проаналізувати якість цього контенту, застосувавши для цього ті ж параметри, що й для професійних регіональних медіа: дотримання професійних стандартів, розміщення матеріалів із ознаками замовності, пропаганди, тематика та тональність публікацій. 

Для аналізу були обрані найпопулярніші телеграм-канали Півдня України, Дніпропетровської та Запорізької областей, а також Заходу України, по вісім у кожному регіоні. Моніторинг медіа тривав з 22 по 28 січня 2024 року. У кожному каналі було відібрано до 100 публікацій за тиждень. Усього 2305 дописів.

Професійні стандарти 

Загальна оцінка трьох регіонів – 7,57 із 12 можливих. Цей показник на два бали нижчий, ніж у професійних регіональних медіа (загальна оцінка за січень – 9,5). 

За всіма шістьма професійними стандартами оцінки телеграм-каналів так само нижчі. Балансу думок дотримувалися найгірше – 0,42 із 2 балів максимум. Повнота та достовірність – близько 1 бала. Відокремлення фактів від коментарів – 1,38. Трохи краща, але не ідеальна ситуація із доступністю – 1,86 та відсутністю мови ворожнечі – 1,94. 

Експерти назвали основні причини такої якості контенту.

1. Значна кількість контенту від користувачів, схоже, передруковується каналами без жодної обробки та без належних посилань; у таких дописах, як правило, порушені усі професійні стандарти, окрім відсутності мови ворожнечі та доступності.

2. Оперативні повідомлення про запуск ракет/шахедів, причини повітряних тривог, «прильоти» публікувалися телеграм-каналами без належних посилань, таким чином порушувалося і правило трьохгодинної інформаційної тиші, встановлене для професійних масмедіа.

«У гонитві за переглядами та реакціями підписників деякі Телеграм-канали не дотримуються встановлених після “прильотів” по цивільній інфраструктурі трьох годин інформаційної тиші. Вони майже одразу оприлюднюють фото (інколи відео) наслідків ракетних/дронових ударов противника, дають інші географічні подробиці наслідків ворожої атаки, чим порушують встановлену українськими військовими заборону. Подібним підходом до висвітлення надзвичайних ситуацій в умовах війни телеграм-канали відрізняються від ЗМІ (телеканалів, інтернет-видань) – останні здебільшого дотримуються “правила трьох годин” для опублікування фото- та відео-матеріалів. Справа у тім, що за порушення встановлених правил роботи репортерам ЗМІ скасовують акредитацію Міноборони. Тоді як анонімних Телеграм-каналів це не стосується, вони працюють поза офіційним інформаційним полем», – коментує експертка одеської групи Ірина Назарчук.

3. Здебільшого недбале ставлення до посилань на джерела. Як приклад, експерти Дніпропетровської групи називають «ХДніпро», «Дніпро Оперативний |Війна» та «Это Запорожье», які не подавали посилань на матеріали кримінальної тематики, тож читач може дізнатися про походження інформації лише за мітками на фото («Національна поліція», «Служба безпеки України» тощо). Більш того, деякі канали Півдня України передруковували офіційну інформацію, але взагалі не ставили ніяких посилань. Подібна практика, звісно, може бути небажаною під час повномасштабного вторгнення, за якого читачам важливо знати конкретне джерело, з якого надійшла інформація. 
4. Розміщення матеріалів із ознаками замовності та подекуди фейків. 
5. Для деяких каналів – низька культура мовлення (лайливі, нецензурні слова, мова арго), а також використання мови ворожнечі в поодиноких публікаціях. Так, телеграм-канали «Захід Головне» та «Івано-Франківськ 24/7» процитували Ірину Фаріон, яка у першому випадку назвала людей, що говорять російською «ущербами та маргіналами», а у другому пройшлася по представниках влади, які затримували Гринкевича, зазначивши, що «Це не влада. Це дегенерати». «Івано-Франківськ 24/7», подаючи новину, вжив мову ворожнечі у вислові «Цигани влаштували бунт на Закарпатті». Телеграм-канали Півдня України також не обійшлися без мови ворожнечі. «Одесса Info» писав про «инвалида-попрошайку», формуючи таким чином негативний стереотип про людей з інвалідністю. Низку стандартів порушили одеські телеграм-канали, які висвітлювали випадок знущання над твариною. У дописах підозрювану у правопорушенні називали «тварюкою», «малоліткою», «неадекватною дитиною», вживали лайливі слова. Пізніше з’ясувалося, що подія відбулася два роки тому, інцидент розслідувався поліцією. Цей приклад – ілюстрація того, як працюють деякі популярні телеграм-канали. Шукають так званий шок-контент, який забезпечить високе охоплення, подають його так, щоб спровокувати більше емоцій, не дбаючи при цьому про презумпцію невинуватості та професійні стандарти.

