Аналізуючи так звані російські опозиційні медіа, ми в Інституті демократії імені Пилипа Орлика неодноразово спостерігали за тим, як «історії простих людей» часто використовувалися для різноманітних маніпуляцій та поширення кремлівських наративів.
Експерти ІДПО, спираючись на результати досліджень практики російських ліберальних медіа, підготували та видали книгу «Деконструктори правди», в якій аргументовано доводять, що ліберальні російські медіа маніпулюють інформацією, транслюють кремлівські наративи, розміщують неперевірені дані та поширюють російську пропаганду.
At first glance, Ekaterina Shulman seems to be the poster child of the “beautiful Russia of the future” that Russian pseudo-oppositionists love to paint. She’s a young, successful political scientist who has an arsenal of scientific terms that she manages to use despite the frantic pace of her speech, and who quotes classics of Russian and world literature.
Висвітлення наступу ЗСУ на Курщину влітку 2024 і взимку 2025 вкотре демонструє низьку якість контенту російського телеканалу «Дождь». Аналізуючи новинні сюжети цього медіа, вкотре бачимо «накидання версій», коли в ефірі без перевірки подається то російська офіційна інформація, то інформація кремлівських «воєнкорів», то української сторони. Тож з матеріалів каналу не завжди ясно, хто наступає і куди, хто кого обстрілює і що саме, хто потрапив у полон і хто постраждав.
Під час онлайн-тренінгу, що відбувся 9 і 10 січня, редактори та журналісти дізналися, за якими критеріями медіаексперти оцінюють якість контенту та зробили самооцінку, виокремили риси, притаманні ідеальному сучасному медіа (серед них, окрім оперативності та достовірності – позитивність!), обговорили шляхи урізноманітнення використовуваних жанрів та наповнення тематичних сторінок розважально-пізнавального змісту.
Джинса у закарпатських газетах майже відсутня і була зафіксована в одному виданні – газеті “РІО”, яке і до того розміщувало матеріали без маркування. Варто зауважити, що видання «Панорама» почало активно маркувати комерційну рекламу, хоча згідно з попередніми моніторингами цього не робило. Суттєво підвищився відсоток запозичених матеріалів, а також зросла кількість власних матеріалів у газетах. Тільки 7% від матеріалів складають новини на тему війни та ЗСУ. Найкраще стандартів дотримувалися видання «Панорама» (10,63), «Закарпаття.онлайн» (10,88 бали) та «Мукачево.нет» – 10,81. Варто відзначити, що видання «Мукачево.нет» маркує рекламні матеріали на 100%.
Українські регіональні видання отримали середній бал за дотримання стандартів – 9,6 із 12 можливих. Такі оцінки залишаються стабільними упродовж тривалого часу. Найбільш проблемними були стандарти балансу думок та повноти. Деякі видання отримали за перший стандарт оцінки, близькі до нуля, це означає, що в основному у публікаціях була наявна тільки одна точка зору.
Відсоток матеріалів із ознаками замовності незначний, як це і було протягом року. Майже незмінними залишаються і герої «джинси»: партії «Слуга народу» та «Батьківщина». Деякі видання просували й місцеву владу. Одне із закарпатських видань рекламувало «людину від Господа Бога», яка нібито здатна допомогти людям у складних ситуаціях: «подолати згубні звички», «зняти негатив». Розповідали у матеріалах із ознаками замовності про Юлію Тимошенко, яка «викрила «загублені» у бюджеті «мільярди», а також про закупівлю дронів для фронту від партії «Слуга народу»: депутати нібито використали для цього «своє безпосереднє фінансування».
Щодо тем, то у газетах найбільше було матеріалів із категорії «інше» (розваги, поради, реклама), писали і про життя місцевої громади та велику війну. На сайтах найчастіше висвітлювали війну та кримінал.