Залишити Крим, аби повернутися
З-під прилавка з’являється рухлива молода жінка невисокого зросту, з темним волоссям та карими очима з відтінком зеленого. Вона струшує борошно зі щоки та щиро посміхається. Це власниця закладу Леране Хайбуллаєва.
З-під прилавка з’являється рухлива молода жінка невисокого зросту, з темним волоссям та карими очима з відтінком зеленого. Вона струшує борошно зі щоки та щиро посміхається. Це власниця закладу Леране Хайбуллаєва.
Він так говорить про волинські ліси й так ними переймається, вона знає стільки луцьких таємниць, з таким натхненням розповідає про стару бруківку і тихі вулички, що ніхто й не здогадується – подружжя лише рік на Волині.
Пастор з Донецька Сергій Косяк жодного дня не перебував у пошуках спокійнішого для себе життя. Від самого початку війни він рятує людей. Чужих людей. Цивільних і військових. Чоловіків і жінок. Дітей і старих. Їхні тіла й душі. Його дім – не там, де затишок та родина. А там, де біда.
День народження її власної справи – 26 вересня 2015 року. Відбулося це завдяки проектові «Станція Успіху» в рамках програми «Новий відлік – можливості для переселенців», що її реалізовують спільно Асоціація приватних роботодавців та Станція «Харків» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та в партнерстві з Харківською обласною службою зайнятості.
Шалена корупція дозволяє чинити все, що завгодно. Люди забули про справжню ціну грошей. Про справжню ціну праці. Ціну людських взаємин. Ціну життя. Ціну всього доброго й світлого, заради чого й була створена людина.
Коли настане мир і Донбас знову стане українським, вона повернеться, щоб побачити речі, які лишилася там, у старому житті, в покинутій квартирі.
Нині Дарина впевнена, що знайшла своє місце в житті. Допомога людям стала для неї сенсом.