Щодо розподілу оцінок, то найвищі бали отримали «Дніпро Оперативний» – 9,3, «Хмельницький LIVE» – 8, «Главное новостное. Одесса» – 8,8. Найнижчі оцінки «Одесса Info» (6,4), «Одесса как она есть», «Труха Одеса», «Львівич» (6,9).

Матеріали із ознаками замовності

Замовного контенту в телеграм-каналах приблизно така ж кількість, що й у професійних медіа. Джинси – 1,7%, офіціозу – 3%, неналежно маркованого контенту – 3,64%.

Героями «джинси» ставали очільник міста Одеси Геннадій Труханов, комунальні підприємства Дніпра, нардепи Олексій Гончаренко та Дмитро Кисилевський, бренди «АТБ», «Райффайзен» та інші. У телеграм-каналах Західної України знайшли матеріали з ознаками замовності, де окремих політиків подавали в негативному світлі (Порошенко, Тищенко, Садовий). В телеграм-каналі «Одесса Info» так само негативно представляли Юлію Тимошенко, назвавши її «бабусею».

Офіціозу у телеграм-каналах не так багато, оскільки здебільшого видання подавали скорочену версію текстів. Але все ж деякі медіа передруковували повідомлення силових структур, місцевої влади, Держприкордонслужби слово в слово.

Найбільше такого контенту вмістили канали Півдня України – 8,2% загалом. У решті регіонів офіціозу незначна кількість.

Щодо розміщення реклами, то були канали, які її маркували відповідно до законодавства. Але все ж це робили не всі. Найбільше таких публікацій на каналах Заходу (4,9%) та Півдня України (4,5%). Просували казино, аптеки, інші телеграм-канали, торгівельні мережі тощо.

Матеріали із ознаками пропаганди, фейки

Виявлені поодинокі випадки. На телеграм-каналі «Труха Запорожье» вмістили допис «Києву доведеться відмовитися від східних областей та Криму, аби закінчити війну, – екс-головнокомандувач НАТО в Європі Ставрідіс». Експерти звертають увагу на те, що акценти, зроблені у цьому матеріалі, мають ознаки проросійських меседжів. 

На телеграм-каналах Західної України пропаганди не зафіксовано, проте знайдено фейки, зокрема у матеріалах із клікбейтними заголовками. 

На Півдні України матеріали із ознаками прихованих проросійських меседжів були зафіксовані на каналах «Одесса Info» – цитували російське Міноборони щодо нібито українських полонених на борту збитого ИЛ-76; «Ху.вый Херсон» – опублікували допис зі щитом, де рекламувалися фейкові «вибори» в Росії, а також відео з російського телеграм-каналу. На телеграм-каналі «Труха Одеса» було знайдено фейки: розміщувалися дописи про мольфара, що передбачив майбутнє, та нібито вихід Техасу зі США. 

Проте деякі канали розвінчували фейки. Це стосується телеграм-каналів «ХДніпро», «Дніпро ОПЕРАТИВНИЙ», «Запоріжжя.Інфо». Також допис у стилі «анти-фейк» знайшли й на телеграм-каналі «Труха Одеса» – спростували російський вкид про те, що нібито Офіс Президента хоче передати Одеську область Росії.

Теми публікацій та тональність

Домінувала тема війни – третина контенту.

На Півдні України найбільше контенту про війну вмістили телеграм-канали «Новости Николаева» та «Ху.вый Херсон», що є зрозумілим, оскільки ці міста постійно потерпали від російських обстрілів. Деякі повідомлення могли мати всього одне речення: «Вибухи у Херсоні» або «Робота ППО в районі Снігурівки». З одеських телеграм-каналів найбільше писали про війну «Одесса Info» та «Новости Одесса» – половина контенту. Це були повідомлення про звуки вибухів, зліт ворожої авіації тощо.

«Щодо висвітлення теми варто підкреслити майже цілковиту відсутність дописів про долю земляків на війні у деяких каналах (за винятком каналів «Підслухано Одеса», «Главное новостное. Одесса», «Ху.вый Херсон», «Новости Николаева»). Натомість найбільше пишуть про «рейди ТЦК», способи «відкосити» від мобілізації», – зазначають експерти регіону. 

На Західній України «Запальничка. Новини Заходу України» та «Захід Головне» присвятили цій темі майже половину контенту — по 46%. А от місцевий ТК «Типовий Львів» взагалі оминув її (0%), зосередившись на житті громади. У дописах про війну висвітлювалися такі її ракурси, як події на передовій, втрати ворога та його озброєння (збиття ракет, дронів), спецоперації ЗСУ, обмін полоненими, небезпека ворожих ДРГ, обстріли українських міст, загиблі й поранені люди, руйнування інфраструктури.

Телеграм-канали Дніпропетровщини та Запоріжжя здебільшого писали про життя в умовах війни: наслідки російських обстрілів, ракетних атак, попередження місцевих про загрозу (зліт ворожих літаків, БПЛА, загроза ракетних ударів тощо). Запорізькі телеграм-канали публікували низку повідомлень про ситуацію на тимчасово окупованій території області. 

Також на каналах усіх трьох регіонів значна кількість кримінальної тематики. 24% на телеграм-каналах Дніпропетровщини та Запоріжжя, по 15% на Півдні та Заході України. Це у свою чергу вплинуло на значну кількість публікацій з негативною тональністю. 

Про життя місцевої громади найбільше писали телеграм-канали Півдня України та Дніпропетровщини і Запоріжжя: 11% та 13%.

На Півдні України життя місцевої громади висвітлювалося дуже епізодично: короткі повідомлення від місцевої влади і також – повідомлення читачів, які, як правило, скаржилися на певні проблеми (непрацюючий ліфт, дірка в тротуарі тощо), або розповідали про «дуже важливі події» на кшталт: там-то бачили оголеного чоловіка. Проте інколи траплялися і позитивні інформаційні приводи: так майже усі канали повідомили про одеситку, яка полетіла в космос.

Мало писали про викривання корупції, культуру, історію та краєзнавство, реформи на місцевому рівні, освіту та науку, спорт – в межах 1%. 

Щодо тональності, то переважала нейтральна – 65%, 25% негативної, 10% позитивної. До негативних уналежнювали дописи про війну, надзвичайні ситуації, ДТП, кримінал тощо. Деякі телеграм-канали давали кримінальні новини з нагнітанням емоцій, відповідними емоджі.

Висновки

Здебільшого регіональні телеграм-канали відстають за якістю від професійних медіа. В основному, найбільші проблеми виникали із такими стандартами, як баланс думок, повнота та достовірність. Деякі телеграм-канали, здається, взагалі не дбали про перевірку інформації, передруковуючи будь-який контент, який може викликати у читачів емоційну реакцію та бажання поширити повідомлення. 

Інформували телеграм-канали в основному про війну та життя в умовах війни, кримінал. Життя місцевої громади та інші теми (політика, економіка, культура, реформи, боротьба з корупцією) були менш популярними.

Деякі телеграм-канали не мають практики відмежовувати рекламний та журналістський контент. Поки що кількість матеріалів із ознаками замовності така сама незначна, як і у професійних регіональних медіа, однак передбачаємо, що за умов виборів або ж подібних за важливістю для суспільства подій ці майданчики можуть активно використовуватися для просування маніпулятивного контенту. Інтриги тут додає те, що здебільшого популярні регіональні телеграм-канали не розкривають своїх власників, намагаючись формувати політичні пріоритети своїх підписників приховано.

Позитивним моментом може вважатися те, що випадки публікації проросійських меседжів є все ж поодинокими. Також деякі канали дбали про розвінчання фейків.

Популярність регіональних телеграм-каналів може свідчити про те, що значна кількість споживачів новин в регіонах під час повномасштабної війни надає перевагу не професійним, а аматорським медіа, які здебільшого не зважають на журналістські цінності та традиції. Інформація, якою керуються ці споживачі, в основному передається їм нашвидкоруч, без перевірки, важливого для розуміння контексту, посилань на джерела та у версії тієї сторони, яка швидше за іншу змогла опублікувати своє бачення подій. 

Тож регіональні телеграм-канали, особливо на Півдні та Сході України, можуть мати реальний вплив на формування громадської думки, що робить їх серйозними гравцями на медійному полі. Причому якщо професійні медіа мають керуватися законодавством та, можливо, ще й професійною етикою, для телеграм-каналів тут практично немає ніяких обмежень. Роблячи ставку на швидке інформування, часом неперевірені, але привабливо упаковані чутки, за кількістю переглядів вони можуть легко вигравати. Але чи виграє при цьому українське суспільство?

Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах: 

ІДПО – https://idpo.org.ua/reports

Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019, 2021 та 2023 роках.

Телеграм-канали з вибірки ІДПО:

«Одеса Info», «Новости Николаева»; «Ху.вый Херсон», «Новости Одесса», «Одесса как она есть», «Труха Одеса», «Главное новостное. Одесса», «Підслухано Одеса», «Запальничка. Новини Заходу України», «Захід Головне», «Івано-Франківськ 24/7», «Львівич», «Рівне Головне», «Типовий Львів», «Труха Львів», «Хмельницький LIVE», «ХДніпро», «Дніпро Оперативний|Війна», «Труха Днепр», «Дніпро ОПЕРАТИВНИЙ», «СВОЇ Кривий Ріг», «Труха Запорожье», «Это Запорожье |Новости», «Запоріжжя.Інфо».

Контакти:

Керівниця проекту з моніторингу регіональних ЗМІ – Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com.

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.